Теми за тегом: жінки

Тетяні Теплюк – 72 роки. Жінка заміжня та має сина військового, який разом з нею служить у “Азові”. Агресія росії проти України – не перша війна для Тетяни. У 1980-му році жінка поїхала до Афганістану працювати медсестрою та опікуватися пораненими. 

У 2013-му році, коли розпочалась Революція Гідності, взялася їздити на Майдан Незалежності та волонтерити у медпункті у Жовтневому палаці.

У 2015-му році жінці запропонували працювати у медпункті “Азову” в Маріуполі. Там Тетяна зустріла повномасштабне вторгнення. На той момент жінка була цивільною, хоча й носила однострій, але у ворожий полон разом з побратимами заходила вже військовослужбовицею за рішенням командира. Вісім місяців Тетяна була у полоні: каже, що її не катували, але щодня чула, що відбувається з українськими бійцями поруч. Після повернення Тетяна пройшла військово-лікарську комісію і виявилася здоровою та придатною до служби. У вересні 2023-го року Тетяна повернулась до війська, поки що до паперової роботи у медпункті. Жінка налаштована носити український піксель до перемоги.

Поспілкуватися з Тетяною Теплюк можна онлайн та офлайн за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• полонені

42-річна Марія Васильченко зі Слов’янська, що на Донеччині, працювала продавчинею у сусідньому місті Лиман. 29 травня цього року вона була на роботі, коли росія завдала по місту ракетно-бомбового удару. Марія пригадує, що бачила кров, будівельне сміття навколо, намагалася піднятися, але не змогла. З-під завалів Марію дістали українські військові, вони ж довезли її до лікарні.    

Уламки скла посікли все тіло Марії, їй наклали 80 швів. А чималий металевий осколок наскрізь прошив молочну залозу. Медикам не відразу вдалося загоїти цю велику рану, а по собі вона лишила на грудях жінки величезний рубець – 7х3 см. Цілий місяць Марія не хотіла дивитися на себе в дзеркало. Нині їй допомагають повернути впевненість у собі спеціалісти Центру UNBROKEN у Львові. В межах спільного з L’Oréal Groupe соціального проєкту “(Не) До краси” львівські хірурги вже виконали пацієнтці низку пластичних операцій та поступово стирають сліди війни з її обличчя та тіла.    

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Марією. Жінка перебуває у Слов’янську.

Довідково: Учасницею соціального проєкту “(Не) До краси” може стати кожна українка, яка отримала травми внаслідок війни. Вся допомога надається абсолютно безкоштовно.  

• жінки
• злочини росіян
• постраждалі

Анна Щетініна служить в Державній службі з надзвичайних ситуацій вже 15 років. Жінка працює на Дніпропетровщині. Нині як психолог у складі оперативно-рятувальних загонів виїжджає на місця надзвичайних ситуацій, зокрема, ракетних ударів. За словами Анни, найскладніше на виїздах бачити, як люди чекають своїх рідних, які знаходяться під завалами. “Коли ти надаєш психологічну підтримку і в результаті дістають тіло загиблого родича, а коли це – діти, це дійсно дуже важко, бо я сама мама”, – каже Анна.

• жінки
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Дніпро

Олена Легенчук  —  житомирянка та матір 4-х дітей.  6 років тому разом із дітьми вона переїхала до Іспанії. З початку повномасштабної війни Олена почала волонтерити, а згодом стала капеланкою (військовим священиком). Нині Олена їздить між Україною та Іспанією, куди повертається, щоб побачитись із дітьми. 

Олена служить капеланкою на волонтерських засадах. В її обов’язки входить душпастирська опіка для військових, але, за словами жінки, нині виконує набагато більше функцій: окрім духовної, це і психологічна підтримка.

Капеланка Олена організовує ретрити для військових та їхніх сімей. Робить щотижневі зустрічі для дружин військових, проводить консультації для ветеранів та тих, хто повернувся з полону, загальні консультації для дружин військовополонених, відвідує вдів. 

За попередньої домовленості з Оленою можливо поспілкуватись  у Києві або Полтаві, а також у онлайн-форматі.

• військові
• жінки
• релігія
• Київ
• Полтава

Неллі Чорбі — 22 роки. Коли розпочалась велика війна, вона навчалась на акторку (третій курс) у  Київському  національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Дівчина розповідає, що мріяла грати у театрі. Неллі також пише пісні (є й ті, які написані під час війни). 

Шлях Неллі у ЗСУ почався із волонтерства: 28 лютого 2022 року разом із подругою прийшла у волонтерський штаб, де спершу працювали на кухні. Але дівчина хотіла більшого. Нині Неллі — старший навідник мінометного розрахунку. Її звання — старший солдат.

За майже три роки у ЗСУ, військова пережила чимало. Розповідає, що із побратимами із мінометної батареї набагато швидше знаходить спільну мову, ніж із тими, з ким спілкувалась до війни. 
За попередньої домовленості спілкування із Неллі можливе у онлайн-форматі, за погодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

В Україні триває ініційований Міністерством розвитку громад та територій пілотний проєкт з підготовки водійок вантажівок – учасниці програми вже завершили теоретичне навчання та розпочинають практичні уроки водіння. Заплановано, що триватимуть до лютого 2025 року. Після завершення практичної частини учасниці проєкту будуть складати іспит для отримання посвідчення водія відповідної категорії.

Окрім того, учасниці вже розпочали відвідувати підприємства компаній-партнерів, які готові працевлаштувати випускниць програми. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу висвтілити проєкт у Києві. 

Довідково: Пілотний проєкт з підготовки водійок вантажівок стартував у вересні 2024 року у чотирьох містах – Київ, Рівне, Тернопіль та Хмельницький. Ключова мета ініціативи – розширити професійний потенціал жінок у сфері перевезень, що особливо важливо в умовах кадрової кризи та дефіциту водіїв-далекобійників в Україні. У рамках ініціативи заплановано навчити щонайменше 100 жінок для працевлаштування їх до компаній-партнерів, що займаються перевезеннями. 

Пілотний проєкт з підготовки та працевлаштування водійок вантажівок реалізується ГО “Фундація інституційного розвитку” за ініціативи Міністерства розвитку громад та територій України та за підтримки Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”. 

• жінки
• Київ

До повномасштабного вторгнення Олена Тотель працювала шеф-редакторкою на регіональних каналах Одеси та Дніпра. Наприкінці лютого 2022-го року жінка мала починати новий медійний проєкт, але все зупинила велика війна. Олена опинилася без роботи і розуміння, як жити далі.

Незабаром вона виїхала за кордон, але вже у липні 2022-го повернулася до України, адже хотіла підтримати військо. Спершу взялася волонтерити, а наприкінці 2022 року почала розмірковувати над мобілізацією. Олена пішла до спортзали, де займалася з тренеркою, аби підготувати себе фізично до бойової роботи і водночас, шукала підрозділ, де могли знадобитися її навички.

Жінка подала заявку до 13-ї бригади НГУ “Хартія”. Планувала стати саперкою і розміновувати українські землі. Втім, у бригаді їй спершу запропонували долучитися до пресслужби. Олена погодилася, але за умови, що згодом потрапить до бойового підрозділу.  Тож нині керує FPV-дронами та вражає ворожу техніку.

Олена “Бароко” Тотель перебуває на передовій. Поспілкуватися з військовослужбовицею можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки

Громадянка Сполучених Штатів Америки Сара вже рік живе і працює в Києві. Жінка приєдналась до БФ “Голоси дітей”, що допомагає дітям, які постраждали від війни. Сара, зокрема, займається гуманітарними питаннями. 

Вперше Сара відвідала Україну з батьком, ще у підлітковому віці. А у 2023 році, під час повномасштабної війни, вирішила переїхати до Києва. Жінка знаходить натхнення в дослідженні нових міст, навіть тих, що знаходяться поблизу лінії фронту. Вона каже, що  там можна по-справжньому відчути сенс життя.

Сара зробила значний внесок у роботу благодійного фонду, допомагаючи з реєстрацією представництва у Сполучених Штатах Америки та налагоджуючи нові важливі контакти для посилення фандрейзингу.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Сарою у Києві. 

• діти
• жінки
• Київ

Юлія Дудишева — переселенка з Криму. До повномасштабного вторгнення дівчина жила та працювала на Чернігівщині. Займалася рекламою, а інколи допомагала друзям з ремонтом їхніх домівок. Після звільнення Чернігівщини навесні 2022 року Юлія покинула роботу і почала шукати новий для себе шлях. У червні 2023-го року дівчина взялася за ремонт, реставрацію та декорування помешкань для тих, кому довелося тікати від війни.

Першими, кому допомогла Юлія, були її друзі, які  дозволили дівчині облаштувати їхню оселю. Пізніше кримчанка познайомилася ще з однією родиною, яка потребувала допомоги у ремонті та дизайні. За півтора роки своєї роботи Юлії вдалося створити проєкт “Затишок для ВПО”, відремонтувати та відреставрувати вісім домівок для тих, хто втратив дім через повномасштабне вторгнення. Над останнім житлом у межах проєкту Юлія працювала у Тернополі та підготовлювала дім для родини з Енергодару, що на Запоріжжі і нині перебуває під окупацією.

Також кримчанка активно веде соцмережі, де показує увесь процес оновлення домівок. Підписники підтримують її проєкт “Затишок для ВПО”, зокрема, допомагають придбати необхідні для ремонту матеріали. Нині Юлія перебуває на Чернігівщині та міркує над наступним будинком, який ремонтуватиме для ВПО.

Поспілкуватися з Юлією Дудишевою можна онлайн або офлайн за попередньою домовленістю.

• відбудова
• жінки
• культура
• постраждалі
• Чернігів

8 грудня у Києві відбудеться випускний вечір 4-го потоку Інклюзивної модельної школи “НовіМИ”. У цей день до своєї мрії наблизяться ще 15 прекрасних українських жінок, які руйнуючи стереотипи — рухаються вперед.

У показі візьмуть участь, зокрема, моделі з інвалідністю та мами дітей з інвалідністю. 

У 2021 році Ольга Акимова заснувала модельну онлайн-школу для жінок 40+. До проєкту залучила і матерів дітей з інвалідністю (участь для них була безкоштовною): ідея полягала в тому, щоб дати можливість жінкам, які повністю присвячують себе дітям, розкритися. Трохи згодом приєднались і молоді дівчата, а ще згодом — проєкт став інклюзивним.  У школі займаються моделі з інвалідністю та без інвалідності, разом беруть участь в усіх проєктах, показах, виступах. 

Перші заняття трансформованого проєкту відбулися в лютому 2022 року в Києві та Львові, втім вони припинилися через початок повномасштабного вторгнення.

Вже через рік Ольга вирішила поновити заняття. Учениці школи вивчають матеріал як в будь-якій модельній школі: основи моделінгу,  фотопозування, модельної ходи та ін.  Школа функціонує у Києві та Львові. Заняття відбуваються онлайн та офлайн. 

Місія цього проєкту: за допомогою мистецтва моделінгу, наблизити українське суспільство до нового толерантного інклюзивного європейського безбар’єрного простору з однаковими можливостями для всіх.

• жінки
• культура
• Київ