Теми за тегом: жінки

Марія та Сергій Бубнови – подружжя підприємців з Маріуполя. До початку повномасштабного вторгнення у родини було власне виробництво у місті: виготовляли квашені та мариновані овочі. 15 березня родині вдалося виїхати з російської окупації. Все обладнання їм довелося залишити у захопленому росіянами місті. 

З Маріуполя Марія поїхала до Нідерландів. Там у неї з’явилася ідея для нового бізнесу. Подружжя вирішило робити супи у реторт-пакетах. 

Згодом Бубнови переїхали до Славутича, міста на півночі України, де почали все з нуля. Вирішили випускати готові супи за власним рецептом. Виграли гранти, розробили план і взялися за роботу. У 2024 році у них запрацювала “Нова кухня”, яка готувала всього кілька позицій. Сьогодні виробництво вдалося масштабувати та збільшити асортимент. 

Коли Маріуполь деокупують, подружжя планує побудувати там філіал. 

Поспілкуватися з Марією Бубновою можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• їжа
• окупація

Місія програми — підтримати жінок, які проходять службу в Силах оборони України, зокрема в районах ведення бойових дій, а також ветеранок і жінок, які повернулися з російського полону. Підтримка відбувається через турботу, спільноту та безпечний простір для відновлення.

У ГО “Землячки” переконані: психоемоційне відновлення — це не розкіш, а необхідність. Саме в горах, серед природи та поруч із тими, хто має схожий досвід, захисниці можуть хоча б ненадовго видихнути, відпустити напругу війни й знову почути себе.

За час існування ГО “Землячки” 270 захисниць і ветеранок пройшли програму реабілітації. Поїздки проводяться за участі команди ГО “Землячки” і поєднують групові практики відновлення (співи, гончарне мистецтво, різьбярство), тілесні та релаксаційні практики, спільні активності на природі (прогулянки, походи, легкі спортивні активності), неформальні розмови та обмін досвідом між захисницями й ветеранками, а також час для відпочинку, тиші та відновлення.

• військові
• жінки
• психологічна підтримка

ГО “Землячки” спільно з автошколою Easy Drive запустили програму безкоштовного навчання для військовослужбовиць і ветеранок. Ініціатива створена, щоб допомогти захисницям отримати нові знання, опанувати професію та розширити можливості для подальшого працевлаштування.

У межах програми учасниці можуть обрати один із трьох напрямів:

• безкоштовне навчання правилам дорожнього руху (5 місць на офлайн-курс у Києві та 5 місць на онлайн-курс щомісяця). Після успішного складання теоретичного іспиту учасниці також отримують знижку 2000 грн на практичне навчання;
• безкоштовне навчання за напрямом викладачки ПДР із подальшим стажуванням та можливістю працевлаштування;
• безкоштовне навчання за напрямом інструкторки з водіння з можливістю отримати нову професію.

Довідково: Програма є частиною системної роботи ГО “Землячки”, спрямованої на підтримку захисниць не лише під час служби, а й у питаннях професійного розвитку, адаптації та створення нових кар’єрних можливостей.

• військові
• жінки
• Київ

Поліна Кустарьова навчалась у другому класі, коли росія окупувала Крим. Поступово російські підручники витіснили українські, у школі з’явилися російські прапори та державна символіка, а в кабінетах розвісили портрети путіна. 

Дівчина розповідає, що встояти перед масовим зросійщенням їй допоміг інтернет. Вона самотужки вчила українську мову, історію України, читала українських письменників і матеріали про них, тренувала англійську. Поліна також захоплювалася історією, тож на пропагандистських уроках у школі її просили мовчати та зайвий раз не висловлювати свою думку. 

Батьки Поліни мали проросійські погляди та сподівалися, що її позиція зміниться. Втім, коли дівчина досягла повноліття і змогла самостійно перетнути кордон — вона виїхала із Криму. Спершу потрапила до Казахстану, там звернулась до українського консульства і через два місяці приїхала до Києва. У січні 2026 Поліна отримала український паспорт і пройшла навчання на інженера-пілота БПЛА. У майбутньому дівчина планує долучитися до українського війська. 

Поспілкуватися з Поліною Кустарьовою можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація

Ольга Сергієнко — родом з міста Бобровиця, що на Чернігівщині. Після завершення школи вона вступила до військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка. 

Замість звичних студентських буднів, дівчина жила у казармі та проходила базову загальновійськову підготовку. Ольга була на першому курсі, коли росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Дівчат відпустили на один день додому. Так Ольга опинилася у рідній Бобровиці, яку одразу ж окупували російські війська. Повернутися до Києва курсантка уже не встигла. 

Родина дівчини приховувала те, що вона — майбутня військова. Їй навіть довелося закопати свою форму на городі. Пригадує, як жила з почуттям провини, що через неї могли постраждати рідні. Адже окупанти весь час полювали на людей, які мали стосунок до української армії. 

Після деокупації дівчина повернулась до навчання. А після завершення інституту склала присягу українському народові. Нині вона офіцерка відділення психологічної підтримки персоналу 141 ОМБ. 

Поспілкуватися з Ольгою “Пінгві” можна як онлайн, так і офлайн у Дніпрі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• окупація
• Дніпро

Тетяна Федорова — родом з Енергодара, що на Запоріжжі. До повномасштабного російського вторгнення жінка поєднувала роботу на Запорізькій атомній електростанції з волонтерством для українського війська. Після 24 лютого 2022 року її син вступив до Сил оборони України та пішов воювати. А сама Тетяна відмовилася від евакуації з рідного Енергодара, адже вірила, що ворожа окупація міста буде тимчасовою. 

