Теми за тегом: жінки

5 квітня  журналістів запрошують на українську прем’єру “SANCTUS VERITAS” у виконанні Національного академічного духового оркестру. Під орудою заслуженої артистки України Ольги Рукавішнікової та диригента Івана Стецького прозвучать яскраві твори європейських композиторів. 

Для Ольги Рукавішнікової цей виступ стане поверненням у мирне життя після 4 років боротьби з ворогом у складі ЗСУ. Жінка стала до лав Сил Оборони України 24 лютого 2022-го року. Її основна зброя — ручний протитанковий гранатомет (РПГ-7), втім, дівчина володіє також снайперською гвинтівкою, автоматичним станковим гранатометом, кулеметом та мінометом. 

Під час одного з бойових завдань Ольгу відкинуло вибуховою хвилею на кілька метрів, а один з уламків зламав їй шийний хребець. Під час цього ж поранення Ольга втратила ліве око.

Довідково: Перше відділення “SANCTUS VERITAS” представить драматичну біблійну оповідь Г’юго Чінести “Адам та Єва” та масштабну симфонічну картину Оскара Наварро “Ноїв ковчег”. У другому відділі слухачі почують глибоко емоційну поему Феррера Феррана “Авраам” і монументальні “Візантійські мозаїки” Франко Чесаріні — музичний символ духовної величі та світла, що несе із собою народження Христа.

Журналісти мають змогу ознайомитись із повною програмою. На подію необхідно акредитуватись.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із Ольгою Рукавішніковою.

• військові
• жінки
• культура
• постраждалі
• Київ

Олексій Найденко долучився до захисту України ще у 2014 році, проходив службу у складі 28-ї окремої механізованої бригади. До цього понад 15 років працював боцманом на газових суднах. Із початком повномасштабного вторгнення не залишився осторонь — повернувся з-за кордону, щоб знову стати на захист держави, цього разу у складі 67-ї окремої механізованої бригади (ДУК ПС).

У 2023 році його було списано зі служби за станом здоров’я. 25 листопада 2024 року він помер у лікарні внаслідок ускладнень після отриманих поранень.

Дружина військового, Олена, з 2016 року займається волонтерською діяльністю. Вона є засновницею ініціативної групи “Черкаські чарівниці”, яка виготовляє сухі пайки та готові страви у реторт-пакетах для військових на передовій, а також відвідує поранених захисників у лікарнях.

У подружжя є син — 13-річний Матвій Найденко. Він навчається у 8 класі, активно бере участь у спортивних заходах, зокрема у змаганнях “Пліч-о-пліч” (регбі, футбол, гандбол). З 2020 року родина також долучалася до благодійних забігів і марафонів на підтримку військових.

За словами матері, Матвій був дуже прив’язаний до батька. Коли той працював у морі, хлопець допомагав удома, а після його втрати став для матері підтримкою та активно долучається до волонтерської діяльності.

Родина не змінювала місце проживання і продовжує жити у Черкасах. Матвій є підопічним благодійного фонду “Діти Героїв”.

У 2025 році однією з мрій Матвія був автограф українського футболіста Артема Довбика. Це бажання вдалося реалізувати за підтримки Даніеля Салема та Ліди Лі. Нині хлопець зосереджений на заняттях футболом і готується до вступу у футбольну школу.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися з сімʼєю в онлайн форматі.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі

У 2023 року Центр UNBROKEN спільно з “Благодійним фондом “Незламні” та L’Oréal Україна започаткували спільний соціальний проєкт “(Не) До краси”. Його мета – допомогти жінкам, які постраждали внаслідок російської агресії, стерти сліди війни з обличчя та тіла, повернути красу та впевненість у собі. 

Яку допомогу отримують учасниці в межах проєкту? 

– Консультації кваліфікованих спеціалістів із пластичної хірургії, естетичної медицини та, за потреби, інших лікарів. 

