Теми за тегом: окупація

Ксенія Клейнос у 2015 році відкрила у Бердянську (нині місто окуповане) Запорізької області креативний простір — антикафе “ЧАС Є”. Повномасштабне вторгнення рф жінка застала вдома: о 4 ранку почула вибухи. Вирішила їхати у село поблизу Бердянська, бо думала, що там безпечніше. У селі прожила 40 днів, бачила як над будинком кружляли гвинтокрили. Жінка вирішила виїхати: їй довелось подолати 16 російських блокпостів, щоб дістатись Запоріжжя.

У квітні 2022 року Ксенія переїхала до Львова. Та вирішила відкрити кав’ярню (влітку  подала заявку на грант від держави).  Вже на початку осені  запустила громадський проєкт “Ми — Бердянськ”, аби підтримати інших бердянців-переселенців. Тим часом прийшла відповідь: Ксенія отримала грант  у 240 тисяч гривень. Нині Ксенія збирає бердянців у своїй кав’ярні, де проводять, зокрема, художні майстер класи, також там грають у настільні ігри.  У спільноти навіть є свій  читацький клуб.  

Також у кав’ярні, яку жінка назвала на честь честь бердянського острова — “Дзендзик”, працюють двоє  земляків Ксенії.  

• жінки
• окупація
• постраждалі
• Львів

Леране Хайбулаєва — кримська татарка, яка народилася в Узбекистані, куди радянська влада депортувала її родину із Криму. Дитиною Леране повернулася на півострів. А в 2016-му, після окупації Криму росією, змушена була покинути дім. Оселилась на Київщині. Вже у 2022-му тікала з Ірпеня, на який наступали росіяни. 

У Криму Леране працювала журналісткою та писала про економіку. Втім, жінка завжди мріяла створити сімейне кафе. На Київщині відкрила маленьку чебуречну, а пізніше  — кафе у передмісті столиці. У Львові, який став четвертою домівкою Леране, вона знову повернулася до улюбленої справи та заснувала кафе “Кримський дворик”. 

Ця справа допомагає жінці підтримувати свого сина, який ще навчається у школі, а також чоловіка-ветерана, який пройшов АТО і захищав Україну під час повномасштабного вторгнення, а нині повернувся з передової через інвалідність. Леране каже, що мріє ще про один переїзд — до звільненого від росіян Криму. 

• жінки
• їжа
• окупація
• постраждалі
• Львів

Наукові співробітники Чернігівського історичного музею ім. Тарновського фіксують історичні артефакти, які залишаються у підвалі  школи в селі Ягідне на Чернігівщині. Саме там, окупанти навесні 2022 року майже місяць утримували у нелюдських умовах понад 300 місцевих жителів.

Фахівці здійснюють виїзди до школи в Ягідному ще з вересня минулого року. За цей час вони дослідили та описали понад 600 артефактів.  Серед іншого, це одяг, взуття, особисті речі, рюкзаки, книги, коробки з-під ворожих сухпайків, тюбики від антисептиків, російські газети, дерев’яні піддони, на яких доводилось сидіти та спати бранцям і навіть пластикові пляшки з-під води, які слугували туалетом. Експерти вже здійснили описи у 5 кімнатах, а зараз працюють у спортзалі (найбільше приміщення підвалу). Роботи планують завершити у лютому. 

Усі досліджені предмети залишатимуться на місці. У планах влади створити у підвалі школи музей.  

Журналісти мають змогу приєднатись до виїзду наукових співробітників музею та висвітлити їхню роботу.

Довідково: Село Ягідне розташоване неподалік Чернігова. На початку повномасштабного вторгнення росіяни влаштували штаб у місцевій школі. У її підвалі вони майже місяць утримували місцевих жителів — 299 дорослих та 67 дітей. (Ледь не все населення села).  Площа підвалу — 197 кв.м. Через брак місяця людям доводилося спати сидячи, також була нестача кисню.  Тоді загинули 10 людей.

У лютому фото підвалу в селі Ягідне потрапило на обкладинку відомого американського журналу TIME.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Чернігів

Тетяна Тіпакова народилася у Донецьку, близько 30 років жила у Бердянську, що у Запорізькій області (зараз місто окуповане). До початку повномаштабного вторгненя рф працювала у туристичній фірмі.

На початку повномасштабної війни Тетяна організовувала у Бердянську мирні акції на підтримку України. За це російські військові викрали жінку: натягли мішок на голову, відвезли до колонії, допитували два дні та били. До пальців Тетяни підключали електричний струм, імітували розстріл. Її також примусили записати відео з вибаченням. Бранку відпустили, але вже наступного дня знову схопили. Цього разу тримали 4 дні, жінці знову довелось пережити тортури.

Після цього Тетяна вирішила тікати із міста. Вона подолала більше 20 блокпостів, щоб дістатися Запоріжжя. Згодом, заснувала там ГО “Рідна стежка”, аби підтримати земляків, які теж були вимушені покинути окуповане місто. Людям допомагають із харчами, медикаментами, влаштовують дозвілля. Також допомагають військовим із Бердянскої громади. Гасло організації: “Наше серце назавжди жовто-блакитне”.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною у офлайн та онлайн форматі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені

17 січня у Медіацентрі Україна – Укрінформ відбудеться пресконференція щодо ситуації на ТОТ у 2023 році та щодо викликів 2024 року.

Під час заходу учасники обговорять суспільно-політичну ситуацію, гуманітарну кризу та порушення Міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих територіях. А також виклики 2024 року, зокрема, вибори президента рф.

Крім того, в межах заходу буде представлене дослідження OSINT-агенції Мольфар “Агенти кремля у рясах: як священнослужителі УПЦ (МП) лобіюють інтереси росії”.

Учасники:

• Андрій Юсов, представник ГУР;
• Анатолій Стельмах, заступник Міністра з питань реінтеграції ТОТ;
• Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної боротьби МКІП;
• Павло Фіялковський, аналітик OSINT-агенції;
• Представник Центру національного спротиву ССО;

Необхідно зареєструватись на подію.

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Ользі — 70 років. Вона вчителька, яка опікується 5 усиновленими дітьми. Її чоловік — важкохворий. 

Населений пункт на Херсонщині, де жила родина, росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення. Жінка боялась, що ворожі військові можуть розлучити її із дітьми, адже донька та сини — усиновлені. Виїхати з окупації вдалось лише з третьої спроби. 

Нині сім’я живе в орендованій квартирі. Втім, рідний брат Ольги допоміг купити ділянку землі на Київщині. А волонтери “Добробату” зголосились звести для родини нове житло. Це буде одноповерховий екобудинок із дерева. Його почнуть будувати із настанням тепла. 

Довідково: “Добробат” — це добровольчий будівельний батальйон, який допомагає постраждалим у нагальному відновленні житла та об’єктів соціальної інфраструктури на деокупованих територіях.

• відбудова
• волонтери
• діти
• окупація
• постраждалі
• Київ

Олена Зіньова — підприємиця з Херсона. Понад 20 років жінка опікувалася власною крамницею і продавала вишиті українські сорочки, рушники, прикраси та сувеніри з петриківським розписом. Коли ворог у 2022 році окупував рідне місто Олени, їй довелося ретельно сховати всі речі з українською символікою, а магазин зачинити, адже росіяни шукали та знищували усе, що було бодай якось пов’язано з Україною. Олена три місяці прожила в окупації, врешті наважилася виїхати, а з собою вирішила взяти колекцію вишиванок та український прапор. Разом з родиною жінці вдалося подолати 33 російські блокпости, кожен з яких, за словами Олени, міг стати останнім. 

Сім’я підприємиці облаштувалася у Кривому Розі на Дніпропетровщині, де одразу взялася відновлювати бізнес. Олена створювала крамницю з нуля, робила ремонт і закуповувала обладнання, на заміну тому, що змушена була залишити у Херсоні. Нині одяг з крамниці Олени носять не лише у Кривому Розі, а й замовляють з-за кордону. Жінка мріє, що незабаром зможе повернутися до рідного міста й знову тішити покупців українськими вишитими сорочками. 

Довідково: 11 листопада 2022 Сили Оборони України звільнили Херсон від окупантів. З того часу росія постійно обстрілює місто та вбиває мирних мешканців Херсона.

• відбудова
• жінки
• культура
• окупація
• Дніпро

Володимир Сагайдак — директор Центру соціально-психологічної реабілітації дітей на Херсонщині. З початком повномасштабної війни та окупації регіону чоловік переїхав жити до Центру, аби разом з колективом піклуватися про 52 дітей-сиріт. За словами Володимира, окупанти намагалися вивезти дітей до росії під різними приводами, зокрема, нібито на оздоровлення. Але колектив закладу завадив цим планам. Володимир переховував сиріт у різних людей: своїх родичів, співробітників Центру. Згодом вихованців закладу таємно вивезли на підконтрольну Україні територію: для проходження ворожих блок-постів підготували спеціальну легенду та навіть підробили документи. 

Нині Центр соціально-психологічної реабілітації дітей порожній, всі діти евакуйовані. Більшість перебуває або у родичів, або у прийомних родинах, які зголосилися піклуватися про них.

Володимир Сагайдак мешкає на Херсонщині, готовий до спілкування зі ЗМІ, як офлайн, так і онлайн.

• діти
• окупація
• Херсон

Київський обласний центр  ментального здоров’я окупанти захопили на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Російські військові оселилися у закладі. Вони викрали звідти цінне обладнання. А сам центр сильно понищили. 

Після деокупації медзаклад почали відновлювати: зокрема, днями  відкрили відділення медико-психологічної реабілітації. Воно створене на базі одного із відділень центру, яке під час повномасштабного вторгнення постраждало найбільше. Тут допомагатимуть військовим, їхнім рідним  та цивільним, які постраждали від агресії рф. Загалом пацієнтам надаватимуть понад 20 різновидів реабілітаційних послуг. Серед іншого, для відновлення використовуватимуть VR-окуляри. 

Журналісти  можуть  дізнатися більше про роботу та відновлення центру, взяти інтерв’ю у керівництва закладу, поспілкуватись з лікарями і,  за можливості, з пацієнтами. 

Довідково: Київський обласний центр ментального здоров’я є спеціалізованим медичним закладом для надання кваліфікованого стаціонарного медичного обстеження, лікування і соціально-трудової реабілітації хворих з психічними розладами.

• відбудова
• злочини росіян
• окупація
• Київ

18 грудня у Медіацентрі Україна — Укрінформ відбудеться пресконференція “Переслідування і приниження: реалії адвокатів в окупованому Криму”

Учасники: 

•  Дар’я Свиридова, експертка Коаліції “Україна. П’ята ранку”, партнерка АО AZONES;
• Роман Мартиновський, адвокат, який виїхав із Севастополя після початку окупації, експерт ГО “Регіональний центр прав людини”;
• Віталій Секретар, перший заступник керівника Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
• Ілля Костін, адвокат, лейтенант юстиції Головного управління військової юстиції, член правління Асоціації правників України;

Теми для обговорення:

• З якими ризиками стикаються кримські адвокати, які продовжили добросовісно виконувати свою роботу в умовах окупації? 
• Якими способами окупаційна влада тисне на незалежних адвокатів?
• Які ризики несуть за собою ініціативи огульного записування у “колаборанти” усіх без винятку адвокатів, які продовжують працювати в окупації?

• окупація
• Київ