Теми за тегом: окупація

Проєкт “ХЕРСОН: НЕ/вкрадене”, основу якого становлять штудії та омажі на викрадені росіянами картини, був задуманий як дослідження колекції пограбованого Херсонського художнього музею. Його створили художники, які залишаються працювати в Україні, незважаючи на обстріли і руйнування.

Штудія — це дослідження і етюд. Омаж — це робота-подяка митцю. Не точна копія і не зовсім репліка, а шана і вдячність тим, хто раніше робив цей світ кращим.

Виставка “НЕ/вкрадене. Штудії і омажі” в листопаді-грудні 2025 року побувала у Львові в Zenyk Art Gallery, в лютому-квітні 2026 була представлена в Музеї війни в Києві, в травні-червні 2026 — в Торонто (Канада), в галереї Ukrainian Canadian Art Foundation KUMF Gallery.

11 липня Херсон буде в Одесі у нових роботах українських митців.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Одеса

7 липня у Медіацентрі Україна презентують аналітичний звіт “Лояльність під примусом”. Протягом року юристи Регіонального центру прав людини досліджували один з ключових інструментів придушення інакодумства та контролю на окупованих територіях — переслідування за статтями щодо “дискредитації” російської армії в Криму та Севастополі. За їхнє порушення передбачено штрафи або увʼязнення строком до 15 років. росія фактично створила юридичні механізми, якими може карати усіх “нелояльних” до окупаційної влади та “незгодних” з її політикою.

Команда опрацювала понад 1,5 тис. судових рішень окупаційних установ та дійшла до висновку, що росія створила на окупованих територіях систему придушення свободи слова та порушення права на справедливий суд. З одного боку, ці дії мають на меті “легітимізувати” російську владу, а з іншого — створити атмосферу постійного страху та мовчання.

Спікери: 

• Аліна Грігорас, керівниця юніту з окупованих територій Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні;
• Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи;
• Ксенія Корнієнко, старша юристка Регіонального центру прав людини, співавторка звіту;
• Володимир Вязовцев, юрист Регіонального центру прав людини, співавтор звіту.

Довідково: Проєкт реалізовано Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки National Endowment for Democracy. Зміст матеріалу не обов’язково збігається з позицією донорів.

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Марія та Сергій Бубнови – подружжя підприємців з Маріуполя. До початку повномасштабного вторгнення у родини було власне виробництво у місті: виготовляли квашені та мариновані овочі. 15 березня родині вдалося виїхати з російської окупації. Все обладнання їм довелося залишити у захопленому росіянами місті. 

З Маріуполя Марія поїхала до Нідерландів. Там у неї з’явилася ідея для нового бізнесу. Подружжя вирішило робити супи у реторт-пакетах. 

Згодом Бубнови переїхали до Славутича, міста на півночі України, де почали все з нуля. Вирішили випускати готові супи за власним рецептом. Виграли гранти, розробили план і взялися за роботу. У 2024 році у них запрацювала “Нова кухня”, яка готувала всього кілька позицій. Сьогодні виробництво вдалося масштабувати та збільшити асортимент. 

Коли Маріуполь деокупують, подружжя планує побудувати там філіал. 

Поспілкуватися з Марією Бубновою можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• їжа
• окупація

Азат Азатян тричі за своє життя ставав переселенцем. У дитинстві виїхав з родиною з Вірменії, у 2014 році тікав з окупованої росіянами частини Донеччини, а у 2022-му опинився в окупації в Бердянську, Запорізької області. 

На початку повномасштабного російського вторгнення Азат взявся волонтерити у Бердянську: годував тих, хто стояв в черзі на блокпостах, допомагав людям виїжджати на підконтрольні Україні території. 

Ця робота не сподобалася російським військовим, які викрали Азата. У неволі чоловіка протримали 43 дні, він зазнав катувань. Пережити тортури Азату допомагали лише  думки про дружину та трьох дітей. Після виїзду з окупації та лікування знову вирішив допомагати тим, хто цього потребує — відкрив 11 центрів допомоги переселенцям. 

А у 2025-му році разом з іншими цивільними, які пережили полон, започаткував у Запоріжжі реабілітаційний центр “Шлях вільних” для тих, хто постраждав у неволі. У центрі безоплатно надають психологічну та юридичну допомогу, а також проводять заняття з фізичної реабілітації. Також влітку цього року ГО презентувала документальний фільм про полонених — “Запеклих вогонь не пече”. У стрічці зібрано розповіді семи цивільних, які пережили російський полон.

Поспілкуватися з Азатом Азатяном можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Запоріжжя

Українські та міжнародні експерти разом із представниками влади проаналізують, як сьогодні змінюється безпекова ситуація в Чорному морі, які сценарії деокупації виглядають реалістичними в нових геополітичних реаліях та як далі посилювати механізми притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини.

