Теми за тегом: жінки

Анна та Олег познайомилися у 2020 році. Уже тоді чоловік служив у бригаді “Азов”. З часом телефонні дзвінки і листування переросли у стосунки. Донька Лобових народилася незадовго до початку великої війни. У “Азові” Олег служив разом із братом-близнюком Віталієм. З перших днів великої війни обоє захищали Маріуполь. У квітні 2022 року група, у якій були брати, проривалася на “Азовсталь” і потрапила під обстріл. 

Віталій Лобов загинув, а Олег отримав поранення, дістався меткомбінату, а за місяць потрапив у полон. У ніч із 28 на 29 липня 2022 року Олег та ще 192 його побратими перебували у Волноваській виправній колонії № 120 (Оленівка). Тієї ночі там пролунало кілька вибухів. Загинули понад 50 азовців, більше сотні зазнали поранень. 

Коли російські медіа оприлюднили списки поранених і загиблих, Анна Лобова знайшла чоловіка в обох. Пізніше зʼясувалося, що Олег таки вижив. Із того часу Анна намагається повернути чоловіка додому. Зокрема, для цього долучилася до ГО “Спільнота Оленівки”.  Нещодавно ГО закликала українську владу обміняти діяча УПЦ МП Онуфрія на важкопоранених військовополонених азовців, які постраждали в теракті. Жінка переконана, що це шанс забрати з полону усіх важкопоранених – 49 бійців. 

Анна Лобова готова спілкуватися з журналістами онлайн, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• полонені

“Водійка складського навантажувача” – це безоплатний навчальний курс для жінок у межах програми OnTrack проєкту Reskilling Ukraine. 

Курс розроблений для жінок без профільної освіти, які хочуть освоїти професію водійки складського навантаження. Курс передбачає, як теоретичну онлайн-підготовку, так і тиждень практичних занять. 

Після завершення практики учасниці складають іспит і отримують посвідчення водія навантажувача державного зразка й сертифікат з перекладом англійською мовою.

Висвітлити навчання журналісти зможуть за попередньою домовленістю.

• жінки
• Київ

З початком повномасштабного вторгнення “Аннетка” зрозуміла, що хоче долучитися до українського війська, аби нищити ворогів. Через те, що дівчина була ще неповнолітньою, її не брали до армії. Дочекавшись повноліття, підписала контракт з 13-ю бригадою оперативного призначення НГУ “Хартія” і одразу в резюме вказала, що мріє працювати з дронами. 

“Аннетка” пройшла базову підготовку, зокрема і основам поводження з FPV-дронами, і потрапила до підрозділу техніків. Нині дівчина допомагає побратимам збирати дрони для передової. Також військова навчається керувати FPV-дронами, аби в майбутньому стати операторкою БпЛА. 

Поспілкуватися з “Аннеткою” можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• жінки

У 2019-му році  Євгенія Вірлич очолила херсонське медіа “Кавун. City”, яке розповідало новини про місто. Євгенія розвивала платформу, залучала грантові кошти, а під час пандемії коронавірусу створила проєкт, який розвінчував міфи про хворобу та вакцинацію. 

Після окупації Херсона росіянами, видання не припинило роботи.  “Кавун. City” писало про все, що відбувається у місті: від рейдів росіян до роздачі  хліба містянам. 

Окупанти шукали Євгенію, тож жінка постійно переховувалася: змінювала місце проживання, фарбувала волосся. Чотири місяці медійниця залишалася у Херсоні, але врешті вирішила виїхати з окупації. Вже у Києві Євгенія знову почала шукати шляхи, аби відновити роботу “Кавун. City”. Команда медіа взялася реалізовувати проєкти про роботу місцевої влади, висвітлювати воєнні злочини росіян. 

17 червня 2025-го року помешкання Євгенії пошкодило під час чергового ворожого обстрілу столиці — вибухова хвиля вибила шибки, а уламки скла поранили медійницю. Жінка отримала легку контузію. Нині Євгенія разом з родиною знайшла прихисток у друзів, але попри це редакція “Кавун. City” продовжує працювати, а кореспонденти у Херсоні залишаються на місці.

Поспілкуватися з Євгенією Вірлич можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Катерина – військова 13-ї бригади НГУ “Хартія”, яка обіймає посаду звʼязківиці. До повномасштабного вторгнення дівчина не мала жодного стосунку до війська. 

Катерина познайомилася з коханим в інтернеті — тоді він уже служив. Після кількох зустрічей стало зрозуміло: хочуть бути разом попри все. Згодом Катерина заговорила про службу, аби бути ближче — та хлопець був проти. Утім, вона вирішила: час долучатися до Сил оборони. До армії вирішив піти і батько Катерини. Обоє пройшли ВЛК і обрали 13-ту бригаду НГУ “Хартія”.

Катерина вирішила стати звʼязківицею, пройшла необхідне навчання і зайняла посаду в одному з підрозділів. Нині дівчина часто бачить коханого і дозволяє собі мріяти про щасливе життя, яке їх чекає після Перемоги. 

Поспілкуватися з Катериною можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресофіцером.

