Теми за тегом: окупація

Наталія Голубєва — медик за фахом, а також співзасновниця і голова благодійного фонду “Медицина Херсонщини”, який займається гуманітарною допомогою лікарням та пацієнтам. Під час окупації Херсона жінка не покинула місто і продовжувала свою волонтерську діяльність, зокрема, постачала на той час важкодоступні медикаменти з підконтрольної частини України. 

Вже після звільнення частини регіону жінка опікувалася жителями Херсонщини, які постраждали внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС: їх розселяли, забезпечували одягом,  їжею, медикаментами. 

У Херсоні Наталія була до серпня 2023 року: коли росіяни почали активно бити по місту КАБами, виїхала з дитиною до Кропивницького. До річниці звільнення Херсона відкрила Центр гуманітарної допомоги “Об’єднані Херсонщиною” для переселенців з рідного регіону, які знайшли прихисток на Кіровоградщині.  Нині під опікою Центру понад 1500 людей (560 родин). Також Центр опікується й мешканцями з інших куточків країни (зокрема, мелітополяцями, кримчанами, харків’янами). А ще — допомагає медичним та освітнім закладам у різних областях (медикаменти,  засоби гігієни тощо).

Наталія мріє відкрити ще й медичний центр для допомоги переселенцям, де надавали б психологічну та гуманітарну допомогу. Нині — шукає приміщення.  А ще жінка вступила до університету та здобуває фах психолога. 

За попередньої домовленості, журналісти  мають змогу поспілкуватись із Наталею  у Кропивницькому або у онлайн-форматі.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• лікарі
• окупація
• постраждалі
• Херсон

Олена та Валентин Бєлозоренки до повномасштабного вторгнення 11 років розвивали господарство у Станіславі на Херсонщині. Мали 30 кіз, 11 собак і 10 котів, виготовляли сири і проводили екскурсії для дітей та дорослих. З початком великої війни екоферма подружжя опинилася в окупації.

Вісім з половиною місяців вони пробули в оточенні ворога – аби вижити, обмінювалися продуктами з сусідами. Після того, як ЗСУ звільнили їхній населених пункт, пара з тваринами прожила ще рік на звільненій території, але під постійними обстрілами. Кілька ворожих ударів завдали шкоди і фермі – загинула одна тварина, згоріли корми, Валентин отримав контузію. 

У жовтні 2023-го подружжя наважилося на евакуацію. На Київщині їх прихистили переселенці з Донеччини. Надали у безкоштовне користування ферму і будинок. За рік на новому місці поголів’я кіз зросло удвічі. В майбутньому подружжя планує відкрити на території ферми реабілітаційний центр для українських військових.

Поспілкуватися з Оленою та Валентином Бєлозоренками можна онлайн.

Довідково: 11 листопада 2024 виповнюється два роки із звільнення Херсона від окупантів.

• злочини росіян
• окупація
• тварини
• Херсон

Ініціатива Helping to leave нині налічує понад 200 волонтерів, які допомагають українцям, що опинилися в окупації або ж були депортовані до росії, повернутися на підконтрольні Україні території. 

Здебільшого, люди у окупації дізнаються про можливість виїхати через так зване “сарафанне радіо”. А підготовка до кожної евакуації може тривати кілька місяців. Усе залежить від документів, які мають охочі виїхати, ситуації на фронті та обраного маршруту. Волонтери кажуть, що часто ті, хто звертаються по допомогу, мають протерміновані документи або ж узагалі їх утратили.  

Після закриття гуманітарного кордону на Сумщині – запитів до волонтерської організації побільшало. Відтак Helping to leave працюють 24/7, аби допомогти усім, хто цього потребує.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу висвітлити роботу волонтерів Helping to leave.

Довідково: На початку серпня цього року гуманітарний коридор у пункті пропуску “Колотилівка – Покровка” на Сумщині тимчасово закрили.  Пропускний пункт був єдиним, що діяв між Україною і росією, тож ним користувались ті, хто покидали окуповані території. Причиною закриття стало посилення бойових дій у регіоні.

• волонтери
• окупація
• евакуація

До початку повномасштабного вторгнення Інна Яковенко займалася продажем вікон та дверей. Підприємиця мала два торгових павільйони у селищі Нововоронцовка на Херсонщині. З початком великої війни селище жінки залишилося єдиним неокупованим у Нововоронцовській громаді. Але росіяни впродовж 7 місяців мало не щодня його обстрілювати. Увесь серпень 2022-го року Інна прожила у підвалі через постійні “прильоти”. Обстріли пошкодили торгові павільйони, де торгувала Інна. Тож після того, як українські військові звільнили громаду, підприємиця обрала для себе новий шлях та започаткувала виробництво блоків із гранітного відсіву, щоби допомогти односельцям відбудувати їхні помешкання. 

Довідково: 11 листопада 2024 виповнюється два роки із звільнення Херсона від окупантів.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Херсон

Антон Теник останні 6 років керує фермерським господарством у Херсонській області, що на Півдні України. Відколи ЗСУ деокупували правобережжя Херсонщини, фермери вирішили повернутися до роботи. Втім, з’ясувалося, що зробити це непросто, адже більшість полів — заміновані. Аби продовжувати власну справу, фермерам довелося самостійно взятися за ручні міношукачі. Антон разом з військовими, саперами та рятувальниками, звільняє свою територію від небезпечних предметів, які залишили після себе окупанти. За рік роботи фермеру вдалося розмінувати понад 20 відсотків території.  

Крім того, Антон намагається працевлаштувати всіх, хто повертається додому у звільнені регіони Херсонщини.

Довідково: 11 листопада 2024 виповнюється два роки із звільнення Херсона від окупантів. 

• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Херсон

Естрадно-цирковій студії “Jin Roh” у Херсоні — 15 років. Повномасштабне вторгнення росії учасники студії зустріли у рідному місті: шукали їжу та ліки, з якими була проблема у перші тижні. Та ховалися по підвалах. Один із залів студії також тимчасово перетворили на бомбосховище:  там постійно ночували близько 40 людей. Вже невдовзі після початку окупації Херсону репресії росіян проти мирних мешканців посилились, тож вихованці студії покидали місто. Засновник та директор “Jin Roh”  Роман Ващенко теж був вимушений виїхати, оскільки окупанти його розшукували.

Ващенко повернувся в Херсон після звільнення міста, а з червня минулого року працює там постійно. Студія намагається відновити свою роботу, хоча це й непросто. Адже до повномасштабного вторгнення у “Jin Roh” займалось близько 300 учнів, а нині тренування відвідують — від 2 до 8. Важливим викликом є безпека учнів, адже місто продовжують обстрілювати окупанти.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• окупація
• Херсон

10 років тому Ганна жила та працювала у Горлівці, що на Донеччині. Там обіймала посаду керівниці медпунктів на одній із шахт. Після окупації Горлівки росіянами у 2014 році, жінка не змогла жити під ворожим прапором і разом з родиною переїхала у Торецьк (Донеччина), де взялася за власну справу. Родина Горбачових відкрила заклад, де готували млинці і каву, а вже незабаром почали випікати хліб. Пекарня подобалася місцевим і у 2022-му родина відкрила ще один заклад, але вже у Сіверськодонецьку на Луганщині. Ганна встигла спекти там хліб усього один раз. З початком великої війни ворожі снаряди знищили цю пекарню. Заклад у Торецьку протримався довше, але його також зруйнував ворог. 

Після цього родині Горбачових знову довелося переїжджати – цього разу до Дніпра. На новому місці Ганні вдалося відновити родинну справу з нуля, а чимало відвідувачів пекарні – жителі Торецька, яким також довелося евакуюватися. Нині у пекарні Горбачових працюють переселенці, зокрема, з Торецька і Маріуполя. 

Поспілкуватися з родиною Горбачових можна у Дніпрі. Ганна Горбачова готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• жінки
• окупація
• Дніпро

Священники Української Греко-Католицької Церкви Богдан Гелета та  Іван Левицький під час повномасштабного вторгнення продовжували релігійне служіння в окупованому Бердянську Запорізької області. 16 листопада 2022 року їх викрали росіяни. За отцем Богданом окупанти прийшли прямісінько у храм. Пропонували співпрацю, від якої отці відмовились. Згодом росіяни заявили, що у церкві нібито знайшли зброю. 

Дев’ять місяців Богдан Гелета перебував в ув’язнені у Бердянську, потім його перевезли до Горлівської колонії на окупованій Донеччині, де він провів ще десять місяців. 

Загалом у полоні він пробув рік і сім місяців. За час ув’язнення, отцю доводилось і спати в камері на підлозі, і чути крики людей, яких катували росіяни. У Бердянську в одиночній камері йому поставили колонку з музикою. З неї цілими днями гриміли радянські пісні. Отець розповів, що тоді зрозумів, як людина може зійти з розуму. У Горлівці росіяни продовжили  знущання над отцем Богданом. 

28 червня 2024 року отець Богдан та отець Іван повернулися додому під час чергового обміну полоненими. 

За попередньою домовленістю, журналісти мають змогу поспілкуватись із отцем Богданом у Львові або у онлайн-форматі. 

• злочини росіян
• окупація
• релігія
• полонені
• Львів

10 вересня у Медіацентрі Україна відбудеться пресконференція “Знищення свободи слова в Криму: причини, способи, результат”.

Обговорення теми щодо знищення свободи слова в Криму відбудеться на основі другого видання книги журналіста Юрія Луканова “Пресувальна машина: як Росія нищила медіа свободу в Криму”, яке вийшло в німецькому видавництві Ibidem Verlag в перекладі англійською мовою та презентація якого відбулася в лютому у Великій Британії  в Міністерстві закордонних справ, в редакції газети The Financial Times, London Metropolitan University, Oxford University,  University of Glasgow,  University College London.

Зокрема, в ході обговорення йтиметься про те, що окупаційна влада піднесла боротьбу зі свободою слова на вищий рівень, ніж це було в процесі окупації 2014 року, та залучила з цією метою навіть західні медіа.

Учасники та учасниці:

• Юрій Луканов, журналіст-фрілансер, автор книги “Пресувальна машина: як Росія нищила медіа свободу в Криму”
• Валентина Самар, головна редакторка ІА “Центр журналістських розслідувань”
• Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, співкоординаторка Експертної мережі Кримської платформи.

• окупація
• Київ

5 вересня “Добробат” запрошує журналістів на подію: волонтери добровольчого будівельного батальйону майже встановили великий, модульний будинок для багатодітної родини з Херсону. (Нині встановлено половину будинку, сім’я уже планує заселитись).

Історія родини облетіла всю Україну. Пані Ольга тікала з окупації із 5 усиновленими дітьми. Волонтери “Добробату” не могли залишитися осторонь і вже майже завершують цей важливий проєкт з відновлення житла для сім’ї, яка втратила свій дім через війну.

На заході будуть присутні волонтери “Добробату”, а також сама родина, яка отримає новий дім. Присутні зможуть почути їхні історії та на власні очі побачити результат виконаної роботи.

Довідково: Ользі — 70 років. Вона вчителька, яка опікується 5 усиновленими дітьми. Її чоловік — важкохворий. Рідний брат Ольги допоміг купити ділянку землі на Київщині. А волонтери “Добробату” зголосились звести для родини нове житло.

• відбудова
• волонтери
• окупація
• постраждалі
• Київ