У заході візьмуть участь представники уряду, незалежні експерти, представники міжнародних аналітичних центрів, неурядових організацій, правозахисники та представники дипломатичного корпусу.

Операція з ізоляції Криму перейшла від стратегічної концепції до активного виконання. Українські дрони перерізають логістичні маршрути російської армії в окупованому Криму. Водночас геополітична ситуація змінюється так само стрімко: позиції партнерів, архітектура безпеки та переговорний процес — усе перебуває в русі. Реагуючи на ці зміни та нові виклики, Експертна мережа Кримської платформи скликає свій П’ятий Міжнародний форум.

Робочі мови форуму — українська та англійська. Для учасників буде забезпечено синхронний переклад.

Довідково: Організатори — Експертна мережа Кримської платформи за підтримки Офісу Кримської платформи, Постійного Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерства закордонних справ України та Меджлісу кримськотатарського народу.

Медіапартнер форуму: Медіацентр Україна.

• окупація
• Київ

Поліна Кустарьова навчалась у другому класі, коли росія окупувала Крим. Поступово російські підручники витіснили українські, у школі з’явилися російські прапори та державна символіка, а в кабінетах розвісили портрети путіна. 

Дівчина розповідає, що встояти перед масовим зросійщенням їй допоміг інтернет. Вона самотужки вчила українську мову, історію України, читала українських письменників і матеріали про них, тренувала англійську. Поліна також захоплювалася історією, тож на пропагандистських уроках у школі її просили мовчати та зайвий раз не висловлювати свою думку. 

Батьки Поліни мали проросійські погляди та сподівалися, що її позиція зміниться. Втім, коли дівчина досягла повноліття і змогла самостійно перетнути кордон — вона виїхала із Криму. Спершу потрапила до Казахстану, там звернулась до українського консульства і через два місяці приїхала до Києва. У січні 2026 Поліна отримала український паспорт і пройшла навчання на інженера-пілота БПЛА. У майбутньому дівчина планує долучитися до українського війська. 

Поспілкуватися з Поліною Кустарьовою можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація

Ольга Сергієнко — родом з міста Бобровиця, що на Чернігівщині. Після завершення школи вона вступила до військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка. 

Замість звичних студентських буднів, дівчина жила у казармі та проходила базову загальновійськову підготовку. Ольга була на першому курсі, коли росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Дівчат відпустили на один день додому. Так Ольга опинилася у рідній Бобровиці, яку одразу ж окупували російські війська. Повернутися до Києва курсантка уже не встигла. 

Родина дівчини приховувала те, що вона — майбутня військова. Їй навіть довелося закопати свою форму на городі. Пригадує, як жила з почуттям провини, що через неї могли постраждати рідні. Адже окупанти весь час полювали на людей, які мали стосунок до української армії. 

Після деокупації дівчина повернулась до навчання. А після завершення інституту склала присягу українському народові. Нині вона офіцерка відділення психологічної підтримки персоналу 141 ОМБ. 

Поспілкуватися з Ольгою “Пінгві” можна як онлайн, так і офлайн у Дніпрі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• окупація
• Дніпро

Тетяна Федорова — родом з Енергодара, що на Запоріжжі. До повномасштабного російського вторгнення жінка поєднувала роботу на Запорізькій атомній електростанції з волонтерством для українського війська. Після 24 лютого 2022 року її син вступив до Сил оборони України та пішов воювати. А сама Тетяна відмовилася від евакуації з рідного Енергодара, адже вірила, що ворожа окупація міста буде тимчасовою. 

Жінка каже, що атомників залякували та змушували підкорятися окупантам. Тих, хто чинив спротив, вбивали. Коли ж росіяни дізналися, що син Тетяни захищає Україну, то викрали жінку із власного дому. Вона пережила тортури: росіяни хотіли дізнатися про українських військових та волонтерів, які залишилися у місті. Питали і про звичайних людей, які підтримують Україну. Тетяна пишається, що попри катування не здала ворогу жодної корисної інформації. Через місяць жінку відпустили і їй разом з родиною вдалося виїхати з окупації. 

Тетяна опинилась на Хмельниччині, де пройшла лікування та працювала з психологом. На новому місці записалась на курси шиття та власноруч зшила черевички для своєї собаки Луни. Одразу отримала замовлення на взуття для інших улюбленців. Так з’явилась ідея власного бренду Luna.animalshop. Тетяна взялась шити також одяг та різноманітні костюми, пройшла курс з підприємницької діяльності, виграла грант та придбала необхідне обладнання. Тетяна продовжує працювати, підтримувати військо, чекає на повернення сина з війни і на звільнення Енергодара. 

