Теми за тегом: постраждалі

Тетяна Тіпакова народилася у Донецьку, близько 30 років жила у Бердянську, що у Запорізькій області (зараз місто окуповане). Працювала у туристичній фірмі.

На початку повномасштабної війни Тетяна організовувала у Бердянську численні мирні акції на підтримку України. За це окупанти викрали жінку: натягли мішок на голову, відвезли до колонії, допитували два дні та били. До пальців Тетяни підключали електричний струм, імітували розстріл. Її також примусили записати відео з вибаченням. Бранку відпустили, але вже наступного дня знову схопили. Цього разу тримали 4 дні, жінці знову довелось пережити тортури.

Після цього Тетяна вирішила тікати із міста. Вона подолала більше 20 блокпостів, щоб дістатися Запоріжжя. Заснувала там ініціативну групу жінок, а згодом й ГО “Рідна стежка”. Спершу організація Тетяни опікувалась земляками та ВПО – передавали харчі, медикаменти, а у Запоріжжі приймали евакуйованих і допомагали їм облаштовуватись у новому місті. За перший рік роботи ГО жінки написали 24 гранти, виграти вдалося – 3.

У 2024-му Тетяні вдалося отримати фінансову підтримку і облаштувати освітній простір, де жінок навчають комп’ютерної грамотності, влаштовують кінопокази та сесії з психологом. Тетяна працює над розширенням проєктів для підтримки, навчання та тренінгів для жінок у Запоріжжі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Запоріжжя

8 листопада, всесвітньо відомий пластичний хірург Клеменс Маріель Шістель з Центру дитячих опіків Цюріха прибуде до Львова. Він візьме участь у першій в Україні міжнародній опіковій конференції, куди з’їдуться зірки світової опікової служби. 

Перед її початком доктор Шістель відвідає опікове відділення Дитячої лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова і зустрінеться там з дітьми, яких врятував. 

Протягом останнього року діток із найважчими опіками зі Львова спрямовували на лікування саме в Цюріх. Серед них  —  7-річний Максим, який отримав опік під час пожежі. Під час блекауту хлопчик робив уроки при свічці. Ще один юнак, 15-річний Максим, отримав 40% опіків тіла внаслідок удару електричним струмом. Вони приїдуть до лікарні у Львові на огляд лікаря. Також доктор Шістель огляне пацієнтів, які нині перебувають на лікуванні в опіковому відділенні. 

Далі  —  участь в конференції, яка проходитиме 8-9 листопада. На цей час Львів стане епіцентром міжнародної опікової медицини, об’єднуючи провідних фахівців для обміну знаннями та обговорення новітніх методів лікування опіків. Це надзвичайно актуально у час війни, коли опіки супроводжують мінно-вибухові травми. 

На захід необхідно акредитуватись. 

Довідково: Організатори: БФ “Християнська медична асоціація України” у рамках проєкту Burn Care Alliance за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Першого медоб’єднання Львова.

• діти
• лікарі
• постраждалі
• Львів

Оксана Стародуб — мати двох дітей із Чернігова. Коли розпочалася велика війна, вирішила залишитися в рідному місті. На другий день повномасштабного вторгнення Микола,  чоловік Оксани,  вступив до лав територіальної оборони, адже прагнув захистити свою сім’ю та місто.

6 березня 2022 року російський мінометний обстріл поцілив у будинок Оксани. Жінка отримала тяжкі травми й не могла рухатися. Син-підліток допоміг перев’язати рани. Через безперервний російський вогонь, швидка допомога не їхала на виклик. Але додому зміг добратися Микола разом з побратимами. Військовий-медик наклав турнікет на ушкоджену ногу Оксани, далі жінку відвезли до лікарні. Медзаклад на той час був переповнений  пораненими. Через артобстріл не було світла, не вистачало персоналу. Питну воду підвозила спеціальна машина один раз на день. Їжу для пацієнтів та лікарів готували на вогнищі на вулиці. 

Вже згодом, жінка перенесла декілька операцій у Вінниці, самостійно ходити змогла лише у вересні 2022 року.   