• військові
• жінки

Вікторія Дідовець – старша медична сестра відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій НДСЛ “Охматдит”, яка постраждала під час ракетного удару по лікарні 8 липня 2024 року. Вікторія евакуювала дітей, що перебували на діалізі, до укриття. У цей момент ракета влучила в лікарню.

Коли жінку привезли до операційної, у неї майже не було пульсу. У Вікторії діагностували перелом кісток тазу, відкритий перелом стегна, розрив печінки, травму вуха та обличчя. Наразі дівчина проходить лікування та бореться за повернення до повноцінного життя.  

Поспілкуватися з Вікторією Дідовець можна онлайн, або офлайн – у Києві, за попередньою домовленістю. 

Довідково: 8 липня 2024 року у дитячу лікарню “Охматдит” влучила російська крилата ракета Х-101. Під час російського ракетного удару  там було 627 дітей. Внаслідок ворожої атаки загинули двоє людей (родич пацієнта і лікарка). 35 осіб отримали поранення, з них 9 дітей. 10 липня, у столичній лікарні помер хлопчик, який на момент удару по “Охматдиту” був у критичному стані в реанімації.

• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• Київ

Анна Косих – дніпрянка, яка нині переїхала на Київщину. Змалечку дівчина захоплювалася народним мистецтвом, а саме – петриківським розписом. Пізніше Анна здобула педагогічну освіту і почала навчати дітей у гуртку з петриківського розпису. 

З початком повномасштабного вторгнення дівчина вирішила, що нікуди виїжджати не буде. Щоправда, майстриня залишилася без роботи, адже її навчальний заклад закрився. Незабаром їй запропонували розписати відстріляні гільзи та тубуси, які волонтери могли би продати на аукціонах.

Першим “полотном” для Анни став використаний тубус від “Джавеліна”, а однією з останніх робіт – тубус для транспортування цього “Джавеліна”. Дівчина розписує усе, що їй передають з фронту. Вже готові роботи виставляє на аукціони, а зібрані кошти передає на підтримку українського війська. 

Поспілкуватися з Анною Косих можна, як онлайн, так і офлайн у Ірпені, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• Київ

Крістіна Авраменко народилася та виросла в селищі Новотроїцьке, що на Херсонщині. Після завершення середньої освіти, подалася до Дніпра, де продовжила навчання, а згодом повернулася до Херсону і розпочала інтернатуру. Саме у Херсоні Крістіна й зустріла повномасштабне вторгнення. 

У квітні 2022 року їй вдалося виїхати з окупації та почати нове життя в Броварах. Там вона завершила інтернатуру й почала працювати.

Лікарка каже, що не боїться їздити на прифронтові території разом з іншими медиками-волонтерами місії “Frida Ukraine”, які розгортають мобільні амбулаторії та надають безкоштовну медичну допомогу цивільному населенню. 

Поспілкуватися з Крістіною Авраменко можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• лікарі

Дарʼя Морген — дизайнерка та ілюстраторка з Харкова. Ще з 2014 року почала помічати, що на вулицях побільшало людей із протезами. У Дар’ї виникла ідея створювати косметичні накладки на протези за допомогою 3D-друку. 

Дизайнерка шукала фінансування для проєкту та отримала відповідь від Норвезького інституту наук про життя. Її запросили реалізувати проєкт на резиденції: влітку 2023-го вона друкувала там зразки, досліджувала технології і процеси. Накладки на протези можуть мати різноманітні кольори, візерунки та прикраси, які обиратиме той, для кого виготовлятимуть накладку. Так, одна з перших робіт Дарʼї мала вишивку, як унікальний дизайн-код. 

Дарʼя контактує з реабілітаційними центрами, аби популяризувати проєкт серед тих, хто вже опанував протез. І планує отримати фінансування, аби  накладки були безкоштовними та доступними для ветеранів. Нині ж усе виготовлення косметичних накладок для тих, хто втратив кінцівки на війні, відбувається виключно на волонтерських засадах. 

Поспілкуватися з Дарʼєю Морген можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• жінки
• постраждалі

До повномасштабного вторгнення “Чайка” не мала жодного стосунку до війська. У 2019-го року жінка одружилася з офіцером 12-ї бригади НГУ “Азов”. Пара жила на два міста – Маріуполь та Запоріжжя. Якраз перед початком великої війни “Чайка” мала їхати до Маріуполя, але чоловік заборонив. Її коханий на псевдо “Буйний” загинув під час оборони міста. 

Через півтора роки після втрати жінка почала зустрічатися з хлопцем, який також був військовим. Його смерть на війні у 2024-му році поставила крапку в цивільному житті “Чайки”. 

Армія стала для жінки єдиним способом дати відсіч ворогу за весь той біль, який їй довелося пережити. Свій вибір “Чайка” зупинила на підрозділі “Stryzh” Української добровольчої армії, де обійняла посаду операторки БпЛА. Жінка мріє про родину і дитину, втім, лише після перемоги. 

Поспілкуватися з “Чайкою” можна як онлайн, так і офлайн на Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки