Теми за тегом: злочини росіян

31 січня в Медіацентрі Україна відбудеться пресконференція “Окупований Крим: Кого та за що переслідувала росія у 2024 році”. Організатори представлять огляд порушень прав людини й воєнних злочинів, скоєних рф в окупованому Криму у 2024 році, та розкажуть про наслідки кримінального та адміністративного переслідування наших громадян на півострові. 

Учасники: 

• Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, 
• Ірина Сєдова, дослідниця Кримської правозахисної групи, 
• Володимир Чекригін, заступник голови правління Кримської правозахисної групи

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Громадська організація “Цивільні в полоні” запрошує долучитися до масштабної мирної акції, яка відбудеться 8 лютого у Києві. Акція об’єднає понад 100 небайдужих людей, щоб привернути увагу до теми повернення цивільних із полону.

Мета заходу — нагадати суспільству про важливість боротьби за свободу наших співгромадян, які досі перебувають у неволі, і показати, що любов та солідарність здатні подолати будь-які перешкоди.

Програма акції:

• Виступи людей, які чекають своїх рідних із полону,
• Перформанс родин на тему свободи та боротьби за справедливість. Прочитання віршів з полону,
• Виступи артистів,
• Звернення представників влади. 

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Вільгельму Вітюку – 22 роки. До окупації Криму хлопець жив на півострові. Після 2014-го разом з родиною виїхав на материкову частину України. Того ж року його батько долучився до Сил Оборони, у 2015-му році мобілізувався брат. Сам Вільгельм пішов до війська перед початком повномасштабного вторгнення. Російську армію боєць зустрів  у Маріуполі у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади.

Під час боїв за місто Вільгельм разом з побратимами обороняв Маріупольський металургійний завод імені Ілліча. На початку квітня 2022-го хлопець отримав поранення через ворожий касетний обстріл. Згодом Вільгельм із побратимами опинився в оточенні і потрапив у російський полон. Боєць каже, що побиття у полоні відбувалися щонайменше чотири рази на тиждень, як і допити. Над Вільгельмом окупанти знущалися особливо сильно через татуювання українського герба на руці хлопця. 

Вільгельм пригадує, що у полоні тримався за обіцянку, яку дав матері – повернутися додому. Коли в черговий раз йому видали цивільний одяг, думав, що його перевозитимуть до нового СІЗО або вʼязниці. Втім, через добу Вільгельм опинився в Україні – його повернули під час обміну полоненими. Нині ветеран опановує психологію, щоб в майбутньому підтримувати інших військових.

Поспілкуватися з Вільгельмом Вітюком можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

29 січня у Медіацентрі Україна пройде пресконференція: “Інтерпол та інші механізми переслідування воєнних злочинців”

Учасники:
– Віталій Касап, начальник Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України;
– Ірина Діденко, заступниця начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генпрокурора України;
– Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права.

Теми для обговорення:
– Чому інструменти Інтерполу наразі не застосовуються для розшуку російських воєнних злочинців?
– Які термінологічні та юридичні нюанси ускладнюють співпрацю України з Інтерполом?
– Які існують альтернативи Інтерполу і як вони працюють?

Необхідна попередня реєстрація. 

• злочини росіян
• Київ

28 січня у Медіацентрі Україна відбудеться брифінг на тему: “Від Оленівки до Гааги: хто відповість за підступне вбивство українських військовополонених?”

Учасники:

• Роман Мартиновський, провідний експерт Регіонального центру прав людини;
• Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини;
• Олександра Мазур, голова ГО “Спільнота Оленівки”;
• Роман Циб, представник 18 Департаменту Офісу Генерального прокурора.

Теми для обговорення:

• Що насправді сталося у ніч з 28 на 29 липня 2022 року?
• Як у самій рф відреагували на масове вбивство полонених в Оленівці?
• Які ключові факти вдалося встановити в результаті розслідувань громадських організацій?
• Як правильно кваліфікувати злочинні дії рф?
• Хто стоїть за вбивством та катуваннями українських військовополонених?
• У чому особливість національного розслідування в Україні?
• Які є виклики у поверненні полонених “азовців”?
• Чи є перспективи розслідування в МКС?

На заході також буде представлено спільне повідомлення шести громадських організацій до Міжнародного кримінального суду, метою якого є забезпечення принципу невідворотності покарань за воєнні злочини, скоєні російською федерацією.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Український благодійний фонд Energy Act for Ukraine Foundation встановив гібридні сонячні станції з системами зберігання енергії у двох школах в Київській області. 

Бобрицька гімназія Великодимерської селищної ради. Окупація села Бобрик почалася 8 березня 2022 року та тривала до кінця місяця. Упродовж цього часу російські військові перебували у школі, завдавши значних руйнувань навчальному закладу, викравши всю техніку та навіть спортивне спорядження. Бобрицьку гімназію було пошкоджено на 45%, так само як і дошкільний заклад, що знаходиться через дорогу.  

Нині на даху гімназії фахівці встановили 93 фотомодулі, які разом з інвертором та акумуляторами, ємністю 29,7 кВт-год, складають сонячну станцію, що забезпечить школу світлом до 4 годин у разі блекаутів.  Завдяки обладанню гімназія зможе економити близько 5925 євро на рік. 

