Теми за тегом: злочини росіян

Галині Глобчастій – 58 років, до повномасштабного вторгнення вона працювала вчителькою математики і фізики та була сільською старостою Красноріченської громади Луганської області. Наприкінці лютого 2022 року село Галини – Макіївку – окупували росіяни, а 12 березня 2022-го жінку викрали. Росіяни привезли її до місцевої школи, питали, де заховала зброю. Бранку били та катували струмом. Пізніше Галину відпустили, але за умови, що збиратиме інформацію про своїх односельців і передаватиме її окупантам. 

Наступного дня Галина разом з чоловіком вирішила тікати з рідного дому: без грошей і документів. Подружжя змогло дістатися до Дніпра. В окупації у жінки залишилася незряча мати, яку сусідка згодом вивезла до Харкова.

Нині Галина з чоловіком живе у Львові. Після катування та втечі з окупації вона пройшла тривалу реабілітацію. Жінка вірить, що одного дня зможе повернутися до рідного села.

Поспілкуватися з Галиною можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Львів

Художниці Валентині Гук – 21 рік. Працює з акрилом, пастеллю, але найбільше – з акварельним чорним олівцем. Ним Валентина пише роботи, які називає – “без права на помилку”. 

Внаслідок російського обстрілу в квартирі художниці пошкодило балкон. Було повно розбитого скла. З тих уламків зʼявилася перша мозаїка Валентини. Згодом дівчина почала збирати скло, яке залишається після ворожих прильотів по Харкову. Художниця створює мозаїки виключно з того матеріалу, який знаходить на місці. А свої вже готові витвори розміщує або в зоні удару, або неподалік.

Поспілкуватися з Валентиною Гук можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• культура
• Харків

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 25 містах України.

8 лютого акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Ірпені, Полтаві, Дніпрі, Запоріжжі та Павлограді.

9 лютого заходи заплановані у Києві, Харкові, Південноукраїнську, Умані, Кролевці, Коропі, Овручі, Черкасах, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Острозі, Обухові, Бердичеві, Чернівцях та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Анастасія Бугера зустріла повномасштабне російське вторгнення разом з батьками в Ізюмі, що на Харківщині. Туди вона приїхала на канікули, адже сама навчалася в університеті у Харкові. Анастасії довелося на власні очі побачити, що робить ворог з захопленим містом, вона рахувала скільки авіабомб скидали росіяни на Ізюм за годину, і знала, як небезпечно ходити за хлібом, адже кожен такий похід міг стати останнім.

Анастасія зуміла вибратися з окупації через п’ять місяців. Коли повернулася на підконтрольну Україні територію, то дізналася, що її коханий Костянтин, який у лютому 2022-го року перебував у Маріуполі та захищав “Азовсталь”, потрапив у полон. Востаннє Анастасія говорила зі своїм хлопцем 24-го квітня 2022-го року, тоді він надіслав їй фото та відео, і обіцяв повернутися додому. Анастасія чекає на Костянтина і робить усе, аби світ не забував про тих, хто досі у російському полоні. 

Поспілкуватися з Анастасією Бугерою на Харківщині можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Харків

6 лютого у Києві пройдуть навчання з використання сучасної мобільної ДНК-лабораторії ANDE. Ці лабораторії вперше почали застосовувати в Україні після деокупації Київської області, коли були виявлені масові поховання цивільних, вбитих російськими окупантами. Завдяки ANDE вдалося оперативно ідентифікувати жертв військових злочинів для забезпечення правосуддя.

Основна перевага ANDE – надзвичайно швидкий процес встановлення ДНК-профілю. Якщо традиційні лабораторні методи потребують кількох місяців, то ANDE дозволяє отримати результат лише за 90 хвилин. Апарат значно прискорює ідентифікацію людей, що критично важливо у розслідуванні воєнних злочинів. Ця мобільна ДНК-лабораторія була розроблена для спецслужб США і вперше застосована для ідентифікації ДНК Усами Бен Ладена.

