Теми за тегом: окупація
Віра Бірюк — родом з села Бахмутівка, що на Луганщині. На початку повномасштабного вторгнення її дім опинився в окупації. Через рік життя у ворожому оточенні — жінку посеред ночі викрали окупанти.
Росіяни звинуватили Віру у вбивстві, хоча жінка переконана, що справжньою причиною арешту став її український паспорт і те, що її загиблий брат був військовослужбовцем, який захищав Луганщину. Віра каже, що під тортурами погодилася зі звинуваченнями. Спершу жінку помістили до ізолятора тимчасового утримання, де вона пробула місяць, а опісля її майже рік утримували у луганському СІЗО.
Віру обміняли у вересні 2024-го року. Після короткої реабілітації опинилася у тимчасовому поселенні в соціальному центрі. Нині працює у благодійному фонді у Чернігові, який підтримує сімʼї військовополонених.
Поспілкуватися з Вірою Бірюк можна як онлайн, так і офлайн у Чернігові, за попередньою домовленістю.
Олена Ягупова — мешканка Кам’янки-Дніпровської Запорізької області (місто окуповане). Понад 20 років жінка працювала на державній службі, вона мала проукраїнську позицію. На Олену написали донос, що її чоловік служить у Збройних силах України. У жовтні 2022 року окупанти викрали жінку з власного дому.
В застінках окупантів Олена пережила тортури: росіяни хотіли довідатися, де перебуває її коханий. Цікавила їх і інформація про людей з проукраїнськими поглядами.
Олена також потрапила у трудове рабство до окупантів, які змушували заручників копати окопи. Ягупова виконувала важку роботу та жила в нелюдських умовах. Олені вдалося звільнитися після понад півроку в полоні.
Вже в безпеці Олена написала заяву до правоохоронних органів, пройшла судово-медичні експертизи. У жінки діагностували, зокрема, черепно-мозкову травму, церебральну мікроангіопатію, погіршення зору, травми тазостегнового та плечового суглобів. Їй призначили другу групу інвалідності. Невдовзі Олені будуть робити операцію. Внаслідок пережитих катувань їй потрібно змінити два диски шийного відділу на імпланти.
Жінка отримала статуси: позбавлення особистої свободи внаслідок російської агресії, постраждалої внаслідок торгівлі людьми. Також вона має статус постраждалої від СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою на Київщині або у онлайн-форматі.
Фольклористка Ярина Сізик, режисерка анімації Марія Озірна та Херсонський художній музей ім. Олексія Шовкуненка започаткували проєкт, присвячений картинам, викраденим росіянами під час окупації міста. За підрахунками музейників, окупанти викрали близько десяти тисяч витворів мистецтва.
Мета проєкту: спробувати відтворити те, що забрали росіяни. На сьогодні команді вдалося “репродукувати” картину Михайла Брянського (1830-1908) “Портрет дівчини у вишиваній сукні”. Картину не просто перемалювали, а осучаснили та анімували. “Оживити” її допомогла українська модель та співачка Дар’я Астаф’єва, яку мисткині перетворили на дівчину у вишитій сукні з украденого полотна. Під час анімації команда використала сорочку, яку вишила в окупації херсонська гідеса Інна Микуцька.
Відтворили також олійне полотно Сергія Васильківського (1854-1917) “Козаки в степу”: у репродукуванні цієї картини взяли участь бійці ЗСУ Роман “Добряк” Колесник та Станіслав “Реф” Зорій. До цієї анімації Ярина та Марія додали українську народну пісню “Ой там за морями…” у виконанні гурту “Щука-Риба”.
Нині засновниці проєкту працюють над наступними відновленнями.
Ярина Сізик та Марія Озірна готові до спілкування з журналістами у Києві.
Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.
Олена та Валентин Бєлозоренки до повномасштабного вторгнення 11 років розвивали господарство у Станіславі на Херсонщині. Мали 30 кіз, 11 собак і 10 котів, виготовляли сири і проводили екскурсії для дітей та дорослих. З початком великої війни екоферма подружжя опинилася в окупації.
Вісім з половиною місяців вони пробули в оточенні ворога – аби вижити, обмінювалися продуктами з сусідами. Після того, як ЗСУ звільнили їхній населений пункт, пара з тваринами прожила ще рік на звільненій території, але під постійними обстрілами. Кілька ворожих ударів завдали шкоди і фермі – загинула одна тварина, згоріли корми, Валентин отримав контузію.
