Теми за тегом: окупація

30 березня, напередодні третьої річниці звільнення Бучанської  громади від окупантів, у Бучі на Київщині відбудуться заходи з вшанування пам’яті жертв російської агресії. 

Програма заходів: 

• Мітинг-реквієм із вшанування пам’яті полеглих Героїв,
• Акція “Молитва за мир”. Меморіальний захід на честь загиблих цивільних у Бучі, з виконанням духовного гімну “Молитва за Україну”,
• Презентація книги “Голоси пам’яті. Буча — місто героїв”. 

Буча, яка стала символом незламної волі українського народу та свідком жахливих воєнних злочинів російської армії, об’єднає родини загиблих, мешканців міста, представників влади та міжнародну спільноту. Разом вшанують пам’ять тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. 

Довідково: За час бойових дій та російської окупації Бучі в лютому-березні 2022 року тут загинули сотні людей. Після чого назва міста під Києвом назавжди стала синонімом воєнних злочинів російської армії в Україні.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

У прифронтових громадах кожен побутовий процес стає випробуванням. Відсутність централізованого водопостачання у Святогірську означає, що для людей навіть можливість випрати речі чи прийняти душ – це виклик. Але громада знайшла рішення.

На початку 2023 року там з’явився перший санітарний модуль. У приміщенні є бак на 1200 літрів,  санвузол, дві пральні машини і  три  душові кабінки. Санітарний модуль може працювати без електропостачання, оскільки є генератор. Також є можливість використовувати дрова для опалення. 

Загалом, у громаді вже є два таких санітарних модулі і цьогоріч має з’явитися третій. Також у місті функціонує соціальна пральня, із забезпеченням якої допоміг проєкт “Пліч-о-пліч: згуртовані громади”. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити роботу санітарних модулів та соціальної пральні. Також є можливість отримати коментарі в онлайн-форматі. 

Довідково: 5 червня 2022 року російські війська окупували частину Святогірська, що на Донеччині. У вересні того ж року Сили оборони звільнили його. Після деокупації Святогірськ залишився без централізованого водопостачання, система була пошкоджена через бойові дії.

• окупація
• постраждалі

Валентина Ганцева працює у бібліотеці села Солдатське на Сумщині понад 32 роки. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення у бібліотеці зробили сучасний ремонт і придбали нове обладнання. Але будівля книгозбірні не витримала авіаудару росіян, які поцілили просто у центр окупованого села. Від бібліотеки залишився дах та стіни: всередині споруди усе пошкодила вибухова хвиля. Попри окупацію та роботу ворожої авіації Валентина разом з чоловіком взялася збирати вцілілі книжки та ховати їх у мішки з-під зерна. Жінці вдалося вивезти та врятувати понад 1000 примірників.

У квітні 2022 року українські військові деокупували село. Приміщення бібліотеки допомогла відновити благодійниця з Німеччини, і вже восени 2022-го року Валентина знову відкрила двері книгозбірні для читачів.

Довідково: До 11 квітня 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив про повне відновлення контролю над державним кордоном у Сумській області.

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Суми

Родина Ігоря Циби облаштувала страусину ферму на власному подвірʼї близько 12 років тому. Загалом, у селі Верхня Сироватка, що на Сумщині, господарі тримали понад 50 видів різноманітних пернатих.

З початком повномасштабного вторгнення їхнє село опинилася в окупації, а усі тварини під загрозою. Через гучні масовані обстріли на початку березня 2022-го року птахи травмувалися у вольєрах. Трьох страусів довелося приспати, адже ушкодження були надто серйозними.

Після деокупації села на фермі взялися також за реабілітацію диких тварин. Серед них була косуля, яка потрапила під комбайн і залишилася без ноги та лебідь, якого дістали з криги з обрубаними крилами. На утримання ферми господар витрачає власні кошти.

Довідково: Ігор Циб перебуває на Сумщині. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

До 11 квітня 2022 року Сили оборони України звільнили Сумщину та відновили контроль над державним кордоном у Сумській області. 

• окупація
• постраждалі
• тварини
• Суми

Лариса Загрива присвятила 25 років освіті. Жінка працювала вчителькою, а у 2022-му році очолила Центр надання соціальних послуг на Чернігівщині. З початком повномасштабної війни селище Михайло-Коцюбинське, де жила і працювала Лариса, опинилося в окупації. 37 днів жінка продовжувала ходити на роботу і опікуватися людьми похилого віку, які залишилися у селищі. Лариса ховала від росіян документи, п’ять разів опинялася під прицілом. Окупанти приходили в її дім серед ночі, допитували чоловіка Лариси.

Після звільнення Михайло-Коцюбинського завдяки підтримці Програми розвитку ООН Ларисі вдалося заснувати Університет третього віку. Нині там функціонує вже декілька напрямків навчання: факультет здорового способу життя, факультет філософії та факультет декоративно-прикладного мистецтва. Окрім цього, Лариса створила проєкт мобільно-соціальної допомоги: Чернігівщиною курсує авто з волонтерами, які допомагають мешканцям по господарству. Також в Університеті віднедавна функціонує простір життєстійкості, де жінки, діти, ВПО та ті, хто постраждав від війни, можуть індивідуально працювати з психологом або ж відвідувати групи підтримки.

Довідково: До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область. 

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Чернігів

Науковці Чернігівського історичного музею ім. Тарновського виїжджають у село Ягідне на Чернігівщині, щоб зібрати спогади очевидців. (Навесні 2022 року у підвалі школи окупанти майже місяць утримували у нелюдських умовах понад 300 місцевих жителів). 

Загалом, з вересня 2023 науковці приїжджали у Ягідне, щоб зафіксувати історичні артефакти. Вони дослідили та описали понад 1000 предметів. Це одяг, взуття, особисті речі, рюкзаки, книги, коробки з-під ворожих сухпайків, тюбики від антисептиків, російські газети, дерев’яні піддони, на яких доводилось сидіти та спати бранцям і навіть пластикові пляшки з-під води, які слугували туалетом. Експерти здійснили описи у всіх кімнатах підвального приміщення. Та фіксували (фотографували  та описували) артефакти на території населеного пункту. Наприклад, залишки ворожої техніки, уніформи, ящики з-під боєприпасів. 

На прохання обласної влади до музею передали копії документів окупантів, які знайшли у Ягідному. 

Усі досліджені науковцями предмети залишатимуться на місцях. У планах влади створити меморіальний комплекс у Ягідному, до якого увійде шкільний підвал, де утримували бранців.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та приєднатись до виїзду наукових співробітників музею, а також побачити історичні артефакти. 

Довідково: Село Ягідне розташоване неподалік Чернігова. На початку повномасштабного вторгнення росіяни влаштували штаб у місцевій школі. У її підвалі вони майже місяць утримували місцевих жителів — 299 дорослих та 67 дітей. (Ледь не все населення села).  Площа підвалу — 197 кв.м. Через брак місця людям доводилося спати сидячи, також була нестача кисню.  Тоді загинули 10 людей.

У лютому 2023 року фото підвалу в селі Ягідне потрапило на обкладинку відомого американського журналу TIME.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Чернігів

Марина Котлобай – лікарка-дерматологиня, починала у FRIDA (українсько-ізраїльська місія медичних волонтерів), як лікарка-волонтерка, сьогодні ж – одна із капітанів виїзних місій.  

Марина родом з міста Хрустальний, що на Луганщині (місто окуповане з весни 2014 року). Після 2014-го вона вимушено переїхала до Харкова, а звідти згодом у Сіверськодонецьк на Луганщині (місто окуповане з червня 2022 року). З початком повномасштабного вторгнення їй знову довелося покинути дім – разом із батьками Марина виїхала за кордон. Однак, вже за кілька місяців повернулась, аби розпочати нове життя у столиці.

Журналісти можуть поспілкуватись з Мариною у Києві, онлайн або під час виїздів місій FRIDA.

Довідково: FRIDA Ukraine – це українсько–ізраїльська місія медичних волонтерів, що спрямована на допомогу цивільному населенню. Лікарі-волонтери забезпечують українців, що постраждали внаслідок бойових дій, високоякісною медициною.

• волонтери
• лікарі
• окупація
• постраждалі
• Київ

14 березня 2022 року Сергій Прищепа називає своїм другим днем народження. Того дня він із сім’єю намагався виїхати з окупованої території в Чернігівській області, але потрапив під обстріл. Автомобіль згорів вщент, а він сам дивом залишився живим.

Сергій уже понад рік проходить реабілітацію. Процес відновлення складний і тривалий, але чоловік не втрачає сили духу. Зараз він не просто повернувся у форму, а навіть став сильнішим: завдяки наполегливим тренуванням підіймає більшу вагу, ніж до поранення.

Довідково: Сергій Прищепа є учасником програми “Неопалимі”. Це національна програма безоплатної зовнішньої реабілітації й лікування травм, опіків та рубців для людей, які постраждали внаслідок війни. 

До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область від російських окупантів.

• загиблі
• злочини росіян
• лікарі
• окупація
• постраждалі
• Київ

Валерія Вершиніна народилася та виросла у Донецьку. У 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну та окупувала її рідне місто, жінка разом з родиною евакуювалася до Києва.

У столиці Валерія долучилася до БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, який опікується вимушеними переселенцями. Працювала у робочій групі, яка розробляла законодавство щодо ВПО. У 2024-му році Валерія очолила благодійний фонд. 

“Стабілізейшен Суппорт Сервісез” отримував кошти американських донорів, адже один з напрямків роботи фонду — допомога переселенцям у відбудові власного житла. Втім, нещодавно фінансування зупинили і низка проєктів опинилася під загрозою. Нині Валерія працює над тим, щоб залучити донорів із інших країн і продовжити роботу фонду.

Поспілкуватися з Валерією Вершиніною можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

Довідково: Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” — українська благодійна організація, що з 2016 року займається подоланням соціальних наслідків війни та наданням комплексної підтримки внутрішньо переміщеним особам. Фонд надає гуманітарну та правову допомогу, здійснює ремонт пошкодженого житла, зміцнює систему соціального захисту та розвиває мережу Рад ВПО, започатковану фондом у 2019-2020х роках. Діяльність фонду охоплює всю країну, і зосереджена на відновленні постраждалих громад і покращенні доступу до соціальних послуг для найбільш вразливих категорій населення.

• відбудова
• жінки
• окупація
• постраждалі
• Київ

Медіа, що релоковані з тимчасово окупованих громад, є чи не єдиним надійним, достовірним і відкритим каналом комунікації для людей, які через війну опинилися по різні боки лінії фронту, в різних країнах, на різних континентах. Через скорочення ґрантових програм, тривалу війну, проблеми в економіці – редакції потрапили в умови ідеального шторму. За даними дослідження, яке провів Інститут масової інформації, більше половини регіональних медіа втратили частину фінансування. 

На круглому столі у Медіацентрі Україна редактори та журналісти, медіаексперти та представників влади зберуться, щоб напрацювати можливі кроки для виведення українських регіональних медіа із кризи.

Спікери: 

• Оксана Романюк, директорка Інститут Масової Інформації (ІМІ),
• Андрій Діхтяренко, співзасновник та головний редактор “Реальної газети”, 
• Анна Мурликіна, редакторка 0629.com.ua, керівниця проєкту Relocated Media Cluster,
• Євгенія Вірлич, головна редакторка сайту “Кавун.City”, 
• Ганна Бокова, головна редакторка, “Бахмут IN.UA”,
• Валерія Мельник, заступниця головного редактора видання “Трибун”,
• Валерія Круподеря, координаторка гарячої лінії “Східного Варіанта”.

• окупація
• Київ