Теми за тегом: окупація
Леонід Чернявський — заслужений тренер, віце-президент Всеукраїнської організації “Кіокушин будо карате”. Чоловік 5 місяців перебував в окупації у Херсоні (місто росіяни захопили на початку повномасштабного вторгнення рф). Влітку 2022 року він зміг виїхати на підконтрольну Україні територію — у Миколаївську область. Після деокупації правобережжя Херсонщини Леонід запропонував старості села Михайлів відкрити у населеному пункті секцію для дітей.
Спочатку спортивний клуб карате працював в старому дитячому садочку, будівля якого була частиною вцілілої після ракетного удару школи. Згодом з’явилися потреба у більшому приміщенні і клуб почав ремонт в пошкодженому будинку культури. Іноземні донори допомогли з відновленням будівлі, а татамі для занять купили британці. Нині з утриманням клубу допомагають батьки вихованців.
Спортивний клуб “Катана” відвідують 32 дитини. Це і місцеві, і ті, хто приїжджає з навколишніх сіл Херсонщини та Миколаївщини. Під час негоди іноді змушені долати 5 кілометрів пішки. Адже у дощ дороги до села стають непроїзними. Тренер добирається на заняття мопедом з сусідньої Миколаївщини.
За понад два роки існування клубу діти їздили на чемпіонати Європи та світу. Двоє дівчат — стали кандидатами в майстри спорту та зайняли призові місця на міжнародних змаганнях. Клуб карате “Катана” став чи не найбільшою спортивною організацією Херсонської області.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Леонідом Чернявським, та за можливості із учнями у селі Михайлів на Херсонщині або у онлайн-форматі.
Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто та правобережну частину області від російських військових у листопаді 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати регіон.
До повномасштабного вторгнення Юрій Ягусевич займався музикою та влаштовував музичні фестивалі. А також мав у господарстві коней. Серед тварин, яких придбав Юрій, трапився один — поліської породи. Зʼясувалося, що ця порода майже зникла. Відтак чоловік вирішив її в Україні відродити.
Господарство “Щербаті Цуглі” Юрій облаштував на півночі Київщини, адже там було достатньо місця для невеликого табуна. Напередодні лютого 2022 року Юрій разом з командою ентузіастів вивіз молодих коней подалі від кордону, але сім дорослих тварин залишилися. Після початку повномасштабного російського вторгнення тварини опинилися в окупації. Після звільнення Київщини коні залишились без пасовища. Адже місцевість була засмічена залишками боєприпасів, а подекуди й замінована.
Рік тому Юрію та коням довелося перебратися на Хмельниччину, де нині чоловік знову переоблаштував господарство. Частину тварин передав місцевим, які зголосилися піклуватися про них, а рештою Юрій опікується й надалі.
Поспілкуватися з Юрієм Ягусевичем можна як онлайн, так і офлайн на Хмельниччині, за попередньою домовленістю.
До початку повномасштабного вторгнення 29-річний Микола Петровський жив у Херсоні разом із батьком та бабусею. Хлопець має групу інвалідності: після аварії у нього ампутована частина лівої стопи, він має протез.
Після того, як Херсон окупували росіяни, Микола волонтерив у місті. Російські силовики викрали хлопця із власного дому.
У вересні 2023 року окупаційний “Верховний суд Криму” засудив Миколу Петровського до 16 років колонії суворого режиму за нібито “шпигунство”.
Із листів Миколи відомо, що в неволі його катували: били, не надавали належної медичної допомоги, яку потребує людина з інвалідністю, морили голодом. За даними Центру громадянських свобод, стан здоров’я Миколи погіршився.
Повністю з історією волонтера можна ознайомитися тут.
Журналісти мають змогу поспілкуватися із матір’ю Миколи (онлайн), а також із адвокаткою та експертами у Києві (офлайн).
Галина Глобчаста — староста сіл Макіївка та Греківка на Луганщині. Понад 30 років жінка працювала вчителькою математики та фізики у рідній Макіївці. Потім стала старостою.
3 березня 2022 року росіяни окупували її село. Галина категорично відмовилася співпрацювати з загарбниками. У середині квітня того ж року росіяни викрали жінку. Її допитували та жорстоко катували. На подвір’ї Галини окупанти знайшли схованку з українськими прапорами та жовто-блакитними стрічками. Тож під час чергового допиту росіяни привели її чоловіка та наказали їм прощатися.
Зрештою подружжя відпустили, пара наважилася на втечу з окупації. Їм вдалося дістатися Харківщини, де зустріли українських військових.
Поспілкуватися з Галиною Глобчастою можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.
