Теми за тегом: Херсон

Сергій Офіцеров народився у Херсоні, проте ще дитиною батьки вивезли його до росії на Камчатку. Після розпаду радянського союзу до України повернувся батько Сергія  — Геннадій, а у 1998 році і сам Сергій. Ще  у росії він за віком отримав паспорт рф. Тож у Херсоні жив за посвідкою на проживання. Сергій подав документи на вихід з російського громадянства, щоб отримати українське. Та не встиг зробити цього через початок повномасштабного вторгнення.

Росіяни викрали чоловіка 3 серпня 2022 року під час окупації Херсона. Про долю сина Геннадій дізнався восени: спершу один із колишніх бранців, який вийшов із катівні у Херсоні, повідомив, що бачив там Сергія. Згодом Офіцеров потрапив у зняте російськими пропагандистами відео про затримання людей, які нібито “входили до складу терористичного угруповання”.

Зараз Сергій перебуває у Ростовському СІЗО. Він один із дев’яти херсонців, викрадених росіянами, яких звинувачують у міжнародному тероризмі (3 статті). Судовий процес досі триває. Батько каже, що син 2-3 місяці перебував у херсонській катівні, пережив тортури і підписав усе, що від нього вимагали. Тож у сфабрикованій проти чоловіка справі дуже багато невідповідностей. 

У неволі Сергій почав малювати простими олівцями: зображує, зокрема,  херсонські краєвиди, портрети, фентезійні пейзажі та життя бранця, як от заґратовані вікна. Частину малюнків вдалося передати до України, їх зберігає батько. Також він отримує лише половину із відправлених сином листів.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із батьком Сергія — Геннадієм Офіцеровим у Києві, Херсоні або у онлайн-форматі.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Київ
• Херсон

Фольклористка Ярина Сізик, режисерка анімації Марія Озірна та Херсонський художній музей ім. Олексія Шовкуненка започаткували проєкт, присвячений картинам, викраденим росіянами під час окупації міста. За підрахунками музейників, окупанти викрали близько десяти тисяч витворів мистецтва.

Мета проєкту: спробувати відтворити те, що забрали росіяни. На сьогодні команді вдалося “репродукувати” картину Михайла Брянського (1830-1908) “Портрет дівчини у вишиваній сукні”. Картину не просто перемалювали, а  осучаснили та анімували. “Оживити” її допомогла українська модель та співачка Дар’я Астаф’єва, яку мисткині перетворили на дівчину у вишитій сукні з украденого полотна. Під час анімації команда використала сорочку, яку вишила в окупації  херсонська гідеса Інна Микуцька.

Відтворили також олійне полотно Сергія Васильківського (1854-1917) “Козаки в степу”: у репродукуванні цієї картини взяли участь бійці ЗСУ Роман “Добряк” Колесник та Станіслав “Реф” Зорій. До цієї анімації Ярина та Марія додали українську народну пісню “Ой там за морями…” у виконанні гурту “Щука-Риба”. 

Нині засновниці проєкту працюють над наступними відновленнями.

Ярина Сізик та Марія Озірна готові до спілкування з журналістами у Києві.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Київ
• Херсон

Олена та Валентин Бєлозоренки до повномасштабного вторгнення 11 років розвивали господарство у Станіславі на Херсонщині. Мали 30 кіз, 11 собак і 10 котів, виготовляли сири і проводили екскурсії для дітей та дорослих. З початком великої війни екоферма подружжя опинилася в окупації.

Вісім з половиною місяців вони пробули в оточенні ворога – аби вижити, обмінювалися продуктами з сусідами. Після того, як ЗСУ звільнили їхній населений пункт, пара з тваринами прожила ще рік на звільненій території, але під постійними обстрілами. Кілька ворожих ударів завдали шкоди і фермі – загинула одна тварина, згоріли корми, Валентин отримав контузію. 

У жовтні 2023-го подружжя наважилося на евакуацію. На Київщині їх прихистили переселенці з Донеччини. Надали у безкоштовне користування ферму і будинок. За рік на новому місці поголів’я кіз зросло удвічі. В майбутньому подружжя планує відкрити на території ферми реабілітаційний центр для українських військових.

