Теми за тегом: Івано-Франківськ

Оксана Мироненко працювала хірургинею у рідному Луганську. У 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну та окупувала місто, Оксана  разом із чоловіком переїхала до Бучі на Київщину. 

У лютому 2022 року під час наступу росіян на Київщину жінка не схотіла вдруге опинитися в окупації, тож одразу переїхала з дітьми із Бучі до Києва. Згодом з Бучі намагалися виїхати і батьки Оксани, але дорогою мати загинула, а батько отримав поранення. 

Навесні 2022-го Оксана разом з сестрою започаткувала благодійний фонд “Наш Сокіл”, який почав опікуватися маломобільними переселенцями. Фонд назвали на честь загиблої матері, адже її прізвище було Соколовська. Водночас, Оксана не  полишила своєї лікарської практики і проводить щонайменше 30 операцій на місяць: працює у Івано-Франківську та Києві. Спеціалізується на ушкодженнях периферичних нервів. За час роботи їй вдалось врятувати від інвалідизації та зменшити больовий синдром для багатьох захисників. Усі операції для військових Оксана Мироненко виконує безкоштовно.

Журналісти мають змогу поспілкуватися з Оксаною Мироненко у Івано-Франківську або у Києві.

• жінки
• загиблі
• лікарі
• окупація
• постраждалі
• Київ
• Івано-Франківськ

Олександр Шапошник з Бердянська, міста на півдні Запорізької області. Чоловік  працював зварювальником приблизно 15 років. А ковальством захопився у 2013-му — після поїздки до Донецька (нині місто в окупації) на Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва. Вже у 2015 став майстром виробничого навчання у Бердянському машинобудiвному професiйному лiцеї (коваль ручного кування). Навчав дітей. Згодом заснував фестиваль “Сталева хвиля” (на базі ліцею), куди з’їхалися 44 ковалі з усієї України. Також створив у Бердянську “Алею ковалів”, яка наповнювалась новими скульптурами аж до початку повномасштабного вторгнення рф.

Щоб виїхати з окупації (Бердянськ окупований з кінця лютого 2022 року), чоловіку довелось подолати 13 блокпостів. У Запоріжжі прожив півроку, але після прильотів поруч переїхав у Івано-Франківськ, місто на Заході України.

Свого часу до коваля звернувся волонтер із Києва: запропонував створити скульптуру, яку можна було б продати на аукціоні, а виручені кошти передати на ЗСУ. Олександр виношував ідею місяць і придумав “Дівчину Калину”. Це скульптура із дроту зі зруйнованих окупантами електромереж і з уламків снарядів. Нині вона стоїть у одному із музеїв Києва і поїде на аукціон в Європу.

Згодом з таких матеріалів коваль створив ще три скульптури (“Мавка”, “Берегиня” та “Металева мотанка”). Дві з них придбали готельєри за 200 тисяч гривень, і одну банк  —  за 2 мільйони гривень. Виручені кошти волонтери передали захисникам. 

Також митець виготовив дві лампи із редуктора збитого ворожого гелікоптера Мі-8. Одну передав на аукціон у Велику Британію, а іншу місцеві волонтери продали за 23 тисячі гривень (кошти скерували  на дрони).

Зараз коваль створює колекцію роботів  із американського фільму “Жива сталь”: вони будуть представлені на виставці на Закарпатті. 

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із Олександром в Івано-Франківську або у онлайн-форматі.

• культура
• Івано-Франківськ

Антон Шелест зацікавився 3D-технологіями під час навчання у Івано-Франківському медичному університеті. Ще студентом Антон сам зібрав 3D-принтер за проєктом, який знайшов у інтернеті. Згодом, вже на іншому принтері хлопець намагався виготовляти 3D-копії людських кісток. З початком повномасштабного вторгнення Антон зібрав  у Івано-Франківську команду однодумців, які мали 3D-принтери і організував виготовлення деталей для військових, які потребували цих запчастин для зброї та дронів. 

А нещодавно до Антона звернувся лікар з проханням створити протез для одного з підопічних: військовому ампутували ногу, а на другій нозі досі не зросталися кістки. Також була ампутація половини долоні. Завдання Антона полягало у створенні тимчасового протезу, який полегшив би відновлення. Адже через відсутність частини долоні, пацієнт не міг добре користуватися милицями. Тож у Антона з’явилася ідея зробити накладку на руку, з якою ветеран зможе триматися за ходунки, а потім і милиці. Процес виготовлення зайняв кілька місяців, військовий отримав цей протез безкоштовно. 

