Теми за тегом: жінки

Наталія Гавриленко до повномасштабного вторгнення була підприємицею у Херсоні. Жінка готувалася до великої війни та разом з коханим планувала вступити до Тероборони. Вже 24-го лютого 2022-го року подружжя рушило до військкомату. Невдовзі херсонські тероборонівці, до яких долучилася і Наталія, отримали зброю. Проте прослужити встигли лише два дні.  

Наталія пригадує, як до кабінету, де перебували новосформовані тероборонівці, зайшов комбат, наказав скласти зброю і тікати додому полями. Тоді жінка разом з чоловіком і рештою цивільних усвідомили, що рідне місто будуть захищати самотужки. Так народився партизанський рух у Херсоні. Наталії з побратимами вдалося облаштувати шпиталь та налагодити співпрацю з Силами спеціальних операцій.

7 липня 2022 року росіяни вдерлися в дім Наталії, де вона перебувала разом з невісткою, сином та онуком. Наталію забрали до ізолятора тимчасового тримання на кілька місяців. Жінка каже, що її не катували, допитували на поліграфі і змусили дати інтерв’ю для російських пропагандистів. 1 листопада 2022-го року Наталію відпустили. Без документів, грошей, телефону. Нині вона продовжує волонтерити та підтримувати українських військових.

Наталія Гавриленко перебуває в Камʼянському, що на Дніпропетровщині. Поспілкуватися з волонтеркою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Дніпро
• Херсон

Вікторія Крамаренко з 2008-го року працювала у опіковому центрі Києва. Коли росія вперше атакувала Україну у 2014-му році як волонтерка їздила на Схід, аби допомагати рятувати та евакуйовувати поранених військових з передової. 

З 2015-го року Вікторія офіційно як медик долучилася до підрозділів і виїжджала разом з військовими на ротації на фронт. У 2018-му  започаткувала благодійний фонд “Крила Перемоги”. 

Після початку повномасштабного вторгнення Вікторія одразу взялася викладати тактичну медицину молоді, а щойно зуміла отримати карету швидкої — почала вивозити поранених з Ірпеня, Бучі та Гостомеля. Опісля медикиня працювала під Лисичанськом на Луганщині та допомагала українським бійцям у шпиталях. 

Вікторія разом зі своїм фондом розпочала програму реабілітації та відновлення для військових: придбали спортивне обладнання, облаштували басейн і навіть купили коня для іпотерапії. Нині медикиня подається на різноманітні гранти, аби отримати фінансову допомогу та мати можливість продовжувати роботу з військовими. 

Поспілкуватися з Вікторією Крамаренко можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• лікарі
• Київ

Юлії Матвєєвій — 32 роки. Разом з чоловіком жила і працювала у Миколаєві. У липні цього року ворожий шахед поцілив у будинок Юлії. В обличчя та очі жінки потрапило близько 300 дрібних уламків.

Жінка перенесла вже сім операцій, з них чотири на очах. Нині вона продовжує лікування та вірить, що зможе повернути зір. 

У соціальних мережах подружжя веде блог, де Юлія розповідає про лікування та відновлення зору. Жінка мріє знову подивитися на коханого та спостерігати за заходом сонця на річці. 

Поспілкуватися з Юлією Матвєєвою можна як онлайн, так і офлайн у Миколаєві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• постраждалі
• Миколаїв

Віра Бірюк — родом з села Бахмутівка, що на Луганщині. На початку повномасштабного вторгнення її дім опинився в окупації. Через рік життя у ворожому оточенні — жінку посеред ночі викрали окупанти. 

Росіяни звинуватили Віру у вбивстві, хоча жінка переконана, що справжньою причиною арешту став  її український паспорт і те, що її загиблий брат був військовослужбовцем, який захищав Луганщину. Віра каже, що під тортурами погодилася зі звинуваченнями. Спершу жінку помістили до ізолятора тимчасового утримання, де вона пробула місяць, а опісля її майже рік утримували у луганському СІЗО. 

Віру обміняли у вересні 2024-го року. Після короткої реабілітації опинилася у тимчасовому поселенні в соціальному центрі. Нині працює у благодійному фонді у Чернігові, який підтримує сімʼї військовополонених. 

Поспілкуватися з Вірою Бірюк можна як онлайн, так і офлайн у Чернігові, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Чернігів

Олена Ягупова — мешканка  Кам’янки-Дніпровської  Запорізької області (місто окуповане).  Понад 20 років жінка працювала на державній службі, вона мала проукраїнську позицію. На Олену написали донос, що її чоловік служить у Збройних силах України.  У жовтні 2022 року окупанти викрали жінку з власного дому.

В застінках окупантів Олена пережила тортури: росіяни хотіли довідатися, де перебуває її коханий. Цікавила їх і інформація про людей з проукраїнськими поглядами.  

Олена також потрапила у трудове рабство до окупантів, які змушували заручників копати окопи. Ягупова виконувала важку роботу та жила в нелюдських умовах. Олені вдалося звільнитися після понад півроку в полоні.

Вже в безпеці Олена написала заяву до правоохоронних органів, пройшла судово-медичні експертизи. У жінки діагностували, зокрема,  черепно-мозкову травму, церебральну мікроангіопатію, погіршення зору, травми тазостегнового та плечового суглобів. Їй призначили другу групу інвалідності. Невдовзі Олені будуть робити операцію. Внаслідок пережитих катувань їй потрібно змінити два диски шийного відділу на імпланти. 

Жінка отримала статуси: позбавлення особистої свободи внаслідок російської агресії,  постраждалої внаслідок торгівлі людьми. Також вона має статус постраждалої від СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).  

