Теми за тегом: волонтери

Артему Єрохіну — 23 роки. Хлопець працював у гуманітарній місії, але через припинення американського фінансування його скоротили. Після звільнення Артем вирішив вирушити у піший похід Україною. Обрав маршрут завдовжки 1200 кілометрів — від Дніпра до Ужгорода. Хлопець створив благодійну ініціативу “Спільнокрок” та сподівається зібрати під час походу мільйон гривень. Кошти хоче спрямувати на лікування, протезування та реабілітацію українських військових, які отримали поранення на передовій. 

Артем намагається проходити близько 30 кілометрів на день, а в поході планує провести не менше місяця. 

Поспілкуватися з Артемом Єрохіним можна як онлайн, так і офлайн на шляху до Ужгорода, за попередньою домовленістю. Місце перебування волонтера варто уточнювати. 

• волонтери

До 2022-го року Ігор Казьмін займався ремонтом легкових і вантажних автомобілів. Коли почалися бойові дії на Миколаївщині, він взявся допомагати військовим лагодити бронетехніку.

У травні 2022 року чоловік змайстрував перше багі для бійців й відтоді повністю перекваліфікував свій автосервіс на потреби війська. Нині автомеханікам вдалося змайструвати вже 70 багі і відправити їх на передову. На обладнання одного багі витрачають від двох-трьох тижнів до двох місяців. Це залежить від бази автомобіля, який переробляють. Спершу волонтери працювали з ВАЗами, згодом взяли Ford та Skoda, а пізніше почали працювати з повнопривідними автівками. 

Деякі авто їм передають після пошкодження на фронті або після ДТП, решту ж доводиться купувати за власні або благодійні кошти. Нині в майстерні працює вісім людей. У майбутньому Ігор планує відкрити хостел і кавʼярню для військових, які є постійними відвідувачами автомайстерні. 

Поспілкуватися з Ігорем Казьміним можна як онлайн, так і офлайн у Миколаєві, за попередньою домовленістю.

• військові
• волонтери
• Миколаїв

Дмитро Ложенко – харківʼянин, з 2014-го року чоловік опікується маломобільними людьми, особами з інвалідністю, людьми похилого віку, в’язнями, алко- та наркозалежними. 

У Харкові Дмитро організував шелтери для тих, кому допомагав. А під час повномасштабного вторгнення його підопічні взялися волонтерити. Насамперед, займалися евакуацією та відбудовою. ГО “Я врятований” вдалося евакуювати понад 40 тисяч людей з прифронтових територій і відновити дахи та вікна у понад 5000 осель. 

Останнім часом Дмитро разом з волонтерами взялися за безоплатне перевезення речей з будинків Харкова, які понівечила війна і які збираються демонтувати. Волонтери збирають речі і перевозять на склади, де зберігатимуться, поки власник квартири не зможе забрати їх до нового дому. 

Поспілкуватися з Дмитром Ложенко можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю. 

• відбудова
• волонтери
• Харків
• евакуація

Кінно-спортивний комплекс на Харківщині залишився без керівництва у 2022 році — господар покинув його за день до деокупації області. Конюх Олексій Болюх продовжив доглядати за тваринами, попри відсутність заробітної плати. Проти власника відкрили кримінальне провадження, а коні, що залишилися без документів, нині перебувають під арештом.

На початку повномасштабного вторгнення на території комплексу перебувало 28 коней. Вони пережили російську окупацію та обстріли, деякі тварини зазнали поранень. Харчів, аби належно годувати тварин, на фермі бракувало, але конюха підтримали волонтери і поліцейський офіцер громади. За понад три роки великої війни з комплексу вдалося евакуювати частину коней. 

Нині на фермі залишається ще 19 дорослих тварин і малеча, яка народжується під обстрілами. Евакуювати та піклуватися про тварин конюху допомагати волонтер Роберт Саргсян, який побудував конюшню за 60 кілометрів від комплексу. 

Поспілкуватися з Олексієм Болюхом та Робертом Саргсяном можна офлайн, за попередньою домовленістю. 

• волонтери
• окупація
• тварини
• Харків
• евакуація

Олена Набокова у 2018-му разом з подругами започаткувала у Запоріжжі ГО “Українське жіноцтво”. Паралельно самотужки опікувалася сином, який страждав на бронхіальну астму. У 2020-му 17-річний Сашко ліг спати і не прокинувся. Олена не могла впоратися з втратою самостійно, тож звернулася до психіатра. 

Початок повномасштабного вторгнення Олена Набокова зустріла у рідному Запоріжжі. Жінка взялася волонтерити, а власну квартиру перетворила на хаб та склад допомоги. Діставали медикаменти, батарейки для слухових апаратів, продукти, засоби гігієни і все, що могло знадобитися тим, хто мав проблеми зі здоров’ям. 

Після того, як стало зрозуміло, що велика війна не завершиться швидко,  вирішила масштабуватися і започаткувати Центр допомоги дітям та жінкам у складних обставинах. З часом пріоритет центру змістився з видачі допомоги до створення можливостей. Олена почала організовувати різноманітні навчальні та освітні заходи для дорослих та дітей. Нині жінка закінчує навчання на консультантку в методі позитивної психотерапії. 

Поспілкуватися з Оленою Набоковою можна, як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• постраждалі
• Запоріжжя

Тетяна Потоцька з Луцька. Жінка власниця туристичної агенції, яка до лютого 2022 року активно організовувала паломницькі поїздки за кордон. На початку повномасштабного вторгнення подруга Тетяни не могла перевезти із Харкова до Луцька тіло свого батька, тож Тетяна вирішила допомогти. Відтоді волонтерка евакуює тіла загиблих військових з гарячих точок і відвозить до моргів. 

