Теми за тегом: жінки

Марина та Микола — військовослужбовці, познайомились у 2019 році на службі. Жінка мала двох доньок від попереднього шлюбу — Олену та Олександру.  Чоловік — доньку Мілану. Спочатку сім’я жила в Маріуполі на Донеччині (нині місто окуповане), потім переїхала до Бердянська у Запорізькій області (нині місто окуповане).

Служили в бригаді Національної гвардії України “Азов”. У 2020 році Микола звільнився з “Азову”, перейшов до морської піхоти. Контракт Марини закінчився у листопаді 2021 року, але вона не захотіла залишати побратимів.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Марина разом з іншими азовцями, які боронили Маріуполь, опинилася на заводі  “Азовсталь” (прим. металургійний комбінат, де точилися запеклі бої з ворогом навесні 2022 року). Микола хотів помінятися з Мариною, поїхати на “Азовсталь” замість неї. Жінка ж умовила не робити цього, адже на блокпосту росіяни застрелили трьох хлопців, які йшли до своїх дівчат, а чимало інших, хто проривався на комбінат, зникли безвісти. Марина вже тоді розуміла, що з “Азовсталі” їй та іншим військовим навряд чи вдасться вийти живими. І просила коханого піклуватися про доньок. 8 травня 2022 року жінка загинула під час пожежі на металургійному комбінаті.  

Нині Микола бореться за право удочерити доньок своєї коханої та подарувати їм щасливе майбутнє. Чоловік зараз купує дівчатам трикімнатну квартиру на Київщині, де вони житимуть разом, як сім’я. 

Завдяки благодійному фонду “Діти Героїв” доньки загиблої Марини отримують подарунки та відвідали реабілітаційний табір, це допомогло їм відволіктися від жахливих спогадів та тривожних думок. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

На середину лютого під опікою фонду — 7889 підопічних. З них 1062 — ВПО, 151 дитина втратили маму і тата, 177  дітей з інвалідністю, 970 — діти з багатодітних родин. Щотижня до фонду приєднуються близько 80 дітей. 88% підопічних фонду — це діти військовослужбовців, 12% — цивільних.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Головна комунікаційниця БФ “Голоси дітей” та дитяча письменниця Ольга Тимченко взяла під опіку 17-річну дівчину-сироту Лєру, яку росіяни депортували з окупованої Нової Каховки, що на Херсонщині.

Лєра потрапила в окупацію в перший день повномасштабного вторгнення рф в Україну. Через півтора року росіяни оголосили евакуацію та вивезли 500 дітей з Нової Каховки в окупований Крим. Там дівчина пробула 2 місяці, доки бабусі не вдалося її забрати звідти. 

Згодом Лєра сама повернулася на підконтрольну Україні територію. Їхала через окуповані Мелітополь, Бердянськ, Маріуполь, а далі — через росію. Все щоб потрапити на єдиний відкритий пункт пропуску на Сумщині.

Після повернення дівчина займалася з психологом БФ “Голоси дітей”, де й познайомилася з Олею Тимченко.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись з Ольгою та Лєрою у Києві. 

• діти
• жінки
• окупація
• Київ

Анастасії Шило було 18 років, коли у вересні 2022-го вона таємно від батьків вирушила до військомату та мобілізувалася до Сил Оборони. Батько Анастасії — військовий — випадково дізнався про наміри доньки і намагався відмовити, втім дівчина наполягла на своєму. Тоді батько  проїхав 800 кілометрів країною, аби передати дочці зручний комплект форми, баул, засоби гігієни та харчі. Дівчина потрапила до 14 ОМБ ім. Романа Великого: спершу працювала в тилу, згодом перевелася ближче до фронту, де допомагала пораненим. А далі долучилася до медиків, які займаються евакуацією бійців. 

Анастасія Шило до повномасштабного вторгнення займалася карате, здобувала нагороди. Нині дистанційно навчається на тренерку.  

Довідково: Анастасія Шило перебуває на передовій. Військова готова до спілкування з журналістами онлайн.

