Теми за тегом: Чернігів

27 та 28 травня за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні відбудеться дводенний престур для медіа на Чернігівщину, в межах якого буде можливість відвідати низку локацій, створених ПРООН в Україні за підтримки міжнародних партнерів — Європейського Союзу, урядів Канади, Німеччини та Швеції.

Зокрема, учасники матимуть змогу відвідати ветеранський простір, кімнату безпеки для дітей із порушеннями зору, простір соціальної адаптації для вразливих груп населення. Буде можливість оглянути спеціально обладнаний автомобіль для надання паліативної допомоги у віддалених громадах і поговорити з мультидисциплінарною медичною командою. Відвідати реабілітаційне відділення на базі Ніжинської центральної міської лікарні. Зараз воно на завершальному етапі створення, але незабаром стане осередком підтримки для людей із пораненнями, захворюваннями опорно-рухового апарату та іншими складними станами. А також побувати у Центрі ментального здоров’я.

Журналісти зможуть поспілкуватись із партнерами ПРООН на місцях, жителями громад, відвідувачами закладів і місцевою владою, почути історії тих, хто формує українські громади.

Під час дводенного престуру передбачається відвідування семи локацій у Чернігові та Ніжині.

Для журналістів буде організовано трансфер із Києва, проживання у готелі, а також гаряче харчування.

На подію необхідно акредитуватись до 18:00 25 травня.

Довідково: Престур організовано в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС “EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні”.

• Чернігів

27 та 28 травня за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні відбудеться дводенний престур для медіа на Чернігівщину, в межах якого буде можливість відвідати низку локацій, створених ПРООН в Україні за підтримки міжнародних партнерів — Європейського Союзу, урядів Канади, Німеччини та Швеції.

Зокрема, учасники матимуть змогу відвідати ветеранський простір, кімнату безпеки для дітей із порушеннями зору, простір соціальної адаптації для вразливих груп населення. Буде можливість оглянути спеціально обладнаний автомобіль для надання паліативної допомоги у віддалених громадах і поговорити з мультидисциплінарною медичною командою. Відвідати реабілітаційне відділення на базі Ніжинської центральної міської лікарні. Зараз воно на завершальному етапі створення, але незабаром стане осередком підтримки для людей із пораненнями, захворюваннями опорно-рухового апарату та іншими складними станами. А також побувати у Центрі ментального здоров’я.

Журналісти зможуть поспілкуватись із партнерами ПРООН на місцях, жителями громад, відвідувачами закладів і місцевою владою, почути історії тих, хто формує українські громади.

Під час дводенного престуру передбачається відвідування семи локацій у Чернігові та Ніжині.

Для журналістів буде організовано трансфер із Києва, проживання у готелі, а також гаряче харчування.

На подію необхідно акредитуватись до 18:00 25 травня.

Довідково: Престур організовано в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС “EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні”.

• Чернігів

Євген — родом із Маріуполя. Чоловік розпочав службу в ЗСУ у 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну. Початок повномасштабного вторгнення зустрів під час виконання бойових завдань поблизу селища Піски на Донеччині. Родина бійця в той час жила у Маріуполі. Виїхати з російського оточення їм вдалося лише всередині квітня 2022-го року. 

Ідея започаткувати власну справу зʼявилася у Євгена ще до великої війни. А за її реалізацію чоловік взявся вже після того, як його родина опинилася у безпеці на Київщині. Разом з сестрою та її чоловіком подався на грант від Українського ветеранського фонду і отримав кошти на відкриття кафе. 

Нині сімейне бургер-кафе вже приймає гостей у Гостомелі Київської області. Заклад назвали “Домаха” — це стара назва місцевості, де нині розташований тимчасово окупований Маріуполь. Євген хоче, щоб кафе стало не просто місцем, де смачно готують, а й простором для зустрічі ветеранів, для проведення благодійних акцій та майстер-класів. 

Нині Євген перебуває на Чернігівщині. Поспілкуватися з військовослужбовцем можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• їжа
• культура
• Чернігів

Спортивна школа олімпійського резерву в Чернігові, яка пережила руйнування, сьогодні продовжує працювати: близько 200 учнів тренуються тут, а спортсмени виступають на Кубках світу та чемпіонатах Європи.

Лижну базу знищили росіяни під час повномасштабного наступу в березні 2022 року. Попри руйнування, з травня 2022 року на базі відновили тренування з біатлону для дітей. Вони займались  на невеликій ділянці траси, яка вціліла. Вихованців також застерігали не відходити від місця тренування, оскільки побоювались, що на території лижної бази можуть залишатися нерозірвані снаряди. 

Нині вдалось відновити лижну трасу та стрільбище, але приміщення залишається зруйнованим. 

Довідково: До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область.

Спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу Олімпійського резерву (лижну базу) було створено в 1977 році, а згодом розбудовано. До повномасштабної війни тут тренувалися біатлоністи й лижники, а також проводили чемпіонати України.

В рамках національного проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” планують свої  співпраці з громадами-партнерами Оскільська та Чернігівська громади.

• діти
• злочини росіян
• Чернігів

Геннадій Стукало — лікар-анестезіолог, завідувач анестезіологічного відділення Чернігівської обласної лікарні. З початку повномасштабного вторгнення рф цілодобово перебував у лікарні.

У найважчі дні оточення, протягом години у лікарню привезли  понад 50 поранених, які потребували оперативного втручання. Без світла, тепла, водопостачання, під час артобстрілів та бомбардувань чоловік разом з іншими лікарями та медперсоналом рятували пацієнтів і навіть проводили надскладні операції. 

Під час оперативних втручань доводилося підсвічувати операційну підручними засобами (налобні та звичайні ліхтарики, мобільні телефони), оскільки постійно траплялися перебої з освітленням. Щоб зігріти поранених, їх обкладали пластиковими пляшками з теплою водою.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із лікарем у офлайн та онлайн форматі. 

Довідково: До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область від російських окупантів. 

• злочини росіян
• лікарі
• постраждалі
• Чернігів

До початку великої війни 38-річний Артем Костюк поєднував дві справи: був оператором газової котельні й водночас займався продажем та ремонтом електроінструментів у Словʼянську. Навіть коли до лінії фронту залишались лічені кілометри — чоловік тримав “опалювальну варту” до останнього, бо не міг кинути людей замерзати. А от коли російська ракета вщент знищила вже його власний магазин інструментів — Артем зважився на кардинальні зміни. 

У листопаді 2024 року Артем керував групою розмінування HALO Ukraine на Київщині. До лав демінерів доєдналась і його дружина Марина. Нині чоловік працює на Чернігівщині.

Атем зазначає, що робота в котельні привчила його до підвищеного рівня відповідальності: “Одна моя  помилка могла б вартувати 20-30 тисячам людей тепла вдома. У розмінуванні інші умови роботи, але суть та сама: життя та добробут людей все ще залежить від мене. Щодня я відповідальний за життя, як своєї команди, так і українців назагал”.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Артемом на Чернігівщині. 

Довідково: The HALO Trust – це найбільша міжнародна некомерційна організація, яка знешкоджує міни й вибухонебезпечні боєприпаси у 30 країнах та територіях світу упродовж 35 років.

До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область від російських окупантів.

• Чернігів
• розмінування

Лариса Загрива присвятила 25 років освіті. Жінка працювала вчителькою, а у 2022-му році очолила Центр надання соціальних послуг на Чернігівщині. З початком повномасштабної війни селище Михайло-Коцюбинське, де жила і працювала Лариса, опинилося в окупації. 37 днів жінка продовжувала ходити на роботу і опікуватися людьми похилого віку, які залишилися у селищі. Лариса ховала від росіян документи, п’ять разів опинялася під прицілом. Окупанти приходили в її дім серед ночі, допитували чоловіка Лариси.

Після звільнення Михайло-Коцюбинського завдяки підтримці Програми розвитку ООН Ларисі вдалося заснувати Університет третього віку. Нині там функціонує вже декілька напрямків навчання: факультет здорового способу життя, факультет філософії та факультет декоративно-прикладного мистецтва. Окрім цього, Лариса створила проєкт мобільно-соціальної допомоги: Чернігівщиною курсує авто з волонтерами, які допомагають мешканцям по господарству. Також в Університеті віднедавна функціонує простір життєстійкості, де жінки, діти, ВПО та ті, хто постраждав від війни, можуть індивідуально працювати з психологом або ж відвідувати групи підтримки.

Довідково: До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область. 

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Чернігів

Науковці Чернігівського історичного музею ім. Тарновського виїжджають у село Ягідне на Чернігівщині, щоб зібрати спогади очевидців. (Навесні 2022 року у підвалі школи окупанти майже місяць утримували у нелюдських умовах понад 300 місцевих жителів). 