– Індивідуальний план лікування, залежно від наслідків травм: оперативні втручання, косметологічні процедури, шліфування рубців CO2-лазером. 

– Сеанси тілесно-орієнтованої та розмовної психотерапії.  

За понад 2 роки існування проєкту “(Не) До краси” 61 жінка отримала допомогу.  Усі послуги в межах проєкту – безкоштовні.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із фахівцями проєкту “(Не) До краси” та, за можливості, із учасницями.

• жінки
• лікарі
• постраждалі

Дафна Сосновська — співзасновниця проєкту “Завдяки”. Ідея ініціативи виникла у неї через розчарування тим, як в Україні вшановують загиблих від початку російсько-української війни у 2014 році. У 2023 році Дафна вирішила діяти: зібрала однодумців — і так почав формуватися проєкт.

“Завдяки” прагне не лише увічнити пам’ять загиблих за Україну, а й розповісти про їхні життя, мрії, цінності та внесок у боротьбу за свободу. До проєкту може долучитися кожен, адже основний пріоритет команди — зберегти усі спогади про Героїв. 

Платформа поєднує базу даних, документальні фільми та анкети, які дозволяють рідним, друзям, побратимам та просто знайомим ділитися спогадами. Нині команда працює над масштабною ідеєю: зібрати дані про всіх, хто загинув з 2014 року, і створити документальні фільми, які розкажуть про цих людей.

Поспілкуватися з Дафною Сосновською та командою проєкту можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі
• Київ

Аня Тату “Ксена” — операторка БпЛА 37 ОБрМП ЗСУ — полька з бельгійським паспортом. Попри життя з протезом, вона віддала перевагу фронту та виборола право служити у морській піхоті. Її суперсила — шалена точність і здатність першою побачити загрозу в нічному небі, рятуючи тисячі життів.  

Вона стала однією із героїнь масштабної комунікаційної кампанії “Жінки можуть все!”, яку запустив Рух VETERANKA. Ініціатива розповідає реальні бойові історії чотирьох українських військовослужбовиць у форматі коміксів. Головна місія кампанії — змінити уявлення суспільства про роль жінок у Силах оборони України та підкреслити їхній вплив на безпеку цивільних.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватися з Анною про її службу та участь у кампанії “Жінки можуть все!”

• військові
• жінки

16 березня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 13037 про внесення змін до Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Рух VETERANKA ініціював цей законопроєкт – у 2024 році очільниця Руху, бойова медикиня Катерина Приймак, зареєструвала петицію з вимогою впровадити вже розроблений механізм протидії сексуальним домаганням та насильству в ЗСУ. Експертки руху VETERANKA були залучені до кожного етапу розробки документа. Народна депутатка Марія Мезенцева подала законопроєкт до Верховної Ради України.

Цей законопроєкт 25 лютого 2026 року депутати ВРУ одноголосно підтримали та прийняли: “за” проголосували 276, ніхто не утримався. Документ передбачає зміни до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та закріплює нові норми, які мають забезпечити гідне й безпечне середовище для військовослужбовців.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу отримати коментарі від представниць руху VETERANKA.

Довідково: Рух VETERANKA  — перша та єдина спільнота жінок України з бойовим досвідом, яка захищає права військовослужбовиць з 2018 року. Сьогодні це понад 3000 учасниць — діючих жінок-військових, ветеранок та волонтерок. У 2018 році завдяки організації було відкрито 63 бойові посади для військовослужбовиць, які до цього були недоступні. За 4 роки повномасштабного вторгнення Рух забезпечив 107 бригад, підрозділів ЗСУ та Нацгвардії (це понад 140 млн грн допомоги захисницям та їхнім підрозділам). 

• військові
• жінки

Близько 1000 жінок навчили професій водійки вантажівки та водійки пасажирського автобуса в межах проєкту Reskilling Ukraine.  З цієї нагоди випускниці можуть долучитися до флешмобу: ділитися у соцмережах фотографіями або відео з їхньої роботи.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із випускницями Reskilling Ukraine, які працюють водійками. 

