Теми за тегом: тварини

Кінно-спортивний комплекс на Харківщині залишився без керівництва у 2022 році — господар покинув його за день до деокупації області. Конюх Олексій Болюх продовжив доглядати за тваринами, попри відсутність заробітної плати. Проти власника відкрили кримінальне провадження, а коні, що залишилися без документів, нині перебувають під арештом.

На початку повномасштабного вторгнення на території комплексу перебувало 28 коней. Вони пережили російську окупацію та обстріли, деякі тварини зазнали поранень. Харчів, аби належно годувати тварин, на фермі бракувало, але конюха підтримали волонтери і поліцейський офіцер громади. За понад три роки великої війни з комплексу вдалося евакуювати частину коней. 

Нині на фермі залишається ще 19 дорослих тварин і малеча, яка народжується під обстрілами. Евакуювати та піклуватися про тварин конюху допомагати волонтер Роберт Саргсян, який побудував конюшню за 60 кілометрів від комплексу. 

Поспілкуватися з Олексієм Болюхом та Робертом Саргсяном можна офлайн, за попередньою домовленістю. 

• волонтери
• окупація
• тварини
• Харків
• евакуація

До великої війни Юлія Бондаренко з нареченим жила у Херсоні. Коли у 2022 році росіяни захопили місто, пара три місяці провела в окупації. Виїхати з Херсона Юлія наважилася лише в травні 2022-го року. 

Під час евакуації Юлія вивезла також своїх двох котів та двох собак, а також  ще одну тварину з херсонського притулку. Родина зупинилася у Кривому Розі, де Юлія вишила свою першу сорочку. Її чоловік волонтерив, і ця сорочка стала подарунком за найбільший донат – виріб отримав громадянин Німеччини. 

Окрім сорочок, майстриня взялася створювати “кишеньки” – традиційні поясні торбинки з вишивкою. На них Юлія зображує тварин з лівобережжя Херсонщини, які постраждали або загинули під час бойових дій. Усі кошти від продажу торбинок майстриня спрямовує на підтримку притулку для тварин та на корм для вуличних собак і котів Херсона. 

Свій проєкт Юлія назвала “Тиша степу”. Готові сорочки та кишеньки мандрують не лише Україною, а й за кордоном, адже їх часто купують українці, які нині не можуть повернутися до рідних домівок. 

Поспілкуватися з Юлією Бондаренко можна як онлайн, так і офлайн у Кривому Розі, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• окупація
• тварини
• Дніпро

Пес Денжер  —  білий той-пудель з Ізраїлю, який допомагає рятувати життя разом із місією медичних волонтерів FRIDA Ukraine. Пес їздить у волонтерські місії ще з першого дня повномасштабного вторгнення. Тож побував уже всюди — від Бахмута до Харківщини та Херсонщини, нераз потрапляв під обстріли. У собаки є фірмове худі з написом “Волонтер” і сторінка в Instagram, де можна побачити його роботу в виїзних місіях. 

Його господар Марк Невяжський — волонтер із Ізраїлю, а згодом і співзасновник FRIDA Ukraine. Денжер був непосидючим щенятком,  тож для того, щоб його убезпечити, Марк постійно повторював “Не можна, небезпечно” (“Danger”), так і з’явилось ім’я чотирилапого. 

Денжер — справжній собака емоційної підтримки (“emotional support dog”), який допомагає встановлювати контакт з пацієнтами та знижувати тривожність людей. Також він незамінний помічник під час виїздів у дитячі будинки. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу побачити Денжера у Києві або під час виїзних місій, а також поспілкуватись із його господарем,  співзасновником волонтерської медичної місії FRIDA Ukraine Марком Невяжським. Також можна отримати фото та відеоматеріали із Денжером під час виїздів. 

Довідково: FRIDA Ukraine — це волонтерська медична місія, яка обʼєднує лікарів з України та з-за кордону. Команда виїжджає до прифронтових і постраждалих регіонів, де розгортає мобільні амбулаторії та безкоштовно надає медичну допомогу цивільному населенню. Серед напрямів роботи FRIDA Ukraine: допомога дітям, зокрема, вихованцям дитбудинків; евакуації тяжкохворих пацієнтів; турбота про ментальне здоровʼя.

• волонтери
• лікарі
• тварини
• Київ

На Київському іподромі нині перебуває понад 300 коней рисистих та верхових порід. Це чи не єдине місце в Україні, де зберегли кінний спорт. Щонеділі тут проводять кінні забіги, а також тренування та змагання з конкуру і верхової їзди. На іподромі працює декілька кінних шкіл та ветеринарна клініка. Окрім цього, щотижня ветерани мають змогу відвідувати безкоштовні реабілітаційні заняття з верхової їзди.  

Київський іподром нині стикається з фінансовими труднощами. Передусім необхідно покращити ґрунтове покриття для безпечного та більш результативного випробування коней та проведення змагань.

Журналісти мають змогу висвітлити як функціонує Київський іподром під час війни. 

Довідково: Київський іподром заснований у 60-тих роках минулого століття і є центральним іподромом України. На початку повномасштабного вторгнення Київський іподром пережив чимало труднощів. Було складно забезпечити доставку їжі для коней. Завдяки зусиллям небайдужих, власників тварин та адміністрації іподрому, вдалося налагодити постачання навіть з Європи.

