Теми за тегом: жінки

Марія Воля народилася та виросла у Маріуполі — місті на півдні України, яке навесні 2022 року знищили та окупували росіяни. До лав ЗСУ дівчина долучилась ще у 2015-му році. Стати на захист країни захотіла після перших атак росіян на Маріуполь. За час великої війни Марія Воля керувала на фронті мінометним розрахунком, а тепер стала командиркою відділення роти зв’язку. До окупації рідного міста — дівчина приховувала свою орієнтацію. Втім, після того, як отримала поранення у Маріуполі, а згодом — вирвалася з російського оточення, Марія відкрилася своїм побратимам. Нині командирка відділення роти зв’язку сподівається на те, що в Україні легалізують цивільні партнерства, адже у майбутньому хоче одружитися зі своєю коханою.

Нині Марія Воля перебуває на Донецькому напрямку. Військовослужбовиця готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

• військові
• жінки
• окупація
• Маріуполь
• ЛГБТ

Проєкт “Реабілітація в Карпатах” створено в рамках проєкту “Психологічна підтримка для захисниць” ГО “Землячки”. Його мета — відновлення психологічного та емоційного станів жінок-військових. Ініціатива відкрита для всіх захисниць.

Організатори зазначають, що проєкт дає можливість жінкам перезавантажитися, відпочити, побути у безпечному місці та у середовищі своїх людей (ефект “племені”). Також це можливість побути наодинці з природою.  

Перевага у формуванні групи надається жінкам-військовим, які перебували в полоні, а також захисницям, які тривалий час працювали в зоні бойових дій, оскільки саме їм найбільше потрібна підтримка та можливість відновлення.

В межах проєкту вже відбулись 5 реабілітацій в Карпатах, а найближчим часом  на відновлення вирушить шоста група. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше про особливості висвітлення ініціативи. 

• військові
• жінки
• психологічна підтримка

Cелище Красятичі на Київщині, де мешкала Надія Смирнова, у перші дні  повномасштабної війни окупували російські війська. Жінка, її матір та 9-річний син Сашко залишились у селищі. Окупанти вривалися в їхній будинок, все перевертали та навіть намагалися кинути гранату, щоб підірвати родину.  Бабуся Сашка, ризикуючи власним життям, ставала на захист сім’ї. Коли російські військові наводили на них автомати, вона відводила зброю в бік. В окупації сім’я прожила майже місяць. Для Сашка цей досвід став особливо важким, хлопчик досі згадує жахи, які пережив разом з мамою і бабусею.

На початку повномасштабної війни батько Сашка добровільно став на захист України.  29 серпня 2022 року він загинув на Донеччині від російської міни. Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”.

Журналісти мають змогу за попередньої домовленості поспілкуватись із Надією на Київщині. 

Довідково: 2 квітня 2022 року Київщину повністю звільнили від російської окупації. 

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• діти
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Київ

22 квітня у Києві стартують курси комп’ютерної діагностики автомобіля для жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах. Зокрема, йдеться про тих, хто став жертвою домашнього насильства чи постраждав від війни (покинули власні домівки, залишились без роботи, пережили окупацію). 

Загалом навчатимуться 10 учасниць. Перевагу при відборі надавали тим, хто уже має досвід водіння, володіє базовими знаннями щодо будови та експлуатації автомобіля та в майбутньому планує пов’язати свою роботу з комп’ютерною діагностикою. 

Курс є базовим: одне теоретичне заняття та два поглиблені практичні.

За попередньої домовленості, у середу (24 квітня) журналісти мають змогу висвітлити практичне заняття на одному зі столичних СТО. 

• жінки
• постраждалі
• Київ

Світлана Трубачова з Луганської області. Вона мати двох дітей: 11-річного Ігоря та 5-річної Поліни. Чоловік Світлани — Володимир — служив у прикордонній службі України протягом 18 років. Востаннє жінка бачила коханого 24 лютого 2022, коли він вирушив на службу. А вже на початку березня селище Троїцьке, де жила родина, окупували  російські війська. Додому до Світлани почали приходили російські солдати, жінку забирали на допити, робили обшуки. Весь одяг чоловіка спалили. 

13 квітня  2022 року  Володимир загинув під Лисичанськом. Його поховали у Дніпрі, Світлана навіть не змогла потрапити на похорон, адже була на окупованій території. З Луганщини їй вдалося виїхати лише влітку: найперше поїхала на могилу чоловіка. А далі разом з дітьми вирушила до Києва.

Нині Світлана працює в центрі, де допомагають дітям з розладом аутистичного спектру. Жінка  вступила до університету та навчається на психолога. Також проводить благодійні збори для прикордонної служби, адже хоче, щоби інші батьки повернулись до своїх дітей.  

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись зі Світланою у Києві.

Довідково: Родиною опікується БФ “Діти Героїв”. Фонд допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Коли росія вперше атакувала Україну у 2014-му році, Галина Клемпоуз була ще студенткою. Дівчина почала активно волонтерити. У 2016-му році Галина вирішила стати військовослужбовицею, дівчина обіймала різні посади у війську, але зрештою зупинилася на аеророзвідці. Через рік Галина демобілізувалася, її батько загинув і дівчині довелося залишитися вдома, щоби доглядати за мамою. 

