Теми за тегом: волонтери

Надія Жарких — викладач кавового мистецтва. У Херсон жінка разом із сім’єю переїхала із Миколаєва. Це сталося за два місяці до початку повномасштабного вторгнення рф. Надія хотіла відкрити у місті школу бариста. Офіційне відкриття було заплановане на 26 лютого 2022 року, але війна усе змінила. 

Коли Херсон опинився в російській окупації, Надія почала працювати у кав’ярні подруги, волонтерила, зокрема, готувала їжу. Коли посипалися погрози з боку окупантів, вирішила тікати. Подолати довелося 70 блокпостів. Вже із Запоріжжя подалася у Київ, де й почала все з початку. 7 серпня 2023, саме у день річниці виїзду з окупації, з допомогою державного гранту змогла відкрити кав’ярню під Києвом. 

Нині кав’ярня “Навзаєм” продовжує працювати та розвиватися, попри всі виклики повномасштабної війни. Внаслідок російської атаки 28 вересня 2025 в закладі повилітали вікна. Команда кавʼярні підтримувала мешканців — пригощала людей, які постраждали. Також там надавали місце для ночівлі. Під час відключень світла заклад функціонує за допомогою генератора. 

Загалом, “Навзаєм” працює у кількох напрямках:

• як кав’ярня, що підтримує локальну громаду;
• як школа бариста  —  навчають дорослих і дітей кавовому мистецтву та основам підприємництва;
• як простір соціальної підтримки для ВПО, родин військових, дітей та людей, які потребують допомоги;
• ⁠як платформа для проведення майстер-класів у Київській області (у тому числі мобільних), у співпраці з інклюзивними філіями, школами, дитячими будинками та громадськими ініціативами.

9 березня у кав’ярні відбудеться майстер-клас “Маленький бариста” для дітей з особливими освітніми потребами. 

Окрім цього, Надія разом з близькими створила у Миколаєві благодійний фонд “Welcome to Ukraine”, який підтримує військових та цивільних. Нині він працює по всій Україні. Зокрема, допомагає із відбудовою пошкодженого та зруйнованого житла. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватися із Надією на Київщині. 

Довідково: У ніч на 28 вересня 2025 року росія завдала масованого удару по Київщині (три десятки постраждалих) та Києву (загинули 4 людини, серед них — дитина. Понад 10 людей дістали поранення. Також одна жінка не витримала стресу і померла в укритті).

Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Київ

Кінно-спортивний комплекс на Харківщині пережив окупацію та залишився без керівництва: у 2022 році господар покинув його напередодні звільнення області від російських військ. Проти власника відкрили кримінальне провадження. За тваринами залишився доглядати конюх Олексій Болюх — попри відсутність заробітної плати.

Комплекс опинився під арештом, через що волонтери кілька років не могли евакуювати коней на безпечнішу територію. Втім, цьогоріч ситуація через ворожі обстріли погіршилася, а будинок конюха зруйнував удар російських військ. Тож тварин вирішили евакуювати.

Операцію планували завершити за чотири дні, однак через постійні обстріли вона тривала десять. До порятунку долучилися військові, поліцейський евакуаційний загін «Білі янголи», волонтери та гуманітарні організації. Зрештою 19 коней доставили на територію Харківського іподрому — нині вони перебувають під опікою зоозахисної організації “Animals 911 Ukraine”.

Поспілкуватися з командою волонтерів можна як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• окупація
• тварини
• Харків
• евакуація

До повномасштабного вторгнення Ярослав Вінніченко спеціалізувався на видаленні небажаних татуювань. У його практиці також був досвід роботи з наслідками вибухів салютів та сторонніми речовинами, що потрапили під шкіру після побутових травм. Тож коли у травні 2022 року до нього звернулася жінка з ушкодженнями після вибуху міни, він погодився допомогти.

Відтоді Ярослав вирішив працювати з такими випадками безоплатно. Він закликає своїх учнів і колег долучатися та допомагати тим, хто постраждав і отримав травматичні “татуювання”.

Нині допомогу можна безоплатно отримати в кожному регіоні України. Для цього постраждалій людині потрібно особисто звернутися до Ярослава — він скерує до найближчого майстра. 

Поспілкувалися з Ярославом Вінніченком можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• постраждалі
• Харків

До повномасштабного вторгнення Наталія та Вадим Ковпак жили у Бердянську в Запорізькій області (з 27 лютого 2022 року місто перебуває під російською окупацією). 