Окрім цього, жінка допомагає українцям з окупованих регіонів повернутись на підконтрольну територію України. (Йдеться про маломобільні верстви населення). Також Тетяна опікується дітьми загиблих захисників. Зокрема, організовує для них святкові заходи та поїздки на море. 

Завдяки зусиллям волонтерки понад 50 людей з ампутаціями (цивільні, зокрема жінки і діти, й військові) були перевезені у Польщу. Там у рамках міжнародного проєкту їм здійснили безкоштовне протезування. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною офлайн у Луцьку або ж онлайн. Попередньо, наприкінці червня жінка вирушить у  чергову поїздку на Схід країни.

• волонтери
• жінки
• загиблі
• Луцьк
• евакуація

Андрій Новосад має фах фізичного терапевта, але за освітою не працював. З початком повномасштабного вторгнення чоловік взявся волонтерити: робив коктейлі Молотова та плів сітки для військових. 

Якось Андрію подзвонив знайомий, який працював у реабілітаційному центрі, і розповів про брак фахівців для роботи із важкопораненими бійцями. Тож Андрій без вагань пішов працювати фізичним терапевтом. Під час роботи бачив, як військового, який втратив обидві руки, годує дружина. Тоді Андрій почав думати над пристосуваннями, які могли б допомогти пораненим їсти самостійно. 

Про цю проблему терапевт розповів батькам-інженерам, які виготовляють прилади для реабілітації. Родині вдалося розробити прототип столового приладдя, яке надали військовим на тестування. Це спеціальні манжети двох видів: з виделкою та ложкою. Саме завдяки манжетам військові можуть одягати та знімати столове приладдя без сторонньої допомоги. 

Нині Андрій та його родина безкоштовно забезпечують приладдям тих, хто має парну ампутацію або ж тих, хто цього потребує. 

Поспілкуватися з Андрієм Новосадом можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• волонтери
• лікарі
• постраждалі
• Львів

Аґнєшка 15 років працювала гідом у Бєбжанському національному парку Польщі. Жінка має 4-х дітей (наймолодшій дитині — 5 років, а найстаршій  — 26). Коли розпочалось повномасштабне вторгнення рф в Україну, Аґнєшка прихистила у своєму помешканні в Польщі більше 20 біженців із України, зокрема, дала дім сім’ям із дітьми. Люди мешкали у неї кілька місяців, за цей час змогли трохи облаштувати життя: знайти роботу чи піти на навчання.

Згодом Аґнєшка і сама стала їздити до України: спершу, як водій для іншого волонтера, а згодом почала возити допомогу на фронт. Була у найгарячіших точках: Куп’янський напрямок, Запорізький,  Бахмут, Часів Яр.  Військові, яким допомагає, вже стали для неї друзями. Аґнєшка знає, хто любить каву, а кому везти цукерки. Жінка привозить на передову найрізноманітнішу допомогу— продуктову, медичну, а ще одяг, спальники, зарядні станції та ін. 

Нині Аґнєшка прямує в Україну. За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із жінкою.

• волонтери
• жінки

17-18 травня медична місія FRIDA вирушає до однієї із громад на Сумщині. Команда працюватиме в двох селах. 

До складу  місії входять понад 20 спеціалістів: терапевт-нефролог, дерматолог, лікар УЗД, гінеколог, офтальмолог, кардіолог, ендокринолог, судинний хірург, невролог та психологи.

Місцеві мешканці зможуть отримати консультації у вузькопрофільних фахівців, пройти обстеження, отримати рекомендації, а також — необхідні ліки. 

Місія FRIDA Ukraine вже відвідувала цю громаду у лютому, тож травневий візит — нагода проконтролювати прийом ліків та скоригувати його за потреби, а також прийняти нових пацієнтів.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу  приєднатися до виїзду та висвітлити цю подію. 

Довідково: FRIDA Ukraine — це волонтерська медична місія, яка обʼєднує лікарів з України та з-за кордону. Команда виїжджає до прифронтових і постраждалих регіонів, де розгортає мобільні амбулаторії та безкоштовно надає медичну допомогу цивільному населенню. Серед напрямів роботи FRIDA Ukraine: допомога дітям, зокрема, вихованцям дитбудинків; евакуації тяжкохворих пацієнтів; турбота про ментальне здоровʼя.

• волонтери
• лікарі
• Суми

Марта Партем працює у галузі ІТ.  У перші дні великої війни разом з колегами організовувала виїзд біженців за кордон, купувала аптечки для бійців, а згодом взялася за закупівлю дронів та РЕБів. Загалом, дівчина зібрала понад три мільйони гривень на допомогу українським військовим. 

Завдяки волонтерству Марта потрапила до львівського госпіталю, де лікують військових. Там дізналася, що чимало бійців не мають вишиванки. Разом з подругою Оксаною Бринзак вирішила створити ініціативу “Обʼєднані вишиванкою” — для тих, хто хоче подарувати вишиту сорочку військовим і у такий спосіб подякувати їм за захист. 

Марта каже, що для багатьох військових подаровані вишиванки стали першими у житті. Дівчина закликає охочих надсилати їй власні або придбані вишиванки, а вона передасть їх армійцям. Також волонтерка збирає донати на купівлю вишиванок. 

Поспілкуватися з Мартою Партем можна, як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю. 

• волонтери
• жінки
• культура
• Львів