З початку минулого навчального року у селі Богданівка, що на Київщині, учні мають змогу навчатись у модульному тимчасовому освітньому просторі (ТОПі). Простір безбар’єрний, також там є генератор для безперебійного живлення, зручні меблі, сучасні планшети, мультимедійні панелі. У ТОПі є 6 класних кімнат, де зараз навчаються понад 200 учнів, яким раніше доводилось їздити в сусіднє село.
Село Богданівка у 2022 році перебувало в окупації. Російські солдати розташувались у місцевій школі, а при відступі спалили її. Вони також підірвали дитячий садочок, у якому зберігали боєприпаси. Так село залишилось без закладів освіти.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити роботу модульного тимчасового освітнього простору в Богданівці.
Довідково: Проєкт втілює IREX у партнерстві з БФ “savED” і ГО “ГО ГЛОБАЛ”. Вони працюють у тісній співпраці з місцевими громадами, що втратили свої навчальні заклади внаслідок російської агресії.
До 4 роковин російської окупації села Ягідне Лабораторія журналістики суспільного інтересу створила аудіогід “Ягідне. Село в полоні”. Презентація відбулася 3-го березня в самому населеному пункті на Чернігівщині, де жертвами російських воєнних злочинів стали 368 місцевих жителів.
Саме 3 березня 2022-го року росіяни зігнали до шкільного підвалу майже всіх мешканців села, серед яких були десятки літніх людей, дітей і немовлят. Їх тримали як живий щит, не дозволяючи залишити тісне приміщення, тоді як у самій школі російські військові облаштували штаб. У жахливих умовах в підвалі померли десятеро людей.
Цей аудіогід — документальна екскурсія місцем воєнного злочину — територією школи та її підвалу. Англійську версію гіду озвучив американський історик Тімоті Снайдер, а голоси жителів англійською начитали американська публіцистка Енн Епплбаум, канадська політикиня Христя Фріланд, британський журналіст і дослідник пропаганди Пітер Померанцев, американська журналістка Сейбра Ейрес, американсько-французький письменник Джонатан Літтелл та американська історикиня Марсі Шор.
Аудіогід доступний для прослуховування українською та англійською мовами на платформах Apple Podcasts, Spotify та YouTube. QR-код із відповідним посиланням розміщено на банерах поруч зі школою, яку продовжують відвідувати туристи та іноземні делегації.
За попередньої домовленості для ЗМІ може бути організована можливість поспілкуватися з представниками Лабораторії журналістики суспільного інтересу онлайн або офлайн у Києві.
Довідково: Команда Лабораторії має унікальний зв’язок із громадою села, оскільки її журналісти були одними з перших, хто відвідав звільнену Чернігівщину у квітні 2022 року. На основі задокументованих свідчень ягіднянців було створено документальний фільм, який разом із репортажем із села було опубліковано в журналі TIME у випуску, присвяченому століттю видання. Окрім англійської, фільм перекладено ще вісьмома мовами, зокрема іспанською, італійською, китайською, корейською, португальською, російською, турецькою та французькою.
Історія про Ягідне також увійшла до книги репортажів “Найстрашніші дні мого життя”, яка стала історичним документом першого року повномасштабної російської війни проти України.
Північнокорейський касетний боєприпас, який влучив у вікно Херсонського краєзнавчого музею, додали до виставки “Незламна Херсонщина”. На ній представлені експонати про оборону Херсона, окупацію, звільнення міста від російських військ та подальше життя під обстрілами. Корейський боєприпас застряг просто у вікні виставкової зали. Також на подвір’ї музею знайшли фрагмент боєголовки російського снаряда.
Крім того, із залишків зброї, якою військові рф обстрілюють місто, музейники створили виставку “Коли війна втрачає силу”. Уламки різних видів озброєння стали частинами мистецьких творів.
Через постійні ворожі обстріли Херсонський краєзнавчий музей зачинений для відвідування, натомість там є віртуальні екскурсії.
До повномасштабного вторгнення та окупації Херсонський обласний краєзнавчий музей мав одну з найбільших на півдні України колекцію предметів старовини. У жовтні 2022 року російські окупаційні війська викрали понад 23 тисячі експонатів із фондів музею. Серед них — археологічні знахідки, скіфське золото, старовинні ікони, етнографічні колекції та архівні матеріали. Після деокупації Херсона роботу закладу відновили. А понад 160 тисяч експонатів евакуювали у більш безпечні регіони.
Довідково: Музей засновано у 1890 році на пропозицію українського археолога та краєзнавця Віктора Івановича Гошкевича. Будівлі, в яких розміщена експозиція музею, є пам’ятками архітектури ХІХ століття.
Юрію Шаповалову — 61 рік. Він лікар-нейрофізіолог із Донецька із 30-річним стажем. Також був головою місцевого клубу любителів кактусів, мав велику колекцію цих рослин.
