Теми за тегом: волонтери

Підкреслюючи важливість створення насправді інклюзивного середовища для людей, які унаслідок мінно-вибухової діяльності втратили кінцівки, FRIDA Ukraine мала змогу познайомитись із Наталею та допомогти їй стати на обидві ноги. 

Наталія — це медсестра із міста Бахмут, що на Донеччині, у її будинок влучив російський снаряд. Жінка втратила кінцівку. Тоді, розповідаючи свою історію, вона зауважила, що всупереч усьому продовжує жити своє життя яскраво, і дуже не любить, коли її жаліють. Після того як Наталя стала обличчям проєкту FRIDA Ukraine, про неї дізналися їхні німецькі партнери. Далі – кілька місяців вирішення логістичних питань і от, героїня повернулася уже з протезом та неймовірною жагою допомагати іншим.

Її рідна поліклініка з Бахмуту була релокована до Броварів на Київщині.  І жінка продовжує справу усього свого життя.

Довідково: FRIDA Ukraine — недержавна некомерційна благодійна місія лікарів-волонтерів з України та Ізраїлю, яка з початку вторгнення надає екстрену та амбулаторну медичну допомогу цивільному населенню, що постраждало внаслідок бойових дій.

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• постраждалі
• Київ

Дмитру Слободянику – 17 років. Хлопець навчається у школі на Вінниччині, а у вільний час майструє та винаходить пристрої для українських військових. Дмитро взявся волонтерити з початком повномасштабного вторгнення. Спершу робив перископи, а згодом знайшов в інтернеті схеми для паяння зарядних станцій.

Окрім зарядних станцій, школяр навчився самостійно майструвати дрони та акумулятори. А нещодавно зацікавився інвертором – пристроєм, який допомагає бійцям заживлювати Starlink або рацію, наприклад, від акумулятора автомобіля, щоби отримати стабільну напругу. 

Деякі деталі Дмитро самостійно друкує на 3D принтері, решту – закуповує завдяки донатам. На передову Дмитро вже передав три інвертора, а нині працює ще над трьома. Каже, що отримує позитивні відгуки від військових.

Поспілкуватися з Дмитром Слободяником можна онлайн, або офлайн на Вінниччині, за попередньою домовленістю. 

• волонтери
• діти
• Вінниця

Олена Грекова  — етнічна болгарка. Її предки прибули на землі Бессарабії  ще у 18 столітті.

До повномасштабної війни Олена була директоркою та власницею успішної будівельної компанії в Одесі. А нині вона — майор, офіцер відділу розвитку в Командуванні Військово-Морських Сил  ЗСУ. 

Ще з 2014 року Олена долучилася до волонтерського руху в Одесі:  опікувалася родинами військових, які вийшли з Криму, не зрадивши присязі. Тоді жінка відгукнулася на заклик зустріти автобус з речами для тих, хто виїхав з півострова. Там познайомилася з іншими небайдужими одеситами. Разом вони створили в соцмережі групу “Допомога ВМС”. Волонтери розподілили райони міста між собою і намагалися знайти все, чого потребували родини військових.

З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році жінка вивезла сина та волонтерила у Румунії. Втім уже в травні вона вирішила мобілізуватися та приєднатися до тих військових, яким допомагала з 2014 року. У війську Олена продовжує займатись волонтерством та допомагати захисникам. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою в Одесі, або у онлайн-форматі. 

Довідково: Бессарабія — історична область у східній Європі між річками Прут, Дністер, гирлом Дунаю та Чорним морем. 70% площі Бессарабії розміщено на території сучасної Молдови, решта — на території України. 

• військові
• волонтери
• жінки
• Одеса

До початку повномасштабного вторгнення еколог Владислав Михайленко  викладав студентам в університеті. Але після лютого 2022-го року чоловік вирішив, що його діяльність не на часі. Тож почав міркувати, як екологія може підтримати українське військо. Так з’явився проєкт “Пластик рятує життя”.

Владислав організував збори пластикових кришечок від пляшок з напоями. Також зібрав команду волонтерів, які зголосилися сортувати кришечки, аби на переробку йшов лише той пластик, за який можна отримати кошти. Адже мета проєкту – за виручені гроші придбати техніку для військових.

Для того, щоб купити бодай один FPV-дрон, потрібно відсортувати 1.5 тони пластикових кришечок. За час існування проєкту команді Владислава серед іншого вдалося придбати реанімобіль, два дрони Mavic 3T та три FPV-дрони. Долучитися до збору кришечок може кожен охочий, пластик можна передати волонтерам у Одесі або ж надіслати поштою.

Поспілкуватися з Владиславом Михайленко можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• екологія
• Київ
• Одеса

Ільяс Шейхіслямов – кримський татарин, волонтер з Одещини. Ільяс жив у Криму з народження. Після окупації півострова росіянами у 2014-му, чоловік провів там ще чотири роки. Після 2019-го приїжджав до Криму лише влітку, аби зустрітися зі своєю сім’єю. Початок повномасштабного вторгнення Ільяс зустрів за кордоном: навчався в університеті у Туреччині. Незабаром вирішив повернутися до України, щоб волонтерити і підтримувати українське військо. 

Викладачі відмовляли Ільяса від повернення, але чоловік настояв і згодом приїхав до Одеси. Там одразу взявся до роботи та приєднався до ГО “Кримські татари Одещини”. 5-го березня 2024-го року Ільяс дізнався, що його батька – Алі Мамутова, який з родиною перебував у окупованому Криму, затримали росіяни. Звістку чоловік отримав від свого молодшого брата. Окупанти неправдиво обвинувачують Алі Мамутова у  створенні або участі в терористичному угрупованні. 

