Теми за тегом: полонені

Микита Шастун долучився до війська за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. Служив у 56-й бригаді, воював на околицях Донецького аеропорту, вчився на сержанта. 

Після початку повномасштабного вторгнення разом з рідним братом Ігорем долучився до “Азову”, боронив Маріуполь. 1-го квітня брат загинув.  У травні 2022 року Микита з побратимами отримав наказ скласти зброю та вийти у полон. Військовий опинився в колонії Оленівки на окупованій Донеччині. Пригадує, що було дуже важко: полоненим бракувало їжі та води. Невдовзі азовців перевели у інший барак, де вночі пролунали вибухи. Боєць дивом відбувся лише контузією. Микита надавав допомогу іншим пораненим. 

Пригадує, що росіяни не дали жодних засобів для порятунку людей. З Оленівки Микиту перевели до російського Таганрога. 31 грудня 2022-го року військовослужбовець повернувся на Батьківщину. 

Поспілкуватися з Микитою Шастуном можна онлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів, 82 з них – у повному оточенні. З 16 по 20 травня 2022 року Маріупольський гарнізон виконав наказ припинити оборону міста та вийти в полон.

У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”, більше сотні зазнали поранень.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 25 містах.

4 липня акції відбудуться в Охтирці, Павлограді, Вінниці, Дніпрі, Чернігові, Ірпені, Запоріжжі, Білій Церкві, Шполі та Волочиську.  

5 липня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Кременчуці, Миколаєві, Овручі, Умані, Обухові, Долинській, Лозовій, Ужгороді, Бердичеві, Кропивницькому, Чернівцях та Одесі. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• полонені

Іван Кучер хотів стати військовим змалечку. Коли хлопець проходив строкову службу — росія  окупувала Крим та атакувала східні області України. Родина сподівалася, що Іван не потрапить на фронт. Проте він вирішив інакше і після завершення строкової служби підписав контракт із ЗСУ. Матері військовослужбовець казав, що проходить навчання, хоча сам вже воював із росіянами на Луганщині. 

Після закінчення контракту Іван оселився у Києві. А з початком повномасштабного вторгнення росії долучився до свого колишнього батальйону “Донбас” та знову захищав Україну на сході. 

Наприкінці квітня 2022 року Іван потрапив у полон. Пізніше зʼявилося повідомлення про його можливу загибель. Щоправда, цю інформацію спростували у військовій частині. Івана офіційно визнали зниклим безвісти. 

Звільнені з полону українські військові розповідали, що у російських застінках чули про Івана Кучера, але особисто  його не бачили. У лютому 2023 мати військового побачила його на одному з пропагандистських відео і надала цей матеріал Червоному хресту та Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими. 

Іван провів у неволі 1388 днів — його вдалося повернути додому 5 лютого 2025 року під час чергового обміну полоненими. Нині він чекає на висновок Військово-лікарської комісії, аби повернутися до війська. 

Поспілкуватися з Іваном Кучером можна як онлайн, так і офлайн на Львівщині, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Львів

Азат Азатян тричі за своє життя ставав переселенцем. У дитинстві виїхав з родиною з Вірменії, у 2014 році тікав з окупованої росіянами частини Донеччини, а у 2022-му опинився в окупації в Бердянську, Запорізької області. 

На початку повномасштабного російського вторгнення Азат взявся волонтерити у Бердянську: годував тих, хто стояв в черзі на блокпостах, допомагав людям виїжджати на підконтрольні Україні території. 

Ця робота не сподобалася російським військовим, які викрали Азата. У неволі чоловіка протримали 43 дні, він зазнав катувань. Пережити тортури Азату допомагали лише  думки про дружину та трьох дітей. Після виїзду з окупації та лікування знову вирішив допомагати тим, хто цього потребує — відкрив 11 центрів допомоги переселенцям. 

А у 2025-му році разом з іншими цивільними, які пережили полон, започаткував у Запоріжжі реабілітаційний центр “Шлях вільних” для тих, хто постраждав у неволі. У центрі безоплатно надають психологічну та юридичну допомогу, а також проводять заняття з фізичної реабілітації. Також влітку цього року ГО презентувала документальний фільм про полонених — “Запеклих вогонь не пече”. У стрічці зібрано розповіді семи цивільних, які пережили російський полон.

Поспілкуватися з Азатом Азатяном можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Запоріжжя

27 червня у Бучі, що на Київщині, відбудеться мирна акція “Голоси тиші”.
Щодня сотні українських родин живуть у болісному очікуванні звістки від рідних, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Ця акція — нагадування про те, що ми пам’ятаємо про кожного та продовжуємо чекати їхнього повернення додому.

• військові
• полонені
• Київ

Тетяна Федорова — родом з Енергодара, що на Запоріжжі. До повномасштабного російського вторгнення жінка поєднувала роботу на Запорізькій атомній електростанції з волонтерством для українського війська. Після 24 лютого 2022 року її син вступив до Сил оборони України та пішов воювати. А сама Тетяна відмовилася від евакуації з рідного Енергодара, адже вірила, що ворожа окупація міста буде тимчасовою. 

