Теми за тегом: злочини росіян

7 червня у просторі Музею війни відбудеться захід пам’яті, присвячений роковинам загибелі під час виконання службових обов’язків працівників ДСНС України Павла Єзгора, Андрія Ременного та Данила Скадіна.

6 червня 2025 року рф вкотре атакувала Україну. На той час це був один із найбільш масових обстрілів: ворог застосував 407 безпілотників різних типів і 44 балістичні та крилаті ракети. Під вогонь потрапили Київ, Київщина, Харківщина, Полтавщина, Чернігівщина, Рівненщина, Хмельниччина, Волинь, Львівщина, Тернопільщина. У столиці постраждали до тридцяти людей, серед них дев’ятеро співробітників ДСНС. Троє вогнеборців 18-ї державної пожежно-рятувальної частини Києва, які ліквідовували наслідки ворожих ударів, загинули під час повторного удару російського БпЛА о 04:35.

Рідні, друзі, колеги згадають Павла, Андрія та Данила, які, попри небезпеку, завжди першими приходили на допомогу. 

Модеруватиме зустріч завідувачка сектору Музею Ганна Легкоконець.

• загиблі
• злочини росіян
• Київ

Іван Мойсієнко  —  доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член правління Української природоохоронної групи. Чоловік разом з іншими експертами здійснив 9 експедицій територією колишнього Каховського водосховища  (у 2023 році окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС). 

Вчені виявили рослини, які охороняються, зокрема занесені до Червоної книги України. На місці водосховища швидко утворюється нова унікальна екосистема вербово-тополевих лісів, яка знаходиться в Європі під охороною (резолюція 4 Бернської конвенції).

Також експерти фіксують рекордні темпи росту дерев: сягають заввишки у середньому понад 5 метрів,  а подекуди  —  понад 7 метрів. В останній експедиції науковці виконали 47 геоботанічних описів.

Якщо після руйнування Каховської ГЕС вчені зафіксували на місці сховища лише 11 видів рослин, то восени 2023 року їх було вже 69, а зараз — понад 350. 

Природоохоронці пропонують створити на цьому місці біосферний заповідник.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із науковцем Іван Мойсієнком на Київщині або у онлайн-форматі.

Довідково: 6 червня 2023 року російські військові підірвали дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів.  Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.

• екологія
• злочини росіян
• Київ

ООН уперше внесла росію та Ізраїль до щорічного “чорного списку” сторін, відповідальних за сексуальне насильство під час збройних конфліктів (СНПК).  Організація повідомила про 310 підтверджених випадків СНПК щодо військовополонених і цивільних бранців у росії та на тимчасово окупованих територіях України. Більшість потерпілих – чоловіки. 

З кінця 2024 року мережа “Alumni” (“Випускники”), яка об’єднує чоловіків, що пережили полон і тортури (зокрема, разом із “СЕМА-Україна”, “29 грудня”, “Нумо, сестри!”) добивалась цього рішення. Засновник ГО “Alumni” Олексій Сівак зазначає, що це тільки початок довгого шляху до реального правосуддя і покарання рф.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Олексієм у Києві, Херсоні або онлайн форматі.

Довідково: Олексій Сівак із Херсона  (місто було в російській окупації), він колишній моряк. Чоловік пережив полон і тортури.  Нині він є головою ГО  “Випускники” (“Alumni”), яку було  створено, щоб допомогти українцям, які постраждали через російську агресію, зокрема від тортур і СНПК. Організація робить акцент саме на підтримці цивільних чоловіків.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Мешканець Маріуполя Олександр Гуржов підписав контракт із силами оборони  України у 2020 році. Початок повномасштабного вторгнення Олександр застав у рідному місті. Вже за кілька днів він отримав поранення, а тоді опинився у полоні. Окупанти часто перевозили полоненого, катували та морили голодом. Після трьох років неволі Олександр важив 45 кілограмів. 

25 травня 2025 року Олександр повернувся додому за обміном полоненими. Чоловік пригадує, що його дуже збентежив вигляд російських полонених, які “були схожі на людей”. Тоді як українці поверталися з російської неволі як “живі трупи”. Найперше задоволення, яке Олександр пригадує після обміну, — душ із теплою водою. Адже у колонії доводилося митися з півторалітрової пляшки просто у вбиральні.

Ще до полону Олександр дуже любив музику, співав у караоке. Тож після повернення відвідав більше концертів, аніж за усе попереднє життя. 

Поспілкуватися з Олександром Гуржовим можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

22 травня в столиці відбудеться презентація проєкту “Зроблено в Росії. Доставлено в полон” за участі Омбудсмена України Дмитра Лубінця. 

Над проєктом працювала Асоціація родин захисників Азовсталі спільно з Офісом Омбудсмена України за підтримки МЗС, Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. 

Для участі у заході необхідно зареєструватися. Місце зустрічі повідомлять зареєстрованим журналістам.

• злочини росіян
• полонені
• Київ

26 квітня 2026 року російські безпілотники атакували Одещину та порт “Чорноморськ”. Удар пошкодив інфраструктуру порту та резервуари з соняшниковою олією. 

