Теми за тегом: злочини росіян

Тетяна Грек впродовж останніх 15 років навчає карате дітей та дорослих. До повномасштабного вторгнення разом з чоловіком заснувала приватний спортзал у Бучі на Київщині. З початком великої війни родина опинилася в окупації, їхній спортзал росіяни розграбували, а будинок жінки розстріляли. Через два тижні окупації Тетяна з сім’єю зуміла вибратися на підконтрольну Україні територію.

Повернутися до Бучі жінка наважилася лише через рік. За цей час інші тренери, які залишилися у місті, відновили спортзал та почали знову навчати дітей. Тож після повернення на Тетяну вже чекали учні. Також у Бучі відновила роботу державна школа бойових мистецтв, куди жінку запросили викладати.

Поспілкуватися з Тетяною Грек можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Київ

До початку повномасштабного вторгнення 29-річний Микола Петровський жив у Херсоні разом із батьком та бабусею. Хлопець має групу інвалідності: після аварії у нього ампутована частина лівої стопи, він має протез.

Після того, як Херсон окупували росіяни, Микола волонтерив у місті.  Російські силовики викрали хлопця із власного дому.  

У вересні 2023 року окупаційний “Верховний суд Криму” засудив Миколу Петровського до 16 років колонії суворого режиму за нібито “шпигунство”.

Із листів Миколи відомо, що в неволі його катували: били, не надавали належної медичної допомоги, яку потребує людина з інвалідністю, морили голодом. 

Повністю з історією волонтера можна ознайомитись тут. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із матір’ю Миколи (онлайн), а також із адвокаткою та експертами у Києві (офлайн).

• волонтери
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі

Тетяні Скибі — 66 років, за фахом вона вихователька дитячого садка. Жінка є жителькою Гостомеля та головою ОСББ  двох  багатоквартирних будинків. На початку повномасштабного вторгнення вона відкрила усі підвальні приміщення ОСББ, розставила там дерев’яні піддони, щоб люди мали де сховатись. Там переховувалась понад сотня людей. Серед них навіть було 2-місячне немовля. Жінка готувала їжу разом із сусідами у своїй квартирі. Коли вимкнули усі комунікації — готували на вулиці.  Чоловіка Тетяни поранило вибуховою хвилею.

5 березня до будинків зайшли окупанти і там оселилися. Люди залишалися у підвалах. Згодом частина зважилась на евакуацію і пішла в інший мікрорайон, втім виїхати не вдалось. Окупанти сказали людям повертатись та хотіли вивезти їх до Білорусі. Але ніхто із мешканців на це не погодився.

Лише через декілька днів Тетяна змогла евакуюватися.  Повернулась у  Гостомель у квітні 2022  і побачила страшну картину: у будинок, де вона жила, та у будинок навпроти було по три влучання. Їхні дахи були зруйновані. Не було ні світла, ні води, ні газу. Квартира Тетяни теж постраждала, тож після повернення жінці довелось жити у чужому помешканні.

Разом із іншими мешканцями жінка взялась за відновлення будинків. Розповідає, що допомогали їй навіть колишні вихованці із дитсадка. Вже до кінця 2022 року дах у будинку Тетяни змогли відновити. З відновленням даху другого будинку, а також зі склінням, допоміг благодійний фонд з Європи.  Днями у пошкодженому домі останнє вибите вікно замінили на новий склопакет.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною у Гостомелі на Київщині.

Довідково: 24 лютого 2025 року виповнюється третій рік з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

• відбудова
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Київ

Харківʼянин Ігор Шишко мобілізувався до Сил Оборони з початком повномасштабного вторгнення, хоча й мав змогу відмовитися від служби, бо є багатодітним батьком. 

У російський полон Ігор потрапив у березні 2022-го року. За 801 день у неволі військовий пережив катування, побиття та голод. Чоловік втратив понад 50 кілограм ваги. Додому Ігор повернувся у травні 2024-го року під час чергового обміну полоненими.  Після звільнення започаткував простір підтримки для військових, які повернулися з полону чи зазнали поранень.

Головна мета простору “Пліч-о-пліч” — реінтеграція ветеранів у цивільне життя. Тут отримують необхідний їм психологічний та юридичний супровід. Також бійців залучають до різноманітних заходів, аби допомогти обрати новий фах у цивільному житті.

Поспілкуватися з Ігорем Шишко можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• психологічна підтримка

Галині Глобчастій – 58 років, до повномасштабного вторгнення вона працювала вчителькою математики і фізики та була сільською старостою Красноріченської громади Луганської області. Наприкінці лютого 2022 року село Галини – Макіївку – окупували росіяни, а 12 березня 2022-го жінку викрали. Росіяни привезли її до місцевої школи, питали, де заховала зброю. Бранку били та катували струмом. Пізніше Галину відпустили, але за умови, що збиратиме інформацію про своїх односельців і передаватиме її окупантам. 

Наступного дня Галина разом з чоловіком вирішила тікати з рідного дому: без грошей і документів. Подружжя змогло дістатися до Дніпра. В окупації у жінки залишилася незряча мати, яку сусідка згодом вивезла до Харкова.

Нині Галина з чоловіком живе у Львові. Після катування та втечі з окупації вона пройшла тривалу реабілітацію. Жінка вірить, що одного дня зможе повернутися до рідного села.

Поспілкуватися з Галиною можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Львів

Художниці Валентині Гук – 21 рік. Працює з акрилом, пастеллю, але найбільше – з акварельним чорним олівцем. Ним Валентина пише роботи, які називає – “без права на помилку”. 

Внаслідок російського обстрілу в квартирі художниці пошкодило балкон. Було повно розбитого скла. З тих уламків зʼявилася перша мозаїка Валентини. Згодом дівчина почала збирати скло, яке залишається після ворожих прильотів по Харкову. Художниця створює мозаїки виключно з того матеріалу, який знаходить на місці. А свої вже готові витвори розміщує або в зоні удару, або неподалік.

Поспілкуватися з Валентиною Гук можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• культура
• Харків

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 25 містах України.

8 лютого акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Ірпені, Полтаві, Дніпрі, Запоріжжі та Павлограді.

9 лютого заходи заплановані у Києві, Харкові, Південноукраїнську, Умані, Кролевці, Коропі, Овручі, Черкасах, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Острозі, Обухові, Бердичеві, Чернівцях та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Анастасія Бугера зустріла повномасштабне російське вторгнення разом з батьками в Ізюмі, що на Харківщині. Туди вона приїхала на канікули, адже сама навчалася в університеті у Харкові. Анастасії довелося на власні очі побачити, що робить ворог з захопленим містом, вона рахувала скільки авіабомб скидали росіяни на Ізюм за годину, і знала, як небезпечно ходити за хлібом, адже кожен такий похід міг стати останнім.

Анастасія зуміла вибратися з окупації через п’ять місяців. Коли повернулася на підконтрольну Україні територію, то дізналася, що її коханий Костянтин, який у лютому 2022-го року перебував у Маріуполі та захищав “Азовсталь”, потрапив у полон. Востаннє Анастасія говорила зі своїм хлопцем 24-го квітня 2022-го року, тоді він надіслав їй фото та відео, і обіцяв повернутися додому. Анастасія чекає на Костянтина і робить усе, аби світ не забував про тих, хто досі у російському полоні. 

Поспілкуватися з Анастасією Бугерою на Харківщині можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Харків

6 лютого у Києві пройдуть навчання з використання сучасної мобільної ДНК-лабораторії ANDE. Ці лабораторії вперше почали застосовувати в Україні після деокупації Київської області, коли були виявлені масові поховання цивільних, вбитих російськими окупантами. Завдяки ANDE вдалося оперативно ідентифікувати жертв військових злочинів для забезпечення правосуддя.

Основна перевага ANDE – надзвичайно швидкий процес встановлення ДНК-профілю. Якщо традиційні лабораторні методи потребують кількох місяців, то ANDE дозволяє отримати результат лише за 90 хвилин. Апарат значно прискорює ідентифікацію людей, що критично важливо у розслідуванні воєнних злочинів. Ця мобільна ДНК-лабораторія була розроблена для спецслужб США і вперше застосована для ідентифікації ДНК Усами Бен Ладена.

Представників ЗМІ запрошують  відвідати навчання, ознайомитися з принципами роботи мобільної ДНК-лабораторії ANDE та поспілкуватися зі спеціалістами, які безпосередньо працювали в Київській області після її звільнення. 

На захід необхідно акредитуватись.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Дванадцятьох дітей, які пережили жахіття російської окупації, вдалося врятувати минулого тижня в рамках ініціативи Президента Bring Kids Back UA та завдяки зусиллям Save Ukraine.

Серед повернених з тимчасово окупованих територій є діти і 8, і 17-ти років (хлопці та дівчата). Є випадки, коли дитину  відправили на тиждень в табір під москвою, де нав’язували ідеї “руского міра” та знайомили з “новою батьківщиною”.  Ще одну дитину сусідка-колаборантка намагалася відібрати через російську систему опіки. Тож дитина разом із татом ховалася від росіян у власному домі. Також є хлопець, який попри своє неповноліття, вже отримав повістку в армію рф. 

Росіяни блокують виїзд родин із тимчасово окупованих територій, тримають дітей як “живий щит” і перетворюють школи на інструменти пропаганди. 

• діти
• злочини росіян
• окупація
• евакуація