Микола мужньо обороняв кордони Чернігівщини, а згодом батальйон, у складі якого він перебував, перевели на Донецький напрямок. 17 червня 2024 під час виконання бойового завдання чоловік Оксани отримав смертельне поранення. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Чернігів

Володимир Марченко за професією начальник маркетингового відділу видавничого дому “Освіта”, видавництва, яке друкує підручники для школярів. За день до повномасштабного вторгнення Володимир ще планував разом з дружиною політ до Сан-Паулу (Бразилія). Його дружина виграла квиток у будь-яку країну світу та знижку для свого чоловіка. Втім війна усе перекреслила і вже 25 лютого 2022 року він пішов до військкомату і став на захист країни.  

На війні чоловік отримав тяжку черепно-мозкову травму (два тижні був в комі, потім місяць в реанімації).  Тоді, за його словами, ніхто не міг сказати, чи  він бачитиме, вставатиме,  розмовлятиме та чи зможе сам себе обслуговувати.  Нині ж, попри усі прогнози, чоловік  продовжує  активний спосіб життя, реабілітацію через спорт і подорожі. А ще він став учасником збірної України з Ігор Нескорених у 2025 році.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Володимиром у Києві. 

• військові
• постраждалі
• Київ

Олександра Книга та її брат Андрій родом з міста Олешки, що на Херсонщині (населений пункт нині окупований). Коли на початку вторгнення російські танки зайшли в Олешки та Херсон, брат із сестрою залишились у регіоні та допомагали людям. Наприклад, знайомі Олександри з-за кордону організували декілька фур гуманітарки, а Андрій із Олександрою все це сортували, розподіляли та роздавали. Втім згодом почалися викрадення волонтерів, які висловлювали активну громадянську позицію, і братові з сестрою довелося виїхати  на підконтрольну Україні територію. 

Після деокупації Херсону (11 листопада 2022 року) волонтери одразу повернулися в місто, щоб відновлювати тут життя. Зокрема, вирішили  організувати в укритті творчі майстер-класи для малечі, оскільки було  зрозуміло, що розбиті, розграбовані школи і дитячі садки не скоро почнуть працювати. Це і було поштовхом  відкрити  благодійну організацію “Крила Фундейшн”( “KRYLA”).

А нещодавно за підтримки партнерів та донорів реалізували кілька великих проєктів у Мультипросторі “КРИЛА”— це  локація в укритті, де попри всю безпекову ситуацію в місті, у херсонців є можливість поспілкуватись чи здобути нові навички.   

Окремий напрямок роботи — гуманітарна місія в місті Олешки, що на лівому, окупованому, березі Херсонщини. Населений пункт сильно постраждав від підриву росіянами дамби Каховської ГЕС.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись у офлайн або онлайн форматі із Олександрою та Андрієм.

• волонтери
• діти
• окупація
• постраждалі
• Херсон

До повномасштабного вторгнення Іван Розуман працював гірником на Дніпропетровщині. З початком великої війни чоловік мобілізувався до Сил Оборони і брав участь у боях на Лиманському напрямку.  

Але поранення зазнав удома, коли повернувся до рідного Марганця. Разом з Іваном до міста приїхала і наречена Тетяна, яка хотіла познайомится з  батьками хлопця. Саме в той день росія атакувала місто. У Івана була пошкоджена трахея, очі, руки та ноги. Тетяна отримала  відкриту черепно-мозкову травму, були перебиті ноги.

Місяць після поранення Іван пробув у комі. Він втратив праву руку та повністю осліп. Боєць переконував Тетяну покинути його. Натомість отримав від коханої пропозицію одружитися.

02.02.2024 пара побралася і відтоді разом звикають до життя у нових умовах. 

Іван Розуман перебуває у Києві. Ветеран ЗСУ готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ

2-3 листопада у рамках співпраці з програмою розвитку ПРООН команда медичних волонтерів Frida Ukraine проведе черговий виїзд до однієї з громад Харківської області. Також буде реалізована окрема стоматологічна місія за підтримки благодійного фонду Сергія Притули. 

Frida Ukraine планує провести чергові прийоми пацієнтів із залученням команди лікарів-волонтерів, надання стоматологічної допомоги в рамках партнерства з фондом Сергія Притули, здійснити координацію місцевої медичної підтримки під керівництвом Владислави Романюк, капітана команди медиків.

Додаткова інформація про місце проведення надаватиметься після акредитації.

Довідково: Цей виїзд є масштабною частиною проєкту ПРООН “Комплексна медична та психологічна підтримка з удосконаленою системою перенаправлення” для мешканців постраждалих громад, які постраждали від вибухонебезпечних предметів. Проєкт передбачає розгортання мобільних госпіталів, що дасть змогу надати медичні та психологічні послуги від 15 000 до 20 000 осіб до кінця 2024 року.