24-го лютого 2022 року родина виїхала на Хмельниччину, де  облаштувала своє життя з нуля. Вадим вирішив долучитися до українського війська та досі несе службу. Після того, як чоловік отримав поранення, сім’я зіткнулася з байдужістю керівництва деяких закладів, які мали б займатися відновленням бійців. Тож Наталія вирішила започаткувати власний центр реабілітації військових. 

У 2023 році жінка відкрила центр “Постава”. Ініціативу підтримав Український ветеранський фонд. Більшість послуг для військових у центрі — безкоштовні, а Наталія каже, що допомагає іншим бійцям так, як допомагала б власному чоловікові. 

Поспілкуватися з Наталією Ковпак можна як онлайн, так і офлайн у Камʼянці-Подільському після 5-го березня 2026 року.

• військові
• волонтери
• жінки
• постраждалі
• Хмельницький

“Швейна рота”  —  це волонтерська ініціатива, яка займається пошиттям адаптивного одягу для поранених захисників, захисниць, а також цивільних, які постраждали внаслідок російської агресії. 

З осені 2022 року майстрині “Швейної роти” шиють також ортопедичні подушки: кісточки, валики, бублики. Їх використовують на всіх етапах евакуації: від стабпункту до реабілітаційних центрів і центрів протезування. Разом майстрині відшили вже більше 20 тисяч подушок.  Особистий рекорд належить жінці із Дніпра, яка самостійно відшила і наповнила понад 2 тисячі подушок-кісточок. Окрім цього, 13 лютого у Полтаві відбудеться майстер-клас із виготовлення подушок-кісточок. 

Засновниці ініціативи — Марина Пальченко та Ксенія Самойлич. 28-го лютого 2022 року принесли в звичайний офіс дніпровської ІТ-компанії власні швейні машинки і оверлоки та запустили “Швейну роту”, аби робити балаклави та термобілизну, яку безкоштовно роздавали захисникам (рекорд —  498 балаклав за день). А у травні прийшов запит із госпіталю на “кіберодяг” —  це спеціальний адаптивний одяг на липучках/кнопках, який швидко одягається, не травмує і не вимагає піднімати руки/ноги пораненому воїнові. Так, з часом навколо “Швейної роти” зібралась команда  активних і талановитих майстринь і майстрів зі всієї України. 

Нині ініціатива об’єднує понад 700 волонтерів з різних українських міст та частин світу (зокрема, з Канади, Польщі, Швейцарії, Чехії, Англії). Загалом, відшито понад 300 000 одиниць адаптивного одягу, розроблено більше 35 моделей одягу. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із засновницями ініціативи у Дніпрі.  А також із людьми, які шиють одяг (у майстернях, цехах чи власних домівках) в різних  містах України або за кордоном. 

• волонтери
• жінки

Андрій Бєляєв — гонщик, засновник та керівник ГО “Offroadbrothers”. Перші перегони чоловік провів ще у 2010-му році, тоді ж Андрій познайомився з Вадимом Морозом та Євгенієм Сокуром. У 2022-му вони разом започаткували власну offroad-школу. 

На місці, де раніше проходили перегони, за власні кошти побудували полігон, де щодня проводять заняття. Запити на навчання від військових надходять регулярно, а черга сформована на 2-3 тижні вперед. 

На полігоні “Offroadbrothers” є ділянка з перешкодами, майданчик, де зімітовані різні колії, ями і вибоїни, підйоми та спуски, а також намет з лекційним залом. Базові навички військовим водіям надають за чотири години. Більшість водіїв приїздять на навчання зі прифронтових регіонів, тож час на підготовку скоротили до двох годин теорії та ще двох практики. Окрім військових, інструктори також навчають і водіїв ДСНС — їхній курс триває три дні. Нині команда працює з НГУ та допомагає їм створювати навчальний центр для авто- та мотопідготовки.

Поспілкуватися з командою “Offroadbrothers” можна як онлайн, так і офлайн у Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• волонтери
• Київ

Тетяна Маріна — дружина викраденого в Херсоні громадянина Іспанії Маріано Гарсії Калатаюда —  4 роки добивається звільнення чоловіка з російського полону. 