Жінка каже, що атомників залякували та змушували підкорятися окупантам. Тих, хто чинив спротив, вбивали. Коли ж росіяни дізналися, що син Тетяни захищає Україну, то викрали жінку із власного дому. Вона пережила тортури: росіяни хотіли дізнатися про українських військових та волонтерів, які залишилися у місті. Питали і про звичайних людей, які підтримують Україну. Тетяна пишається, що попри катування не здала ворогу жодної корисної інформації. Через місяць жінку відпустили і їй разом з родиною вдалося виїхати з окупації. 

Тетяна опинилась на Хмельниччині, де пройшла лікування та працювала з психологом. На новому місці записалась на курси шиття та власноруч зшила черевички для своєї собаки Луни. Одразу отримала замовлення на взуття для інших улюбленців. Так з’явилась ідея власного бренду Luna.animalshop. Тетяна взялась шити також одяг та різноманітні костюми, пройшла курс з підприємницької діяльності, виграла грант та придбала необхідне обладнання. Тетяна продовжує працювати, підтримувати військо, чекає на повернення сина з війни і на звільнення Енергодара. 

Поспілкуватися з Тетяною Федоровою можна як онлайн, так і офлайн на Хмельниччині, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Хмельницький

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 29 містах.

20 червня акції відбудуться в Охтирці, Павлограді, Чернігові, Ірпені, Вінниці, Запоріжжі, Білій Церкві, Шполі, Волочиську, Львові, Острозі та Дніпрі. 

21 червня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Кременчуці, Умані, Миколаєві, Овручі, Обухові, Долинській, Лозовій, Ковелі, Коростишеві, Ужгороді, Бердичеві, Кропивницькому, Чернівцях та Одесі.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• полонені

21 червня у просторі Музею війни відбудеться зустріч зі звільненим військовополоненим Микитою Маркітановим, поеткою, дружиною звільненого з полону захисника “Азовсталі” Дмитра Паскалова Оксаною Стоміною та художницею Мариною Соченко, яка зображує полонених на своїх роботах.

Попри проблеми зі здоров’ям, Микита пішов на війну добровольцем у липні 2023 року. Воював на Авдіївському напрямі, а вже в лютому 2024 року потрапив у полон. За словами бійця, його та інших військовополонених “продали” в Чечню на примусові роботи. Микита Маркітанов пробув у полоні майже два роки. Повернутися додому вдалося 24 квітня 2026 року. За час перебування в російських казематах написав цілу серію віршів, присвячених війні та перебуванню в полоні, які виніс, заховавши у взутті.

Оксана Стоміна — поетка, громадська активістка з Маріуполя, авторка й редакторка численних збірок про війну, що були перекладені німецькою, італійською, англійською, іспанською, литовською, чеською мовами. У травні 2026 року відбулося повернення з російського полону її чоловіка Дмитра Паскалова — захисника “Азовсталі”, який перебував у неволі від травня 2022 року.

Марина Соченко — відома художниця, волонтерка, заслужена діячка мистецтв України, син якої Любомир пішов добровольцем на фронт і загинув. Створила галерею робіт, багато з яких присвятила своїм синам —  оборонцям України.

Після початку війни була волонтеркою. Малювала в госпіталях поранених бійців АТО, кілька разів побувала на передовій, звідки привезла більш ніж сто портретів героїв, захисників України. Серед її робіт вирізняються присвячені полоненим оборонцям “Азовсталі”.

На зустрічі Микита Маркітанов та його рідні розкриють історію життєвого й бойового шляху воїна, зачитають його вірші з неволі. Оксана Стоміна й Марина Соченко розкажуть про свій досвід творчості, навіяний історіями військовополонених — захисників України.

• культура
• полонені
• Київ

Назарі Красовський підписав контракт з 12-ю бригадою НГУ “Азов” у 2020 році. Повномасштабне вторгнення боєць зустрів у Маріуполі, захищав “Азовсталь” і разом із побратимами у травні 2022-го виконав наказ командування та вийшов у полон. 

У неволі Назарі пробув 3,5 роки. Аби підтримати себе, військовий писав вірші, вишкрябував рядки на шматку мила, а коли з’являлася можливість, переносив тексти на клаптики паперу. Додому чоловіка повернули у серпні 2025-го року під час обміну полоненими. 

З того часу Назарі проходить реабілітацію у центрі “UNBROKEN” у Львові. У військового серйозна травма хребта, яку отримав у полоні. 

Військовослужбовець розповів, що Ілона була його подругою протягом 15 років. Під час реабілітації дівчина одразу приїхала до Назарі і він усвідомив, що хоче одружитися з нею. На пропозицію Ілона відповіла так. 

Поспілкуватися з Назарі Красовським можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю. На запит журналістів готовий надати фото та відео моменту освідчення.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 29 містах.

13 червня акції відбудуться в Охтирці, Світловодську, Павлограді, Вінниці, Чернігові, Запоріжжі, Шполі, Волочиську, Білій Церкві, Острозі, Львові та Дніпрі.

14 червня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Кременчуці, Коропі, Овручі, Обухові, Долинській, Полтаві, Лозовій, Харкові, Ужгороді, Бердичеві, Рівному, Кропивницькому, Одесі та Івано-Франківську.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• полонені