Поспілкуватися з Оленою та Валентином Бєлозоренками можна онлайн.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• злочини росіян
• окупація
• тварини
• Херсон
• евакуація

Кондитерка Анна Воскобойник з чоловіком захопилися десертами, коли жили в Італії. Подружжя повернулося до Херсона, де відкрили кіоск з морозивом, який згодом виріс у цілу мережу. А у 2019 році Анна вирішила взяти участь у конкурсі на десерт-символ міста Херсон. 

Кондитерка місяцями експериментувала, згадувала, з чим рідне місто асоціювалося у дитинстві, і врешті приготувала десерт, який здобув перемогу на конкурсі. Торт “Херсон” прославив кондитерську Анни. Але початок великої війни змусив жінку покинути рідне місто. 

Подружжя вирішило відновити справу, але вже у Вінниці. Нині торт “Херсон” став популярним десертом в Україні і навіть за кордоном — його везуть, як гостинець. 

Поспілкуватися з Анною Воскобойник можна як онлайн, так і офлайн у Вінниці, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• культура
• Вінниця
• Херсон

Олексію Сіваку з Херсона — 42 роки, він колишній моряк. На початку 2022 року чоловік планував вирушити у черговий рейс, однак його плани зруйнувало російське повномасштабне вторгнення. Олексій залишився в Херсоні разом із дружиною та тещею, яка має інвалідність. В окупованому місті він розклеював антиросійські листівки, робив з однодумцями опудала “мертвих росіян”, щоб завойовники не відчували себе в безпеці на українській землі.  

24 серпня 2022 року, на День Незалежності України, Олексій разом з іншим містянином вивісив у місті український прапор. Наступного дня росіяни  схопили обох чоловіків. Олексія побили на очах у дружини. Наступні 59 днів він провів у неволі, де пережив тортури та сексуальне насильство (СНПК — сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом). 

Після звільнення Олексій взявся розшукувати колишніх співкамерників.  Згодом став співзасновником мережі “Випускники”, яка об’єднує чоловіків, що пережили полон і тортури. Також нині чоловік є головою ГО  “Випускники” (“Alumni”), яку було  створено, щоб допомогти українцям, які постраждали через російську агресію, зокрема від тортур і СНПК. Організація робить акцент саме на підтримці цивільних чоловіків. Йдеться про кілька сотень людей: від 20 до 76 років. Вони мають змогу  отримати юридичну та психологічну допомогу, також для учасників проводять ретрити.  

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись з Олексієм у Києві, Херсоні або онлайн-форматі. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Артем Яковлев – військовий та президент Херсонської обласної організації традиційного Окінавського Ґодзю-рю карате-до. 

Чоловік підписав контракт з Силами Оборони ще до повномасштабного вторгнення. Таке рішення ухвалив після того, як один з його учнів вирішив долучитися до українського війська. 

Велику війну боєць зустрів на Донеччині, а спортивний клуб тим часом став сховищем на місцевих. Серед інших там переховувалися вісім строковиків, які служили у Скадовському гарнізоні. Дружині Артема вдалося переконати росіян, які окупували місто, що це спортсмени. 

Восени 2023-го року, вже після звільнення Херсона, Артему вдалося відновити тренування у клубі. Нині чоловік тренує 18 учнів. Заняття проводять двічі на тиждень, але щоразу Артем повідомляє, чи буде тренування, адже бувають випадки, коли його викликають на службу. 

Поспілкуватися з Артемом Яковлевим можна як онлайн, так і офлайн у Херсоні, за попередньою домовленістю.

• військові
• діти
• окупація
• Херсон

У 2019-му році  Євгенія Вірлич очолила херсонське медіа “Кавун. City”, яке розповідало новини про місто. Євгенія розвивала платформу, залучала грантові кошти, а під час пандемії коронавірусу створила проєкт, який розвінчував міфи про хворобу та вакцинацію. 

Після окупації Херсона росіянами, видання не припинило роботи.  “Кавун. City” писало про все, що відбувається у місті: від рейдів росіян до роздачі  хліба містянам. 