Після початку російської окупації у 2014 році Юрій не покинув міста і під псевдонімом “Залишенець Донецький” розповідав у Twitter, як змінюється Донецьк. У січні 2018-го, коли повертався додому з роботи, його затримали силовики так званого “Міністерства держбезпеки “ДНР”. Юрія звинуватили у “шпигунстві” на користь України і “засудили” до 13 років неволі.
Зокрема, 100 днів чоловік перебував у в’язниці “Ізоляція” у окупованому Донецьку, де йому довелося пережити побиття, залякування та тортури.
Загалом у ворожому полоні провів 7 років, 7 місяців і три дні і вийшов на волю 14 серпня 2025 року під час обміну полоненими.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із Юрієм у Києві.
Надія Жарких — викладач кавового мистецтва. У Херсон жінка разом із сім’єю переїхала із Миколаєва. Це сталося за два місяці до початку повномасштабного вторгнення рф. Надія хотіла відкрити у місті школу бариста. Офіційне відкриття було заплановане на 26 лютого 2022 року, але війна усе змінила.
Коли Херсон опинився в російській окупації, Надія почала працювати у кав’ярні подруги, волонтерила, зокрема, готувала їжу. Коли посипалися погрози з боку окупантів, вирішила тікати. Подолати довелося 70 блокпостів. Вже із Запоріжжя подалася у Київ, де й почала все з початку. 7 серпня 2023, саме у день річниці виїзду з окупації, з допомогою державного гранту змогла відкрити кав’ярню під Києвом.
Нині кав’ярня “Навзаєм” продовжує працювати та розвиватися, попри всі виклики повномасштабної війни. Внаслідок російської атаки 28 вересня 2025 в закладі повилітали вікна. Команда кавʼярні підтримувала мешканців — пригощала людей, які постраждали. Також там надавали місце для ночівлі. Під час відключень світла заклад функціонує за допомогою генератора.
Загалом, “Навзаєм” працює у кількох напрямках:
- як кав’ярня, що підтримує локальну громаду;
- як школа бариста — навчають дорослих і дітей кавовому мистецтву та основам підприємництва;
- як простір соціальної підтримки для ВПО, родин військових, дітей та людей, які потребують допомоги;
- як платформа для проведення майстер-класів у Київській області (у тому числі мобільних), у співпраці з інклюзивними філіями, школами, дитячими будинками та громадськими ініціативами.
9 березня у кав’ярні відбудеться майстер-клас “Маленький бариста” для дітей з особливими освітніми потребами.
Окрім цього, Надія разом з близькими створила у Миколаєві благодійний фонд “Welcome to Ukraine”, який підтримує військових та цивільних. Нині він працює по всій Україні. Зокрема, допомагає із відбудовою пошкодженого та зруйнованого житла.
За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватися із Надією на Київщині.
Довідково: У ніч на 28 вересня 2025 року росія завдала масованого удару по Київщині (три десятки постраждалих) та Києву (загинули 4 людини, серед них — дитина. Понад 10 людей дістали поранення. Також одна жінка не витримала стресу і померла в укритті).
Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.
Валерія Вершиніна народилася та виросла у Донецьку. У 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну та окупувала її рідне місто, жінка разом з родиною евакуювалася до Києва.
У столиці Валерія долучилася до БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, який опікується вимушеними переселенцями. Працювала у робочій групі, яка розробляла законодавство щодо ВПО. У 2024-му році Валерія очолила благодійний фонд. З початку повномасштабного вторгнення фонду вдалося відновити 1 964 обʼєкти, які постраждали внаслідок війни, надати юридичну та соціальну допомогу понад 216 тисяч людей.
У 2025-му році “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” стикнувся з проблемами через припинення фінансування з боку американських донорів. Втім команді вдалося знайти підтримку та продовжити роботу. Нині пріоритет фонду полягає у пошуку партнерів для підтримки людей, які постраждали від агресії росії. До прикладу, за два роки вдалося провести 350 легких ремонтів помешкань, які зазнали пошкоджень під час бойових дій на Херсонщині та Миколаївщині.
Поспілкуватися з Валерією Вершиніною можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.
Довідково: Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” — українська благодійна організація, яка з 2016 року займається подоланням соціальних наслідків війни та наданням комплексної підтримки внутрішньо переміщеним особам. Фонд надає гуманітарну та правову допомогу, здійснює ремонт пошкодженого житла, зміцнює систему соціального захисту та розвиває мережу Рад ВПО, започатковану фондом у 2019-2020 роках. Діяльність фонду охоплює всю країну, і зосереджена на відновленні постраждалих громад і покращенні доступу до соціальних послуг для найбільш вразливих категорій населення.