Маріано — відомий волонтер, що мешкає в Україні з 2014 року. 19 березня 2022 року Маріано викрали російські силовики в окупованому Херсоні. Згодом стало відомо, що його утримували у окупованому Криму. Зокрема, у СІЗО №2 Сімферополя, у закритому відсіку для так званих політичних в’язнів. Відомо також, що чоловік пережив інфаркт.

росія заперечує факт викрадення іспанського волонтера та приховує інформацію про місце його утримання. 

Посприяти обміну волонтера також намагалась Іспанія. 2 лютого 2026 Маріано виповнилося 78 років. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною у онлайн-форматі.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• злочини росіян
• полонені

До України з візитом солідарності та підтримки приїхали лікарі зі Сполучених Штатів Америки — волонтери медико-волонтерської місії FRIDA Ukraine та давні друзі організації.

Попри війну, складну безпекову ситуацію та зимові морози, вони вкотре вирішили присвятити власну відпустку допомозі українським лікарям і пацієнтам.

Цього разу медики вже побували в Києві, а нині завітали до Харкова, де перебуватимуть до 5 лютого. Вони відвідують медичні заклади, спілкуються з українськими колегами, діляться професійним досвідом та підтримують місцеві команди.

Серед волонтерів — Олена Паль-Валь, лікарка-педіатриня з США, яка багато років працює в одній з провідних дитячих лікарень країни. Олена має українське коріння, і для неї ця поїздка — не лише професійна місія, а й особистий жест підтримки країни свого походження.

Разом із нею до України приїхав її чоловік — Грегорі Люк Ларкін, лікар екстреної медицини, професор медичного університету, науковець і викладач із багаторічним міжнародним досвідом. Подружжя не вперше долучається до волонтерських ініціатив FRIDA Ukraine і щоразу підкреслює: для них важливо бути корисними саме тут і саме зараз.

FRIDA Ukraine запрошує журналістів до інтерв’ю з американськими лікарями-волонтерами.

Довідково: Медико-волонтерська місія FRIDA Ukraine об’єднує українських та міжнародних лікарів, які надають безкоштовну медичну допомогу, проводять консультації, скринінги та професійні обміни в різних регіонах України, зокрема у прифронтових і прикордонних областях.

• волонтери
• лікарі

Валерій і Тетяна Поповичі мешкають у селищі Вишково на Закарпатті. Чоловік працює столяром, а Тетяна — вчителькою. Їх 35-річний син служить у ЗСУ. З початком повномасштабного вторгнення подружжя взялося за повернення полеглих військових для поховання додому. Валерій — волонтер місії “На щиті”, а Тетяна часто супроводжує його у поїздках. 

Разом пара організовує виставки артефактів війни, щоб зібрати донати на свої виїзди. Раніше вирушали за загиблими хлопцями аж на Схід, нині – їдуть у сусідні області назустріч іншим учасникам місії “На щиті”, щоб прискорити повернення загиблих воїнів додому – тих, кого чекають на Закарпатті.

Валерій організував команду з сімох водіїв, серед них — двоє священиків. Вони почергово їздять у рейси за тілами загиблих воїнів. Валерій і Тетяна пояснюють, що ці поїздки дуже виснажливі психологічно, але припинити їх вони вже не можуть. 

Поспілкуватися з Валерієм та Тетяною Поповичами можна, як онлайн так і офлайн на Закарпатті, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Гуманітарний проєкт ЗСУ “На щиті” займається пошуком й евакуацією тіл полеглих українських військових.

• військові
• волонтери
• загиблі
• Ужгород

До повномасштабного вторгнення Ірина Коваль працювала з металоконструкціями для будівництва. 24-го лютого 2022-го року бізнес довелося перепрофілювати, щоби допомагати війську. 

Першою розробкою команди Ірини став евакуаційний тактичний візок Brammer — яким можна везти дорослу людину на велику дистанцію. Цей візок важить 25 кілограмів, витримує 150 кілограмів і дозволяє самостійно евакуювати пораненого одній людині. Також команда розробила легкі ноші-волокуші — їх використовують там, де техніка підʼїхати не може. 

Останньою розробкою стали тактичні причіпи для квадроциклів, які дозволяють одночасно евакуювати трьох поранених. Цю роботу відзначили премією “Створено жінками”, яка підтримує підприємиць під час війни. 

За час своєї роботи компанія Ірини виготовила понад 8500 засобів евакуації. З їхньою допомогою військові на  фронті уже рятують життя побратимів. 

Поспілкуватися з Іриною Коваль можна як онлайн, так і офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• Одеса