Жінка каже, що атомників залякували та змушували підкорятися окупантам. Тих, хто чинив спротив, вбивали. Коли ж росіяни дізналися, що син Тетяни захищає Україну, то викрали жінку із власного дому. Вона пережила тортури: росіяни хотіли дізнатися про українських військових та волонтерів, які залишилися у місті. Питали і про звичайних людей, які підтримують Україну. Тетяна пишається, що попри катування не здала ворогу жодної корисної інформації. Через місяць жінку відпустили і їй разом з родиною вдалося виїхати з окупації. 

Тетяна опинилась на Хмельниччині, де пройшла лікування та працювала з психологом. На новому місці записалась на курси шиття та власноруч зшила черевички для своєї собаки Луни. Одразу отримала замовлення на взуття для інших улюбленців. Так з’явилась ідея власного бренду Luna.animalshop. Тетяна взялась шити також одяг та різноманітні костюми, пройшла курс з підприємницької діяльності, виграла грант та придбала необхідне обладнання. Тетяна продовжує працювати, підтримувати військо, чекає на повернення сина з війни і на звільнення Енергодара. 

Поспілкуватися з Тетяною Федоровою можна як онлайн, так і офлайн на Хмельниччині, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Хмельницький

“Водійка вантажного авто (категорія C)” — це програма перекваліфікації для жінок, які прагнуть розпочати кар’єру в галузі  транспорту та логістики. Категорія C дає право керувати вантажними автомобілями масою понад 7,5 тонни та відкриває можливості для роботи в галузях, де сьогодні існує стабільний попит на кваліфікованих водіїв і водійок.

Програма орієнтована на жінок, які готові не лише пройти навчання, а й працювати за новою професією після його завершення. Саме тому курс поєднує теоретичну підготовку, інтенсивну практику керування вантажним транспортом та підготовку до складання іспиту в територіальному сервісному центрі МВС відповідно до чинного законодавства України.

Практичні заняття проходять на спеціально обладнаних навчальних майданчиках у Києві та Кременці (Тернопільська область), де учасниці відпрацьовують навички керування вантажівкою під керівництвом досвідчених інструкторів.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити практичне навчання, яке стартувало у Києві.

Довідково: Водійка вантажівки (категорія С)  —  це безкоштовний курс програми перекваліфікації від програми OnTrack проєкту Reskilling Ukraine.

• жінки
• Київ

Ольга Рукавішнікова — скрипалька та спортсменка. Опановувати музику ветеранка почала з чотирьох років, а вже у восьмому класі Ольга взялася за диригування, виступала, зокрема, у Миколаївській філармонії та у Великому залі Київської консерваторії. А ще 10 років свого життя Ольга присвятила спорту, звідси й отримала позивний у війську “Каратіст”

24 лютого 2022-го року о 8-й ранку Ольга вже стояла у черзі до місцевого ТЦК, увечері отримала зброю, а вже наступного дня вперше застосувала її проти ворога. Ольга відвоювала у лавах ЗСУ протягом чотирьох років, її основною зброєю був ручний протитанковий гранатомет (РПГ-7), втім, ветеранка володіє також снайперською гвинтівкою, автоматичним станковим гранатометом, кулеметом та мінометом.

Під час одного з бойових завдань Ольгу відкинуло вибуховою хвилею на кілька метрів, а один з уламків, за словами військовослужбовиці, зламав їй шийний хребець. Під час цього ж поранення Ольга втратила ліве око.

Ольга доволі швидко повернулась до свого підрозділу і продовжила службу. Але  нещодавно вона таки звільнилася з війська за станом здоров’я. Тож нині ветеранка поступово повертається до цивільного життя.

Ольга Рукавішнікова готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• культура
• постраждалі

Тетяна — військовослужбовиця 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців на псевдо “Харлі Квін”. Жінка хотіла долучитися до війська, ще коли росія вперше атакувала Україну. Втім, у 2014 році їй забороняв чоловік. Через 5 років подружжя розлучилося, і Тетяна одразу підписала контракт з військом. 

Жінка обрала для себе напрямок звʼязку, а згодом обійняла посаду командирки взводу зв’язку батальйону безпілотних систем 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Тетяна вивчала криптографічний захист, писала програми для програмування радіостанцій, контактувала з іншими звʼязківцями, шукала інструкції. 

Початок повномасштабного вторгнення військова зустріла на службі. З того часу їй доводилося незліченну кількість разів розгортати зв’язок з нуля. Після оборони Київщини підрозділ, яким керує військова, переїхав на Донеччину.  

Поспілкуватися з Тетяною на псевдо “Харлі Квін” можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

Олена Величенко — засновниця кінологічного центру Grand Dog у Херсоні. Олена з командою навчала власників знаходити контакт з собаками, а тварин учила допомагати людям. 

Втім, все змінилося після початку повномасштабного вторгнення.  Деякий час Олена разом з собаками  залишалась в окупації, хоча її центр зруйнували росіяни. Після деокупації міста, жінка переїхала до Одеси, де взялася відновлювати справу свого життя. Нині в Одесі також функціонує кінологічний центр Grand Dog — тут допомагають дітям, переселенцям, ветеранам і людям, які долають складні періоди в житті. Дитячі заняття Олена проводить безкоштовно. 

Поспілкуватися з Оленою можна як онлайн, так і офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• постраждалі
• тварини
• Одеса