Теми за тегом: Вінниця

“Монтажниця сонячних електростанцій” — це безоплатний навчальний курс для жінок у межах програми OnTrack проєкту Reskilling Ukraine.

Курс розроблений для жінок без профільної освіти, які хочуть освоїти професію монтажниці сонячних електростанцій (СЕС). Він  охоплює як теоретичну підготовку, так і практичні заняття на реальних об’єктах. Учасниці здобудуть навички роботи з електроінструментами, монтажу сонячних панелей, підключення обладнання та дотримання техніки безпеки.

Після завершення курсу жінки зможуть працювати у складі бригади, яка займається монтажем та встановленням сонячних електростанцій на різних об’єктах.

Черговий курс стартував у Вінниці і триватиме з 16 червня по 5 липня. За попередньої домовленості журналісти мають змогу його висвітлити.

• жінки
• Вінниця

До початку повномасштабного вторгнення Вікторія Головіна 33 роки служила у війську. Була старшою медсестрою у медпункті військової частини, згодом — коменданткою у Будинку офіцерів у Вінниці. 26-го лютого 2022 року її контракт мав завершитися. Втім, після початку російського повномасштабного вторгнення про вихід на пенсію вже не було й мови. 

14-го липня 2022-го року ворожий снаряд поцілив у Будинок офіцерів у Вінниці. Моменту прильоту жінка не памʼятає, але пригадує, як вставала з землі і горіла. Каже, почала зривати свій одяг та гасити себе дощовою водою з калюжі. З останніх сил Вікторія зупинила авто, яке довезло її до лікарні. 

Вікторія отримала 45% опіків тіла. Дивом вогонь не зачепив руки та обличчя. Найглибші ураження були в поперековій ділянці, один уламок снаряду потрапив у скроню. 2.5 місяці жінка пробула в реанімації. Після виписки з лікарні, довго не могла прийняти нову реальність, аж поки не взяла участь у фотопроєкті “Скульптурні”, де відкрила людям свою історію та показала наслідки вибуху. 

Після поранення Вікторія взялася готувати моті – традиційні японські тістечка. Згодом зʼявилися перші замовлення. А нині жінка професійно навчає людей готувати моті.  

Поспілкуватися з Вікторією Головіною можна як онлайн, так і офлайн у Вінниці, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• постраждалі
• Вінниця

Роман Кашпур долучився до ДУК “Правий Сектор”, коли ще був студентом. Військовий навчався на реабілітолога, відвідував тренувальні табори для добровольців і у 2016-му вперше потрапив на фронт. Згодом Роман перейшов до розвідувального батальйону, працював на найбільш небезпечних ділянках.

У 2019-му на Донеччині хлопець наступив на міну-пелюстку та втратив ногу. Вже на протезі ветеран взяв участь у проєкті “Ігри Героїв”, де двічі став переможцем. У грудні 2021 року Роман протягнув 16-тонний літак Ан-26 на 6 метрів 40 сантиметрів: цей рекорд зафіксували у Національному реєстрі рекордів України. 

Перші півтора місяці повномасштабної війни Роман відслужив на спеціальному протезі для плавання. Боєць саме мав лягати на перепротезування та отримувати іншу кінцівку, але не встиг через російський наступ. Проте незважаючи на невідповідний протез, хлопець навчав новачків та навіть брав участь у штурмах.

Пізніше Роман взявся за підготовку до марафонів. У квітні 2023-го став учасником 43-го Лондонського марафону, пізніше взяв участь у марафоні морської піхоти у Вашингтоні, потім — у Нью-Йорку, Берліні, Чикаго, Токіо, а нещодавно пробіг 129-й Бостонський марафон. Свої досягнення ветеран присвятив доньці Вікторії. Роман каже, що зупинятися на цьому не збирається, тож анонсував початок підготовки до Ironman – найбільшого змагання з триатлону у світі.

Поспілкуватися з Романом Кашпуром можна, як онлайн, так і офлайн на Вінниччині, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Вінниця

Команда Центру реабілітації рукокрилих у Харкові та волонтери, які опікуються кажанами у різних містах України, присвятять березень випуску цих червонокнижних тварин у природу. Йдеться про кажанів, яких волонтери врятували та якими опікувалися впродовж зими. 

Заходи відбудуться 29 березня у Києві, 30 березня у Вінниці, Львові, Рівному та Чернівцях.

• волонтери
• тварини
• Київ
• Вінниця
• Львів
• Рівне
• Чернівці

Володимир Біленький ще до початку повномасштабного вторгнення започаткував власну ветеринарну клініку “Vet House”у Вінниці. У перші дні великої війни чоловік мобілізувався і долучився до десантно-штурмових військ. Два з половиною роки воював на передовій, а клінікою опікувалася дружина. Жінка відкрила другу філію клініки. 

У липні 2024-го року Володимир повернувся до цивільного життя і взявся за подальший розвиток бізнесу. Ветеран подався на грант від Українського ветеранського фонду і отримав кошти на купівлю необхідного устаткування для другої філії клініки. Володимир переконаний, що військовим, які повертаються до цивільного життя, потрібно обов’язково знайти справу до душі.

Поспілкуватися з Володимиром Біленьким можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• тварини
• Вінниця

Наталя та Максим Шишкіни прожили разом 16 років. Максим займався транспортними перевезеннями Україною й повномасштабне вторгнення застало його в дорозі. Вночі 24 лютого 2022 року він повертався додому з Одеси, а наступного дня одразу ж пішов до військкомату.  Чоловік постійно повторював: “У мене росте два сини, я мушу захищати нашу землю, щоб окупанти не прийшли сюди”. 

