Теми за тегом: Одеса
24 березня державні інспектори обстежили узбережжя в районі 16-ї станції Великого Фонтану в Одесі. На піску виявили осередки забруднення у вигляді згустків мазуту розміром від 2 до 15 см. Плями простяглися приблизно на 500 метрів, місцями утворюючи щільні скупчення.
З метою оперативного реагування екологи відібрали зразки морської води для аналізу на вміст нафтопродуктів у лабораторії інспекції. Також зразки забруднюючої речовини з піском передали до Українського наукового центру екології моря для проведення детальних лабораторних досліджень.
Причиною забруднення, ймовірно, стала масштабна екологічна катастрофа, спричинена затопленням російських нафтових танкерів “Волгонефть-212” та “Волгонефть-239” у Керченській протоці 15 грудня 2024 року. Тоді в Чорне море потрапило понад 4000 тонн мазуту, а збитки від розливу оцінили у 14 мільярдів доларів. Це — найбільша аварія такого масштабу в історії Чорного моря.
Раніше схожі мазутні забруднення зафіксували на узбережжі Лиманської громади, де зібрали понад 400 кг нафтопродуктів, а також у селищі Фонтанка під Одесою.
Юлія Мархель, голова Let’s do it Ukraine, коментує ситуацію: “Екологічна трагедія, спричинена російськими танкерами, вже торкнулася українських берегів. Забруднення нашого моря – це пряма загроза екосистемі, здоров’ю громадян і туристичному потенціалу регіону”.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу отримати коментарі від представників Let’s do it Ukraine (найбільший молодіжний екорух України) у Києві та від екологів у Одесі.
16 березня по всій Україні пройде щорічна акція з вшанування пам’яті жертв трагедії Маріупольського драмтеатру. Маріупольців та всіх небайдужих запрошують запалити лампадки пам’яті біля будівель міських театрів.
Акція відбудеться у Вінниці, Житомирі, Дніпрі, Запоріжжі (15.03), Івано-Франківську, Калуші, Львові, Києві, Кам’янському, Кременчуці, Рівному, Тернополі, Ужгороді, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях, Кропивницькому, Полтаві, Кривому Розі, Одесі.
Довідково: 16 березня 2022 року російські окупанти скинули авіабомби на Маріупольський драмтеатр. Напис “ДЕТИ”, зроблений великими літерами і добре помітний з неба, не зупинив їх. У театрі переховувалися сотні маріупольських родин. Людей, які шукали порятунку від російських обстрілів. У той день загинули сотні невинних, серед них – діти.
Маріупольський драмтеатр — місце, що стало символом жорстокості та руйнування. Символом трагедії війни, болю Маріуполя та України. Символом воєнного злочину російських окупантів, який світ не має права забути.
З початком повномасштабного вторгнення Анна Пайкіна виїхала з Одеси за кордон, адже боялася опинитися у ворожій окупації. В Іспанії жінка перейшла з російської на українську мову, а навесні 2023-го вирішила повернутися додому. Анна хотіла розвивати українську культуру саме в рідній Одесі. Спершу у своїх соцмережах зібрала тих, хто бажав спробувати разом колядувати. Жінка домовилася з одеськими закладами харчування, щоб завітати з традиційними українськими співами саме до них.
Згодом Анна започаткувала етногурт “Легіт”. Чимало його учасниць – дружини військових, які чекають на коханих з фронту. Тож “Легіт”, окрім популяризації української культури, має ще одну мету – допомагає співачкам впоратися із переживаннями.
Незабаром гурт планує нові виступи в Одесі. Поспілкуватися з Анною Пайкіною та учасницями гурту можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.
26 лютого 2022-го року настоятель одеського Свято-Троїцького храму Православної церкви України Василь Вирозуб опинився у ворожому полоні. Він був одним з тих, хто вирушив на острів Зміїний, щоби забрати тіла прикордонників, яких тоді ще вважали загиблими.
Українське судно, яким прямував Василь, захопив російський крейсер “Москва”. Чоловік разом з ще двома військовими капеланами і лікарем потрапив до російського полону. Полон Василя тривав 70 днів, впродовж яких він пройшов через тортури. Росіяни допитували українців постійно: не могли збагнути, чому екіпаж вирушив забирати тіла прикордонників. Полонених змушували співати гімн країни-агресорки, стояти на колінах, а також тримали в одиночних камерах.
Після полону Василь отримав премію “Пам’яті народів” від чеської некомерційної організації Post Bellum, головна мета якої вшанувати живих свідків історичних подій: ветеранів війни, політв’язнів.
Поспілкуватися з Василем Вирозубом можна, як онлайн, так і офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю.
Довідково: Бої за острів Зміїний розпочалися 24 лютого 2022 року, тоді ж російські окупанти захопили острів. Спершу з’явилася інформація, що загинули всі 13 українських прикордонників, які захищали острів. Згодом Прикордонна служба України повідомила, що захисники Зміїного можуть перебувати в полоні.
4 липня 2022 року острів Зміїний повернувся під контроль України.
Мазут, що потрапив у Чорне море внаслідок аварії російських танкерів у Керченській протоці, виявили на Одещині.
Як повідомив доктор біологічних наук та начальник науково-дослідного відділу Нацпарку “Тузлівські лимани” Іван Русєв, мазут винесло після штормів на піщаний пересип в рекреаційній зоні “Катранка” біля Дунайського біосферного заповідника і Національного природного парку “Тузлівські лимани”. Іван Русєв переконаний, що ця подія спричинить велику шкоду для природних екосистем Чорного моря. Науковець також повідомив, що команда Нацпарку “Тузлівські лимани” проводить обстеження різних ділянок пересипу і згодом повідомить про масштаби забруднення.
Поспілкуватися з Іваном Русєвом можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.
Довідково: 15 грудня 2024 року поблизу Керченської протоки в Чорному морі зазнали ушкоджень два російські танкери. За даними ЗМІ, вони перевозили приблизно 4300 тонн мазуту.
17-річний Радомир Тютюнник – син військовослужбовця ЗСУ. Ще на початку повномасштабного вторгнення батько розповів йому, що дрони, зокрема, FPV – це одна з критичних потреб українських захисників на передовій. Тож Радомир вирішив допомогти татові і спробував самостійно майструвати прилади.
Всю необхідну інформацію хлопець знайшов в інтернеті. Перші “пташки” успішно пройшли випробування і Радомир взявся за постійну збірку дронів. Спершу хлопець майстрував безпілотники у вільний час після школи. А нині вже зібрав команду, яка разом виробляє понад 1000 приладів на місяців. Деталі для FPV-дронів волонтери друкують на 3D принтері. За час своєї праці Радомир передав на фронт близько 15 тисяч FPV-дронів.
Поспілкуватися з Радомиром Тютюнником можна онлайн або офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю.
Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, у Львові запланований перформанс “Третє Різдво у полоні”, а мирні акції відбудуться у 24 містах України.
21 грудня заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Чернігові, Ірпені, Вінниці, Коломиї, Житомирі, Обухові, Полтаві, Павлограді та Запоріжжі.
22 грудня мирні акції заплановані у Києві, Умані, Кролевці, Коростені, Овручі, Черкасах, Ужгороді, Миколаєві, Коростишеві, Ковелі, Кропивницькому, Одесі, Острозі та Львові.
Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.
Андрій Лейнвебер захоплювався конями змалечку, а першого коня придбав у 14 років. У 2022 році хлопець заснував власний кінний клуб у Мелітополі (місті на півдні України). У клубі навчалися верхової їзди і дорослі, і діти. Також Андрій викладав джигітування – мистецтво трюкової їзди.
Після початку повномасштабного вторгнення росії, конюшня Андрія опинилася у небезпеці. Російські снаряди пошкодили одну із будівель. Наляканих вибухами тварин Андрію та його товаришам довелося збирати по усьому місту. П’ять коней чоловік забрав до себе додому, а решту розділили між друзями.
Коли Мелітополь окупували росіяни, коням почав загрожувати ще й голод: у місті бракувало кормів. Росіяни не дозволяли їздити за ними у інші населені пункти та навіть спеціально знищували сіно для коней. Одного дня самого Андрія схопили окупанти. Два тижні його тримали у камері без зв’язку. Після того, як росіяни відпустили чоловіка, він вирішив евакуйовуватися. З собою зміг вивезти трьох коней. Щоправда, виїхати вдалося лише з третьої спроби: двічі окупанти розвертали чоловіка на блокпостах.
Новий кінний клуб започаткував на Одещині, там утримує 5 коней та одного поні. Також Андрій запрошує військових на іпотерапію.
Олена Грекова — етнічна болгарка. Її предки прибули на землі Бессарабії ще у 18 столітті.
До повномасштабної війни Олена була директоркою та власницею успішної будівельної компанії в Одесі. А нині вона — майор, офіцер відділу розвитку в Командуванні Військово-Морських Сил ЗСУ.
Ще з 2014 року Олена долучилася до волонтерського руху в Одесі: опікувалася родинами військових, які вийшли з Криму, не зрадивши присязі. Тоді жінка відгукнулася на заклик зустріти автобус з речами для тих, хто виїхав з півострова. Там познайомилася з іншими небайдужими одеситами. Разом вони створили в соцмережі групу “Допомога ВМС”. Волонтери розподілили райони міста між собою і намагалися знайти все, чого потребували родини військових.
З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році жінка вивезла сина та волонтерила у Румунії. Втім уже в травні вона вирішила мобілізуватися та приєднатися до тих військових, яким допомагала з 2014 року. У війську Олена продовжує займатись волонтерством та допомагати захисникам.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою в Одесі, або у онлайн-форматі.
Довідково: Бессарабія — історична область у східній Європі між річками Прут, Дністер, гирлом Дунаю та Чорним морем. 70% площі Бессарабії розміщено на території сучасної Молдови, решта — на території України.
До початку повномасштабного вторгнення еколог Владислав Михайленко викладав студентам в університеті. Але після лютого 2022-го року чоловік вирішив, що його діяльність не на часі. Тож почав міркувати, як екологія може підтримати українське військо. Так з’явився проєкт “Пластик рятує життя”.
Владислав організував збори пластикових кришечок від пляшок з напоями. Також зібрав команду волонтерів, які зголосилися сортувати кришечки, аби на переробку йшов лише той пластик, за який можна отримати кошти. Адже мета проєкту – за виручені гроші придбати техніку для військових.
Для того, щоб купити бодай один FPV-дрон, потрібно відсортувати 1.5 тони пластикових кришечок. За час існування проєкту команді Владислава серед іншого вдалося придбати реанімобіль, два дрони Mavic 3T та три FPV-дрони. Долучитися до збору кришечок може кожен охочий, пластик можна передати волонтерам у Одесі або ж надіслати поштою.
Поспілкуватися з Владиславом Михайленко можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю.
