Теми за тегом: окупація

Волонтерка та депутатка Херсонської міської ради Оксана Погомій увесь період окупації міста чекала на звільнення від російських загарбників. А також допомагала тим, хто разом із нею переживав важкі часи. Жінці навіть вдавалося викладати відео із окупації. Також вона була у Херсоні, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС у червні 2023 року.

Оксана є керівником ГО “Справа громад Херсон”. Нещодавно організація створила Херсонський український культурний центр імені Олександра Меньшова (Олександр Меньшов —  український письменник з Херсона, який торік загинув на фронті). Це простір у сховищі, де проводять різноманітні заходи. Його можуть відвідувати усі охочі.

Одразу після деокупації Херсона ГО відкрила і волонтерську пекарню, де печуть хліб, який роздають військовим та місцевим. Саме у другу річницю звільнення Херсона (11 листопада) пекарня випече свою трьохсоттисячну хлібину. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Оксаною у  Херсоні або у онлайн форматі. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• культура
• окупація
• Херсон

Олександра Книга та її брат Андрій родом з міста Олешки, що на Херсонщині (населений пункт нині окупований). Коли на початку вторгнення російські танки зайшли в Олешки та Херсон, брат із сестрою залишились у регіоні та допомагали людям. Наприклад, знайомі Олександри з-за кордону організували декілька фур гуманітарки, а Андрій із Олександрою все це сортували, розподіляли та роздавали. Втім згодом почалися викрадення волонтерів, які висловлювали активну громадянську позицію, і братові з сестрою довелося виїхати  на підконтрольну Україні територію. 

Після деокупації Херсону (11 листопада 2022 року) волонтери одразу повернулися в місто, щоб відновлювати тут життя. Зокрема, вирішили  організувати в укритті творчі майстер-класи для малечі, оскільки було  зрозуміло, що розбиті, розграбовані школи і дитячі садки не скоро почнуть працювати. Це і було поштовхом  відкрити  благодійну організацію “Крила Фундейшн”( “KRYLA”).

А нещодавно за підтримки партнерів та донорів реалізували кілька великих проєктів у Мультипросторі “КРИЛА”— це  локація в укритті, де попри всю безпекову ситуацію в місті, у херсонців є можливість поспілкуватись чи здобути нові навички.   

Окремий напрямок роботи — гуманітарна місія в місті Олешки, що на лівому, окупованому, березі Херсонщини. Населений пункт сильно постраждав від підриву росіянами дамби Каховської ГЕС.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись у офлайн або онлайн форматі із Олександрою та Андрієм.

• волонтери
• діти
• окупація
• постраждалі
• Херсон

З початку цього навчального року у селі Богданівка, що на Київщині, учні мають змогу навчатись у модульному тимчасовому освітньому просторі (ТОПі).  Простір безбар’єрний, також там є генератор для безперебійного живлення, зручні меблі, сучасні планшети, мультимедійні панелі. У ТОПі є 6 класних кімнат, де зараз навчаються 250 учнів, яким раніше доводилось їздити в сусіднє село. 

Село Богданівка у 2022 році перебувало в окупації. Російські солдати розташувались у місцевій школі, а при відступі спалили її.  Вони також підірвали дитячий садочок, у якому зберігали боєприпаси. Так село залишилось без закладів освіти.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити  роботу модульного  тимчасового освітнього простору в Богданівці. 

Довідково: Тимчасові освітні простори споруджують в межах програми USAID “Мріємо та діємо”, що виконується IREX у партнерстві з БФ “savED” і ГО “ГО ГЛОБАЛ”. Вони втілюють цей проєкт у тісній співпраці з місцевими громадами, що втратили свої навчальні заклади внаслідок російської агресії.

• діти
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Благодійний фонд “Волонтерська спілка “Поруч” заснувало подружжя з Авдіївки (місто на Донеччині, нині знищене та окуповане росіянами). До початку повномасштабного вторгнення Русана та Богдан не займалися благодійністю, але велика війна змусила пару змінити своє життя. Спершу  взялися допомагати літнім людям та покинутим тваринам поблизу фронту. А незабаром подружжю вдалося сформувати команду однодумців та започаткувати благодійний фонд. 