Окупанти шукали Євгенію, тож жінка постійно переховувалася: змінювала місце проживання, фарбувала волосся. Чотири місяці медійниця залишалася у Херсоні, але врешті вирішила виїхати з окупації. Вже у Києві Євгенія знову почала шукати шляхи, аби відновити роботу “Кавун. City”. Команда медіа взялася реалізовувати проєкти про роботу місцевої влади, висвітлювати воєнні злочини росіян. 

17 червня 2025-го року помешкання Євгенії пошкодило під час чергового ворожого обстрілу столиці — вибухова хвиля вибила шибки, а уламки скла поранили медійницю. Жінка отримала легку контузію. Нині Євгенія разом з родиною знайшла прихисток у друзів, але попри це редакція “Кавун. City” продовжує працювати, а кореспонденти у Херсоні залишаються на місці.

Поспілкуватися з Євгенією Вірлич можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Світлана Мацюта – художниця з Херсона. Протягом останніх 20 років Світлана працює у театрі помічником художника. 

Повномасштабне вторгнення майстриня зустріла у рідному Херсоні. Під час окупації жінка разом з сином намагалася не виходити з дому через страх перед російськими військовими. Їй надходили пропозиції працювати у театрі під керівництвом окупантів – Світлана відкинула усі, попри фінансову скруту. У березні 2022 року у ЗМІ та соцмережах почали з’являтися повідомлення, нібито дикі гуси “збили” ворожий військовий літак. Ця новина так вразила Світлану, що взялася створювати власних іграшкових бойових гусей. 

Ці іграшки символізують незламність та опір Херсона. Світлана каже, що бойові гуси дуже популярні серед херсонців, які виїхали з міста до інших регіонів України або за кордон. Іграшки замовляють до США, Голландії, Німеччини та Італії. 

Окрім гусей, майстриня виготовляє і півників за мотивами творчості Марії Приймаченко та Поліни Райко. Творчість допомагає Світлані відволікатися від обстрілів і підтримує мрію про перемогу і звільнення решти Херсонщини. 

Поспілкуватися з Світланою Мацютою можна, як онлайн, так і офлайн у Херсоні, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• окупація
• Херсон

Українку Ірину Горобцову етапують до жіночої виправної колонії №2, що розташована в селищі Явас Республіки Мордовія у росії. Явас знаходиться приблизно за 1700 кілометрів від Херсона, рідного міста Ірини. За словами батька активістки Володимира, ймовірно, вона зараз туди прямує. Останній лист від Ірини, датований 10 червня, надійшов ще із Рязані.

За словами батька, вирок Ірині вже набув чинності, і єдиним юридичним механізмом, який ще можна застосувати, є прохання про помилування.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із батьками Ірини у Херсоні або у онлайн форматі. 

Довідково: У серпні 2024 росія незаконно засудила українку Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців ув’язнення. Жінку звинуватили у “шпигунстві”. 

Мешканка Херсона Ірина Горобцова працювала в одній з українських IT-компаній. Навесні 2022 року, коли росіяни захопили місто, жінка стала відомою завдяки своїм дописам у соцмережах про життя в окупації. Ірина публікувала фотографії з українською символікою, а свою квартиру називала “домашнім штабом спротиву”. 13 травня 2022 року росіяни викрали її із власної оселі та утримували у СІЗО в окупованому Криму. До Ірини нікого не допускали і тримали у повній ізоляції від зовнішнього світу.

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Херсон

• Чи проводять гуманітарне розмінування взимку? Якщо так, то як погодні умови впливають на роботу демінерів? 
• Чи працюють розмінувальники, коли сніжить і чи можна щось знайти під покровом снігу? 
• Як гріються самі у полі та чи правда, що навіть підігрівають ґрунт, щоб продовжити вкрай необхідну роботу з очищення земель? 

Про все це можна дізнатися і побачити на власні очі, домовившись про медіа-візит в одній з областей, де працює HALO Ukraine – Київській, Чернігівській, Харківській, Миколаївській або Херсонській.

Довідково: The HALO Trust Ukraine  —  українська програма найбільшої неурядової некомерційної організації з гуманітарного розмінування у світі The HALO Trust. З початку повномасштабного вторгнення рф вони очистили 6 000 000 м² землі.

• Київ
• Миколаїв
• Харків
• Херсон
• Чернігів
• розмінування