Нині Антон допомагає бійцям, які звертаються безпосередньо до нього. Втім, у майбутньому, якщо зможе організувати спеціальну команду, то візьметься за створення таких протезів на постійній основі. 

• волонтери
• Івано-Франківськ

Мешканці Маріуполя Дар’ї-Ользі було 15, коли вона вперше спробувала себе у боксі. Дівчина робила успіхи: вже через 3 місяці після початку занять спортсменка поїхала на всеукраїнські змагання. У 2022-му 18-річна Дар’я-Ольга мала їхати на чемпіонат Європи, але росія почала повномасштабне вторгнення, ворожі війська оточили Маріуполь. Спершу родина спортсменки перечікували російські обстріли в одній квартирі разом з друзями. Згодом їм довелося перебратися до підвалу. В цей час у місті вже зникли зв’язок, газ та електрика. Навіть в таких умовах Дар’я продовжувала тренування, щоб підтримувати форму. Виїхати з блокадного Маріуполя родині вдалося у вантажівці з незнайомими людьми, дорога до Запоріжжя зайняла більше доби, адже їм довелося долати російські блокпости. Вже на підконтрольній Україні території Дар’я-Ольга дізналася, що її тренер виїхав до Івано-Франківська, тож подалася до нього. Там дівчина вступила до Прикарпатського національного університету на факультет “Фізичне виховання та спорт”, бо мріє стати тренеркою. У травні 2022-го року Дар’я-Ольга здобула бронзу на Міжнародному турнірі з боксу у Швеції в категорії до 52 кілограм. Нині українська боксерка тренується, щоби привезти золото з Олімпійських Ігор.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час російських обстрілів мирних жителів Маріуполя мінімум у 8 тисяч осіб. Тисячі людей отримали поранення: втратили кінцівки, зір, слух або пам’ять, зокрема, в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами. Також, за оцінками Human Rights Watch, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Івано-Франківськ
• Маріуполь

Олександр Ткачук — колишній контррозвідник Служби безпеки України. З 2014-го року, коли росія вперше атакувала Україну, чоловік працював у зоні бойових дій. Через чотири роки Олександр змінив службу на цивільну роботу, знайшов себе у ІТ-галузі, а дружина Яна — працювала 3D-дизайнеркою. 

З початком повномасштабного вторгнення подружжя відвезло сина на Захід країни, а самі повернулися до столиці та долучилися до оборони міста, як волонтери. А після того, як росіян вигнали із Київщини,  Олександр та Яна вирішили взятися за пошиття етноодягу. Подружжя переїхало до Івано-Франківська, власну справу започатковували з нуля і майже без заощаджень. Аби придбати необхідне обладнання Олександр звернувся за підтримкою до Українського ветеранського фонду, виграв грант і зміг профінансувати початок бізнесу. Водночас, дружина також подалася на державний грант. 

Виробництво вишиванок повноцінно запрацювало у 2023-му році. Відтоді подружжя вже змінило маленьке приміщення на більше і відкрило два магазини у столиці і один у Львові. Нині на виробництві працює десять людей, серед них є демобілізовані військовослужбовці. 

• культура
• Івано-Франківськ

Олександр Василів навчається у 11-му класі в одній зі шкіл  Івано-Франківської області, що на Заході  України. Підліток вперше спробував себе у ролі режисера, коли йому було 10 років. Тоді бабуся надіслала Олександру стареньку фотокамеру з-за кордону, а старший брат навчив підлітка базовим навичкам зйомки. Олександр започаткував свій YouTube канал, де публікує готові матеріали. Там оприлюднив свій перший короткометражний фільм “Пригоди Святого Миколая”, який зняв разом з односельчанами. 

Згодом підліток вирішив, що хоче створити стрічку про українських захисників. Олександр разом зі своєю знімальною командою звернувся до міської влади з проханням профінансувати кіно – там погодилися і незабаром стартували зйомки стрічки під назвою “День рішення”. Сюжет розповідає  про добровольця, який зустрів повномасштабне вторгнення за кордоном, але повернувся додому, щоб захищати свою країну.

