Теми за тегом: діти

4 червня у Києві відбудеться захід, присвячений проблемі отримання українськими дітьми психологічної допомоги. 

Серед спікерів події: бенефіціари фонду Софія та Євгенія, співзасновниця “БФ “Голоси дітей” Олена Розвадовська, керівниця Центру психологічних експертиз фонду Наталія Сосновенко, адвокатка у справах захисту прав дитини, голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко.

Працівники благодійного фонду “Голоси дітей” щодня стикаються з дітьми, які прямо просять про психологічну допомогу. Але багато хто з них не може її отримати. Закон вимагає згоди когось із батьків чи іншого законного представника — навіть тоді, коли вони на фронті, у тимчасовій окупації, загинули, мають упереджене ставлення до фахівців або самі стали для дитини джерелом небезпеки. 

Ознайомитись із пропозиціями фонду, як зробити психологічну та психіатричну допомогу для українських дітей і підлітків доступнішою, можна за посиланням.

Довідково: За даними дослідження Beyond Conflict (вересень 2024), 80% українських дітей живуть із симптомами посттравматичного стресового розладу. А доступ до своєчасної підтримки залежить від того, чи є поруч дорослий, готовий дати згоду на психологічну допомогу. 

Українське законодавство ділить дітей на дві групи. Малолітні до 14 років мають право лише на дрібні побутові правочини — купівлю продуктів, одягу, іграшок. Підлітки від 14 до 18 років можуть відкривати банківські рахунки й розпоряджатися власними доходами. Самостійно звернутися до психолога не може жодна з цих груп.

• діти
• психологічна підтримка
• Київ

У столиці розпочав роботу освітній проєкт Build Future: талановитих підлітків безкоштовно навчатимуть практичної фізики та інженерії протягом 8 місяців на базі лабораторій Київського авіаційного інституту (КАІ). Організатори ініціативи створили простір, де діти можуть не лише вивчати теорію, а й створювати власні технологічні рішення. 

Учасники працюють з датчиками та схемами, навчаються паяти та програмувати, працюють із 3D-друком, створюють прототипи та інженерні системи, проходять менторські сесії з інженерами та технічними спеціалістами, працюють над власними командними проєктами. 

Серед учасників — підлітки, які цікавляться інженерією, технологіями та наукою. До програми залучені діти з середнім балом 9,96 з фізики за попередній навчальний рік. Це учасники олімпіад та конкурсів Малої академії наук. 

Поспілкуватися з командою проєкту можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• діти
• Київ

Леонід Чернявський — заслужений тренер, віце-президент Всеукраїнської організації “Кіокушин будо карате”. Чоловік 5 місяців перебував в окупації у Херсоні (місто росіяни захопили на початку повномасштабного вторгнення рф). Влітку 2022 року він зміг виїхати на підконтрольну Україні територію — у Миколаївську область. Після деокупації правобережжя Херсонщини Леонід запропонував старості села Михайлів відкрити у населеному пункті секцію для дітей. 

Спочатку спортивний клуб карате працював в старому дитячому садочку, будівля якого була частиною вцілілої після ракетного удару школи. Згодом з’явилися потреба у більшому приміщенні і клуб почав ремонт в пошкодженому будинку культури. Іноземні донори допомогли з відновленням будівлі, а татамі для занять купили британці. Нині з утриманням клубу допомагають батьки вихованців.

Спортивний клуб “Катана” відвідують 32 дитини. Це і місцеві, і ті, хто приїжджає з навколишніх сіл Херсонщини та Миколаївщини. Під час негоди іноді змушені долати 5 кілометрів пішки. Адже у дощ дороги до села стають непроїзними. Тренер добирається на заняття мопедом з сусідньої Миколаївщини.

За понад два роки існування клубу діти їздили на чемпіонати Європи та світу. Двоє дівчат — стали кандидатами в майстри спорту та зайняли призові місця на міжнародних змаганнях. Клуб карате “Катана” став чи не найбільшою спортивною організацією Херсонської області.  

За  попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Леонідом Чернявським, та за можливості із учнями у селі Михайлів на Херсонщині або у онлайн-форматі.  

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто та правобережну частину області від російських військових у листопаді 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати регіон.

• діти
• культура
• окупація
• Херсон

8 квітня у співпраці з Національним університетом харчових технологій відбудеться майстер-клас із випікання великодніх пасок за участі дітей ветеранів, працівників Управління поліції охорони Київської області та переселенців.

Захід пройде у Києві. Випечені паски передадуть українським військовим, які проходять реабілітацію. Тож учасники майстер-класу зможуть не лише опанувати кулінарні навички, а й висловити вдячність Захисникам і Захисницям України напередодні Великодня.

