До повномасштабного вторгнення Вікторія Бобринок працювала директоркою у школі в Токмаку, що на Запоріжжі. З початком великої війни рідне місто Вікторії окупували росіяни, тож жінка виїхала на підконтрольну Україні територію. У Львові спершу влаштувалася секретаркою до однієї зі шкіл, але згодом вирішила допомагати тим, кому також довелося покинути рідні домівки. 

Жінка звернулася до міжнародного благодійного фонду “Альянс громадського здоров’я”: спільно вирішили створити шелтер для ВПО. Спершу до прихистку приїхали вчителі з Запоріжжя, згодом — переселенці з інших регіонів. Але з часом кількість відвідувачів почала зменшуватися. Тож Вікторія перетворила шелтер на “Безпечний табір” для дітей з прифронтових територій. Жінка створила для них спеціальну програму, аби не мали часу нудьгувати. В таборі діти опановують базові навички популярних професій, зокрема, програмування; їздять на екскурсії. Зміни у таборі тривають кілька тижнів. Наступна — запланована на 11 березня. 

Між таборовими змінами Вікторія продовжує опікуватися переселенцями: влаштовує різноманітні заходи, як для дітей, так і для дорослих, організовує фотосесії, тренінги та екскурсії, аби люди могли якомога швидше адаптуватися у місті та призвичаїтися до нового життя.

• діти
• жінки
• Львів

Естрадно-цирковій студії “Jin Roh” у Херсоні — 15 років. Повномасштабне вторгнення росії учасники студії зустріли у рідному місті: шукали їжу та ліки, з якими була проблема у перші тижні. Та ховалися по підвалах. Один із залів студії також тимчасово перетворили на бомбосховище:  там постійно ночували близько 40 людей. Вже невдовзі після початку окупації Херсону репресії росіян проти мирних мешканців посилились, тож вихованці студії покидали місто. Засновник та директор “Jin Roh”  Роман Ващенко теж був вимушений виїхати, оскільки окупанти його розшукували. 

Ващенко повернувся в Херсон після звільнення міста, а з червня минулого року працює там постійно. Студія намагається відновити свою роботу, хоча це й непросто. Адже до повномасштабного вторгнення у “Jin Roh” займалось близько 300 учнів, а нині тренування відвідують — від 2 до 8. Важливим викликом є безпека учнів, адже місто продовжують обстрілювати окупанти.  

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто. 

• діти
• культура
• Херсон

Сім’я Федорченко із Херсонщини пробула в окупації понад півтора року.  

Ще будучи вдома Тетяна та її чоловік Радж (у нього ромське походження) робили все можливе аби не брати російське громадянство і не віддавати свою доньку й онуків у російську школу. Родина встигла пережити голод, ракетні обстріли, від яких ховалися у підвалі та тиранію російського режиму. Щодня їхніми вулицями ходили військові з раптовими рейдами. 

Одного разу до сусіда увірвався підрозділ російських солдатів. Тоді до Тетяни, яка була на вулиці, підійшов міліціонер, який сказав їй бути “свідком у справі”.  А коли Радж хотів забрати дружину у двір, на нього навели приціл автомата. Двічі вистрілили вгору та знову “тримали на мушці”. Жінка вмовила чоловіка піти в дім та відпустити її на показання.

Родина виїхала з окупації у вересні 2023 року. 4 місяці жили та отримували всеохоплюючу підтримку у центрі “Надії та відновлення” благодійної організації “Save Ukraine”. Серед іншого, фахівці  надали дорослим і дітям психологічну допомогу. 

Нині родина живе на Полтавщині. Спілкування можливе у офлайн та онлайн форматі. 

• діти
• окупація
• постраждалі
• Полтава

Нещодавно в залі Черчилля британського парламенту в межах заходу “Відлуння трагедії: розповіді про війну росії в Україні” виступила Вероніка Шелдагаєва, голова Дитячої креативної ради благодійного фонду “Голоси дітей”. Дівчина розповіла членам парламенту, дипломатам і правозахисникам Великої Британії про жахіття життя в російській окупації. 

Дівчина, яка прожила в окупованому Херсоні 7 місяців, розповіла, що російські військові приходили в її школу і погрозами примушували керівництво перейти на бік окупантів. Батьків шантажували позбавленням батьківських прав, якщо діти не підуть в окупаційні школи за російськими програмами. Дівчина не ходила до школи, поки жила в окупації. Тому дуже боялась, щоб її не забрали від сім’ї. Навіть ховалася, коли хтось стукав у двері.  Повна розповідь тут.

Також в стінах британського парламенту виступив із промовою Олег Афанасьєв, головний герой документального фільму “Віддалений гавкіт собак”. Хлопець розповів про 40 днів життя під російськими обстрілами в Маріуполі навесні 2022 року. 

Зокрема, згадав, про те, що він із братами, тіткою та бабусею прожили в підвалі два місяці. У них майже не було їжі та води.  Серед ночі хлопець прокидався від голоду. Бачив мертві тіла. Щоб врятуватись, довелось пройти через фільтраційні табори росіян.  Повна історія тут. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Олегом на Київщині, а із Веронікою в Одесі.

• діти
• злочини росіян
• окупація

Марина та Микола — військовослужбовці, познайомились у 2019 році на службі. Жінка мала двох доньок від попереднього шлюбу — Олену та Олександру.  Чоловік — доньку Мілану. Спочатку сім’я жила в Маріуполі на Донеччині (нині місто окуповане), потім переїхала до Бердянська у Запорізькій області (нині місто окуповане).

Служили в бригаді Національної гвардії України “Азов”. У 2020 році Микола звільнився з “Азову”, перейшов до морської піхоти. Контракт Марини закінчився у листопаді 2021 року, але вона не захотіла залишати побратимів.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Марина разом з іншими азовцями, які боронили Маріуполь, опинилася на заводі  “Азовсталь” (прим. металургійний комбінат, де точилися запеклі бої з ворогом навесні 2022 року). Микола хотів помінятися з Мариною, поїхати на “Азовсталь” замість неї. Жінка ж умовила не робити цього, адже на блокпосту росіяни застрелили трьох хлопців, які йшли до своїх дівчат, а чимало інших, хто проривався на комбінат, зникли безвісти. Марина вже тоді розуміла, що з “Азовсталі” їй та іншим військовим навряд чи вдасться вийти живими. І просила коханого піклуватися про доньок. 8 травня 2022 року жінка загинула під час пожежі на металургійному комбінаті.  

Нині Микола бореться за право удочерити доньок своєї коханої та подарувати їм щасливе майбутнє. Чоловік зараз купує дівчатам трикімнатну квартиру на Київщині, де вони житимуть разом, як сім’я. 

Завдяки благодійному фонду “Діти Героїв” доньки загиблої Марини отримують подарунки та відвідали реабілітаційний табір, це допомогло їм відволіктися від жахливих спогадів та тривожних думок. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

На середину лютого під опікою фонду — 7889 підопічних. З них 1062 — ВПО, 151 дитина втратили маму і тата, 177  дітей з інвалідністю, 970 — діти з багатодітних родин. Щотижня до фонду приєднуються близько 80 дітей. 88% підопічних фонду — це діти військовослужбовців, 12% — цивільних.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Київ

У селі Озера, що входить до Гостомельської громади, благодійна організація Gurtum Charity Foundation створила унікальне “космічне укриття”. Там може ховатися під час тривог малеча із місцевого садочка і діти з двох сусідніх шкіл. Загалом, бомбосховище може вміщати — 160  людей. Особливість його у тому, що  розфарбоване у космічній тематиці.  

До  творчої роботи благодійники залучили професійну художницю, робота тривала майже 2 тижні. Розписи покрили близько 70 квадратних метрів стін. Фарбу обирали спеціальну — безпечну для малюків.

Нині на стінах укриття, серед іншого, можна побачити планети, космонавта і навіть єнота у космічному кораблі. Також в укритті є спеціальна різнокольорова підсвітка, щоб підсилити “занурення в космос”.  

Створити укриття допомогла діаспора українців в Японії (НПО “Краяни”).

Нагадаємо, раніше  благодійна організація Gurtum Charity Foundation  збудувала для школярів у Гостомелі укриття у вигляді будиночка Гобітів — “Hobbit house”.  Фото можна побачити тут. 

• діти
• Київ

ГО “Покоління У” в партнерстві з Харківським театром ляльок ім. В. Афанасьєва та Bray Area Partnership (Ірландія) розпочала масштабний проєкт “Мої лялькові історії” для дітей та підлітків, чиї родини були змушені переїхати подалі від зони бойових дій.

У Києві, Харкові та Бреї (Ірландія) команда проєкту проводить заняття з лялькової та музичної терапії. Через ці практики організатори прагнуть допомогти дітям, зокрема, підліткам, подолати травму та стрес від зміни оточення. А згодом, на основі напрацювань проєкту, створити повноцінний курс лялькотерапії, який можна буде масштабувати та розвивати далі.

Ініціаторками проєкту є Крістіна Люльченко, креативна директорка ГО “Покоління У”, та Ольга Пінаєва, викладачка лялькотерапії, засновниця проєкту “Торба ляльок”. 

Проєкт триватиме до 24 березня.

Довідково: “Покоління У” — громадська організація, створена групою представників культури з метою вирішення різних гостросоціальних питаннь. Діяльність об’єднання включає у себе організацію арт-резиденції, соціальних проєктів та майстер-класів.

• діти
• психологічна підтримка
• Київ
• Харків

14-річний Матвій Глазунов двічі переселенець. Коли росія вперше атакувала Україну у 2014 році, хлопцю разом з родиною довелося покинути рідну Авдіївку, що на Донеччині. Звідти вони перебралися до Ізюма на Харківщину. А коли розпочалося повномасштабне вторгнення, сім’я Матвія знову переїхала: цього разу до Одеси. 

Усе пережите Матвій переосмислює у своїх мультиплікаційних фільмах. Він власноруч виготовляє кожного персонажа та декорації, після чого фіксує всі рухи на камеру та монтує мультфільм. У 2021 році його фільм “Меліса” здобув гран-прі на Міжнародному фестивалі Children Kinofest. Наступного року з фільмом “Чорний лютий” Матвій переміг у номінації “Найкращий анімаційний фільм” цього фестивалю. Нині підліток вже має ідею для наступної стрічки та готується незабаром почати писати сценарій. У майбутньому підліток мріє стати режисером. 

Довідково: Українські війська 17 лютого 2024 року вийшли з Авдіївки. Оборона міста тривала 10 років. Нині воно повністю зруйноване внаслідок російських бомбардувань.

• діти
• культура
• Одеса

Світлана Александренко — працює старшим інспектором-черговим відділення поліції №1 (селище Короп) Новгород-Сіверського райвідділу, що на Чернігівщині. Жінка  поєднує службу в добових нарядах і турботу про сімох дітей. 

За рік до повномасштабної війни жінка разом із своїм чоловіком Сергієм стали батьками-опікунами для трьох дітей з інтернату (двоє братиків та сестричка). А коли Сили оборони України вигнали російську навалу з північних регіонів держави, до сім’ї приєдналися ще двоє дівчат. 

У цих дівчаток — Катрусі та Софійки з Любецької громади, що на самісінькому кордоні з білоруссю, у червні 2022 року раптово померла мати, яка їх виховувала сама. Коли соціальні працівники повідомили про це Світлану і Сергія, вони негайно вирушили знайомитись з сестричками.

Довідково: 2 квітня 2022 року від російських загарбників було звільнено Київську та Чернігівську області. (Росіянами було окуповано 2/3 Чернігівської області.)

• діти
• жінки

До повномасштабного вторгнення Костянтин Маломуж подорожував світом як бізнес-тренер. Чоловік побував у 42-х країнах, а у 2019-му пережив трагічну ДТП. Саме після аварії у Костянтина з’явилося бажання займатися творчістю: писати сценарії для дитячих коміксів. 

Свою ідею він реалізував вже після початку повномасштабного російського вторгення та добровільної мобілізації до Сил Оборони. Костянтин відповідає за доставку боєприпасів на Півдні, а у вільний час розробляє комікси. Йому допомагає товариш-художник, разом вже створили комікс “Супергерой у кожному з нас”. Мальопис розрахований на дітей 10-12 років. Костянтин друкує комікси за власний рахунок, а готові примірники роздає дітям  — нині понад 40 тисяч вже знайшли своїх адресатів. Окрім цього, чоловік також працює над україномовним мультиком про єдність.

Довідково: 24 лютого 2024 року виповнюється 2 роки від початку злочинного повномасштабного вторгнення росії. Напад став кульмінацією загарбницької війни, яку рф 10 років веде проти України. Ця війна розпочалася 20 лютого 2014 року. Тоді росіяни вторглися без опізнавальних знаків на територію українського Криму та окупували півострів. Після цього росія розпочала війну і на сході України. 

• військові
• діти