Команда підлітка працювала протягом місяця мало не цілодобово. Пізніше Олександру вдалося організувати показ стрічки. Нині Олександр продовжує навчання в школі та намагається поєднати його з роботою кінорежисера.  

• діти
• культура
• Івано-Франківськ

Станіслав Онищук – підприємець з Івано-Франківська – починав свою справу з одного косметологічного кабінету. Згодом разом з німецькими інвесторами започаткував клініку пластичної хірургії. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, чоловік вирішив перетворити заклад на добровольчий хірургічний шпиталь, де безкоштовно лікуватимуть поранених військових. За словами Станіслава, інвестори з Німеччини погодилися на переобладнання шпиталю за лічені хвилини, залишалося лише знайти команду лікарів-волонтерів, яка працюватиме у шпиталі. Безоплатно погодилися працювати лікарі з різних куточків України. Нині у шпиталі на Прикарпатті поранених бійців не лише оперують та лікують, а ще й реабілітують.

Підприємець також створив поліклініку, де безкоштовно лікують внутрішньо переміщених осіб.

• лікарі
• постраждалі
• Івано-Франківськ

Пластичні хірурги з Канади, США та України зберуться разом втретє, щоби провести реконструктивні операції обличчя пораненим військовим та цивільним. Загалом заплановано 30 операцій для тих, хто отримав травми внаслідок війни. Серед пацієнтів – військові та цивільні з різних куточків України. Усі вони зазнали тяжких мінно-вибухових поранень обличчя та шиї. З пацієнтами працюватиме команда з 15 світових фахівців. Під час двох попередніх місій хірурги “Face the Future Ukraine” допомогли 60 українцям. Операції для постраждалих проводять безкоштовно. 

• лікарі
• Івано-Франківськ

Мешканці Маріуполя Дар’ї-Ользі було 15, коли вона вперше спробувала себе у боксі. Дівчина робила успіхи: вже через 3 місяці після початку занять спортсменка поїхала на всеукраїнські змагання. У 2022-му 18-річна Дар’я-Ольга мала їхати на чемпіонат Європи, але росія почала повномасштабне вторгнення, ворожі війська оточили Маріуполь. Спершу родина спортсменки перечікували російські обстріли в одній квартирі разом з друзями. Згодом їм довелося перебратися до підвалу. В цей час у місті вже зникли зв’язок, газ та електрика. Навіть в таких умовах Дар’я продовжувала тренування, щоб підтримувати форму. 

Виїхати з блокадного Маріуполя родині вдалося у вантажівці з незнайомими людьми, дорога до Запоріжжя зайняла більше доби, адже їм довелося долати російські блокпости. Вже на підконтрольній Україні території Дар’я-Ольга дізналася, що її тренер виїхав до Івано-Франківська, тож подалася до нього. Там дівчина вступила до Прикарпатського національного університету на факультет “Фізичне виховання та спорт”, бо мріє стати тренеркою. У травні 2022-го року Дар’я-Ольга здобула бронзу на Міжнародному турнірі з боксу у Швеції в категорії до 52 кілограм. Нині українська боксерка тренується, щоби привезти золото з Олімпійських Ігор. 

• жінки
• Івано-Франківськ

Захару Черникову не було й двох років, коли росія вперше атакувала Україну на Сході. Тоді його родина переїхала із Донецька до Нікополя, що на Дніпропетровщині, а з початком повномасштабного вторгнення мама Захара — Тетяна Черникова — разом з чоловіком вирушили до Івано-Франківська, де й мешкають досі.

У новому місті батьки дізналися, що Захар має проблеми із зором. Лікарі заборонили йому напружувати очі. Тетяна знайшла для сина дитячі аудіокнижки, але через те, що були озвучені дорослим голосом — Захару вони не сподобалися. І мама запропонувала хлопчику самостійно начитувати дитячі книги. 

Згодом вони започаткували телеграм-канал, де школяр публікує свої записи і долучає охочих за символічний донат на ЗСУ. Захар озвучив уже 12 книжок, щовечора він начитує кілька розділів. Окрім цього, нещодавно створив блог у соцмережах, щоби боротися зі стереотипами про те, що діти та дорослі зі Сходу не знають української мови. У блозі також допомагає охочим переходити на українську.

• діти
• Івано-Франківськ