Довідково: Reskilling Ukraine – проєкт шведської неприбуткової організації Beredskapslyftet. Він був створений з метою допомогти українцям відбудовувати Україну через програми освіти, перекваліфікації та підвищення кваліфікації. Це перший проєкт організації Beredskapslyftet, який реалізується в Україні.

• жінки

Дарʼя Ульман — дружина військового Кирила Ульмана, який загинув 15 лютого 2024-го року. На початку повномасштабного вторгнення чоловік долучився до лав Добровольчого формування територіальної громади в Дніпрі, яке створили ветерани 12-ї бригади НГУ “Азов”. У грудні 2022 року приєднався до лав Третьої окремої штурмової бригади в складі протитанкового батальйону. Кирило загинув від снайперської кулі. 

Дарʼя розповідає, що її чоловік захоплювався військовою справою. Після його загибелі, жалкувала, що не розпочала тренування разом з Кирилом. За рік Дарʼя закінчила 6 курсів та пройшла 2 повноцінні вишколи. А згодом створила власну спільноту, яка займається військовими вишколами для жінок.  Назвала її Community Ulman на честь загиблого коханого. 

Тренування вже пройшли понад 80 жінок, завдяки проєкту вдалося задонатити 115 тисяч гривень бойовим побратимам Кирила. 

Журналісти матимуть змогу висвітлити тренування 22 березня. 

Поспілкуватися з Дарʼєю Ульман можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі
• Київ

Ганна — мама двох синів, дружина військовослужбовця, який загинув на війні. Їхня родина вперше втратила дім ще у 2014 році. До того сім’я жила в Оленівці на Донеччині. Після початку бойових дій родина виїхала з чотирирічною дитиною, залишивши в окупації власний будинок та все майно. Після кількох переїздів оселилися в місті Білозерське на підконтрольній Україні частині Донеччини. Придбали житло, чоловік виграв грант і відкрив власну справу, у подружжя народився другий син.

У 2022 році через повномасштабне російське вторгнення їм знову довелося залишити все. Придбане житло родина передала для потреб Збройних сил України — певний час там жили українські військові. 

Влітку 2024 року чоловік приєднався до лав ЗСУ. Він пройшов навчання та служив оператором реактивної системи залпового вогню. З 23 жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти. Через чотири місяці родині повідомили, що ДНК репатрійованого під час обміну тіла збіглося з його зразками. У березні 2025 року його поховали.

Після загибелі чоловіка жінка залишилася з дітьми без підтримки рідних  у новому місті. Найскладнішим, за її словами, було повідомити синам про смерть батька. 

Родина отримала психологічну допомогу від благодійного фонду “Діти Героїв”. Підтримка спеціалістів стала важливою складовою адаптації дітей і матері до нової реальності.

Нині родина живе в Києві, винаймає житло. Старший син майже все дитинство провів у переїздах, а молодший народився вже під час війни.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися з сімʼєю у онлайн форматі.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі

Сергій Петренко військовослужбовець на псевдо “Башня” — син Наталії Петренко — загинув у ніч на 29 липня 2022 року. Боєць зустрів повномасштабне вторгнення у Маріуполі, боронив місто, згодом “Азовсталь” і перед виходом за наказом у полон подзвонив батькам та звелів готувати йому амуніцію, щоб після повернення знову долучитися до війська. 

Імʼя Сергія Петренка було в одному з перших списків убитих під час російського теракту в Оленівці. Мати Наталія вирішила не замикатися у своєму горі та підтримати побратимів Сергія. У памʼять про сина вона створила онлайн-платформу “Башта”, яка допомагає військовим знайти себе у цивільному житті. 

Наталія разом з однодумцями зібрала корисну для ветеранів інформацію в одному місці: від медичної, психологічної та юридичної допомоги до курсів та навчань.  

Поспілкуватися з Наталією Петренко можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• Київ