Теми за тегом: окупація

Обстріли будівлі, тиск на працівників та викрадення окупантами більше 10 тисяч найцінніших експонатів — це те, що пережив Херсонський обласний художній музей ім. О. О. Шовкуненка з початку повномасштабного вторгнення рф.

Саме за декілька днів до деокупації Херсону (11 листопада 2022 року) озброєні окупанти під гаслами про “збереження культурних цінностей” розграбували музей. Вантаж вивезли в окупований Крим. Нині триває ідентифікація викрадених творів мистецтва.

Окрім цього, окупанти двічі обстріляли будівлю музею: у листопаді 2022 (вибиті вікна і посічений фасад) та у квітні 2023 року.

Журналісти можуть надіслати запит, щодо організації інтерв’ю та зйомок у музеї.

Довідково: До повномасштабного вторгнення колекція музею налічувала майже 14 тисяч творів мистецтва. 

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Херсон

Валентина Ганцева працює у бібліотеці села Солдатське на Сумщині вже 32 роки. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення у бібліотеці зробили сучасний ремонт і придбали нове обладнання. Але будівля книгозбірні не витримала авіаудару росіян, які поцілили просто у центр окупованого села. Від бібліотеки залишився дах та стіни: всередині споруди усе пошкодила вибухова хвиля. Попри окупацію та роботу ворожої авіації Валентина разом з чоловіком взялася збирати вцілілі книжки та ховати їх у мішки з-під зерна. Жінці вдалося вивезти та врятувати понад 1000 примірників. 

У квітні 2022 року українські військові деокупували село. Приміщення бібліотеки допомогла відновити благодійниця з Німеччини, і вже восени минулого року Валентина знову відкрила двері книгозбірні для читачів. 

• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Суми

Олександр Книга понад 30 років очолює Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша. Він також  почесний громадянин Херсона та  депутат обласної ради. 

На початку повномасштабного вторгнення рф Олександр опинився в окупації. 23 березня 2022  російські військові заарештували  його. Після допиту відпустили, але через кілька днів приїхали у театр, аби змусити Олександра співпрацювати. Чоловік почав шукати шляхи виїзду з окупації. Вирватись вдалось 1 квітня 2022 року. 

Попри пережите, він не покинув улюблену роботу.  Вже на підконтрольній Україні території готував щорічний фестиваль “Мельпомена Таврії”, який раніше  відбувався у Херсоні.  А згодом запустив роботу театру в евакуації.

Тим часом, окупаційна влада призначила керівником театру в Херсоні  чоловіка, який до цього працював там охоронцем. І навіть “перейменувала” театр імені Миколи Куліша на “російський академічний”. 

Після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Олександр та частина акторів повернулись у рідне місто. Попри ворожі обстріли, митці працюють у арт-хабі в укритті. Олександру разом з іншими жителями Херсонщини довелось  зіткнутись з наслідками затоплення рідного краю, через підрив окупантами греблі Каховської ГЕС. Його дім в окупованих Олешках опинився під водою.  

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Олександром у офлайн  або онлайн форматі.

Довідково: 11 листопада 2023 виповнюється рік із звільнення Херсона від окупантів. Також під час минулорічного контрнаступу ЗСУ на Півдні України звільнили частину районів Херсонської області та частину Миколаївської області на правому березі Дніпра.

• культура
• окупація
• Херсон

12 років тому Юлія Рощенко разом зі своїм чоловіком відкрила власний бізнес. У селі Чорнобаївка, що на Херсонщині, жінка створила копі-центр, де односельці могли зробити копії документів чи роздрукувати необхідні папери. Після початку повномасштабного вторгнення росії Юлія ночами друкувала написи “Діти” для машин, аби ті, хто виїжджали з окупації, могли спробувати убезпечити свої сім’ї від російських атак. 

Згодом до копі-центру завітали окупанти, вимагали, щоб Юлія та її чоловік друкували російські документи, а також фото на паспорти рф. Подружжя відмовилося навіть попри те, що ворог погрожував зброєю. Через загрозу життю родина Юлії вирушили на захід України, де жили, поки їхнє рідне село не звільнили українські військові. Після повернення подружжя отримало державний грант, аби знову запустити копі-центр.

• жінки
• окупація
• Херсон

Надія  —  викладач кавового мистецтва. У Херсон, місто на Півдні України, яке понад пів року було під російською окупацією, жінка разом  із сім’єю  переїхала із Миколаєва. Це сталось за два місяці до початку повномасштабного вторгнення рф. Надія хотіла відкрити у місті школу бариста. Офіційне відкриття було заплановане на 26 лютого 2022 року, але  війна усе змінила. 

Жінка опинилась в окупації, працювала у кав’ярні подруги, волонтерила, зокрема, готувала їжу. Коли посипались погрози з боку окупантів, вирішила виїхати. Подолати довелось 70 блокпостів. Вже із Запоріжжя подалась у Київ, де й почала все з початку. 7 серпня 2023, саме у день річниці виїзду з окупації, з допомогою державного гранту  змогла відкрити кав’ярню під Києвом. Надія також допомогла з роботою переселенці із Запорізької області, яка працює баристою у закладі. 

Надія разом зі своїм близьким оточенням створили у Миколаєві благодійний фонд “Welcome to Ukraine”,  який допомагає військовим та цивільним.

Довідково: 11 листопада 2023 виповнюється рік із звільнення Херсона від окупантів. Також під час минулорічного контрнаступу ЗСУ на Півдні України звільнили частину районів Херсонської області та частину Миколаївської області на правому березі Дніпра.

