Естрадно-цирковій студії “Jin Roh” у Херсоні — 15 років. Повномасштабне вторгнення росії учасники студії зустріли у рідному місті: шукали їжу та ліки, з якими була проблема у перші тижні. Та ховалися по підвалах. Один із залів студії також тимчасово перетворили на бомбосховище:  там постійно ночували близько 40 людей. Вже невдовзі після початку окупації Херсону репресії росіян проти мирних мешканців посилились, тож вихованці студії покидали місто. Засновник та директор “Jin Roh”  Роман Ващенко теж був вимушений виїхати, оскільки окупанти його розшукували. 

Ващенко повернувся в Херсон після звільнення міста, а з червня минулого року працює там постійно. Студія намагається відновити свою роботу, хоча це й непросто. Адже до повномасштабного вторгнення у “Jin Roh” займалось близько 300 учнів, а нині тренування відвідують — від 2 до 8. Важливим викликом є безпека учнів, адже місто продовжують обстрілювати окупанти.  

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто. 

• діти
• культура
• Херсон

Володимир Сагайдак — директор Центру соціально-психологічної реабілітації дітей на Херсонщині. З початком повномасштабної війни та окупації регіону чоловік переїхав жити до Центру, аби разом з колективом піклуватися про 52 дітей-сиріт. За словами Володимира, окупанти намагалися вивезти дітей до росії під різними приводами, зокрема, нібито на оздоровлення. Але колектив закладу завадив цим планам. Володимир переховував сиріт у різних людей: своїх родичів, співробітників Центру. Згодом вихованців закладу таємно вивезли на підконтрольну Україні територію: для проходження ворожих блок-постів підготували спеціальну легенду та навіть підробили документи. 

Нині Центр соціально-психологічної реабілітації дітей порожній, всі діти евакуйовані. Більшість перебуває або у родичів, або у прийомних родинах, які зголосилися піклуватися про них.

Володимир Сагайдак мешкає на Херсонщині, готовий до спілкування зі ЗМІ, як офлайн, так і онлайн.

• діти
• окупація
• Херсон

Російські війська 24 листопада о 6 ранку обстріляли Херсон, внаслідок прямого влучання снаряда зазнала руйнувань дитяча бібліотека. Люди під час обстрілу не постраждали, але споруда книгозбірні серйозно пошкоджена.

Довідково: 12 листопада цього року росіяни обстріляли ще одну бібліотеку Херсона — Обласну бібліотеку ім. О. Гончара.

• злочини росіян
• Херсон

Георгій та Ольга Червєнкови заснували консервний завод у Посад-Покровському, що на Херсонщині, 9 років тому. До початку повномасштабного вторгнення завод виробляв понад 100 тонн продукції на місяць. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році росіяни окупували Херсонщину та знищили мало не усе село, яке опинилося на лінії фронту. 

Про те, що їхній завод зруйнували, Георгій та Ольга дізналися вже після деокупації громади та повернення додому. Підприємці взялися за роботу  і вже через шість місяців після деокупації Георгію та Ользі вдалося запустити першу лінію виробництва. Перший час довелося працювати на генераторах, бракувало і робітників: частина співробітників пішла до війська чи полишила громаду. Нині подружжя працює над тим, щоб повернутися до довоєнної потужності заводу. 

• відбудова
• окупація
• Херсон

Обстріли будівлі, тиск на працівників та викрадення окупантами більше 10 тисяч найцінніших експонатів — це те, що пережив Херсонський обласний художній музей ім. О. О. Шовкуненка з початку повномасштабного вторгнення рф.

Саме за декілька днів до деокупації Херсону (11 листопада 2022 року) озброєні окупанти під гаслами про “збереження культурних цінностей” розграбували музей. Вантаж вивезли в окупований Крим. Нині триває ідентифікація викрадених творів мистецтва.

Окрім цього, окупанти двічі обстріляли будівлю музею: у листопаді 2022 (вибиті вікна і посічений фасад) та у квітні 2023 року.

Журналісти можуть надіслати запит, щодо організації інтерв’ю та зйомок у музеї.

Довідково: До повномасштабного вторгнення колекція музею налічувала майже 14 тисяч творів мистецтва. 

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Херсон

До початку повномасштабного вторгнення Інна Яковенко займалася продажем вікон та дверей. Підприємиця мала два торгових павільйони у селищі Нововоронцовка на Херсонщині. З початком великої війни селище жінки залишилося єдиним неокупованим у Нововоронцовській громаді. Але росіяни впродовж 7 місяців мало не щодня його обстрілювати. Увесь серпень 2022-го року Інна прожила у підвалі через постійні “прильоти”. Обстріли пошкодили торгові павільйони, де торгувала Інна. Тож після того, як українські військові звільнили громаду, підприємиця обрала для себе новий шлях та створила виробництво блоків із гранітного відсіву, щоби допомогти відбудувати свої помешкання односельцям, які почали повертатися додому. Нині жінка планує масштабувати виробництво, аби створити якомога більше робочих місць. 

Довідково: 11 листопада 2023 виповнюється рік із звільнення Херсона від окупантів. Також під час минулорічного контрнаступу ЗСУ на Півдні України звільнили частину районів Херсонської області та частину Миколаївської області на правому березі Дніпра.

• жінки
• постраждалі
• Херсон

Олександр Книга понад 30 років очолює Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша. Він також  почесний громадянин Херсона та  депутат обласної ради. 

На початку повномасштабного вторгнення рф Олександр опинився в окупації. 23 березня 2022  російські військові заарештували  його. Після допиту відпустили, але через кілька днів приїхали у театр, аби змусити Олександра співпрацювати. Чоловік почав шукати шляхи виїзду з окупації. Вирватись вдалось 1 квітня 2022 року. 

Попри пережите, він не покинув улюблену роботу.  Вже на підконтрольній Україні території готував щорічний фестиваль “Мельпомена Таврії”, який раніше  відбувався у Херсоні.  А згодом запустив роботу театру в евакуації.

Тим часом, окупаційна влада призначила керівником театру в Херсоні  чоловіка, який до цього працював там охоронцем. І навіть “перейменувала” театр імені Миколи Куліша на “російський академічний”. 

Після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Олександр та частина акторів повернулись у рідне місто. Попри ворожі обстріли, митці працюють у арт-хабі в укритті. Олександру разом з іншими жителями Херсонщини довелось  зіткнутись з наслідками затоплення рідного краю, через підрив окупантами греблі Каховської ГЕС. Його дім в окупованих Олешках опинився під водою.  

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Олександром у офлайн  або онлайн форматі.

Довідково: 11 листопада 2023 виповнюється рік із звільнення Херсона від окупантів. Також під час минулорічного контрнаступу ЗСУ на Півдні України звільнили частину районів Херсонської області та частину Миколаївської області на правому березі Дніпра.

• культура
• окупація
• Херсон

12 років тому Юлія Рощенко разом зі своїм чоловіком відкрила власний бізнес. У селі Чорнобаївка, що на Херсонщині, жінка створила копі-центр, де односельці могли зробити копії документів чи роздрукувати необхідні папери. Після початку повномасштабного вторгнення росії Юлія ночами друкувала написи “Діти” для машин, аби ті, хто виїжджали з окупації, могли спробувати убезпечити свої сім’ї від російських атак. 

Згодом до копі-центру завітали окупанти, вимагали, щоб Юлія та її чоловік друкували російські документи, а також фото на паспорти рф. Подружжя відмовилося навіть попри те, що ворог погрожував зброєю. Через загрозу життю родина Юлії вирушили на захід України, де жили, поки їхнє рідне село не звільнили українські військові. Після повернення подружжя отримало державний грант, аби знову запустити копі-центр.

• жінки
• окупація
• Херсон

Лариса за фахом юристка із Херсону. Про повномасштабне вторгнення рф жінка дізналась, коли була у Мексиці. І одразу почала шукати шляхи повернення додому.  Дістатися України Лариса змогла якраз у дні окупації російськими військами Херсону. У травні 2022 року жінка поїхала в окуповане росіянами місто та вивезла звідти сім’ю, друзів та людей, які прагнули виїхати на підконтрольну Україні територію. 

Уже на Київщині Лариса долучилась до волонтерського руху і розбирала завали зруйнованих внаслідок війни будівель. Жінка жила з думкою, що у її рідному місті треба реалізувати схожий проєкт з відбудови. Тож після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Лариса повернулася додому і стала координаторкою волонтерського руху “Добробат” у області. Разом із командою вона розбирає завали та відбудовує житло. За відданість роботі та турботу, яку дарує людям, місцеві волонтери називають Ларису “мамою”. 

Журналісти мають можливість поспілкуватись із Ларисою, як офлайн, так і  онлайн. 

Довідково: 11 листопада 2023 виповнюється рік із звільнення Херсона від окупантів. Також під час минулорічного контрнаступу ЗСУ на Півдні України звільнили частину районів Херсонської області та частину Миколаївської області на правому березі Дніпра.

• відбудова
• волонтери
• жінки
• Херсон

Антон Теник працює у полі останні 5 років, чоловік керує фермерським господарством у Херсонській області, що на Півдні України. Відколи ЗСУ деокупували правобережжя Херсонщини, фермери вирішили повернутися до роботи. Втім, з’ясувалося, що зробити це непросто, адже більшість полів — заміновані. Ці території розміновували українські військові та сапери, Антон разом з іншими фермерами не стояли осторонь: з ручними міношукачами збирали гільзи та мінометні снаряди. Коли бачили щось невідоме, то викликали професіоналів. 

Аграрії зверталися за поміччю до колег та благодійних фондів, щоби отримати добрива, насіння та дизельне паливо. Антон каже, що попри усі перепони вдалося посіяти 800 га соняшнику, 400 га ячменю і 150 га гороху. Нині чоловік намагається працевлаштувати всіх, хто повертається додому у звільнені регіони Херсонщини.

• Херсон
• розмінування