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою на Київщині або у онлайн-форматі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

Фольклористка Ярина Сізик, режисерка анімації Марія Озірна та Херсонський художній музей ім. Олексія Шовкуненка започаткували проєкт, присвячений картинам, викраденим росіянами під час окупації міста. За підрахунками музейників, окупанти викрали близько десяти тисяч витворів мистецтва.

Мета проєкту: спробувати відтворити те, що забрали росіяни. На сьогодні команді вдалося “репродукувати” картину Михайла Брянського (1830-1908) “Портрет дівчини у вишиваній сукні”. Картину не просто перемалювали, а  осучаснили та анімували. “Оживити” її допомогла українська модель та співачка Дар’я Астаф’єва, яку мисткині перетворили на дівчину у вишитій сукні з украденого полотна. Під час анімації команда використала сорочку, яку вишила в окупації  херсонська гідеса Інна Микуцька.

Відтворили також олійне полотно Сергія Васильківського (1854-1917) “Козаки в степу”: у репродукуванні цієї картини взяли участь бійці ЗСУ Роман “Добряк” Колесник та Станіслав “Реф” Зорій. До цієї анімації Ярина та Марія додали українську народну пісню “Ой там за морями…” у виконанні гурту “Щука-Риба”. 

Нині засновниці проєкту працюють над наступними відновленнями.

Ярина Сізик та Марія Озірна готові до спілкування з журналістами у Києві.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Київ
• Херсон

Кондитерка Анна Воскобойник з чоловіком захопилися десертами, коли жили в Італії. Подружжя повернулося до Херсона, де відкрили кіоск з морозивом, який згодом виріс у цілу мережу. А у 2019 році Анна вирішила взяти участь у конкурсі на десерт-символ міста Херсон. 

Кондитерка місяцями експериментувала, згадувала, з чим рідне місто асоціювалося у дитинстві, і врешті приготувала десерт, який здобув перемогу на конкурсі. Торт “Херсон” прославив кондитерську Анни. Але початок великої війни змусив жінку покинути рідне місто. 

Подружжя вирішило відновити справу, але вже у Вінниці. Нині торт “Херсон” став популярним десертом в Україні і навіть за кордоном — його везуть, як гостинець. 

Поспілкуватися з Анною Воскобойник можна як онлайн, так і офлайн у Вінниці, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• культура
• Вінниця
• Херсон

Тетяна Славінська — кінологиня із Києва. У 2015 році після ротації її чоловік-військовий повернувся додому. Тоді жінка переживала, як він звикатиме до мирного життя, і вирішила, що собака вдома допоможе йому емоційно розслабитися. Так з’явився улюблений член сім’ї – Драйв (бельгійська вівчарка малінуа). У родини почалося нове життя: тренування, змагання. Наприкінці 2022 року Тетяна змогла поїхати до Польщі, де Драйва тренували шукати загиблих. 

Далі постало питання про фізичний захист – бронежилет для собаки. Тетяна шукала захисне екіпірування скрізь: в Україні, Європі, Америці. Паралельно думала над можливістю пошиття, адже іноземні аналоги дуже дорогі. Жінка вивчала закордонні зразки бронежилетів для собак, які їй привозили друзі військові-кінологи. Паралельно консультувалась з ветеринарним лікарем, оскільки бронежилет – це не лише про захист, а й про можливість собаці вільно рухатися. А ще неправильно підібраний жилет може зашкодити суглобам тварини. 

Відтак Тетяна експериментувала з моделями, змінювала крій, додавала нові елементи. Наприклад, на прохання військових, до бронежилета додали  ремінь, який давав можливість нести собаку, якщо є ймовірність пошкодити лапи (осколки, бите скло тощо). Влітку 2025 року Тетяна отримала патент на свій виріб. Наразі у жінки є дві робочі собаки, з якими вона працює над розмінуванням країни. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною у Києві або у онлайн-форматі. 

• жінки
• тварини
• Київ

Військовослужбовиці 63-ї окремої механізованої бригади на псевдо “Білка” 20 років. Дівчина залишилася вдовою — її чоловік Павло загинув на передовій. Після втрати коханого вона долучилась до армії, аби боротися з ворогом. 

“Білка” обрала для себе фах, повʼязаний із дронами, адже Павло також був оператором дронів. Дівчина хотіла працювати з розвідувальним дроном, але нині пілотує FPV. Військова вже пройшла навчання та служить у бригаді, де виконує бойові задачі. Вона переконана, що завдяки польотам відчуває, ніби її чоловік поруч, адже продовжує його роботу. 

Поспілкуватися з “Білкою” можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресофіцером.

• військові
• жінки
• загиблі

Комітет Всеукраїнської акції “Рушник надії” запрошує долучитися до фінального етапу ініціативи підтримки родин зниклих безвісти та полонених. Захід відбудеться 1 жовтня у Києві.

Акція об’єднала тисячі жінок з України та діаспори, які вишивали “Рушник надії” — як символ любові, єдності та молитви за повернення наших Героїв. 

У програмі:

•  виступи родин Захисників і Захисниць;
• вітальні слова представників державної влади;
• участь військових капеланів, духовенства та хорів.

На захід необхідно зареєструватись.

Довідково: Організатори акції: ГО “Жінки роду” до складу якої входить об’єднання “Жінки ТРО”, “Жінки ЗСУ” та ГО “Народжені вільними 2024” (93 омбр “Холодний яр”)  — спільноти, які вже багато місяців не дають зниклим і полоненим воїнам зникнути з пам’яті суспільства.

• жінки
• культура
• Київ