У програмі:

 • спільне випікання пасок,

 • знайомство дітей із традиціями святкування Великодня;

 • неформальне спілкування;

 • підготовка святкових подарунків для військових.

• діти
• культура

Олексій Найденко долучився до захисту України ще у 2014 році, проходив службу у складі 28-ї окремої механізованої бригади. До цього понад 15 років працював боцманом на газових суднах. Із початком повномасштабного вторгнення не залишився осторонь — повернувся з-за кордону, щоб знову стати на захист держави, цього разу у складі 67-ї окремої механізованої бригади (ДУК ПС).

У 2023 році його було списано зі служби за станом здоров’я. 25 листопада 2024 року він помер у лікарні внаслідок ускладнень після отриманих поранень.

Дружина військового, Олена, з 2016 року займається волонтерською діяльністю. Вона є засновницею ініціативної групи “Черкаські чарівниці”, яка виготовляє сухі пайки та готові страви у реторт-пакетах для військових на передовій, а також відвідує поранених захисників у лікарнях.

У подружжя є син — 13-річний Матвій Найденко. Він навчається у 8 класі, активно бере участь у спортивних заходах, зокрема у змаганнях “Пліч-о-пліч” (регбі, футбол, гандбол). З 2020 року родина також долучалася до благодійних забігів і марафонів на підтримку військових.

За словами матері, Матвій був дуже прив’язаний до батька. Коли той працював у морі, хлопець допомагав удома, а після його втрати став для матері підтримкою та активно долучається до волонтерської діяльності.

Родина не змінювала місце проживання і продовжує жити у Черкасах. Матвій є підопічним благодійного фонду “Діти Героїв”.

У 2025 році однією з мрій Матвія був автограф українського футболіста Артема Довбика. Це бажання вдалося реалізувати за підтримки Даніеля Салема та Ліди Лі. Нині хлопець зосереджений на заняттях футболом і готується до вступу у футбольну школу.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися з сімʼєю в онлайн форматі.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі

Учасники: 

– Тетяна Скрипка, народна депутатка України; 

– Софія Юдіна, менеджерка з розвитку наставництва, діюча наставниця; 

– Аліна Лепська, програмна координаторка Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дитини; 

– Кирило Невдоха, голова Офісу дітей та молоді “ДІйМО”;

– Ліна Дешвар, експертка у сфері підтримки дітей та молоді з інвалідністю.

Теми для обговорення: 

– Ключові зміни у законі про наставництво; 

– Як можна долучитися до наставництва або підтримати його розвиток?

– Які особливості наставництва для дітей та молоді з інвалідністю?

• діти
• Київ

Благодійний фонд savED за підтримки Education Cannot Wait у межах багаторічної програми стійкості 2024-2026 (MYRP) створив у селі Морозівка Баришівської громади на Київщині “Вулик” – багатофункціональний освітній хаб. Тут проводять шкільні уроки, творчі майстерні, STEM-активності, читацькі та кіноклуби, заняття із соціально-емоційного навчання, а також працює вільний простір для соціалізації. 

Завдяки новому позашкільному осередку понад 250 учнів отримали доступ до освітніх занять у комфортному середовищі. Серед них є шість внутрішньо переміщених дітей і п’ятеро дітей з особливими освітніми потребами. Нині освітній центр тимчасово приймає і дошкільнят: через відсутність опалення у місцевому дитячому садку наймолодші діти громади долучились до занять у “Вулику”.

У межах багаторічної програми стійкості 2024-2026 (MYRP), що отримала міжнародну фінансову підтримку від Education Cannot Wait, команда фонду savED та благодійний фонд Київської школи економіки (KSE Foundation) системно підтримують освіту в громадах. Зокрема, команда savED облаштувала “Вулик” у стінах  Морозівського ліцею імені Дениса Поповича, зробивши ремонт приміщення та забезпечивши його меблями, книжками, іграми та канцелярією. Також залучили тьюторів, які координують роботу освітнього простору. 

У Морозівці KSE Foundation подбав про безпеку учнів, облаштувавши у ліцеї укриття, яке дає змогу дітям залишатися  в безпеці прямо в навчальному закладі під час тривог.