• військові
• жінки

Анастасія Бугера зустріла повномасштабне російське вторгнення разом з батьками в Ізюмі, що на Харківщині. Туди вона приїхала на канікули, адже сама навчалася в університеті у Харкові. Анастасії довелося на власні очі побачити, що робить ворог з захопленим містом, вона рахувала скільки авіабомб скидали росіяни на Ізюм за годину, і знала, як небезпечно ходити за хлібом, адже кожен такий похід міг стати останнім. Анастасія зуміла вибратися з окупації через п’ять місяців. Коли повернулася на підконтрольну Україні територію, то дізналася, що її коханий Костянтин, який у лютому 2022-го року перебував у Маріуполі та захищав “Азовсталь”, потрапив у полон. Востаннє Анастасія говорила зі своїм хлопцем 24-го квітня 2022-го року, тоді він надіслав їй фото та відео, і обіцяв повернутися додому. Анастасія чекає на Костянтина і робить усе, аби світ не забував про тих, хто досі у російському полоні. 

• жінки
• окупація
• полонені

Юлії Григор’євій  —  35 років. Вона родом  із села Чорнобаївка, що на Херсонщині. До повномасштабного вторгнення працювала молодшою сестрою-буфетницею в місцевій лікарні. У вільний від роботи час займалася садівництвом. Жінка пережила окупацію регіону росіянами.

23 листопада 2023 року (вже після звільнення частини Херсонщини від загарбників) російські війська обстріляли з артилерії житлові будинки Чорнобаївки, вбивши трьох цивільних людей та поранивши п’ятьох. Серед них і Юлю.

Вона йшла через своє подвір’я, коли поруч вибухнула касетна бомба. Уламками зачепило ноги Юлії. Жінка сама викликала швидку допомогу, але майже втратила надію, що дочекається медиків. На щастя, поруч проїжджали українські воїни, які евакуювали Юлію до Херсонської лікарні. Через поранення вона втратила ліву ногу вище коліна. Також мала відкритий перелом малогомілкової кістки правої ноги, який ще потрібно буде оперувати.

До Superhumans Center у Львові Юлія потрапила через заявку на сайті. Понад усе мріє стати на ноги, опанувати протез та навчитись ходити впевнено. І нещодавно вона зробила свої перші кроки на протезі.

Довідково: 11 листопада 2022 року ЗСУ звільнили село Чорнобаївка на Херсонщині від окупантів. 

• жінки
• злочини росіян
• постраждалі
• Львів

Ольга Куртмаллаєва  — за фахом фінансистка. Їй 24 роки.  Повномасштабне вторгнення рф застало дівчину у рідному Бердянську, що у Запорізькій області (нині місто окуповане).  Влітку 2022 року вона виїхала з окупації. 

Чоловік Ольги  — Руслан  —  на захисті країни з 2014 року (служив у зоні АТО/ООС). 4 квітня 2024 року виповниться два роки,  як він перебуває у російському полоні. Туди він потрапив під час оборони Маріуполя.

Ольга активно бореться за визволення чоловіка — намагається не пропускати жодної акції, яка стосується військовополонених. Також вона стала співзасновницею громадської організації, яка допомагає бійцям 501 батальйону морської піхоти повернутися додому. (Разом з іншими жінками організовують акції, влаштовують зустрічі та спілкуються з представниками української влади). І все це вона робить попри важку хворобу: ще у 2021 році у дівчини виявили лімфому Ходжкіна (рак лімфатичної системи). 

Вже під час повномасштабної війни Ольга дізналась, що хвороба переросла із другої стадії в четверту. Лікарі пов’язують це із великим стресом. Зараз Ольга пройшла 12 курсів хіміотерапії. Лікування було дуже важким (зокрема, перебувала в реанімації) і його дівчині довелось проходити одній, без коханого поруч. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Ольгою у Києві (офлайн), або ж у онлайн-форматі.

• військові
• жінки
• полонені
• Київ

Шура Рязанцева почала кар’єру стилістки ще у 2006-му році. Військовослужбовиця розповідає: у неї повірив український шоумен Андрій Кузьменко, лідер гурту “Скрябін”, — він підтримував та мотивував жінку. Тож Шура зайняла місце серед найкращих стилістів України і, за інформацією жінки, навіть опікувалася костюмами для шоу-виступів Володимира Зеленського та його команди. 

Життя Шури перевернулося у 2014-му році — вона стала свідком побиття студентів під час Євромайдану у столиці. Після участі у Революції Гідності Шура разом з іншими активістками вирушила до рідного Криму, але дівчат схопили росіяни та не відпускали п’ять днів. Тоді жінка востаннє відвідала півострів і більше не поверталася. 