Поки батько перебував у СІЗО Сімферополя, Ільяс ще міг спілкуватися з ним через російський додаток “Зонателеком”. Втім, Алі Мамутова етапували до російського Ростова і звʼязок з ним обірвався. Після затримання батька Ільяс вирішив стати юристом, як і думав у підліткові роки, і вступив до Таврійського національного університету ім. Вернадського, який через окупацію півострова переїхав до столиці. Чоловік каже, що це один зі способів не втрачати ментальний зв’язок із Кримом. 

Поспілкуватися з Ільясом Шейхіслямовим можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Станом на травень цього року Кримськотатарський Ресурсний Центр зафіксував 331 випадок політичних ув’язнень і фактів переслідування у кримінальних справах за період анексії Криму, 217 із них – проти представників кримськотатарського народу.

• волонтери
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Одеса

29 листопада у Києві українсько-ізраїльська місія медичних волонтерів “FRIDA Ukraine” проведе забір крові на всі потреби. 

Щоб забезпечити потребу в крові, на 1000 жителів має бути 40 донорів. Зараз ці показники в Україні — менше 20. Якщо донорської крові бракує, відкладаються операції, вмирають постраждалі в катастрофах, онкохворі не можуть пройти курси терапії. Здаючи кров, донор надає цим людям шанси на життя.

Довідково: FRIDA Ukraine — недержавна некомерційна благодійна місія лікарів-волонтерів з України та Ізраїлю, яка з початку вторгнення надає екстрену та амбулаторну медичну допомогу цивільному населенню, що постраждало внаслідок бойових дій.

• волонтери
• лікарі
• Київ

19 листопада у Києві на території головної дитячої лікарні України “Охматдит” відбудеться відкриття Стіни стійкості та незламності. Захід приурочений до 1000 днів героїчного українського спротиву повномасштабному російському вторгненню. 

Цей арт-об’єкт символізуватиме не лише невичерпну звитягу та непорушний дух українського народу, а й стане ознакою солідарності з усіма медиками, які щодня самовіддано рятують життя у надзвичайних умовах війни.

Стіна на території постраждалого від російських атак “Охматдиту” відтворює історії тих, хто з перших днів війни допомагав відновлювати Україну. До її створення долучилися волонтери та українські митці, які прагнули втілити у цьому символі віру в перемогу українського народу, його силу та єдність.

На захід необхідно акредитуватись.

• волонтери
• злочини росіян
• культура
• Київ

У Львові команда волонтерської ініціативи “Бандеромобіль” відправить 500-е авто на передову, повністю профінансоване завдяки донатам людей. Це досягнення підкреслює силу колективних дій та вплив волонтерської та краудфандингової підтримки на зміцнення обороноздатності України.

Журналісти матимуть можливість поспілкуватися з командою “Бандеромобілю”, волонтерами та побачити колону броньованих автомобілів, яку відправлять на передову, зокрема й 500-й “Бандеромобіль”.  

Журналісти мають змогу дізнатись точне місце та час проведення заходу та висвітлити подію.

Довідково: “Бандеромобіль” – це волонтерська ініціатива, яка займається купівлею, модернізацією та доставкою пікапів для Збройних Сил України за кошти, зібрані через донати. Від початку війни команда доставила армії автомобілів на суму понад 4 мільйони доларів, об’єднавши людей з понад 20 країн, серед яких Велика Британія, США, Німеччина, Нідерланди, Гренада, Австралія та інші.

• волонтери
• Львів

Благодійний фонд “Паляниця” підтримує українських захисників з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, волонтери БФ працюють над виготовлення опалювальних виробів для фронту. Один з варіантів, які створюють зварювальники, це – бліндажні буржуйки середнього розміру. Така буржуйка може забезпечити теплом приміщення до 20 метрів квадратних.

Зварювальним цехом БФ “Паляниця” у Запоріжжі керує Михайло, який волонтерить з перших днів великої війни. Михайло каже, що разом з командою за сезон планує виготовити 300 буржуйок для бійців на передовій.

Під час однієї зміни волонтери майструють 10 приладів. Зварювальники працюють у цеху у вільний від основної роботи час, а метал закуповують завдяки донатам небайдужих.

• волонтери
• Запоріжжя

Волонтерка та депутатка Херсонської міської ради Оксана Погомій увесь період окупації міста чекала на звільнення від російських загарбників. А також допомагала тим, хто разом із нею переживав важкі часи. Жінці навіть вдавалося викладати відео із окупації. Також вона була у Херсоні, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС у червні 2023 року.

Оксана є керівником ГО “Справа громад Херсон”. Нещодавно організація створила Херсонський український культурний центр імені Олександра Меньшова (Олександр Меньшов —  український письменник з Херсона, який торік загинув на фронті). Це простір у сховищі, де проводять різноманітні заходи. Його можуть відвідувати усі охочі.

Одразу після деокупації Херсона ГО відкрила і волонтерську пекарню, де печуть хліб, який роздають військовим та місцевим. Саме у другу річницю звільнення Херсона (11 листопада) пекарня випече свою трьохсоттисячну хлібину. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Оксаною у  Херсоні або у онлайн форматі. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• культура
• окупація
• Херсон