Нині більшість учасників “Волонтерської спілки “Поруч” – це переселенці із зони бойових дій або окупованих росією територій. Окрім  іншого, Русана та Богдан створюють безпечні дитячі простори неподалік передової. Туди діти можуть прийти, аби навчатися, займатися творчістю або ж отримати психологічну підтримку від фахівців.

Один з таких просторів команда “Поруч” облаштувала у модульному містечку у Павлограді на Дніпропетровщині. Один з модулів команда привела до ладу, відремонтувала дах, завезла меблі, канцелярію, матеріали для дитячої творчості та знайшли кваліфікованих викладачів. З серпня 2024-го там постійно займаються 47 дітей. Схожі простори для дітей команда облаштувала в Ізюмі та Краматорську.

• волонтери
• діти
• окупація
• постраждалі
• Дніпро

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Валентина Нечволод працювала швачкою у Купʼянську на Харківщині. Жінка одразу хотіла евакуюватися, але не могла покинути матір, яка жила неподалік від міста. Проте 14-річного сина, який мешкав з нею у Куп’янську, залишати в окупації не хотіла.  Тож змушена була ухвалити непросте рішення – відпустити підлітка поїхати з волонтерами на підконтрольну Україні територію. 

Валентина 7 місяців провела в окупації без роботи, адже працювати на окупантів жінка не хотіла. Куп’янськ звільнили у вересні 2022-го року, разом з мамою Валентина виїхала до Харкова і взялася за пошуки роботи. Проте знайти постійне місце праці в місті, яке росіяни весь час обстрілюють і залишають без електроенергії, було непросто. Тож Валентина пройшла навчання для відкриття бізнесу. І вже незабаром їй вдалося отримати грант та започаткувати у Харкові жіночий простір “Незалежна”. 

В жіночому просторі працює три напрямки: салон краси, текстильна майстерня, ремонт одягу, а для діток проводять різноманітні свята. На роботу Валентина бере жінок-переселенок, які, як і вона колись, не можуть знайти роботу на новому місці. 

• жінки
• окупація
• Харків

Рита із міста Авдіївка, що на Донеччині (знаходиться за 13 кілометрів від Донецька. Нині — окуповане). У 2015 році 11-річна Рита жила там без батьків, лише з бабусею. Будинок родини був у одному із найнебезпечніших районів міста. Дівчинці доводилось ходити в школу під постійними російськими обстрілами. Саме Риту однією із перших зустріла Олена Розвадовська, співзасновниця БФ “Голоси дітей”, коли допомагала дітям на Сході України. З того часу Олена, Рита та її бабуся  —  дружать. 

Після початку повномасштабної війни Рита з бабусею виїхали на захід країни. Там дівчина працювала в осередку благодійного фонду “Голоси дітей” і  вже сама допомагала дітям, які постраждали від війни. 

Згодом Рита переїхала на Київщину та одружилася. Обранцем  дівчини став хлопець, який нині боронить Україну. БФ “Голоси дітей” допоміг з організацією свята. Оскільки дівчини росла без батька, під вінець її вів один працівників благодійного фонду. Нині Рита при надії.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Ритою на Київщині. (Також є кадри із весілля дівчини).

Довідково: У лютому 2024 року росіяни окупували місто Авдіївка у Донецькій області. Внаслідок ворожих обстрілів населений пункт залишився в руїнах. 

• діти
• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ

Надія Жарких —  викладач кавового мистецтва. У Херсон, місто на Півдні України, яке понад пів року було під російською окупацією, жінка разом  із сім’єю  переїхала із Миколаєва. Це сталось за два місяці до початку повномасштабного вторгнення рф. Надія хотіла відкрити у місті школу бариста. Офіційне відкриття було заплановане на 26 лютого 2022 року, але війна усе змінила. 

Жінка опинилась в окупації, працювала у кав’ярні подруги, волонтерила, зокрема, готувала їжу. Коли посипались погрози з боку окупантів, вирішила виїхати. Подолати довелось 70 блокпостів. Вже із Запоріжжя подалась у Київ, де й почала все з початку. 7 серпня 2023, саме у день річниці виїзду з окупації, з допомогою державного гранту  змогла відкрити кав’ярню під Києвом. 

Нині у кав’ярні Надія разом з командою навчає основ бізнесу, пов’язаного із кавою. Ученицями здебільшого є дівчата. І деякі з них уже встигли відкрити свої заклади не лише в Україні, а й навіть у Європі. 