Максим був бойовим медиком. Спершу служив у прикордонній службі України, згодом його перевели до 15 мобільного прикордонного загону. Обороняв Чернігівщину, потім Донеччину, побував у багатьох “гарячих” точках.

Під час виконання одного із завдань Максим потрапив під артилерійський обстріл і отримав поранення в скроню. Ризикуючи власним життям, побратими евакуювали його та привезли до лікарні в Дніпрі. Максим  був у комі, Наталя провела біля його ліжка кілька днів. А потім свекор привіз до лікарні їхнього старшого сина Тимофія. Хлопчик зайшов до палати, узяв чоловіка за руку та промовив: “Тату, привіт! Я біля тебе”. Апарати, до яких був підключений Максим, вмить запищали і його серце зупинилося назавжди. 

Перший час після втрати чоловіка Наталія  була в страшній депресії. Та якось до неї підійшов Тимофій, міцно обійняв та  попросив гарно вдягнутися, нанести макіж, зробити зачіску та погуляти з ним. Він тоді сказав: “Ти у нас найкраща. Наш тато тобою пишається. Він обрав нам гарну маму”. Підтримка синів, а також улюблена справа надихнули жінку та допомогли вийти з депресії. Наталя займається косметологією та обожнює свою роботу. 

Довідково: Нині сім’єю опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він  допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• Вінниця

З початку повномасштабного вторгнення волонтери “Солдатської куховарні” виготовляють димові шашки для захисників. На фронті ці “димовухи” використовують для захисту від ворожих снайперів, дронів, при евакуації поранених, для імітації горіння військової техніки, а також для “викурювання” ворогів з їхніх бліндажів.

Інструкцію для виготовлення таких піротехнічних засобів волонтери  “Солдатської куховарні” знайшли у YouTube. Методом “спроб і помилок” вийшли на створення власного продукту. 

Незважаючи на прості складові (селітра, парафін та цукрова пудра) процес виготовлення димової шашки нелегкий. Собівартість однієї “димовухи” — 60 гривень. З початку повномасштабної війни “Солдатська куховарня” виготовила більше 20 тисяч димових шашок.

Тубуси “димовух” волонтери прикрашають орнаментами. Окрім цього, кожну шашку позначають малюнком із зображенням нашого військового, який справляє природну потребу на голову путіна.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із волонтерами на Вінниччині, або у телефонному форматі.

• волонтери
• Вінниця

Дмитру Слободянику – 17 років. Хлопець навчається у школі на Вінниччині, а у вільний час майструє та винаходить пристрої для українських військових. Дмитро взявся волонтерити з початком повномасштабного вторгнення. Спершу робив перископи, а згодом знайшов в інтернеті схеми для паяння зарядних станцій.

Окрім зарядних станцій, школяр навчився самостійно майструвати дрони та акумулятори. А нещодавно зацікавився інвертором – пристроєм, який допомагає бійцям заживлювати Starlink або рацію, наприклад, від акумулятора автомобіля, щоби отримати стабільну напругу. 

Деякі деталі Дмитро самостійно друкує на 3D принтері, решту – закуповує завдяки донатам. На передову Дмитро вже передав три інвертора, а нині працює ще над трьома. Каже, що отримує позитивні відгуки від військових.

Поспілкуватися з Дмитром Слободяником можна онлайн, або офлайн на Вінниччині, за попередньою домовленістю. 

• волонтери
• діти
• Вінниця

Віктор Пеньковий прослужив військовим льотчиком 23 роки і з початком повномасштабного вторгнення рф став на захист України. Під час виконання одного із бойових завдань чоловік загинув.

Після втрати чоловіка дружина Світлана Пенькова почувалась загубленою. Шлях до відновлення був непростим. Іноді жінка три дні лежала вдома й навіть не могла обійняти дитину, адже все тіло боліло.

Через рік після втрати чоловіка Світлана заснувала громадську організацію “Відроджена”, яка займається підтримкою родин полеглих Героїв, та почала писати книгу. Згодом на світ з’явилась книга “Українські колібрі”, присвячена Віктору. Світлана хоче, щоб кожен пам’ятав, що навіть після трагічної втрати можна знайти нові сенси й жити далі, зберігаючи пам’ять про тих, кого щиро любиш.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Світланою у Вінниці та Києві. Також є можливість спілкування у онлайн-форматі. 

Довідково:  Нині сім’єю опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він  допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• Київ
• Вінниця

Марія Алексєєвич – дружина бійця бригади “Азов” Сергія Алєєксєєвича, який обороняв Маріуполь від початку повномасштабного вторгнення до 16-го травня 2022-го. Тоді разом з побратимами за наказом вищого командування військовий вийшов з “Азовсталі”  та потрапив у російський полон.

Понад два роки Марія працювала над поверненням коханого та інших полонених на Батьківщину. За цей час жінка їздила до Австрії на зустріч в ОБСЄ, присвяченій теракту в Оленівці, зустрічалась з представниками української влади і щотижня приходила на акції, присвячені захисникам “Азовсталі”. 18-го жовтня 2024-го року Сергій Алексєєвич повернувся до України під час чергового обміну полоненими.

Марія зізнається – того дня мала передчуття, що коханий нарешті опиниться вдома. О 22.20 її телефон задзвонив – зателефонували з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими і повідомили довгоочікувану звістку. За кілька годин вже подзвонив і Сергій. Марія каже, що й досі не може повірити, що це не сон і її коханий справді повернувся з полону. 

Нині Сергій перебуває на лікуванні та реабілітації. 

Сергій Алєксєєвич поки не готовий до інтерв’ю. Поспілкуватися з Марією Алексєєвич про пережитий досвід, роботу у громадській організації “Спільнота Оленівки”, зустріч з коханим після полону – можна онлайн або офлайн у Києві та Вінниці, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Вінниця