Продюсерський відділ Медіацентру Україна

Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) проаналізувала компонентну базу російської балістичної ракети “Орєшнік”. Як зʼясувала старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська,  розрекламована Кремлем зброя, що “базується на передових технологіях”, насправді укомплектована застарілими компонентами.

Аналіз НАКО базується на детальному вивченні та верифікації залишків інструментальних відсіків ракет, зібраних українськими військовими експертами після двох підтверджених ударів:

• Дніпро (21 листопада 2024 року) — перше бойове застосування ракети по комплексу “Південмаш”.
• Львів (8 січня 2026 року) — удар по об’єкту критичної інфраструктури. Саме там були виявлені вцілілі субсистеми (блоки навігації, елементи двигуна тощо) ракети і відправлені на детальну експертизу.

На відміну від інших російських крилатих ракет чи дронів, які критично залежать від сучасних західних мікросхем чи китайських чипів, “Орєшнік” продемонстрував аномально високу частку внутрішнього виробництва.

Проте “імпортозаміщення” відбулося за рахунок застарілих технологій:

• Близько 470 ідентифікованих мікрокомпонентів виготовлені на базі низько- та середньотехнологічних напівпровідників. Використовуються технологічні процеси, яким уже багато десятиліть.
• Більшість знайдених деталей була виготовлена у період між 2014 та 2018 роками. Сама ракета є лише еволюційним розвитком старих радянських та російських комплексів на кшталт “Рубєж”, “Тополь-М” та “Ярс”.
• Компоненти для ракети постачали щонайменше 25 підприємств із росії та Білорусі (зокрема, холдинг “Інтеграл”, заводи “Мікрон”, “Ангстрем”, “Оптрон” тощо).

Хоча така архітектура дещо зменшує залежність рф від західних ланцюжків постачання, це не свідчить про повну технологічну самодостатність агресора, а лише підкреслює розмитість кордонів між цивільною та військовою мікроелектронікою в росії.

Значна частина підприємств, чиї чипи знайшли в ракеті, досі уникає системного міжнародного тиску. Якщо Україна самостійно наклала санкції на 93% виявлених компаній, причетних до виробництва “Орєшніка”, то міжнародний показник санкціонування цих виробників становить лише 62%. 

Старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська наголошує на тому, що міжнародні санкції мають еволюціонувати та ставати більш комплексними, аби ефективно зупиняти російське виробництво зброї.

Довідково: НАКО (Незалежна антикорупційна комісія) — це громадська організація, яка прагне мінімізувати можливості для корупції в оборонному секторі України через ґрунтовні дослідження, ефективну адвокацію та підвищення обізнаності громадськості. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, НАКО запустила проєкт, присвячений моніторингу та посиленню санкцій проти росії в оборонній промисловості.

• зброя
• злочини росіян

Якщо вас зацікавила ця тема — контакти ви можете дізнатися у продюсерського відділу Медіацентру Україна.

Центр громадянських свобод запрошує журналістів, представників громадянського суспільства, державних органів та міжнародних інституцій на брифінг, присвячений новому законопроєкту про відповідальність за міжнародні злочини. Подія відбудеться 15 липня у Києві.

Від початку повномасштабного вторгнення правоохоронні органи зареєстрували понад 240 тисяч міжнародних злочинів, пов’язаних із російською агресією. Навіть якщо Спеціальний трибунал щодо злочину агресії запрацює, він розглядатиме лише обмежене коло справ. Натомість на українську систему правосуддя ляже розслідування більшості справ. Саме тому Кримінальний кодекс України має повністю відповідати нормам міжнародного кримінального права. Лише так Україна зможе ефективно розслідувати міжнародні злочини та притягати винних до відповідальності.

Попри зміни, ухвалені у 2024 році, Кримінальний кодекс України досі містить прогалини. Саме тому при Офісі Генерального прокурора створили Міжвідомчу робочу групу, яка підготувала комплексний законопроєкт для гармонізації українського законодавства з міжнародним кримінальним правом. До роботи долучилися представники державних органів, громадянського суспільства, а також українські й міжнародні експерти.

Під час брифінгу учасники вперше представлять ключові положення законопроєкту, який важливий не лише для справедливого покарання міжнародних злочинів, а й для виконання Україною своїх зобов’язань у процесі вступу до Європейського Союзу.

Спікери:

• Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка, експерт Центру громадянських свобод;
• Станіслав Петренко, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора;
• Аліна Павлюк, координаторка роботи адвокатів, аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group;
• Микола Пашковський, старший науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, кандидат юридичних наук, член Міжвідомчої робочої групи з питань гармонізації законодавства в контексті правозастосовчої практики у зв’язку з ратифікацією Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду

Модераторка: Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.

Журналістам необхідно акредитуватись. Точну локацію повідомлять зареєстрованим учасни(цям)кам за день до заходу.

• злочини росіян
• Київ

Якщо вас зацікавила ця тема — контакти ви можете дізнатися у продюсерського відділу Медіацентру Україна.

Детальний спільний звіт від аналітиків Центру протидії дезінформації та Європейської служби зовнішніх дій демонструє, як російські інформаційні маніпуляції та втручання намагаються зашкодити шляху України до членства в Європейському Союзі.

Учасники: 

– Андрій Коваленко, керівник ЦПД, офіцер Сил оборони України; 

– Анаїт Хоперія, заступниця керівника ЦПД;

– представник Головного управління розвідки МО України; 

– представник Служби безпеки України;

– представник Міністерства закордонних справ України; 

– представник Європейської служби зовнішніх дій (EEAS).

Попередня реєстрація для медіа до 15.00 14-го липня.

• злочини росіян
• Київ

Якщо вас зацікавила ця тема — контакти ви можете дізнатися у продюсерського відділу Медіацентру Україна.