9-го березня 2022-го року Шура долучилася до київської територіальної оборони. Спершу разом з побратимами служила на Київщині, згодом на Бахмутському напрямку. Нині Шура не називає, де саме воює. Втім, каже, що пишається своєю службою у десантно-штурмових військах. Жінка має дві мрії: повернутися до рідного Криму та знищити місце, де її тримали у полоні росіяни.

Додатково: Шура Рязанцева перебуває на передовій. Військовослужбовиця готова до спілкування з журналістами як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки

Олена Черткова за освітою економістка. З першого дня повномасштабного вторгнення розпочала активно волонтерити, зокрема, виготовляла  окопні свічки  та розпалювачі.  А вже у 2023 році почала робити сухі душі для військових, оскільки надходило багато запитів. (Сухий душ — це портативний засіб гігієни, яким можна скористатися в польових умовах). 

Виготовляти сухі душі Олена вчилась самотужки, а інформацію шукала в інтернеті. Після низки невдалих спроб жінка натрапила на українок у фейсбуці, які поділилися інструкцією з виготовлення. На її основі Олена і стала робити свої сухі душі, але трохи змінила  рецепт: гель обирає дерматологічний замість дитячого.  Шукати правильні пропорції  довелось також самостійно. Далі був місяць тестування продукції — на собі.  Загалом, за весь час жінка особисто виготовила понад 5 тисяч сухих душів. Нині ж залучила до роботи помічниць, які роблять душі під її керівництвом. 

Собівартість сухого душу від Олени — 7 гривень (магазинні аналоги можуть бути удвічі, а той втричі дорожчими). Спершу родина витрачала на виготовлення душів близько 2-3 тисяч гривень на місяць, а нині 7 тисяч на місяць (інколи на тиждень).

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою офлайн у Запоріжжі, або ж у онлайн форматі. 

• волонтери
• жінки
• Запоріжжя

18 березня у Києві відбудеться “Women Leaders Forum” — форум жінок-лідерок, що об’єднуються заради майбутнього. Захід присвячений обговоренню ключових тем, що стосуються ролі жінок у суспільстві, бізнесі, політиці та науці.  У програмі передбачено 3 панельні дискусії: 

• “Національна єдність” — збереження національної ідентичності, розвитку громадянського суспільства та розширенні партнерства України та демократичних країн, реінтеграція тимчасово окупованих територій. 
• “Регіони та відбудова” — розбудова регіональної політики та повоєнної відбудови. 
• “Синергія освіти, бізнесу та громадськості” — розвиток освіти та цінностей рівності серед молоді шляхом співпраці університетів, бізнесу та громадських організацій.

Запрошені гості форуму:

• Ольга Буднік — Радниця–уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;
• Леся Забуранна — Народна депутатка України; 
• Таміла Ташева — Українська кримськотатарська правозахисниця, громадська діячка, волонтерка. Співзасновниця ГО “КримSOS”;
• Тетяна Кагановська — Ректорка ХНУ імені Василя Каразіна;
• Лілія Пашинна — Депутатка Київської Міської Ради, радниця Керівника Офісу Президента України
• Наталя Кривда — Голова наглядової ради Українського культурного фонду;
• Євгенія Кулеба — Депутатка Київської міської ради, засновниця та керівниця громадської організації “Місто-сад”;
• Анна Гресь — Власниця бізнесу “Shovkova”, акторка.

• жінки
• Київ

14 років Тетяна Кузьмук вирощує лимони, грейпфрути, апельсини та лайми у Запоріжжі. Спершу цитрусовий сад для жінки був просто хобі, а згодом перетворила садівництво на справу свого життя. Нині Тетяна вирощує у своєму саду понад 30 сортів різноманітних цитрусових. 

Після початку повномасштабного вторгнення садівництво також стало для Тетяни можливістю відволіктися від війни, адже Запоріжжя мало не щодня страждає від ворожих обстрілів. Рослини приносять й матеріальну користь, а саме — донати для Сил Оборони. Жінка почала продавати паростки дерев — за пожертви на ЗСУ. Тетяні вже вдалося зібрати 200 тисяч гривень. Кошти садівниця передала до одного з військових підрозділів. 

• жінки
• Запоріжжя