Попри спроби фахівців запобігти забрудненню, олія потрапила до Чорного моря. За оцінкою доктора біологічних наук та начальника науково-дослідного відділу Нацпарку “Тузлівські лимани” Івана Русєва, площа забруднення акваторії, піщаного пересипу парку та заповідної зони сягає понад 10 га. 

На пляжі викидає забруднені олією водорості, мушлі та медуз. 

Поспілкуватися з Іваном Русєвим можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• екологія
• злочини росіян

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі у 12-й бригаді НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022 року Дмитро отримав два осколкових поранення. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Зрештою наприкінці травня 2022 року бійці отримали наказ вийти у російський полон.
До 26 вересня 2022 року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати “зізнання” у вигаданих злочинах. У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв.
Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024 року під час обміну полоненими. Після реабілітації військовий вирішив повернутися на службу, а нещодавно опублікував власну книгу під назвою “Окраєць”, де детально розповів про те, що йому довелося пережити у полоні. Книга — це свідчення про злочини росіян, які вони скоювали над Дмитром протягом 886 днів. Боєць зізнається: писати було непросто, адже доводилося знову переживати болючі спогади.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Вадим Летунов — 34-річний капрал 118-ї окремої механізованої бригади. Наприкінці лютого цього року масований ворожий обстріл знищив  позицію Вадима та вбив його побратима. Боєць босоніж зумів дістатися до найближчого уцілілого бліндажа, в якому натрапив на росіянина: колишнього в’язня, мобілізованого на війну проти України.

Так Вадим опинився у полоні ворога, адже окупант мав зброю. Український військовий розумів, що єдиний варіант вижити — приспати пильність росіянина, який мав різкі перепади настрою та періодично погрожував українцю стратою. Так тривало два тижні. Умови в бліндажі були жахливі, води та їжі майже не було. А українське командування вже встигло офіційно повідомити матері Вадима про його ймовірну загибель.

Вадим переконував росіянина, що їхній єдиний шанс на порятунок — це здатися українським військовим. Коли припаси зовсім закінчилися, боєць вмовив окупанта вийти до українських позицій. 

Щоб свої дрони не знищили обох, Летунов змайстрував табличку зі своїм позивним і номером бригади. Коли над ними з’явився український дрон, Вадим упав на коліна перед табличкою, намагаючись довести, що він свій.

Спершу українські захисники доставили дронами їжу, воду та рацію. А незабаром приїхала бронемашина, аби евакуювати українця та взяти у полон росіянина. Нині боєць проходить реабілітацію. Через гангрену, яка почалася у бліндажі, чоловіку ампутували палець. 

Поспілкуватися з Вадимом Летуновим можна як онлайн, так і офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Одеса

Син Ольги та Сергія — Олександр Гряник — вступив до лав “Азову” одразу після завершення інституту. З 2015 року почав нести службу під Маріуполем. 

Згодом Олександр долучився до спецпідрозділу снайперів “Знаки”. На початку лютого 2022 року військовий звільнився зі служби і одразу вирушив у Карпати. Адже завжди обожнював походи у гори. 

Втім, як тільки росіяни розпочали повномасштабне вторгнення, хлопець одразу повернувся до війська. Брав участь у боях за Київщину і рвався до побратимів у Маріуполь. Коли Головне управління розвідки запропонувало йому доєднатися до спецоперації у оточеному місті, одразу погодився. Олександр отримав поранення в перший день, як опинився в Маріуполі, але ще місяць боронив місто. 

Військовий загинув, коли окупанти застосували фосфорні авіабомби по металургійному комбінату “Азовсталь”, де перебували українські захисники. Мати про смерть Олександра дізналася із соцмереж. 

На річницю загибелі батько Олександра разом з його друзями піднявся на Говерлу. На заклик піти у гори відгукнулося аж 150 охочих — так батьки Олександра зрозуміли, що ініціатива потрібна, адже підтримує тих, хто втратив близьких на війні. 

Нині до походів Сергія та Ольги долучаються родини загиблих військовослужбовців.  

Поспілкуватися з Сергієм та Ольгою можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• загиблі
• злочини росіян

Владислав та Станіслав Чугуєнки — брати-близнюки родом із Запоріжжя. Ще змалечку Станіслав мріяв стати військовим, а брат підтримав його наміри. Разом вони вступили до Національної академії сухопутних військ у Львові та згодом долучилися до морської піхоти. 

Чугуєнки воювали на Донецькому напрямку та зустріли початок повномасштабного вторгнення у Маріуполі. Під час виконання одного із завдань Владислав отримав осколкові поранення ніг — його евакуювали до шпиталю, а пізніше доставили на Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, де перебувало командування бригади. 

4 квітня 2022 року Владислав та Станіслав потрапили у полон. Спочатку братів утримували разом, але пізніше розділили. У неволі Владислав пережив тортури, побиття та катування струмом. Чоловік повернувся на Батьківщину під час чергового обміну 14 серпня 2025 року. У полоні боєць був переконаний, що брат давно вдома. І тільки після звільнення дізнався, що Станіслав й досі у російських застінках. Нині Владислав бере участь в акціях на підтримку військовополонених і зниклих безвісти та чекає на повернення найріднішої людини. 

Поспілкуватися з Владиславом Чугуєнком можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів