Теми за тегом: екологія

На початку червня на берег Національного природного парку “Тузлівські лимани” викинуло  22 дельфіни. Згодом науковці знайшли ще 15 загиблих тварин. Про це звітує доктор біологічних наук та начальник науково-дослідного відділу Нацпарку “Тузлівські лимани” Іван Русєв. 

Біолог наголошує, що екосистема страждає від постійних бойових дій: вибухів мін, бомбардувань, запусків ракет та використання потужних сонарів військових кораблів. Іван Русєв разом з командою щоденно документує та фіксує кожен факт екоциду. 

Поспілкуватися з Іваном Русєвом можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю

• екологія
• злочини росіян
• тварини

Іван Мойсієнко  —  доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член правління Української природоохоронної групи. Чоловік разом з іншими експертами здійснив 9 експедицій територією колишнього Каховського водосховища  (у 2023 році окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС). 

Вчені виявили рослини, які охороняються, зокрема занесені до Червоної книги України. На місці водосховища швидко утворюється нова унікальна екосистема вербово-тополевих лісів, яка знаходиться в Європі під охороною (резолюція 4 Бернської конвенції).

Також експерти фіксують рекордні темпи росту дерев: сягають заввишки у середньому понад 5 метрів,  а подекуди  —  понад 7 метрів. В останній експедиції науковці виконали 47 геоботанічних описів.

Якщо після руйнування Каховської ГЕС вчені зафіксували на місці сховища лише 11 видів рослин, то восени 2023 року їх було вже 69, а зараз — понад 350. 

Природоохоронці пропонують створити на цьому місці біосферний заповідник.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із науковцем Іван Мойсієнком на Київщині або у онлайн-форматі.

Довідково: 6 червня 2023 року російські військові підірвали дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів.  Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.

• екологія
• злочини росіян
• Київ

26 квітня 2026 року російські безпілотники атакували Одещину та порт “Чорноморськ”. Удар пошкодив інфраструктуру порту та резервуари з соняшниковою олією. 

Попри спроби фахівців запобігти забрудненню, олія потрапила до Чорного моря. За оцінкою доктора біологічних наук та начальника науково-дослідного відділу Нацпарку “Тузлівські лимани” Івана Русєва, площа забруднення акваторії, піщаного пересипу парку та заповідної зони сягає понад 10 га. 

На пляжі викидає забруднені олією водорості, мушлі та медуз. 

Поспілкуватися з Іваном Русєвим можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• екологія
• злочини росіян

23 травня відбудеться прибирання від UAnimals: заповідні території та нацпарки. 

Йдеться про чотири локації:

— Національний заповідник “Хортиця”;

— Національний природний парк “Подільські Товтри”, берег Бакотської затоки;

— Національний природний парк “Нижньосульський”;

— Національний природний парк “Цуманська пуща”, урочище Вільне.

Довідково: З 2016 року UAnimals пропагує гуманне ставлення до тварин та захищає їх від експлуатації і знущань. За цей час їм вдалося заборонити пересувні цирки з тваринами у трьох десятках міст, домовитися про відмову від натурального хутра з десятками дизайнерів, а також домогтися прийняття кількох важливих зоозахисних законів. З початком повномасштабної війни їхні зусилля зосереджені на порятунку тварин із зони бойових дій.

• екологія

25 квітня охочі можуть долучитися до Весняного прибирання UAnimals. 

“Для тварин, що живуть у лісах та парках, пластик чи скло — це не просто сміття, а реальна небезпека. І ми в силі вберегти їх від цієї небезпеки. Приходьте, аби разом навести лад на чотирьох заповідних територіях!”,  — зазначають у UAnimals. 

Локації:

•  Київ, Голосіївський парк, урочище “Бичок”;
• Івано-Франківщина, “Музей Опільського степу під відкритим небом”, Касова Гора;
• Одещина, берег Карагольської затоки, Нижньодністровський парк;
• Львівщина, межа території нацпарку Розточчя.

Довідково: З 2016 року UAnimals пропагує гуманне ставлення до тварин та захищає їх від експлуатації і знущань. За цей час їм вдалося заборонити пересувні цирки з тваринами у трьох десятках міст, домовитися про відмову від натурального хутра з десятками дизайнерів, а також домогтися прийняття кількох важливих зоозахисних законів. З початком повномасштабної війни їхні зусилля зосереджені на порятунку тварин із зони бойових дій.

• екологія

У Всесвітній день китів 19 лютого у Києві знову засвітиться Київський Кит — найбільша екологічна медіа-арт скульптура України, створена з переробленого пластику, зібраного київськими школярами. Її саундтреком стала аудіовізуальна програма зі звуками київських річок. Головна мета — привернути увагу до проблеми чистої води в Україні, яка загострилася внаслідок екоциду, що його чинить росія. А також — наголосити на нашій відповідальності та важливості громадського контролю у цьому питанні. 

Журналісти мають змогу дізнатися більше про цей проєкт. На подію необхідно акредитуватися.

Довідково: На порозі 2026 року стан водних ресурсів України оцінюється як критично напружений. Сукупний ефект від системних атак на портову інфраструктуру та аварій танкерного флоту, блекаутів і підриву Каховської ГЕС призвів до безпрецедентного забруднення морських і прісних вод.

Науковці говорять про понад 50 000 загиблих дельфінів, до 50% втраченої популяції мідій — природних фільтрів моря; також зафіксовано близько 83 300 тонн важких металів у донних відкладах після підриву Каховської ГЕС, 5 000 тонн мазуту та 55-кілометрову пляму соняшникової олії в Чорному морі.

• екологія
• злочини росіян
• культура
• Київ

Владислав Балінський — еколог-гідробіолог Національного природного парку “Тузлівські лимани”. Керує напрямом міжнародного наукового проєкту “SUNDANSE” у складі природного парку. Також Владислав працює головним редактором у медіа “Зелений лист”.

За інформацією Національного екологічного центру України, з 2014-го року Владислав зазнає системного переслідування з боку росії, яке посилилося після 2022 року через його активну участь в документуванні ворожих воєнних злочинів та екоциду. Наукову та журналістську діяльність Владислава російські пропагандисти називають шпигунством та диверсією. 

У жовтні 2025-го прокуратура москви передала справу еколога до суду для заочного розгляду, а вже у січні 2026-го росія оголосила Владислава у міжнародний розшук. Національний екологічний центр України закликав СБУ та Офіс генерального прокурора забезпечити фізичну безпеку Владислава.

Поспілкуватися з Владиславом Балінським можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• екологія
• злочини росіян

До початку повномасштабного вторгнення еколог Владислав Михайленко викладав студентам в Одеському національному університеті імені Мечнікова. Після лютого 2022-го року чоловік став шукати способи, як підтримати українське військо. Так з’явився проєкт “Пластик рятує життя”.

Владислав організував збори пластикових кришечок від пляшок з напоями. Також зібрав команду волонтерів, які зголосилися сортувати кришечки, аби на переробку йшов лише той пластик, за який можна отримати кошти. Адже мета проєкту – за виручені гроші купувати техніку для військових.

Для того, щоб купити бодай один FPV-дрон, потрібно відсортувати 1.5 тонни пластикових кришечок. За час існування проєкту команді Владислава вже вдалося придбати реанімобіль, два дрони Mavic 3T та три FPV-дрони. Долучитися до збору кришечок може кожен охочий, пластик можна передати волонтерам у Одесі. 

Поспілкуватися з Владиславом Михайленко можна онлайн або офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• екологія
• Одеса

Україна разом із мільйонами активістів із 211 країн світу приєднається до World Cleanup Day — найбільшої екологічної громадської ініціативи планети, організованої міжнародним рухом Let’s Do It World. 

Цього року саме Київ стане серцем глобальної події: тут працюватимуть міжнародний пресмедіацентр, кол-центр та онлайн-студія, трансляція якої відбуватиметься у прямому ефірі для 211 країн світу на YouTube-каналі та телеканалі “Київ”. Захід відбудеться 20 вересня. 

Центральна локація
(реєстрація учасників, розминка; пресбрифінг; офіційне відкриття, вітальні слова гостей; інструктаж з техніки безпеки, загальне фото; толока (прибирання зеленої зони); фінальне фото, вивіз сміття)

Участь візьмуть представники органів влади, міжнародні партнери, селебриті, корпоративні учасники та волонтери.

Міжнародна пресконференція та робота медіацентру 

Також відбудеться міжнародна пресконференція за участі українських та закордонних медіа. Серед спікерів:

• Хейді Солба, президентка та CEO Let’s Do It World, World Cleanup Day;
• Юлія Мархель, лідерка Let’s Do It Ukraine, координаторка World Cleanup Day в Україні;
• представники уряду України та КМДА.

Після пресконференції учасники зможуть ознайомитися з роботою глобальної онлайн-студії World Cleanup Day. Центральним осередком стане міжнародний комунікаційний медіа центр, який координуватиме трансляцію та результати участі всіх країн.

Журналісти мають змогу ознайомитись із програмою заходу детальніше. На подію необхідно акредитуватись.

• екологія
• Київ

Благодійний фонд Rescue Now започаткували харківʼяни після початку повномасштабного вторгнення. У 2023-му фонд розпочав проєкт Reroot, який охопив 164 населені пункти та 44 тисячі людей у Харківській, Сумській, Донецькій, Миколаївській і Херсонській областях.

Мета ініціативи – передавати громадам посадкові набори з насінням і добривом, щоб допомогти їм відновити продовольчу незалежність на деокупованих територіях. Нині фонд зосередився на 15 дитячих будинках на Харківщині, де встановлює теплиці, надає набори для консервації, організовує навчання та забезпечує психологічну підтримку. Через успішність проєкту команда взялася за створення мобільного застосунку, який дозволить залучити якомога більше людей до відновлення екології України. 

Для того, щоб долучитися до ініціативи, потрібно завантажити додаток, задонатити на висаджування дерев від 10 доларів – після цього користувач отримує віртуальну ділянку землі, на якій буде висаджувати дерева і стежити за їхнім ростом. Коли набирається необхідна кількість коштів для щонайменше 30 дерев – їх висаджують згідно з сезонними вимогами. Про кожне висаджування звітуватимуть у застосунку, а гравцям надсилатимуться сповіщення. Перша посадка планується на кінець осені, а до кінця року засновники планують висадити понад 1000 дерев. 

Поспілкуватися з командою творців застосунку Reroot можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• відбудова
• екологія
• Київ