Ще однією проблемою було подолання блокпостів, щоб нагодувати коней і надати їм медичну допомогу. Водночас не вистачало персоналу — конюхів та доглядачів.

Окрім того, тварини сильно страждали від гучних вибухів і сирен. Коні чутливі до звуків і сприймають їх на відстані кількох кілометрів, тож постійний шум спричиняв у них стрес.

• тварини
• Київ

2 квітня у Медіацентрі Україна відбудеться брифінг “Чотирилапі рятувальники та бійці: як війна змінила роботу кінологічних підрозділів”.

Учасники:

– Олександр Хорунжий, прес-офіцер ДСНС України;

– Юлія Сечейко, інструктор рятувальних підрозділів Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України, яка працює з біглем по кличці Тото;

– Євген Шолудько, сапер-кінолог Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України, який працює з бельгійською вівчаркою по кличці Альф.

Теми для обговорення:

– Яку роль зараз відіграють службові собаки у виконанні завдань на фронті та в прифронтових зонах?

– Особливості роботи кінологів із пошуковими собаками під час ліквідації наслідків російських обстрілів;

– Особливості підготовки кінологічних підрозділів в умовах війни;

– Реабілітація та адаптація службових собак після бойових завдань;

– Чи вистачає зараз кінологічних фахівців та службових собак в Україні?

• тварини

Команда Центру реабілітації рукокрилих у Харкові та волонтери, які опікуються кажанами у різних містах України, присвятять березень випуску цих червонокнижних тварин у природу. Йдеться про кажанів, яких волонтери врятували та якими опікувалися впродовж зими. 

Заходи відбудуться 29 березня у Києві, 30 березня у Вінниці, Львові, Рівному та Чернівцях.

• волонтери
• тварини
• Київ
• Вінниця
• Львів
• Рівне
• Чернівці

З початком повномасштабного вторгнення Ольга Толстая разом з мамою взялася доглядати за котами, яких покинули господарі у Харкові на Північній Салтівці. Аби мати кошти на підтримку великої кількості тварин, Ольга взялася майструвати українські традиційні прикраси. Протягом трьох років Ольга заробила та витратила на тварин понад 250 тисяч гривень. 

Окрім того, що разом з мамою годують тварин, вони ще й намагаються опікуватися здоров’ям чотирилапих та шукати їм новий дім. За час великої війни жінкам вдалося стерилізувати 30 котів і ще стільки ж  прилаштувати у нові родини.

Поспілкуватися з Ольгою Толстою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• культура
• тварини
• Харків

Родина Ігоря Циби облаштувала страусину ферму на власному подвірʼї близько 12 років тому. Загалом, у селі Верхня Сироватка, що на Сумщині, господарі тримали понад 50 видів різноманітних пернатих.

З початком повномасштабного вторгнення їхнє село опинилася в окупації, а усі тварини під загрозою. Через гучні масовані обстріли на початку березня 2022-го року птахи травмувалися у вольєрах. Трьох страусів довелося приспати, адже ушкодження були надто серйозними.

Після деокупації села на фермі взялися також за реабілітацію диких тварин. Серед них була косуля, яка потрапила під комбайн і залишилася без ноги та лебідь, якого дістали з криги з обрубаними крилами. На утримання ферми господар витрачає власні кошти.

Довідково: Ігор Циб перебуває на Сумщині. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

До 11 квітня 2022 року Сили оборони України звільнили Сумщину та відновили контроль над державним кордоном у Сумській області. 

• окупація
• постраждалі
• тварини
• Суми

Благодійний фонд “Волонтерська спілка ПОРУЧ” спільно з партнерами запустив проєкт автоматичних годівничок для котів та собак поблизу лінії фронту. Його мета – забезпечити безперебійне харчування для тварин навіть у тих місцях, звідки люди змушені тікати від обстрілів.

Годівнички – це спеціальні конструкції, що автоматично видають корм, зберігаючи його сухим. Волонтери уже встановили 100 автоматичних годівничок у Донецькій області. Шанс на життя отримали понад 500 безпритульних тварин.

На жаль, із наступом російських військ частина годівничок опинилася на окупованій території.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із волонтерами БФ у Києві, побачити як функціонує годівничка, отримати фото та відеоматеріали. За можливості, поспілкуватись у онлайн-форматі із жителями Донеччини, які стежать за годівничками. 

• волонтери
• тварини
• Київ

Володимир Біленький ще до початку повномасштабного вторгнення започаткував власну ветеринарну клініку “Vet House”у Вінниці. У перші дні великої війни чоловік мобілізувався і долучився до десантно-штурмових військ. Два з половиною роки воював на передовій, а клінікою опікувалася дружина. Жінка відкрила другу філію клініки. 

У липні 2024-го року Володимир повернувся до цивільного життя і взявся за подальший розвиток бізнесу. Ветеран подався на грант від Українського ветеранського фонду і отримав кошти на купівлю необхідного устаткування для другої філії клініки. Володимир переконаний, що військовим, які повертаються до цивільного життя, потрібно обов’язково знайти справу до душі.

Поспілкуватися з Володимиром Біленьким можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• тварини
• Вінниця