FRIDA Ukraine — недержавна некомерційна благодійна місія лікарів-волонтерів з України та Ізраїлю, яка з початку вторгнення надає екстрену та амбулаторну медичну допомогу цивільному населенню, що постраждало внаслідок бойових дій. 

• волонтери
• лікарі
• постраждалі
• Харків

Дарія Бондар раніше працювала юристкою, а Олена Ткач – займалася перекладами та була комунікаційницею. Обидві жінки покинули звичні кар’єри та обрали навчання у США на доулу завершення життя.

Дарія та Олена готувалися опікуватися тими, хто доживають останні дні, і допомагати переживати горе їхнім рідним. Втім, з’ясувалося, що в Україні попит на такі послуги набагато менший, аніж за кордоном. Натомість, до доул звертаються ті, хто переживає відчай через втрати під час війни.

Дарія працює з втратами, пов’язаними з війною. Йдеться про втрату домівки, тварин, внутрішньої опори, шлюбу, себе чи навіть смаку до життя. Олена ж працює з тими, хто втратив на війні коханого або кохану, з близькими та рідними зниклих безвісти та полонених.

Доули зауважують, що вони не психологи чи психіатри, вони не лікують. Натомість, доули смерті пропонують свою підтримку та співчуття. Сесії з доулами тривають до двох годин. Можуть відбуватися онлайн, або ж особисто, якщо є змога зустрітися.

Дарія Бондар перебуває на Київщині. Олена Ткач проживає у столиці. Доули готові до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Слово “доула” має давньогрецьке походження і перекладається як “служниця”. Раніше доули допомагали жінкам під час вагітності. У 2000-х роках у США запропонували створити професію, яка б супроводжувала людей у хоспісах. Так з’явилися доули завершення життя. 

• жінки
• постраждалі
• Київ

Вадиму Нестеренко – 33 роки, два з них чоловік провів у ворожому полоні. Службу в Силах Оборони Вадим розпочав ще у 2011-му році, одразу після проходження строкової служби. Спершу військовий був у Ізмаїльському прикордонному загоні, а вже у 2018-му долучився до 35-ї окремої бригади морської піхоти – у її складі Вадим й зустрів повномасштабне вторгнення на острові Зміїний. Там разом з побратимами потрапив у російський полон. 

Вадим пробув у полоні 2 роки і 3 місяці. Його катували: труїли газом, били електрошоком, ламали кості, вибивали зуби і морили голодом. З полону Вадим повернувся 31 травня 2024-го року з вагою 59 кілограмів.

Через місяць після звільнення з ворожого полону Вадим потрапив до реабілітаційного центру на Львівщині. Понад три місяці військовий відновлював своє здоров’я і зумів повернути частину втраченої ваги. Нині Вадим налаштований повернутися до війська, а також втілити давню мрію – побачити Париж.

Вадим Нестеренко перебуває у Львові. З 4-го листопада військовий буде в Одесі. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів
• Одеса

Благодійний фонд “Волонтерська спілка “Поруч” заснувало подружжя з Авдіївки (місто на Донеччині, нині знищене та окуповане росіянами). До початку повномасштабного вторгнення Русана та Богдан не займалися благодійністю, але велика війна змусила пару змінити своє життя. Спершу  взялися допомагати літнім людям та покинутим тваринам поблизу фронту. А незабаром подружжю вдалося сформувати команду однодумців та започаткувати благодійний фонд. 

Нині більшість учасників “Волонтерської спілки “Поруч” – це переселенці із зони бойових дій або окупованих росією територій. Окрім  іншого, Русана та Богдан створюють безпечні дитячі простори неподалік передової. Туди діти можуть прийти, аби навчатися, займатися творчістю або ж отримати психологічну підтримку від фахівців.

Один з таких просторів команда “Поруч” облаштувала у модульному містечку у Павлограді на Дніпропетровщині. Один з модулів команда привела до ладу, відремонтувала дах, завезла меблі, канцелярію, матеріали для дитячої творчості та знайшли кваліфікованих викладачів. З серпня 2024-го там постійно займаються 47 дітей. Схожі простори для дітей команда облаштувала в Ізюмі та Краматорську.

• волонтери
• діти
• окупація
• постраждалі
• Дніпро