З початком повномасштабного вторгнення ветеранка хотіла мобілізуватися, але хлопець Галини, який обороняв Маріуполь, взяв з неї обіцянку, що дівчина залишиться в тилу, поки він не повернеться додому. Коханий Галини потрапив у російський полон разом з іншими захисниками “Азовсталі”. Так боротьба Галини за Україну переросла у боротьбу за українських полонених. Нині ветеранка працює комунікаційницею в Асоціації родин захисників “Азовсталі”.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

• жінки
• окупація
• полонені
• Маріуполь

Військовослужбовиця Карма не розголошує ім’я задля безпеки. У 2014-му році дівчина разом з маленькою донькою виїхала з вже окупованого бойовиками Луганська. Через два роки Карма приїхала на кілька днів, аби відвідати батьків, але натомість пережила три роки та два місяці ворожого полону. Карму схопили в гостях у її бабусі — нібито через спілкування з футбольними фанатами ультрас, яких затримали за місяць до того. Доньку Карми бойовики залишили в її батьків. 

29 грудня 2019-го року Карму та ще 75 людей вдалося повернути додому. Після цього дівчина пройшла реабілітацію, продовжила навчання та отримала диплом. А через рік вирішила долучитись до Сил Оборони України. 

Батьки медикині залишаються на тимчасово окупованій території разом з її донькою. Карма підтримує зв’язок з рідними, але йти з армії не планує. 

Додатково: “Карма” перебуває на передовій. Військова готова до спілкування з журналістами онлайн. 

• військові
• жінки
• лікарі
• полонені

Ольга Леус до повномасштабної війни працювала у центрі надання адмінпослуг у Маріуполі. Жінка виховувала двох синів: 10-річного Геру та 16-річного Михайла. Чоловік Ольги —  Володимир — працював на Азовському судноремонтному заводі, а  незадовго до 24 лютого 2022 року —  у порту. 

На початку повномасштабного вторгнення рф в Україну сім’я не виїхала із Маріуполя: спершу думали, що окупантів швидко проженуть, а згодом евакуюватися стало неможливо, адже місто було заблоковане.  

У якийсь момент жінка підрахувала, що район, де стояв її  будинок, перебував під безперервними російськими обстрілами та бомбарбуваннями 11 днів поспіль.  20 березня 2022 молодший син Ольги отримав поранення: один із ворожих снарядів влучив у кімнату, уламками хлопцеві ушкодило ногу. Через тиждень загинув чоловік Ольги. Він вийшов на вулицю і більше не повернувся. Згодом його тіло знайшла свекруха. Поховали Володимира у зеленій зоні, де колись був спортивний майданчик. 

Виїхати з Маріуполя Ольга із родиною змогли лише 15 квітня 2022 року. 

Родиною почав опікуватися БФ “Діти Героїв”. А згодом Ольга почала працювати фахівчинею із підтримки постраждалих родин у фонді. Її старший син хоче стати психотерапевтом, щоб допомагати тим, хто пережив пекло війни. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Ольгою на Київщині. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час російських обстрілів мирних жителів Маріуполя мінімум у 8 тисяч осіб. Тисячі людей отримали поранення: втратили кінцівки, зір, слух або пам’ять, зокрема, в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами. Також, за оцінками Human Rights Watch, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя. 

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• діти
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Наталія Гаєцька  з осені 2019 є головою ініціативної групи “Mariupol Zero Waste”, до якої входять екологічна ГО “Еко Гурт”, а також небайдужі маріупольці.  Починали з великих толок із сортування відходів у Маріуполі. Також команда впровадила роздільний збір сміття в близько 100 ОСББ міста. У 2020-му займались екопросвітою для дорослих, дітей та студентів. Провели перший екофестиваль в Маріуполі та запустили проєкт із впровадження сортування і компостування сміття в закладах гостинності Маріуполя та частини Приазов’я. У планах було охопити всю галузь  гостинності регіону.

Повномасштабне вторгнення рф Наталію застало у Маріуполі. Вона не могла виїхати в перші дні через хворих батьків. Жінці довелось три тижні виживати в облозі — під обстрілами та бомбардуваннями. Їй разом з батьками допомогли евакуюватись до Запоріжжя. Потім евакуаційним потягом дісталися до Львова. 

Попри війну, Наталія разом із колегами з Херсону у 2022-му році реалізували міжнародний проєкт з екологізації сфери гостинності України. У 2023-му році масштабували його до поточного проєкту “Відновлення і модернізація закладів гостинності на принципах Zero Waste & Climate Friendly для зеленого розвитку громад України”.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись з Наталією у офлайн-форматі у Львові, або у онлайн-форматі.

• екологія
• жінки
• окупація
• постраждалі
• Львів
• Маріуполь

Ольга займала посаду операційної сестри хірургічного відділення у Маріупольському госпіталі №555. Повномасштабне вторгнення рф застало жінку у Маріуполі: допомагала рятувати поранених військових та цивільних (серед них діти).  Тоді у  медиків навіть не було часу на сон.

16 березня 2022 ворог розбомбив госпіталь. (Жінка перебувала  у операційному блоці,  коли туди прилетіла авіабомба. Разом із колегами її знесло вибуховою хвилею). Наступного дня медсестру  разом з іншими медиками відправили на завод імені Ілліча. У надскладних умовах, в бункері, доводилось робити, зокрема, перев’язки, ампутації кінцівок і  лікарі навіть провели нейрохіругічну операцію на відкритому мозку. 

12 квітня  2022 року медсестру та інших медиків взяли у полон. Ольга, серед іншого, перебувала у окупованій Оленівці, російському Таганрозі, Валуйках, Курську. У полоні вона пробула півроку.  Жінці довелось пережити приниження, допити, фізичний та психологічний тиски.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Ольгою у Києві.

• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь