Теми за тегом: жінки

Тетяна Славінська — кінологиня із Києва. У 2015 році після ротації її чоловік-військовий повернувся додому. Тоді жінка переживала, як він звикатиме до мирного життя, і вирішила, що собака вдома допоможе йому емоційно розслабитися. Так з’явився улюблений член сім’ї – Драйв (бельгійська вівчарка малінуа). У родини почалося нове життя: тренування, змагання. Наприкінці 2022 року Тетяна змогла поїхати до Польщі, де Драйва тренували шукати загиблих. 

Далі постало питання про фізичний захист – бронежилет для собаки. Тетяна шукала захисне екіпірування скрізь: в Україні, Європі, Америці. Паралельно думала над можливістю пошиття, адже іноземні аналоги дуже дорогі. Жінка вивчала закордонні зразки бронежилетів для собак, які їй привозили друзі військові-кінологи. Паралельно консультувалась з ветеринарним лікарем, оскільки бронежилет – це не лише про захист, а й про можливість собаці вільно рухатися. А ще неправильно підібраний жилет може зашкодити суглобам тварини. 

Відтак Тетяна експериментувала з моделями, змінювала крій, додавала нові елементи. Наприклад, на прохання військових, до бронежилета додали  ремінь, який давав можливість нести собаку, якщо є ймовірність пошкодити лапи (осколки, бите скло тощо). Влітку 2025 року Тетяна отримала патент на свій виріб. Наразі у жінки є дві робочі собаки, з якими вона працює над розмінуванням країни. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною у Києві або у онлайн-форматі. 

• жінки
• тварини
• Київ

Військовослужбовиці 63-ї окремої механізованої бригади на псевдо “Білка” 20 років. Дівчина залишилася вдовою — її чоловік Павло загинув на передовій. Після втрати коханого вона долучилась до армії, аби боротися з ворогом. 

“Білка” обрала для себе фах, повʼязаний із дронами, адже Павло також був оператором дронів. Дівчина хотіла працювати з розвідувальним дроном, але нині пілотує FPV. Військова вже пройшла навчання та служить у бригаді, де виконує бойові задачі. Вона переконана, що завдяки польотам відчуває, ніби її чоловік поруч, адже продовжує його роботу. 

Поспілкуватися з “Білкою” можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресофіцером.

• військові
• жінки
• загиблі

Комітет Всеукраїнської акції “Рушник надії” запрошує долучитися до фінального етапу ініціативи підтримки родин зниклих безвісти та полонених. Захід відбудеться 1 жовтня у Києві.

Акція об’єднала тисячі жінок з України та діаспори, які вишивали “Рушник надії” — як символ любові, єдності та молитви за повернення наших Героїв. 

У програмі:

•  виступи родин Захисників і Захисниць;
• вітальні слова представників державної влади;
• участь військових капеланів, духовенства та хорів.

На захід необхідно зареєструватись.

Довідково: Організатори акції: ГО “Жінки роду” до складу якої входить об’єднання “Жінки ТРО”, “Жінки ЗСУ” та ГО “Народжені вільними 2024” (93 омбр “Холодний яр”)  — спільноти, які вже багато місяців не дають зниклим і полоненим воїнам зникнути з пам’яті суспільства.

• жінки
• культура
• Київ

Катерина Садурська – харківʼянка та спортсменка, яка виборює золоті медалі на Чемпіонатах світу і встановлює світові рекорди у фрідайвінгу. Все життя Катерина шукала для себе ідеальний купальник, який не псується від хлорованої води. 

Врешті вирішила самостійно створити такий костюм. За матеріал обрала нейлон, який створюють з сіток, що губляться у морі під час вилову риби. Він стійкий до солоної води, хлору та захищає від сонця. Також нейлон можна переробляти багато разів. Катерина самостійно розробила дизайн костюмів, а у Харкові знайшла виробництво, де відшила першу колекцію. Масштабуванню проєкту завадило повномасштабне російське вторгнення, Катерина навіть планувала закрити виробництво, але постійні клієнти запитували, чи будуть ще купальники. Тож жінка і надалі продовжує справу. 

Поспілкуватися з Катериною Садурською можна, як онлайн, так і офлайн з 7 по 9 жовтня у Харкові, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Катерина Садурська стала переможницею у пірнанні з постійною вагою в біластах (CWTB) на чемпіонаті світу 2025, що проводиться під егідою Міжнародної асоціації розвитку фрідайвінгу (AIDA). Українська спортсменка пірнула на 97 метрів, що стало новим рекордом України. Це вже друга золота медаль українки на цьому турнірі. Нині у колекції Катерини Садурської 9 золотих медалей Чемпіонатів світу.

• жінки
• культура
• Харків

У січні 2018-го року нігерійка Она Узома Асомпта переїхала до України, щоби здобути медичну освіту, але закохалася в українську культуру та після завершення навчання вирішила залишитися в Києві. Після початку повномасштабного вторгнення дівчина виїхала до Португалії, але згодом попри небезпеку повернулася до Києва. 

Нині за медичним фахом нігерійка не працює. Натомість  працює моделлю та веде блог у соціальних мережах, де розповідає про своє життя в Україні. А ще після початку великої війни Она взялася за вивчення української мови.

Поспілкуватися з Оною Узомою Асомптою можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• Київ

Марія Фененко до 2014-го року жила у Волноваському районі Донеччини. У дитинстві дівчина із захопленням допомагала дідусю впорядковувати сімейні фотоальбоми і завжди спостерігала, як він фотографує родину. Коли Марія поїхала навчатися до Донецька, мама подарувала їй першу камеру. Так у дівчини зʼявилися замовлення і зароблені кошти зі світлин. Втім після того, як росія вперше атакувала Україну, дівчина зібралася та виїхала з рідного краю до столиці. 