Представників ЗМІ запрошують  відвідати навчання, ознайомитися з принципами роботи мобільної ДНК-лабораторії ANDE та поспілкуватися зі спеціалістами, які безпосередньо працювали в Київській області після її звільнення. 

На захід необхідно акредитуватись.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Дванадцятьох дітей, які пережили жахіття російської окупації, вдалося врятувати минулого тижня в рамках ініціативи Президента Bring Kids Back UA та завдяки зусиллям Save Ukraine.

Серед повернених з тимчасово окупованих територій є діти і 8, і 17-ти років (хлопці та дівчата). Є випадки, коли дитину  відправили на тиждень в табір під москвою, де нав’язували ідеї “руского міра” та знайомили з “новою батьківщиною”.  Ще одну дитину сусідка-колаборантка намагалася відібрати через російську систему опіки. Тож дитина разом із татом ховалася від росіян у власному домі. Також є хлопець, який попри своє неповноліття, вже отримав повістку в армію рф. 

Росіяни блокують виїзд родин із тимчасово окупованих територій, тримають дітей як “живий щит” і перетворюють школи на інструменти пропаганди. 

• діти
• злочини росіян
• окупація
• евакуація

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 27 містах України.

1 лютого акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Павлиші, Дніпрі, Запоріжжі, Білій Церкві, Обухові, Львові та Павлограді.

2 лютого заходи заплановані у Києві, Південноукраїнську, Умані, Кролевці, Овручі, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Рівному, Бердичеві, Долинському, Шостці, Броварах, Одесі, Чернівцях та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

31 січня в Медіацентрі Україна відбудеться пресконференція “Окупований Крим: Кого та за що переслідувала росія у 2024 році”. Організатори представлять огляд порушень прав людини й воєнних злочинів, скоєних рф в окупованому Криму у 2024 році, та розкажуть про наслідки кримінального та адміністративного переслідування наших громадян на півострові. 

Учасники: 

• Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, 
• Ірина Сєдова, дослідниця Кримської правозахисної групи, 
• Володимир Чекригін, заступник голови правління Кримської правозахисної групи

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Громадська організація “Цивільні в полоні” запрошує долучитися до масштабної мирної акції, яка відбудеться 8 лютого у Києві. Акція об’єднає понад 100 небайдужих людей, щоб привернути увагу до теми повернення цивільних із полону.

Мета заходу — нагадати суспільству про важливість боротьби за свободу наших співгромадян, які досі перебувають у неволі, і показати, що любов та солідарність здатні подолати будь-які перешкоди.

Програма акції:

• Виступи людей, які чекають своїх рідних із полону,
• Перформанс родин на тему свободи та боротьби за справедливість. Прочитання віршів з полону,
• Виступи артистів,
• Звернення представників влади. 

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Вільгельму Вітюку – 22 роки. До окупації Криму хлопець жив на півострові. Після 2014-го разом з родиною виїхав на материкову частину України. Того ж року його батько долучився до Сил Оборони, у 2015-му році мобілізувався брат. Сам Вільгельм пішов до війська перед початком повномасштабного вторгнення. Російську армію боєць зустрів  у Маріуполі у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади.

Під час боїв за місто Вільгельм разом з побратимами обороняв Маріупольський металургійний завод імені Ілліча. На початку квітня 2022-го хлопець отримав поранення через ворожий касетний обстріл. Згодом Вільгельм із побратимами опинився в оточенні і потрапив у російський полон. Боєць каже, що побиття у полоні відбувалися щонайменше чотири рази на тиждень, як і допити. Над Вільгельмом окупанти знущалися особливо сильно через татуювання українського герба на руці хлопця. 

Вільгельм пригадує, що у полоні тримався за обіцянку, яку дав матері – повернутися додому. Коли в черговий раз йому видали цивільний одяг, думав, що його перевозитимуть до нового СІЗО або вʼязниці. Втім, через добу Вільгельм опинився в Україні – його повернули під час обміну полоненими. Нині ветеран опановує психологію, щоб в майбутньому підтримувати інших військових.

Поспілкуватися з Вільгельмом Вітюком можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