У жовтні 2023-го подружжя наважилося на евакуацію. На Київщині їх прихистили переселенці з Донеччини. Надали у безкоштовне користування ферму і будинок. За рік на новому місці поголів’я кіз зросло удвічі. В майбутньому подружжя планує відкрити на території ферми реабілітаційний центр для українських військових.
Поспілкуватися з Оленою та Валентином Бєлозоренками можна онлайн.
Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.
Олексію Сіваку з Херсона — 42 роки, він колишній моряк. На початку 2022 року чоловік планував вирушити у черговий рейс, однак його плани зруйнувало російське повномасштабне вторгнення. Олексій залишився в Херсоні разом із дружиною та тещею, яка має інвалідність. В окупованому місті він розклеював антиросійські листівки, робив з однодумцями опудала “мертвих росіян”, щоб завойовники не відчували себе в безпеці на українській землі.
24 серпня 2022 року, на День Незалежності України, Олексій разом з іншим містянином вивісив у місті український прапор. Наступного дня росіяни схопили обох чоловіків. Олексія побили на очах у дружини. Наступні 59 днів він провів у неволі, де пережив тортури та сексуальне насильство (СНПК — сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).
Після звільнення Олексій взявся розшукувати колишніх співкамерників. Згодом став співзасновником мережі “Випускники”, яка об’єднує чоловіків, що пережили полон і тортури. Також нині чоловік є головою ГО “Випускники” (“Alumni”), яку було створено, щоб допомогти українцям, які постраждали через російську агресію, зокрема від тортур і СНПК. Організація робить акцент саме на підтримці цивільних чоловіків. Йдеться про кілька сотень людей: від 20 до 76 років. Вони мають змогу отримати юридичну та психологічну допомогу, також для учасників проводять ретрити.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись з Олексієм у Києві, Херсоні або онлайн-форматі.
Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.
26 вересня у Києві відбудеться презентація аналітичного звіту “Як росія стирає українську ідентичність під виглядом боротьби з екстремізмом”.
Учасники:
- Марія Красненко, авторка звіту, залучена експертка ГО ЦГП “Альменда”;
- Тетяна Личко, документаторка ГО ЦГП “Альменда”;
- Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації ГО ЦГП
“Альменда”.
Теми для обговорення:
– як антиекстремістське законодавство використовується для викорінення української культури та формування “загальноросійської ідентичності”;
– які інструменти тиску застосовуються до учасників освітнього процесу на ТОТ під виглядом “боротьби з екстремізмом”;
– що необхідно робити на національному та міжнародному рівнях для захисту української ідентичності дітей на окупованих територіях;
– які приклади успішної протидії ідеологічному впливу рф на світогляд українських дітей уже сьогодні можна використовувати, зокрема через українську освіту.
Довідково: З 2014 року росія веде не лише збройну агресію, а й системну політику ідеологічного контролю та асиміляції на тимчасово окупованих територіях України. Формально прикриваючись “боротьбою з екстремізмом”, рф перетворила цей інструмент на засіб переслідування всіх, хто зберігає українську культуру, мову й ідентичність. Особливим об’єктом тиску стають діти та освітнє середовище.
23 вересня у Києві відбудеться церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу есе та плакатів “Я тебе чую: підтримую однолітка в окупації”. Під час церемонії будуть представлені роботи переможців та лауреатів. Кожна робота — це послання підтримки одноліткам у тимчасовій окупації. Послання, які вже були почуті.
Програма заходу:
- презентація виставки “Я тебе чую: підтримую однолітка в окупації”;
- виступи представників державних інституцій та членів журі конкурсу;
- нагородження переможців конкурсу.
Конкурс вдруге організував Центр громадянської просвіти “Альменда”. Його мета — посилити розуміння та емпатію українського суспільства до реалій життя дітей на тимчасово окупованих територіях. Цього року участь у конкурсі взяли діти з різних регіонів України, надіславши майже 700 робіт у номінаціях “Есе” та “Соціальний плакат”.
Організатори запрошують представників медіа, громадських організацій та всіх охочих долучитися до події, висвітлити церемонію нагородження й розповісти історії дітей, які через творчість підтримують однолітків в окупації.
Конкурс підтримали українські митці Олександр Грехов і Катерина Бабкіна, а також Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Представництво Президента України в АР Крим і Центр захисту прав дитини Офісу Омбудсмана.
На подію необхідно зареєструватись до 21 вересня.
Довідково: Захід організований в межах проєкту “Захист дитинства: справедливість та реінтеграція для дітей з ТОТ” за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Transition Promotion Program.
Марія Фененко до 2014-го року жила у Волноваському районі Донеччини. У дитинстві дівчина із захопленням допомагала дідусю впорядковувати сімейні фотоальбоми і завжди спостерігала, як він фотографує родину. Коли Марія поїхала навчатися до Донецька, мама подарувала їй першу камеру. Так у дівчини зʼявилися замовлення і зароблені кошти зі світлин. Втім після того, як росія вперше атакувала Україну, дівчина зібралася та виїхала з рідного краю до столиці.
Вже у Києві Марія повернулася до навчання та серйозно взялася за своє хобі – фотографію, і вирішила перетворити його на професію. Завдяки подарованій камері, дівчині вдалося зробити портфоліо, заробити на кращу вживану камеру, а через 10 років стати успішною фотографкою.
Нині Марія також бере участь, як фотографка, у благодійних проєктах, які направлені на підтримку українського війська та переселенців. А у майбутньому дівчина мріє про свій найцінніший кадр – деокупованої Донеччини.
Поспілкуватися з Марією можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.
16 дітей минулого тижня вдалося врятувати з окупації у межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та завдяки допомозі команди Save Ukraine.
- 17-річній Мілані довелося чекати маму з підвалу. Там жінку тримали три дні без їжі та води лише через те, що тато дівчини — український військовий. Вона пройшла обшуки, поліграф, приниження. Жінці погрожували, що її можуть “знайти у Дніпрі”. Тому донька жила в постійному страху, що мама зникне назавжди.
- 17-річний Марк пішов на урок, а потрапив на військовий облік. Після “психологічного тесту” російські військові забрали хлопця разом з деякими однокласниками до військкомату без дозволу батьків. А ще хлопець мало не залишився сиротою, коли дрон влучив у машину його мами й тата, які вижили дивом.
- 2-річна Соломія також дивом вижила в окупації. Коли дитина прокинулася вночі з температурою 40 °C, мама Олена не дочекалася швидкої й вирішила сама відвезти доньку до лікарні. Але російські військові не пустили їхню машину через міст, погрожуючи розбити скло. Тоді жінка взяла доньку на руки й пішла понтоном у темряві.
- Родина 14-річної Аліни ледве встигла виїхати з окупації, щоб не залишитися на вулиці. Окупаційна влада погрожувала відібрати у сімʼї квартиру. Та навіть на блокпості їх не хотіли пропускати, поки дівчина не видалила всі українські канали з телефона.
Сьогодні всі вони вже у безпеці, проходять реабілітацію, відновлюють документи, отримують психологічну підтримку та допомогу з житлом, мають дах над головою й підтримку.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із представниками Save Ukraine.
У деокупованому місті Балаклія на Харківщині благодійний фонд savED за підтримки партнерів облаштував два підземних освітніх простори. Це дасть можливість сотням місцевих дітей відвідувати позашкільні офлайн-заняття у громаді.
Перший навчальний осередок площею понад 1100 квадратних метрів функціонуватиме на базі укриття одного з балаклійських ліцеїв. З початку повномасштабної війни учні закладу навчалися виключно онлайн. А навесні 2025 року російські БПЛА двічі влучили у будівлю ліцею, в результаті чого була пошкоджена покрівля та одне крило закладу.
Аби відновити доступ до позакласних офлайн-занять у ліцеї, благодійний фонд savED за підтримки U-Lead у 2023 році створив освітній центр “Вулик”, де учні мали позашкільні активності з педагогами. Цьогоріч завдяки благодійному “Збору із зірочкою” від партнерів KFC Україна фонду вдалося облаштувати додатковий простір для ліцеїстів під землею. В укритті є 6 класних кімнат, зони для спортивних занять, читання, харчування та відпочинку. Облаштування обійшлося у понад 2,8 мільйони гривень.
Другий підземний освітній простір у Балаклії фонд savED облаштував на базі ще одного міського ліцею. На початку повномасштабного вторгнення заклад був пошкоджений внаслідок авіаударів рф, а уже під час окупації російські військові розграбували його приміщення. За підтримки партнерів з IT-компанії tsukat та Adobe фонду savED вдалося облаштувати в укритті ліцею навчальний простір, де можуть одночасно займатися більше сотні учнів. Вартість реалізації проєкту склала більше 390 тисяч гривень.