Загалом у межах програми (MYRP) облаштовано 24 освітні центри “Вулик” у восьми регіонах — на Миколаївщині, Чернігівщині, Херсонщині, Харківщині, Київщині, Сумщині, Дніпропетровщині та на Запоріжжі. Це створило додаткові можливості для навчання та дозвілля понад 40 тисяч дітей і 12 тисяч учителів. Освітні центри працюють у деокупованих громадах і регіонах, де через безпекові виклики, пошкоджену інфраструктуру та перебої в електропостачанні доступ до повноцінного навчання залишається обмеженим.
Довідково: За даними дослідження savED, у 2025 році лише 41% опитаних учнів в Україні регулярно були залучені до позакласної активності — це охоплення нижче середнього рівня. Серед найбільш поширених бар’єрів для розвитку позакласних ініціатив, які називають освітяни, є відсутність людського та фінансового ресурсу громади, а також брак облаштованих локацій. Як показало дослідження, достатньо простору для організації гуртків або спортивних секцій мають лише 63% шкіл. Це нижче, ніж бажаний мінімум, особливо в громадах, що приймають ВПО або мають обмежену інфраструктуру. У опитуванні savED 67% дітей, які відвідують освітні центри “Вулик”, розповіли, що знайшли там нових друзів, а понад 35% школярів зазначили, що їхнє дозвілля стало кращим.

• діти
• Київ

З початку минулого навчального року у селі Богданівка, що на Київщині, учні мають змогу навчатись у модульному тимчасовому освітньому просторі (ТОПі). Простір безбар’єрний, також там є генератор для безперебійного живлення, зручні меблі, сучасні планшети, мультимедійні панелі. У ТОПі є 6 класних кімнат, де зараз навчаються  понад 200 учнів, яким раніше доводилось їздити в сусіднє село. 

Село Богданівка у 2022 році перебувало в окупації. Російські солдати розташувались у місцевій школі, а при відступі спалили її.  Вони також підірвали дитячий садочок, у якому зберігали боєприпаси. Так село залишилось без закладів освіти.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити  роботу модульного  тимчасового освітнього простору в Богданівці. 

Довідково: Проєкт втілює IREX у партнерстві з БФ “savED” і ГО “ГО ГЛОБАЛ”. Вони працюють у тісній співпраці з місцевими громадами, що втратили свої навчальні заклади внаслідок російської агресії.

• діти
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Ганна — мама двох синів, дружина військовослужбовця, який загинув на війні. Їхня родина вперше втратила дім ще у 2014 році. До того сім’я жила в Оленівці на Донеччині. Після початку бойових дій родина виїхала з чотирирічною дитиною, залишивши в окупації власний будинок та все майно. Після кількох переїздів оселилися в місті Білозерське на підконтрольній Україні частині Донеччини. Придбали житло, чоловік виграв грант і відкрив власну справу, у подружжя народився другий син.

У 2022 році через повномасштабне російське вторгнення їм знову довелося залишити все. Придбане житло родина передала для потреб Збройних сил України — певний час там жили українські військові. 

Влітку 2024 року чоловік приєднався до лав ЗСУ. Він пройшов навчання та служив оператором реактивної системи залпового вогню. З 23 жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти. Через чотири місяці родині повідомили, що ДНК репатрійованого під час обміну тіла збіглося з його зразками. У березні 2025 року його поховали.

Після загибелі чоловіка жінка залишилася з дітьми без підтримки рідних  у новому місті. Найскладнішим, за її словами, було повідомити синам про смерть батька. 

Родина отримала психологічну допомогу від благодійного фонду “Діти Героїв”. Підтримка спеціалістів стала важливою складовою адаптації дітей і матері до нової реальності.

Нині родина живе в Києві, винаймає житло. Старший син майже все дитинство провів у переїздах, а молодший народився вже під час війни.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися з сімʼєю у онлайн форматі.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі

У четверті роковини страшної трагедії, що сталася у Драмтеатрі в Маріуполі, журналістів запрошують  відвідати меморіальні заходи і вшанувати пам’ять загиблих цивільних і військових. 

Зокрема, 15 березня у Києві відбудеться молебень. 16 березня відбудуться меморіальні заходи із вшанування загиблих у Драматичному театрі Маріуполя у різних містах України: Києві, Вінниці, Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Львові, Калуші, Кам’янському, Кременчуці, Кропивницькому, Полтаві, Кривому Розі, Одесі, Рівному, Тернополі, Ужгороді, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях. 

Довідково: 16 березня 2022 року російські окупанти скинули авіабомби на Маріупольський драмтеатр. Напис “ДЕТИ”, зроблений великими літерами і добре помітний з неба, не зупинив їх. У театрі переховувалися сотні маріупольських родин. У той день загинули сотні невинних, серед них – діти.

Російська окупаційна влада відновила будівлю, назавжди знищивши можливість провести справедливе розслідування щодо загиблих у Драмтеатрі.

• діти
• загиблі
• злочини росіян
• Київ
• Дніпро
• Львів
• Одеса