• волонтери
• жінки
• окупація
• Київ

З початку повномасштабної війни Олена Юзвак опинилася в окупації. Гостомель заполонили росіяни, а лікарка залишилася, продовжила працювати і допомагати людям. Олена роздавала ліки і опікувалася пораненими, аж поки окупанти не взяли її у полон. Лікарку відпустили через добу, а ще через 10 днів українські військові звільнили Гостомель. Олена одразу повернулася до роботи та взялася за відновлення медичних закладів, якими вона керувала. Один з таких розташований у селі Мощун на Київщині, його зруйнували прямим влучанням снаряду. Завдяки підтримці міжнародних фондів Олені вдалося побудувати новий “Пункт Здоров’я” і зробити його енергонезалежним “Пунктом незламності”. Нині лікарка продовжує працювати над відновленням медичних закладів. 

• відбудова
• жінки
• лікарі
• окупація
• полонені
• Київ

Вікторія на момент окупації була директором Калинівського ліцею Снігурівської міськради  (Миколаївська область), а також викладачем хімії та предмету “пізнаємо природу”. 

Заклади освіти, директори яких перебували в окупації, призупинили роботу. Втім Вікторія зуміла організувати українське навчання для близько 40 дітей. 

Щоб учні не втратили рік навчання, Вікторія та ще двоє вчителів проводили заняття у себе вдома за окремим розкладом. Аби окупанти не дізнались про уроки —  говорили, що “надають консультації”. Вчителі ж, які виїхали з окупації, надсилали завдання Вікторії, а вона ловила інтернет на смітнику, щоб  потім розіслати учням завдання через “блютуз”. 

Нині жінка є директором Снігурівського ліцею у Миколаївській області. У цьому закладі російські окупанти хотіли організувати освітній процес, але їм не вдалось. Під час відступу вони пограбували ліцей, а ще раніше влучили  у заклад двома ракетами С-300. Частина школи і досі зруйнована, і її намагаються відбудувати.

Журналісти можуть поспілкуватись з Вікторією у онлайн або офлайн форматі.

Довідково: Снігурівська громада Миколаївської області була окупована з березня по 10 листопада 2022 року. Чотири школи Снігурівки  постраждали під час повномасштабного вторгнення (одна із них, через ворожі атаки не підлягає відновленню, ще в одній — благодійники облаштовують укриття та цифровий освітній центр). Для знімання необхідний дозвіл від Обласної військової адміністрації.

Нагадаємо, 1 жовтня в Україні відзначають День вчителя.

• діти
• жінки
• окупація
• Миколаїв

Лариса Загрива присвятила 25 років життя освіті. Жінка працювала вчителькою, а у 2022-му році очолила Центр надання соціальних послуг на Чернігівщині. З початком повномасштабної війни селище Михайло-Коцюбинське, де жила і працювала Лариса, опинилося в окупації. 37 днів жінка продовжувала ходити на роботу і опікуватися людьми похилого віку, які залишилися у селищі. Лариса ховала від росіян документи, п’ять разів опинялася під прицілом. Окупанти приходили в її дім серед ночі, допитували чоловіка Лариси. 

Після звільнення Михайло-Коцюбинського завдяки підтримці Програми розвитку ООН Ларисі вдалося заснувати Університет третього віку. Нині там функціонує вже декілька напрямків навчання: факультет здорового способу життя, факультет філософії та факультет декоративно-прикладного мистецтва.

• жінки
• окупація
• Чернігів

Світлана Гуменюк нині директорка Колонщинського ліцею, що пережив окупацію (Бучанський район), а на момент повномасштабного вторгнення рф жінка працювала вчителем трудового навчання і педагогом-організатором. 

Наприкінці лютого  2022 року село Колонщина окупанти взяли в кільце. Людей не випускали. Багато цивільних, які намагались вирватись з окупації,  ночували у школі. 

Світлана, та ще троє вчителів, ризикуючи власним життям, допомагали односельчанам: долучились до роздачі  гуманітарної допомоги і навіть розвозили її. І це попри обстріли та ворожі ракети.  Щоб хоч якось себе убезпечити від окупантів, на рукавах носили білі стрічки. Окрім цього,  у будинку Світлани знайшли прихисток деякі сім’ї з дітьми, серед яких і учні ліцею, який вона нині очолює.

Село Колонщина ЗСУ звільнили  наприкінці березня 2022 року.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Світланою та іншими вчителями ліцею. Нині у цьому освітньому закладі навчаються 215 учнів. 

Нагадаємо, 1 жовтня в Україні відзначають День вчителя. 

• діти
• окупація
• постраждалі
• Київ

Селище Гостомель на Київщині було одним із населених пунктів, які постраждали на початку повномасштабного вторгнення росіян. Саме  тут  французька компанія Neo-Eсo будівельне сміття від зруйнованих окупантами будинків перетворила на нові будівельні матеріали.  

Компанія демонтувала 4 багатоквартирні  будинки у Гостомелі  (ще один будинок демонтувала інша компанія).  Сумарно було зібрано близько 50 тисяч тонн будівельного сміття, яке було відсортовано та перероблено. Так, наприклад, з цегли отримали матеріал для підсипки, з бетону — різні фракції, які в подальшому можна використати у виробництві нового бетону.  Також  розробили формулу бетону з повторним використанням перероблених матеріалів. Завдяки сучасним технологіям вдалось уникнути забруднення навколишнього середовища будівельним сміттям.

За схожими екологічними принципами компанія займалась відбудовою знищеного вибухом порту у столиці Лівану Бейруті.

Перероблені будматеріали місцева влада  планує використати у побудові нових будинків.

Журналісти можуть отримати фото та відео робіт з демонтажу та переробки. А також познімати на майданчику, де зберігають перероблене будівельне сміття та поспілкуватись з представниками компанії.

• відбудова
• окупація
• Київ