Теми за тегом: Одеса

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, у Львові запланований перформанс “Третє Різдво у полоні”, а мирні акції відбудуться у 24 містах України.

21 грудня заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Чернігові, Ірпені, Вінниці, Коломиї, Житомирі, Обухові, Полтаві, Павлограді та Запоріжжі.

22 грудня мирні акції заплановані у Києві, Умані, Кролевці, Коростені, Овручі, Черкасах, Ужгороді, Миколаєві, Коростишеві, Ковелі, Кропивницькому, Одесі, Острозі та Львові.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Львів
• Одеса

Андрій Лейнвебер захоплювався конями змалечку, а першого коня придбав у 14 років. У 2022 році хлопець заснував власний кінний клуб у Мелітополі (місті на півдні України). У клубі навчалися верхової їзди і дорослі,  і діти. Також Андрій викладав джигітування – мистецтво трюкової їзди. 

Після початку повномасштабного вторгнення росії, конюшня Андрія опинилася у небезпеці. Російські снаряди пошкодили одну із будівель. Наляканих вибухами тварин Андрію та його товаришам довелося збирати по усьому місту. П’ять коней чоловік забрав до себе додому, а решту розділили між друзями.

Коли Мелітополь окупували росіяни, коням почав загрожувати ще й голод: у місті бракувало кормів. Росіяни не дозволяли їздити за ними  у інші населені пункти та навіть спеціально знищували сіно для коней. Одного дня самого Андрія схопили окупанти. Два тижні його тримали у камері без зв’язку. Після того, як росіяни відпустили чоловіка, він вирішив евакуйовуватися. З собою зміг вивезти трьох коней. Щоправда, виїхати вдалося лише з третьої спроби: двічі окупанти розвертали чоловіка на блокпостах. 

Новий кінний клуб започаткував на Одещині, там утримує 5 коней та одного поні. Також Андрій запрошує військових на іпотерапію.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• тварини
• Одеса

Олена Грекова  — етнічна болгарка. Її предки прибули на землі Бессарабії  ще у 18 столітті.

До повномасштабної війни Олена була директоркою та власницею успішної будівельної компанії в Одесі. А нині вона — майор, офіцер відділу розвитку в Командуванні Військово-Морських Сил  ЗСУ. 

Ще з 2014 року Олена долучилася до волонтерського руху в Одесі:  опікувалася родинами військових, які вийшли з Криму, не зрадивши присязі. Тоді жінка відгукнулася на заклик зустріти автобус з речами для тих, хто виїхав з півострова. Там познайомилася з іншими небайдужими одеситами. Разом вони створили в соцмережі групу “Допомога ВМС”. Волонтери розподілили райони міста між собою і намагалися знайти все, чого потребували родини військових.

З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році жінка вивезла сина та волонтерила у Румунії. Втім уже в травні вона вирішила мобілізуватися та приєднатися до тих військових, яким допомагала з 2014 року. У війську Олена продовжує займатись волонтерством та допомагати захисникам. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою в Одесі, або у онлайн-форматі. 

Довідково: Бессарабія — історична область у східній Європі між річками Прут, Дністер, гирлом Дунаю та Чорним морем. 70% площі Бессарабії розміщено на території сучасної Молдови, решта — на території України. 

• військові
• волонтери
• жінки
• Одеса

До початку повномасштабного вторгнення еколог Владислав Михайленко  викладав студентам в університеті. Але після лютого 2022-го року чоловік вирішив, що його діяльність не на часі. Тож почав міркувати, як екологія може підтримати українське військо. Так з’явився проєкт “Пластик рятує життя”.

Владислав організував збори пластикових кришечок від пляшок з напоями. Також зібрав команду волонтерів, які зголосилися сортувати кришечки, аби на переробку йшов лише той пластик, за який можна отримати кошти. Адже мета проєкту – за виручені гроші придбати техніку для військових.

Для того, щоб купити бодай один FPV-дрон, потрібно відсортувати 1.5 тони пластикових кришечок. За час існування проєкту команді Владислава серед іншого вдалося придбати реанімобіль, два дрони Mavic 3T та три FPV-дрони. Долучитися до збору кришечок може кожен охочий, пластик можна передати волонтерам у Одесі або ж надіслати поштою.

Поспілкуватися з Владиславом Михайленко можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• екологія
• Київ
• Одеса

Ільяс Шейхіслямов – кримський татарин, волонтер з Одещини. Ільяс жив у Криму з народження. Після окупації півострова росіянами у 2014-му, чоловік провів там ще чотири роки. Після 2019-го приїжджав до Криму лише влітку, аби зустрітися зі своєю сім’єю. Початок повномасштабного вторгнення Ільяс зустрів за кордоном: навчався в університеті у Туреччині. Незабаром вирішив повернутися до України, щоб волонтерити і підтримувати українське військо. 

Викладачі відмовляли Ільяса від повернення, але чоловік настояв і згодом приїхав до Одеси. Там одразу взявся до роботи та приєднався до ГО “Кримські татари Одещини”. 5-го березня 2024-го року Ільяс дізнався, що його батька – Алі Мамутова, який з родиною перебував у окупованому Криму, затримали росіяни. Звістку чоловік отримав від свого молодшого брата. Окупанти неправдиво обвинувачують Алі Мамутова у  створенні або участі в терористичному угрупованні. 

Поки батько перебував у СІЗО Сімферополя, Ільяс ще міг спілкуватися з ним через російський додаток “Зонателеком”. Втім, Алі Мамутова етапували до російського Ростова і звʼязок з ним обірвався. Після затримання батька Ільяс вирішив стати юристом, як і думав у підліткові роки, і вступив до Таврійського національного університету ім. Вернадського, який через окупацію півострова переїхав до столиці. Чоловік каже, що це один зі способів не втрачати ментальний зв’язок із Кримом. 

Поспілкуватися з Ільясом Шейхіслямовим можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Станом на травень цього року Кримськотатарський Ресурсний Центр зафіксував 331 випадок політичних ув’язнень і фактів переслідування у кримінальних справах за період анексії Криму, 217 із них – проти представників кримськотатарського народу.

• волонтери
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Одеса

Вадиму Нестеренко – 33 роки, два з них чоловік провів у ворожому полоні. Службу в Силах Оборони Вадим розпочав ще у 2011-му році, одразу після проходження строкової служби. Спершу військовий був у Ізмаїльському прикордонному загоні, а вже у 2018-му долучився до 35-ї окремої бригади морської піхоти – у її складі Вадим й зустрів повномасштабне вторгнення на острові Зміїний. Там разом з побратимами потрапив у російський полон. 

Вадим пробув у полоні 2 роки і 3 місяці. Його катували: труїли газом, били електрошоком, ламали кості, вибивали зуби і морили голодом. З полону Вадим повернувся 31 травня 2024-го року з вагою 59 кілограмів.

Через місяць після звільнення з ворожого полону Вадим потрапив до реабілітаційного центру на Львівщині. Понад три місяці військовий відновлював своє здоров’я і зумів повернути частину втраченої ваги. Нині Вадим налаштований повернутися до війська, а також втілити давню мрію – побачити Париж.

Вадим Нестеренко перебуває у Львові. З 4-го листопада військовий буде в Одесі. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів
• Одеса

Христина Драгомарецька за фахом архітектор, їй — 27 років. З початком повномасштабної війни дівчина стала відловлювачкою безпритульних  тварин. Вона також евакуює чотирилапих із зони бойових дій. Працювати там доводиться попри ворожі обстріли. Наприклад, нещодавно у Торецьку на Донеччині, поруч з Христиною “прилетіли” три російські керовані авіаційні бомби (КАБи). А у Вовчанську на Харківщині під час порятунку тварин Христина отримала осколкове поранення: ворог “накрив” мінометом. 

Як у відловлювачки  —  у дівчини є спеціальна петля та духова трубка. Разом із Христиною працює її собака (німецька вівчарка) “Міледі”. Вона допомагає розшукати чотирилапих, у яких дівчина влучила дротиком із наркозом: у тварин ще є декілька хвилин на втечу. 

Христина також заснувала на Одещині притулок для чотирилапих, куди евакуює деяких тварин із зони бойових дій. Там їх лікують, соціалізують та прилаштовують у нові сім’ї (близько 70% чотирилапих їдуть за кордон). Нині у притулку Христини 160 собак. 

Журналісти мають змогу  дізнатись більше про роботу Христини та поспілкуватись із нею у онлайн або офлайн форматі за попередньою домовленістю. 

Довідково: Христина займається порятунком тварин із зони бойових дій разом із  БФ “12 вартових”. Також дівчина  долучалась до  місії порятунку  “UAnimals”.

• жінки
• постраждалі
• тварини
• Одеса

Владислав Задорін потрапив до війська у 2019-му році — долучився до 35-ї бригади морської піхоти. Повномасштабне вторгнення боєць зустрів на острові Зміїний і разом з іншими оборонцями острова потрапив у російський полон. 

У неволі Владислав провів два роки, пережив тортури, як фізичні, так і психологічні. За час полону боєць втратив 60 кілограмів — половину своєї ваги. Адже в неволі бранців морили голодом. Владислав пригадує, що люди були змушені їсти черв’яків, а дехто жував туалетний папір. 

Про те, що їде на обмін, чоловік дізнався вже в автобусі. До цього був переконаний, що його везуть до іншої тюрми. 3 січня 2024-го року Владислав Задорін повернувся до України. Нині боєць реабілітується після пережитого, а згодом планує повернутися до служби, але вже у ролі інструктора.

Владислав Задорін перебуває в Одесі. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Бої за острів Зміїний розпочалися 24 лютого 2022 року з ракетного обстрілу українського прикордонного гарнізону. В результаті обстрілу всі споруди на острові були зруйновані, але українські прикордонники продовжили захищатися. Після кількох годин бою російські окупанти захопили Зміїний, а його оборонців взяли в полон. 

30 червня 2022 року російський гарнізон було поспіхом евакуйовано зі Зміїного, а 4 липня українські військові встановили на острові прапор України.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Одеса

Аліна Багай працює на Одеській залізниці. Жінка  —  мостова майстриня, яка керує бригадою ремонтників. Серед підлеглих Аліни лише чоловіки. Під її керівництвом вони вкладають нові залізобетонні плити замість старого асфальтового покриття. Жінка не вважає, що бути начальницею чоловічої групи важко, адже прекрасно справляється із такою роботою.

• жінки
• Одеса

Дмитро Стєпнов захоплювався веслуванням на ялах – невеличких шлюпках з кількома парами весел – змалечку. З 2018-го року Дмитро навчав усіх охочих веслувати на ялі у Маріуполі. Чоловік зібрав команду та навіть брав участь у змаганнях. 

Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро разом з командою зміг евакуюватися із оточеного росіянами Маріуполя до Дніпра. І вже на новому місці створив все з нуля: збудував нову сучасну шлюпку і відновив заняття. 

Згодом до його ініціативи долучився реабілітаційний центр з Одеси, який запропонував проводити заняття з веслування для військовослужбовців, які втратили кінцівки на передовій. Нині ініціатива веслування на ялах для військових працює безкоштовно у Дніпрі, Одесі та Києві. Дмитро отримує позитивні відгуки від бійців, які навчаються, реабілітуються та беруть участь у змаганнях. 

Дмитро Стєпнов перебуває у Дніпрі. Чоловік готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Київ
• Дніпро
• Одеса