Теми за тегом: жінки

Українку Ірину Горобцову етапують до жіночої виправної колонії №2, що розташована в селищі Явас Республіки Мордовія у росії. Явас знаходиться приблизно за 1700 кілометрів від Херсона, рідного міста Ірини. За словами батька активістки Володимира, ймовірно, вона зараз туди прямує. Останній лист від Ірини, датований 10 червня, надійшов ще із Рязані.

За словами батька, вирок Ірині вже набув чинності, і єдиним юридичним механізмом, який ще можна застосувати, є прохання про помилування.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із батьками Ірини у Херсоні або у онлайн форматі. 

Довідково: У серпні 2024 росія незаконно засудила українку Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців ув’язнення. Жінку звинуватили у “шпигунстві”. 

Мешканка Херсона Ірина Горобцова працювала в одній з українських IT-компаній. Навесні 2022 року, коли росіяни захопили місто, жінка стала відомою завдяки своїм дописам у соцмережах про життя в окупації. Ірина публікувала фотографії з українською символікою, а свою квартиру називала “домашнім штабом спротиву”. 13 травня 2022 року росіяни викрали її із власної оселі та утримували у СІЗО в окупованому Криму. До Ірини нікого не допускали і тримали у повній ізоляції від зовнішнього світу.

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Херсон

До початку повномасштабного вторгнення Світлана працювала медсестрою у реанімації лікарні імені Мечникова у Дніпрі. У перші дні великої війни, як медикиня, долучилась до українського війська. 

У травні 2024 року Світлана перебувала в опорному пункті на Донеччині, де її підрозділ виконував бойові задачі. Військові опинилися в оточенні. Поки побратими тримали позиції, Світлана взяла одноразовий гранатомет і пішла на зустріч окупантам. Обійшла будинок, де перебували російські військові, і здійснила постріл, яким знищила ворожу групу. 

Завдяки діям Світлани за кілька діб українським військовим вдалося провести ротацію і вивести військових з позицій. Після цього жінка отримала медаль “Хрест Сухопутних військ”. 

Поспілкуватися зі Світланою можна, онлайн або офлайн на Запоріжжі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• жінки
• лікарі
• Запоріжжя

Журналістів запрошують на представлення ініціативи  —  проєкт піклування про здоров’я ветеранок. Його місія — допомогти ветеранкам, адже у військових частинах відсутні такі лікарі, як  мамолог та гінеколог. Захід відбудеться 13 червня у Полтаві. Його організовують Рух VETERANKA та БФ “Квітна” для підтримки жіночого здоров’я під час війни. Ветеранки пройдуть безкоштовне комплексне медобстеження — УЗД, гінекологічний огляд та отримають консультації лікарів.

Участь у заході візьмуть представники організаторів, лікарі мобільної платформи та виконувачка обов’язків міського голови Полтави Катерина Ямщикова — також ветеранка. У журналістів буде можливість поспілкуватися із учасницями події та дізнатися їхні історії.

Проєкт спершу стартував у Київській області та вже охопив понад 1000 захисниць.

На захід необхідно зареєструватись.

• жінки
• лікарі
• Полтава

До початку повномасштабного вторгнення Вікторія Головіна 33 роки служила у війську. Була старшою медсестрою у медпункті військової частини, згодом — коменданткою у Будинку офіцерів у Вінниці. 26-го лютого 2022 року її контракт мав завершитися. Втім, після початку російського повномасштабного вторгнення про вихід на пенсію вже не було й мови. 

14-го липня 2022-го року ворожий снаряд поцілив у Будинок офіцерів у Вінниці. Моменту прильоту жінка не памʼятає, але пригадує, як вставала з землі і горіла. Каже, почала зривати свій одяг та гасити себе дощовою водою з калюжі. З останніх сил Вікторія зупинила авто, яке довезло її до лікарні. 

Вікторія отримала 45% опіків тіла. Дивом вогонь не зачепив руки та обличчя. Найглибші ураження були в поперековій ділянці, один уламок снаряду потрапив у скроню. 2.5 місяці жінка пробула в реанімації. Після виписки з лікарні, довго не могла прийняти нову реальність, аж поки не взяла участь у фотопроєкті “Скульптурні”, де відкрила людям свою історію та показала наслідки вибуху. 

Після поранення Вікторія взялася готувати моті – традиційні японські тістечка. Згодом зʼявилися перші замовлення. А нині жінка професійно навчає людей готувати моті.  

Поспілкуватися з Вікторією Головіною можна як онлайн, так і офлайн у Вінниці, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• постраждалі
• Вінниця

У 2018-му році Аліна Шух стала чемпіонкою світу у метанні списа серед юніорів та чемпіонкою Європи у семиборстві серед юніорів та юнаків. Дівчина тренувалася та  виступала на міжнародних аренах. 

Під час повномасштабного вторгнення Аліна, попри тренування та змагання, багато волонтерила, щоб допомогти як військовим, так і цивільним українцям. А ще спілкувалася із закордонними ЗМІ, аби привернути увагу до ситуації в країні. 

