Теми за тегом: жінки

Олена Ягупова — мешканка  Кам’янки-Дніпровської  Запорізької області (місто окуповане).  Понад 20 років жінка працювала на державній службі, вона мала проукраїнську позицію. На Олену написали донос, що її чоловік служить у Збройних силах України.  У жовтні 2022 року окупанти викрали жінку з власного дому.

В застінках окупантів Олена пережила тортури: росіяни хотіли довідатися, де перебуває її коханий. Цікавила їх і інформація про людей з проукраїнськими поглядами.  

Олена також потрапила у трудове рабство до окупантів, які змушували заручників копати окопи. Ягупова виконувала важку роботу та жила в нелюдських умовах. Олені вдалося звільнитися після понад півроку в полоні.

Вже в безпеці Олена написала заяву до правоохоронних органів, пройшла судово-медичні експертизи. У жінки діагностували, зокрема,  черепно-мозкову травму, церебральну мікроангіопатію, погіршення зору, травми тазостегнового та плечового суглобів. Їй призначили другу групу інвалідності. Невдовзі Олені будуть робити операцію. Внаслідок пережитих катувань їй потрібно змінити два диски шийного відділу на імпланти. 

Жінка отримала статуси: позбавлення особистої свободи внаслідок російської агресії,  постраждалої внаслідок торгівлі людьми. Також вона має статус постраждалої від СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).  

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою на Київщині або у онлайн-форматі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

Фольклористка Ярина Сізик, режисерка анімації Марія Озірна та Херсонський художній музей ім. Олексія Шовкуненка започаткували проєкт, присвячений картинам, викраденим росіянами під час окупації міста. За підрахунками музейників, окупанти викрали близько десяти тисяч витворів мистецтва.

Мета проєкту: спробувати відтворити те, що забрали росіяни. На сьогодні команді вдалося “репродукувати” картину Михайла Брянського (1830-1908) “Портрет дівчини у вишиваній сукні”. Картину не просто перемалювали, а  осучаснили та анімували. “Оживити” її допомогла українська модель та співачка Дар’я Астаф’єва, яку мисткині перетворили на дівчину у вишитій сукні з украденого полотна. Під час анімації команда використала сорочку, яку вишила в окупації  херсонська гідеса Інна Микуцька.

Відтворили також олійне полотно Сергія Васильківського (1854-1917) “Козаки в степу”: у репродукуванні цієї картини взяли участь бійці ЗСУ Роман “Добряк” Колесник та Станіслав “Реф” Зорій. До цієї анімації Ярина та Марія додали українську народну пісню “Ой там за морями…” у виконанні гурту “Щука-Риба”. 

Нині засновниці проєкту працюють над наступними відновленнями.

Ярина Сізик та Марія Озірна готові до спілкування з журналістами у Києві.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Київ

Кондитерка Анна Воскобойник з чоловіком захопилися десертами, коли жили в Італії. Подружжя повернулося до Херсона, де відкрили кіоск з морозивом, який згодом виріс у цілу мережу. А у 2019 році Анна вирішила взяти участь у конкурсі на десерт-символ міста Херсон. 

Кондитерка місяцями експериментувала, згадувала, з чим рідне місто асоціювалося у дитинстві, і врешті приготувала десерт, який здобув перемогу на конкурсі. Торт “Херсон” прославив кондитерську Анни. Але початок великої війни змусив жінку покинути рідне місто. 

Подружжя вирішило відновити справу, але вже у Вінниці. Нині торт “Херсон” став популярним десертом в Україні і навіть за кордоном — його везуть, як гостинець. 

Поспілкуватися з Анною Воскобойник можна як онлайн, так і офлайн у Вінниці, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• культура
• Вінниця

Тетяна Славінська — кінологиня із Києва. У 2015 році після ротації її чоловік-військовий повернувся додому. Тоді жінка переживала, як він звикатиме до мирного життя, і вирішила, що собака вдома допоможе йому емоційно розслабитися. Так з’явився улюблений член сім’ї – Драйв (бельгійська вівчарка малінуа). У родини почалося нове життя: тренування, змагання. Наприкінці 2022 року Тетяна змогла поїхати до Польщі, де Драйва тренували шукати загиблих. 

Далі постало питання про фізичний захист – бронежилет для собаки. Тетяна шукала захисне екіпірування скрізь: в Україні, Європі, Америці. Паралельно думала над можливістю пошиття, адже іноземні аналоги дуже дорогі. Жінка вивчала закордонні зразки бронежилетів для собак, які їй привозили друзі військові-кінологи. Паралельно консультувалась з ветеринарним лікарем, оскільки бронежилет – це не лише про захист, а й про можливість собаці вільно рухатися. А ще неправильно підібраний жилет може зашкодити суглобам тварини. 

Відтак Тетяна експериментувала з моделями, змінювала крій, додавала нові елементи. Наприклад, на прохання військових, до бронежилета додали  ремінь, який давав можливість нести собаку, якщо є ймовірність пошкодити лапи (осколки, бите скло тощо). Влітку 2025 року Тетяна отримала патент на свій виріб. Наразі у жінки є дві робочі собаки, з якими вона працює над розмінуванням країни. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною у Києві або у онлайн-форматі. 

• жінки
• тварини
• Київ

Військовослужбовиці 63-ї окремої механізованої бригади на псевдо “Білка” 20 років. Дівчина залишилася вдовою — її чоловік Павло загинув на передовій. Після втрати коханого вона долучилась до армії, аби боротися з ворогом. 

“Білка” обрала для себе фах, повʼязаний із дронами, адже Павло також був оператором дронів. Дівчина хотіла працювати з розвідувальним дроном, але нині пілотує FPV. Військова вже пройшла навчання та служить у бригаді, де виконує бойові задачі. Вона переконана, що завдяки польотам відчуває, ніби її чоловік поруч, адже продовжує його роботу. 

Поспілкуватися з “Білкою” можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресофіцером.

• військові
• жінки
• загиблі

Комітет Всеукраїнської акції “Рушник надії” запрошує долучитися до фінального етапу ініціативи підтримки родин зниклих безвісти та полонених. Захід відбудеться 1 жовтня у Києві.

Акція об’єднала тисячі жінок з України та діаспори, які вишивали “Рушник надії” — як символ любові, єдності та молитви за повернення наших Героїв. 

У програмі:

•  виступи родин Захисників і Захисниць;
• вітальні слова представників державної влади;
• участь військових капеланів, духовенства та хорів.

На захід необхідно зареєструватись.

Довідково: Організатори акції: ГО “Жінки роду” до складу якої входить об’єднання “Жінки ТРО”, “Жінки ЗСУ” та ГО “Народжені вільними 2024” (93 омбр “Холодний яр”)  — спільноти, які вже багато місяців не дають зниклим і полоненим воїнам зникнути з пам’яті суспільства.

• жінки
• культура
• Київ

Катерина Садурська – харківʼянка та спортсменка, яка виборює золоті медалі на Чемпіонатах світу і встановлює світові рекорди у фрідайвінгу. Все життя Катерина шукала для себе ідеальний купальник, який не псується від хлорованої води. 

Врешті вирішила самостійно створити такий костюм. За матеріал обрала нейлон, який створюють з сіток, що губляться у морі під час вилову риби. Він стійкий до солоної води, хлору та захищає від сонця. Також нейлон можна переробляти багато разів. Катерина самостійно розробила дизайн костюмів, а у Харкові знайшла виробництво, де відшила першу колекцію. Масштабуванню проєкту завадило повномасштабне російське вторгнення, Катерина навіть планувала закрити виробництво, але постійні клієнти запитували, чи будуть ще купальники. Тож жінка і надалі продовжує справу. 

Поспілкуватися з Катериною Садурською можна, як онлайн, так і офлайн з 7 по 9 жовтня у Харкові, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Катерина Садурська стала переможницею у пірнанні з постійною вагою в біластах (CWTB) на чемпіонаті світу 2025, що проводиться під егідою Міжнародної асоціації розвитку фрідайвінгу (AIDA). Українська спортсменка пірнула на 97 метрів, що стало новим рекордом України. Це вже друга золота медаль українки на цьому турнірі. Нині у колекції Катерини Садурської 9 золотих медалей Чемпіонатів світу.

• жінки
• культура
• Харків

У січні 2018-го року нігерійка Она Узома Асомпта переїхала до України, щоби здобути медичну освіту, але закохалася в українську культуру та після завершення навчання вирішила залишитися в Києві. Після початку повномасштабного вторгнення дівчина виїхала до Португалії, але згодом попри небезпеку повернулася до Києва. 

Нині за медичним фахом нігерійка не працює. Натомість  працює моделлю та веде блог у соціальних мережах, де розповідає про своє життя в Україні. А ще після початку великої війни Она взялася за вивчення української мови.

Поспілкуватися з Оною Узомою Асомптою можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• Київ

Марія Фененко до 2014-го року жила у Волноваському районі Донеччини. У дитинстві дівчина із захопленням допомагала дідусю впорядковувати сімейні фотоальбоми і завжди спостерігала, як він фотографує родину. Коли Марія поїхала навчатися до Донецька, мама подарувала їй першу камеру. Так у дівчини зʼявилися замовлення і зароблені кошти зі світлин. Втім після того, як росія вперше атакувала Україну, дівчина зібралася та виїхала з рідного краю до столиці. 

Вже у Києві Марія повернулася до навчання та серйозно взялася за своє хобі – фотографію, і вирішила перетворити його на професію. Завдяки подарованій камері, дівчині вдалося зробити портфоліо, заробити на кращу вживану камеру, а через 10 років стати успішною фотографкою. 

Нині Марія також бере участь, як фотографка, у благодійних проєктах, які направлені на підтримку українського війська та переселенців. А у майбутньому дівчина мріє про свій найцінніший кадр – деокупованої Донеччини. 

Поспілкуватися з Марією можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• окупація
• Київ

Аліна Кіріна – онука зубної лікарки, тож жінка змалечку проводила чимало часу у стоматологічному кабінеті разом з бабусею. І вже дорослою вирішила, що стане стоматологинею, хоча рідні й відмовляли від ідеї через довге та вартісне навчання. Втім, лікарка таки дослухалася до себе і здобула освіту. У 2014-му році ще студенткою Аліна тікала з Луганська з одним рюкзаком, коли росія вперше атакувала Україну. 

Разом зі своїм уже чоловіком, офіцером Національної поліції та учасником бойових дій, Аліна побудувала життя з нуля у Сватовому, що на Луганщині. До лютого 2022-го року жінка працювала у наймі і лише мріяла про власний кабінет. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Аліна разом з чоловіком, вже навчені попередньою атакою, зібралися, сіли в автівку і ввечері були на Дніпропетровщині. 

У Дніпрі подружжю довелося знову відновлювати своє життя, а Аліна таки наважилася на започаткування власної справи. Завдяки грантовим коштам, які подружжя отримало від Українського ветеранського фонду, лікарка відкрила власний стоматологічний кабінет. Окрім комерційної складової, кабінет Аліни виконує й соціальну місію: щочетверга вона разом з командою проводить безплатні консультації для військових, їхніх сімей та переселенців. Також для захисників та захисниць діє знижка на стоматологічні послуги. 

Поспілкуватися з Аліною Кіріною можна, як онлайн, так і офлайн у Дніпрі, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• лікарі
• Дніпро