Немішаївський ліцей №2. Навчальний заклад з перших днів повномасштабного вторгнення став прихистком для всіх мешканців селища, які не змогли евакуюватися. Вони ховалися в підвалі школи під час ракетних атак, а вчителі та адміністрація школи готували їжу для усіх, хто цього потребував. За 37 днів окупації навчальний заклад зазнав значних руйнувань — були вибиті вікна і двері, пошкоджений дах, на території школи було декілька влучань, що призвело до непоправних трагедій. 

Нині ліцей обладнано гібридною сонячною станцією, що складається з 30 сонячних панелей, інвертора та системи зберігання енергії, ємністю 26 кВт-год. Загальна потужність станції — 10 кВт, що забезпечить бомбосховище та перший поверх школи електроенергією до 4 годин у разі відсутності світла. Щороку ліцей зможе економити близько 1985 євро. 

Довідково: Благодійний фонд Energy Act for Ukraine Foundation надає рішення з відновлюваної сонячної енергії для шкіл та лікарень, що постраждали внаслідок російської агресії в Україні, у межах кампаній “100 сонячних шкіл” та “50 сонячних лікарень”. 

• відбудова
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Мазут, що потрапив у Чорне море внаслідок аварії російських танкерів у Керченській протоці, виявили на Одещині. 

Як повідомив доктор біологічних наук та начальник науково-дослідного відділу Нацпарку “Тузлівські лимани” Іван Русєв, мазут винесло після штормів на піщаний пересип в рекреаційній зоні “Катранка” біля Дунайського біосферного заповідника і Національного природного парку “Тузлівські лимани”. Іван Русєв переконаний, що ця подія спричинить велику шкоду для природних екосистем Чорного моря. Науковець також повідомив, що команда Нацпарку “Тузлівські лимани” проводить обстеження різних ділянок пересипу і згодом повідомить про масштаби забруднення.

Поспілкуватися з Іваном Русєвом можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: 15 грудня 2024 року поблизу Керченської протоки в Чорному морі зазнали ушкоджень два російські танкери. За даними ЗМІ, вони перевозили  приблизно 4300 тонн мазуту.

• екологія
• злочини росіян
• Одеса

Іван Бабушкін – колишній військовополонений та боєць 15-ї бригади Нацгвардії України “КАРА-ДАГ”. Початок повномасштабного вторгнення чоловік зустрів на службі у Маріуполі. 26 березня 2022-го року Іван разом з побратимами потрапив у полон. 

У неволі військовий провів два роки. Більшість часу – в колоніях на тимчасово окупованій Донеччині, зокрема, два місяці пробув в Оленівці. За словами Івана, у полоні росіяни били та морили голодом українських військових. Пережити всі жахи ув’язнення чоловікові допомагала мрія про повернення додому та  відкриття власної кав’ярні.

Бійця обміняли у січні 2024-го року. Після того, як завершив реабілітацію, взявся втілювати мрію. Заклад відкрив у Запоріжжі, працює там разом з коханою. 

Поспілкуватися з Іваном Бабушкіним можна онлайн або офлайн у Запоріжжі за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Запоріжжя

Волонтери із Нідерландів Френкі та Коен 1 лютого знову вирушають в Україну, зокрема у зону бойових дій. Це вже їхня 30-та гуманітарна місія.  Під час поїздки вони зосередяться на роздачі їжі людям, які постраждали від війни (Френкі та Коен вже роздали понад 200 000 порцій картоплі фрі та голландських снеків). Також будуть вивозити із прифронтової зони мешканців, які не мають змоги виїхати самостійно. Цих людей вони привезуть до притулку “Голландський дім” (The Holland House), який створили у Дніпрі.

Під час попередніх місій Френкі та Коену довелось переживати небезпечні ситуації. Зокрема, 27 червня 2023 року, коли російська армія ударила ракетами по центру Краматорська, вбивши 13 людей та поранивши ще 64. Серед поранених були і нідерландські волонтери. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Френкі та Коеном у Києві, або Дніпрі. 

Довідково: Волонтерська діяльність нідерландців розпочалась на початку повномасштабної війни. Френкі керує кафе в Нідерландах і використовує фуд-траки для продажу картоплі фрі та інших закусок на різноманітних заходах. Коли він побачив кадри із біженцями, які в’їжджали до Польщі в лютому 2022 року, то вирішив роздавати картоплю фрі на польсько-українському кордоні. Його підтримав друг Коен. Згодом вони перетнули український кордон і працювали у Львівській області. Потім поїхали на Київщину, звідки щойно вигнали росіян. Трохи пізніше – до Харківської області, а потім вперше на Донбас. Відтоді волонтери десятки разів виїжджали на Донбас, а також у Херсонську та Запорізьку області.

• волонтери
• злочини росіян
• їжа
• постраждалі
• Київ
• Дніпро
• евакуація

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 22 містах України.

18 січня акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Дніпрі, Запоріжжі, Білій Церкві, Коломиї та Павлограді.

19 січня заплановані у Києві, Південноукраїнську, Кролевці, Овручі, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Рівному, Бердичеві, Коростишеві, Тернополі, Черкасах та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