А кілька місяців тому дівчина вирішила мобілізуватися до армії. За 2.5 місяці Аліна пройшла  навчання та нині служить з інтернаціональними бійцями 13-ї бригади оперативного призначення НГУ “Хартія”. Військова допомагає іноземним бійцям та супроводжує їхній рекрутинг та відправку на бойові місії. 

Поспілкуватися з Аліною Шух можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

Олена Єфремова — демінерка-парамедикиня родом із Краматорська, що на Донеччині. У команді HALO Ukraine вона з 2021 року. Раніше працювала продавчинею. Коли почула про набір розмінувальників у Бахмуті, не вагаючись, приєдналася до команди. 

Тепер у HALO працює й син Олени, саме вона переконала його долучитися.

Жінка розповідає: “Я не рахую, скільки вибухонебезпечних предметів знайшла. Але знаю: наша робота — це врятовані життя”.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою та її сином на Київщині. 

• жінки
• Київ
• розмінування

До великої війни Юлія Бондаренко з нареченим жила у Херсоні. Коли у 2022 році росіяни захопили місто, пара три місяці провела в окупації. Виїхати з Херсона Юлія наважилася лише в травні 2022-го року. 

Під час евакуації Юлія вивезла також своїх двох котів та двох собак, а також  ще одну тварину з херсонського притулку. Родина зупинилася у Кривому Розі, де Юлія вишила свою першу сорочку. Її чоловік волонтерив, і ця сорочка стала подарунком за найбільший донат – виріб отримав громадянин Німеччини. 

Окрім сорочок, майстриня взялася створювати “кишеньки” – традиційні поясні торбинки з вишивкою. На них Юлія зображує тварин з лівобережжя Херсонщини, які постраждали або загинули під час бойових дій. Усі кошти від продажу торбинок майстриня спрямовує на підтримку притулку для тварин та на корм для вуличних собак і котів Херсона. 

Свій проєкт Юлія назвала “Тиша степу”. Готові сорочки та кишеньки мандрують не лише Україною, а й за кордоном, адже їх часто купують українці, які нині не можуть повернутися до рідних домівок. 

Поспілкуватися з Юлією Бондаренко можна як онлайн, так і офлайн у Кривому Розі, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• окупація
• тварини
• Дніпро

Тетяна Потоцька з Луцька. Жінка власниця туристичної агенції, яка до лютого 2022 року активно організовувала паломницькі поїздки за кордон. На початку повномасштабного вторгнення подруга Тетяни не могла перевезти із Харкова до Луцька тіло свого батька, тож Тетяна вирішила допомогти. Відтоді волонтерка евакуює тіла загиблих військових з гарячих точок і відвозить до моргів. 

Окрім цього, жінка допомагає українцям з окупованих регіонів повернутись на підконтрольну територію України. (Йдеться про маломобільні верстви населення). Також Тетяна опікується дітьми загиблих захисників. Зокрема, організовує для них святкові заходи та поїздки на море. 

Завдяки зусиллям волонтерки понад 50 людей з ампутаціями (цивільні, зокрема жінки і діти, й військові) були перевезені у Польщу. Там у рамках міжнародного проєкту їм здійснили безкоштовне протезування. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною офлайн у Луцьку або ж онлайн. Попередньо, наприкінці червня жінка вирушить у  чергову поїздку на Схід країни.

• волонтери
• жінки
• загиблі
• Луцьк
• евакуація

Аґнєшка 15 років працювала гідом у Бєбжанському національному парку Польщі. Жінка має 4-х дітей (наймолодшій дитині — 5 років, а найстаршій  — 26). Коли розпочалось повномасштабне вторгнення рф в Україну, Аґнєшка прихистила у своєму помешканні в Польщі більше 20 біженців із України, зокрема, дала дім сім’ям із дітьми. Люди мешкали у неї кілька місяців, за цей час змогли трохи облаштувати життя: знайти роботу чи піти на навчання.

Згодом Аґнєшка і сама стала їздити до України: спершу, як водій для іншого волонтера, а згодом почала возити допомогу на фронт. Була у найгарячіших точках: Куп’янський напрямок, Запорізький,  Бахмут, Часів Яр.  Військові, яким допомагає, вже стали для неї друзями. Аґнєшка знає, хто любить каву, а кому везти цукерки. Жінка привозить на передову найрізноманітнішу допомогу— продуктову, медичну, а ще одяг, спальники, зарядні станції та ін. 

Нині Аґнєшка прямує в Україну. За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із жінкою.

• волонтери
• жінки

До повномасштабного вторгнення Неллі Ернандес працювала директоркою та викладачкою Макарівського медичного коледжу, що на Київщині. Під час окупації Макарова ворог знищив чимало будівель. А гуртожиток коледжу залишився без даху, фасаду, внутрішніх перекриттів, вікон та дверей. 

Після того, як Київщину деокупували, Неллі одразу взялася шукати можливості для його відновлення. Завдяки її зусиллям та за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну” у грудні 2022-го розпочалися відновлювальні роботи. А вже у вересні 2024-го року громада урочисто відкрила оновлений гуртожиток Макарівського медичного коледжу, який розрахований на 60 студентів, серед яких є і переселенці.

Поспілкуватися з Неллі Ернандес можна, як онлайн, так і офлайн у Макарові, за попередньою домовленістю. 

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Київ