Цьогоріч, під час час літіх блекаутів кав’ярня жінки слугувала ко-воркінгом. 

Також Надія разом зі своїм близьким оточенням створили у Миколаєві благодійний фонд “Welcome to Ukraine”, який допомагає військовим та цивільним. Нині він працює по всій Україні. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Надією на Київщині. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• окупація
• Київ
• Херсон

Наталія Гавриленко до повномасштабного вторгнення була підприємицею у Херсоні. Жінка готувалася до великої війни та разом з коханим планувала вступити до Тероборони. Вже 24-го лютого 2022-го року подружжя рушило до військкомату. Невдовзі херсонські тероборонівці, до яких долучилася і Наталія, отримали зброю. Проте прослужити встигли лише два дні.  

Наталія пригадує, як до кабінету, де перебували новосформовані тероборонівці, зайшов комбат, наказав скласти зброю і тікати додому полями. Тоді жінка разом з чоловіком і рештою цивільних усвідомили, що рідне місто будуть захищати самотужки. Так народився партизанський рух у Херсоні. Наталії з побратимами вдалося облаштувати шпиталь та налагодити співпрацю з Силами спеціальних операцій.

7 липня 2022 року росіяни вдерлися в дім Наталії, де вона перебувала разом з невісткою, сином та онуком. Наталію забрали до ізолятора тимчасового тримання на кілька місяців. Жінка каже, що її не катували, допитували на поліграфі і змусили дати інтерв’ю для російських пропагандистів. 1 листопада 2022-го року Наталію відпустили. Без документів, грошей, телефону. Нині вона продовжує волонтерити та підтримувати українських військових.

Наталія Гавриленко тимчасово перебуває в Ізюмі, що на Харківщині. Поспілкуватися з волонтеркою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Херсон

Мешканка Херсона Лариса Бортовик дізналася про повномасштабне вторгнення росії, коли була у Мексиці. Одразу почала шукати шляхи повернення додому. Дістатися України Лариса змогла якраз у дні окупації російськими військами Херсона. У травні 2022 року жінка поїхала в окуповане росіянами місто та вивезла звідти друзів, а також людей, які прагнули виїхати на підконтрольну Україні територію. 

Уже на Київщині жінка долучилась до волонтерського руху і розбирала завали зруйнованих внаслідок війни будівель. Жінка жила з думкою, що у її рідному місті треба реалізувати схожий проєкт з відбудови. Тож після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Лариса повернулася додому і стала координаторкою волонтерського руху “Добробат” у області. Разом із командою вона розбирала завали та відбудовувала житло. Також реалізовувала проєкти з відновлення приватних домогосподарств й укриттів у медзакладах. За відданість роботі та турботу, яку дарує людям, місцеві волонтери називають Ларису “мамою”.

У зв’язку з безпековою ситуацією на Херсонщині нині робота команди волонтерів сконцентрована на облаштуванні укриттів. 

Журналісти мають можливість поспілкуватись із Ларисою у Херсоні або у Києві, а також в онлайн-форматі. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• відбудова
• волонтери
• жінки
• окупація
• Херсон

12 років тому Юлія Рощенко разом зі своїм чоловіком створила копі-центр у Чорнобаївці на Херсонщині. Там односельці могли зробити копії документів чи роздрукувати необхідні папери. Після початку повномасштабного вторгнення росії Юлія ночами друкувала написи “Діти”, щоб ті, хто виїжджали з окупації, могли почепити ці листки на машини та спробувати убезпечити свої сім’ї від російських атак.

Згодом до копі-центру прийшли окупанти, вимагали, щоб Юлія та її чоловік друкували російські документи, а також фото на паспорти рф. Подружжя відмовилося навіть попри те, що ворог погрожував зброєю. Через загрозу життю родина Юлії вирушили на захід України, де жили, поки їхнє рідне село не звільнили українські військові. 

Після повернення подружжя отримало державний грант, аби знову запустити копі-центр у Чорнобаївці. Згодом Юлія разом з чоловіком змогла запустити другу точку вже у Херсоні.

Юлія Рощенко разом з чоловіком перебувають у Херсоні. Подружжя готове до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Херсон