Загалом, з вересня 2023 науковці приїжджали у Ягідне, щоб зафіксувати історичні артефакти. Вони дослідили та описали понад 1000 предметів. Це одяг, взуття, особисті речі, рюкзаки, книги, коробки з-під ворожих сухпайків, тюбики від антисептиків, російські газети, дерев’яні піддони, на яких доводилось сидіти та спати бранцям і навіть пластикові пляшки з-під води, які слугували туалетом. Експерти здійснили описи у всіх кімнатах підвального приміщення. Та фіксували (фотографували  та описували) артефакти на території населеного пункту. Наприклад, залишки ворожої техніки, уніформи, ящики з-під боєприпасів. 

На прохання обласної влади до музею передали копії документів окупантів, які знайшли у Ягідному. 

Усі досліджені науковцями предмети залишатимуться на місцях. У планах влади створити меморіальний комплекс у Ягідному, до якого увійде шкільний підвал, де утримували бранців.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та приєднатись до виїзду наукових співробітників музею, а також побачити історичні артефакти. 

Довідково: Село Ягідне розташоване неподалік Чернігова. На початку повномасштабного вторгнення росіяни влаштували штаб у місцевій школі. У її підвалі вони майже місяць утримували місцевих жителів — 299 дорослих та 67 дітей. (Ледь не все населення села).  Площа підвалу — 197 кв.м. Через брак місця людям доводилося спати сидячи, також була нестача кисню.  Тоді загинули 10 людей.

У лютому 2023 року фото підвалу в селі Ягідне потрапило на обкладинку відомого американського журналу TIME.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Чернігів

Оксана Стародуб — мати двох дітей із Чернігова. Коли розпочалася велика війна, вирішила залишитися в рідному місті. На другий день повномасштабного вторгнення Микола,  чоловік Оксани,  вступив до лав територіальної оборони, адже прагнув захистити свою сім’ю та місто.

6 березня 2022 року російський мінометний обстріл поцілив у будинок Оксани. Жінка отримала тяжкі травми й не могла рухатися. Син-підліток допоміг перев’язати рани. Через безперервний російський вогонь, швидка допомога не їхала на виклик. Але додому зміг добратися Микола разом з побратимами. Військовий-медик наклав турнікет на ушкоджену ногу Оксани, далі жінку відвезли до лікарні. Медзаклад на той час був переповнений  пораненими. Через артобстріл не було світла, не вистачало персоналу. Питну воду підвозила спеціальна машина один раз на день. Їжу для пацієнтів та лікарів готували на вогнищі на вулиці. 

Вже згодом, жінка перенесла декілька операцій у Вінниці, самостійно ходити змогла лише у вересні 2022 року.   

Микола мужньо обороняв кордони Чернігівщини, а згодом батальйон, у складі якого він перебував, перевели на Донецький напрямок. 17 червня 2024 під час виконання бойового завдання чоловік Оксани отримав смертельне поранення. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв” . Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• постраждалі
• Чернігів

14 березня, до Дня українського добровольця, перший ветеранський театр у Чернігові зіграє виставу “Госпітальна рапсодія”. Автор п’єси — ветеран російсько-української війни Юрій Вєткін, який втратив ногу під час ворожого обстрілу. Вистава заснована на реальних подіях, які відбувалися у палаті Чернігівського військового госпіталю в березні 2022 року.

Прем’єра вистави від Чернігівського театру ветеранів “Серцевір” відбулась наприкінці лютого. На сцені – лише ветерани та військові: троє акторів мають ампутації, ще двоє пережили посттравматичний синдром. Також участь у виставі взяли дружини загиблих воїнів і режисерка Анастасія Кузик, дружина чинного військового. 

Головну роль у виставі виконав ветеран Руслан Іванов. У чоловіка ампутація руки. До повномасштабного вторгнення він працював художником-постановником на кіностудії. Чоловік добровольцем став на захист країни. Боронив Київщину.  Поранення отримав  у жовтні 2023 під Бахмутом. 

Разом із чернігівцями виставу переглянули й гості з Полтави – партнери, які працюють у ветеранському напрямку в межах проєкту “Пліч-о-Пліч: згуртовані громади”. Раніше Полтава і Чернігів започаткували спільну ініціативу – “Мапу можливостей ветеранських просторів”. Цей проєкт допоможе тим, хто повертається з війни, знайти необхідну підтримку – психологічну, юридичну та соціальну.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із акторами, завітати на генеральну репетицію, а також висвітлити виставу  “Госпітальна рапсодія” 14 березня. 

Довідково: До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область від російських окупантів.

• військові
• культура
• постраждалі
• Чернігів