Поспілкуватися з Тетяною Федоровою можна як онлайн, так і офлайн на Хмельниччині, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Хмельницький

Квач — це рух, дотик, передача естафети, безпечний простір — і так по колу. Саме ця логіка спільної, послідовної дії стала метафорою та лейтмотивом підсумкового заходу проєкту “Посилення комплексної підтримки реінтеграції для дітей, які повернулися”. 

У реінтеграції дитини, яка пережила досвід окупації, вимушеного переміщення чи ізоляції в прифронтових містах, немає дрібниць. Кожна ланка процесу має значення. Він охоплює всіх —  від психолога в школі та кейс-менеджера в громаді до профільних міністерств. Якщо одна ланка не спрацьовує — дитина може залишитися сам на сам зі своєю травмою, наслідки якої відчуватимуться роками. Саме тому подія покликана об’єднати всіх гравців процесу на одному майданчику, де відправною точкою стане голос самої дитини.

Що обговорять:

• Підлітки Тимофій, Оля та Сергій поділяться власним досвідом. Модеруватиме дискусію Кирило Невдоха, голова Офісу дітей та молоді “ДІйМО” при Мінсоцполітики.
• Запуск інституту менторів із реінтеграції в школах як системної відповіді на виклики війни.
• Досвід психологів, кейс-менеджерів, соціальних працівників.
• Презентацію Аналітичного дослідження “Повернути дитинство: психологічна підтримка дітей на шляху реінтеграції” психологічної та психосоціальної реінтеграції дитини в Україні.

У панельних дискусіях візьмуть участь представники влади, міжнародних організацій та експерти: Олена Розвадовська (співзасновниця БО “БФ “Голоси дітей”), Ірина Тулякова (Координаційний центр з розвитку сімейного виховання), Олександра Дворецька (ініціатива Президента України Bring Kids Back UA), Ван Чі Фам (ЮНІСЕФ в Україні), Анастасія Коновалова (заступниця Міністра освіти і науки) та народний депутат Роман Грищук.

Також на заході можна буде ознайомитись з різними історіями дітей завдяки фотовиставці “Ниточка: трансформація замість зламаності”, створеної благодійним фондом “Голоси дітей” спільно з фотохудожницею Мартою Сирко.

Подія відбудеться 23 червня у Києві. Журналісти мають змогу ознайомитись із повною програмою заходу. На подію необхідно акредитуватись.

• діти
• окупація
• Київ

Квач — це рух, дотик, передача естафети, безпечний простір — і так по колу. Саме ця логіка спільної, послідовної дії стала метафорою та лейтмотивом підсумкового заходу проєкту “Посилення комплексної підтримки реінтеграції для дітей, які повернулися”. 

У реінтеграції дитини, яка пережила досвід окупації, вимушеного переміщення чи ізоляції в прифронтових містах, немає дрібниць. Кожна ланка процесу має значення. Він охоплює всіх —  від психолога в школі та кейс-менеджера в громаді до профільних міністерств. Якщо одна ланка не спрацьовує — дитина може залишитися сам на сам зі своєю травмою, наслідки якої відчуватимуться роками. Саме тому подія покликана об’єднати всіх гравців процесу на одному майданчику, де відправною точкою стане голос самої дитини.

Що обговорять:

• Підлітки Тимофій, Оля та Сергій поділяться власним досвідом. Модеруватиме дискусію Кирило Невдоха, голова Офісу дітей та молоді “ДІйМО” при Мінсоцполітики.
• Запуск інституту менторів із реінтеграції в школах як системної відповіді на виклики війни.
• Досвід психологів, кейс-менеджерів, соціальних працівників.
• Презентацію Аналітичного дослідження “Повернути дитинство: психологічна підтримка дітей на шляху реінтеграції” психологічної та психосоціальної реінтеграції дитини в Україні.

У панельних дискусіях візьмуть участь представники влади, міжнародних організацій та експерти: Олена Розвадовська (співзасновниця БО “БФ “Голоси дітей”), Ірина Тулякова (Координаційний центр з розвитку сімейного виховання), Олександра Дворецька (ініціатива Президента України Bring Kids Back UA), Ван Чі Фам (ЮНІСЕФ в Україні), Анастасія Коновалова (заступниця Міністра освіти і науки) та народний депутат Роман Грищук.

Також на заході можна буде ознайомитись з різними історіями дітей завдяки фотовиставці “Ниточка: трансформація замість зламаності”, створеної благодійним фондом “Голоси дітей” спільно з фотохудожницею Мартою Сирко.

Подія відбудеться 23 червня у Києві. Журналісти мають змогу ознайомитись із повною програмою заходу. На подію необхідно акредитуватись.

• діти
• окупація
• Київ