Вже у Києві Марія повернулася до навчання та серйозно взялася за своє хобі – фотографію, і вирішила перетворити його на професію. Завдяки подарованій камері, дівчині вдалося зробити портфоліо, заробити на кращу вживану камеру, а через 10 років стати успішною фотографкою. 

Нині Марія також бере участь, як фотографка, у благодійних проєктах, які направлені на підтримку українського війська та переселенців. А у майбутньому дівчина мріє про свій найцінніший кадр – деокупованої Донеччини. 

Поспілкуватися з Марією можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• культура
• окупація
• Київ

Аліна Кіріна – онука зубної лікарки, тож жінка змалечку проводила чимало часу у стоматологічному кабінеті разом з бабусею. І вже дорослою вирішила, що стане стоматологинею, хоча рідні й відмовляли від ідеї через довге та вартісне навчання. Втім, лікарка таки дослухалася до себе і здобула освіту. У 2014-му році ще студенткою Аліна тікала з Луганська з одним рюкзаком, коли росія вперше атакувала Україну. 

Разом зі своїм уже чоловіком, офіцером Національної поліції та учасником бойових дій, Аліна побудувала життя з нуля у Сватовому, що на Луганщині. До лютого 2022-го року жінка працювала у наймі і лише мріяла про власний кабінет. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Аліна разом з чоловіком, вже навчені попередньою атакою, зібралися, сіли в автівку і ввечері були на Дніпропетровщині. 

У Дніпрі подружжю довелося знову відновлювати своє життя, а Аліна таки наважилася на започаткування власної справи. Завдяки грантовим коштам, які подружжя отримало від Українського ветеранського фонду, лікарка відкрила власний стоматологічний кабінет. Окрім комерційної складової, кабінет Аліни виконує й соціальну місію: щочетверга вона разом з командою проводить безплатні консультації для військових, їхніх сімей та переселенців. Також для захисників та захисниць діє знижка на стоматологічні послуги. 

Поспілкуватися з Аліною Кіріною можна, як онлайн, так і офлайн у Дніпрі, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• лікарі
• Дніпро

Катерина Тутєрова – переселенка з Криму. Дівчина народилася у Бахчисараї, де під час анексії півострова у 2014-му році вступила в університет. Катерина хотіла перевестися на материкову частину, але через заборону батьків, адже ще була неповнолітня, не змогла. У 2017-му дівчина отримала російський диплом і одразу переїхала до Києва. 

У столиці Катерина здобула ще один бакалаврат, а потім отримала ступінь магістра з культурології у Києво-Могилянській академії та розпочала карʼєру SMM. Після початку великої війни Катерина побачила у мережі відео, як роблять прикраси за допомогою паяльника і її зацікавив процес. Попросила у друга інструмент, він провів інструктаж і Катерина взялася експериментувати. Вже у березні того ж року дівчина продала свою першу прикрасу. 

Мисткиня працює зі сплавом олова та міді, які є екологічними та безпечними для шкіри. Катерина розпочинала з сережок, чокерів, але згодом взялася за більш масивні предмети: сумки та картини. Нині незвичайні металеві прикраси Катерини доповнюють образи моделей на Fashion Week та українських зірок на виступах та зйомках для обкладинок модних журналів. Торік на сцені “Євробачення” українські виконавиці Jerry Heil та Alyona Alyona виступали у прикрасах Катерини. Свій бренд Катерина назвала Sfurato – слово, яке з помилкою написала ще на університетській парі.

Поспілкуватися з Катериною Тутєровою можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• культура
• Київ

Долучитися до війська “Кеп” планувала ще після завершення школи. Втім, з цим не склалося, тож дівчина спершу здобула медичну освіту – зубного техніка, а потім взялася викладати естрадний вокал. Початок повномасштабного вторгнення “Кеп” зустріла у рідній Білій Церкві, що на Київщині. Дівчина волонтерила, підтримувала військових, організовувала збори, аж поки не усвідомила, що у війську зможе бути кориснішою. 

Після першого року великої війни “Кеп” дала собі час на підготовку, працювала у спортзалі, зменшила вагу, покращила фізичне здоров’я і водночас шукала підрозділ, куди хотіла би потрапити. Так дівчина дізналася про “Хартію” і після кількох навчань одягла однострій.

За час своєї служби військова змінила кілька посад і врешті зупинилася на планувальниці піхотного батальйону. Дівчина запевняє, що армія чекає на усіх, як жінок, так і хлопців, аби боротися задля спільної мети. У вільний час від служби “Кеп” мріє про спокій, люблячого чоловіка, власний будинок та трьох дітей. 

Поспілкуватися з “Кеп” можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

Світлана та Михайло – військовослужбовці 13-ї бригади НГУ “Хартія”. Пара служить у медичній роті корпусу на Харківському напрямку. Пара разом із 2003 року. 

Початок повномасштабного вторгнення подружжя зустріло у Запоріжжі, де Світлана працювала в обласній лікарні лікаркою-терапевткою. Жінка отримала пропозицію долучитися до евакуації поранених військових. Згодом жінка задумалася про мобілізацію до війська і Михайло її підтримав. 

Навесні 2024-го пара подала заявки до трьох бригад, врешті обрали “Хартію”. Головна умова була – залишитися разом. Нині Світлана виконує обов’язки командира відділення збору та евакуації, а Михайло — водія автомобільного відділення взводу забезпечення. 

Поспілкуватися зі Світланою та Михайлом можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• жінки