Теми за тегом: злочини росіян

Науковці Чернігівського історичного музею ім. Тарновського виїжджають у село Ягідне на Чернігівщині, щоб зібрати спогади очевидців. (Навесні 2022 року у підвалі школи окупанти майже місяць утримували у нелюдських умовах понад 300 місцевих жителів). 

Загалом, з вересня 2023 науковці приїжджали у Ягідне, щоб зафіксувати історичні артефакти. Вони дослідили та описали понад 1000 предметів. Це одяг, взуття, особисті речі, рюкзаки, книги, коробки з-під ворожих сухпайків, тюбики від антисептиків, російські газети, дерев’яні піддони, на яких доводилось сидіти та спати бранцям і навіть пластикові пляшки з-під води, які слугували туалетом. Експерти здійснили описи у всіх кімнатах підвального приміщення. Та фіксували (фотографували  та описували) артефакти на території населеного пункту. Наприклад, залишки ворожої техніки, уніформи, ящики з-під боєприпасів. 

На прохання обласної влади до музею передали копії документів окупантів, які знайшли у Ягідному. 

Усі досліджені науковцями предмети залишатимуться на місцях. У планах влади створити меморіальний комплекс у Ягідному, до якого увійде шкільний підвал, де утримували бранців.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та приєднатись до виїзду наукових співробітників музею, а також побачити історичні артефакти. 

Довідково: Село Ягідне розташоване неподалік Чернігова. На початку повномасштабного вторгнення росіяни влаштували штаб у місцевій школі. У її підвалі вони майже місяць утримували місцевих жителів — 299 дорослих та 67 дітей. (Ледь не все населення села).  Площа підвалу — 197 кв.м. Через брак місця людям доводилося спати сидячи, також була нестача кисню.  Тоді загинули 10 людей.

У лютому 2023 року фото підвалу в селі Ягідне потрапило на обкладинку відомого американського журналу TIME.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Чернігів

Оксана Стародуб — мати двох дітей із Чернігова. Коли розпочалася велика війна, вирішила залишитися в рідному місті. На другий день повномасштабного вторгнення Микола,  чоловік Оксани,  вступив до лав територіальної оборони, адже прагнув захистити свою сім’ю та місто.

6 березня 2022 року російський мінометний обстріл поцілив у будинок Оксани. Жінка отримала тяжкі травми й не могла рухатися. Син-підліток допоміг перев’язати рани. Через безперервний російський вогонь, швидка допомога не їхала на виклик. Але додому зміг добратися Микола разом з побратимами. Військовий-медик наклав турнікет на ушкоджену ногу Оксани, далі жінку відвезли до лікарні. Медзаклад на той час був переповнений  пораненими. Через артобстріл не було світла, не вистачало персоналу. Питну воду підвозила спеціальна машина один раз на день. Їжу для пацієнтів та лікарів готували на вогнищі на вулиці. 

Вже згодом, жінка перенесла декілька операцій у Вінниці, самостійно ходити змогла лише у вересні 2022 року.   

Микола мужньо обороняв кордони Чернігівщини, а згодом батальйон, у складі якого він перебував, перевели на Донецький напрямок. 17 червня 2024 під час виконання бойового завдання чоловік Оксани отримав смертельне поранення. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв” . Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• постраждалі
• Чернігів

14 березня 2022 року Сергій Прищепа називає своїм другим днем народження. Того дня він із сім’єю намагався виїхати з окупованої території в Чернігівській області, але потрапив під обстріл. Автомобіль згорів вщент, а він сам дивом залишився живим.

Сергій уже понад рік проходить реабілітацію. Процес відновлення складний і тривалий, але чоловік не втрачає сили духу. Зараз він не просто повернувся у форму, а навіть став сильнішим: завдяки наполегливим тренуванням підіймає більшу вагу, ніж до поранення.

Довідково: Сергій Прищепа є учасником програми “Неопалимі”. Це національна програма безоплатної зовнішньої реабілітації й лікування травм, опіків та рубців для людей, які постраждали внаслідок війни. 

До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область від російських окупантів.

• загиблі
• злочини росіян
• лікарі
• окупація
• постраждалі
• Київ

Російська авіація від початку повномасштабної війни застосувала проти України понад 51 тисячу керованих авіабомб, близько 40 тисяч з них – у 2024 році, повідомляють Повітряні сили Збройних сил України.

Керовані авіабомби – це переважно модернізовані радянські  боєприпаси вагою від 500 до 3000 кг, де використовується модуль управління та корекції (УМПК).  Цей модуль  складається із накладних крил для бомби, що збільшують дальність та GPS-навігації, котра відповідає за точність.

Під час нового дослідження НАКО вивчала саме залишки УМПК. Дослідники з’ясували, що 71% мікроелектроніки УМПК походить від виробників, що орієнтуються на Захід. З 22 ідентифікованих виробників 10 – у США, шість – у Китаї, чотири – у Швейцарії, а два – в Ірландії та Японії.

11 березня у Києві під час презентації тематичного звіту йтиметься про те, як  західні компоненти потрапляють до російської зброї? Чи можна перервати цей потік? І яким чином можна протистояти КАБам?

У заході візьмуть участь: 

• Владислав Власюк, радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики
• Георгій Тихий, речник Міністерства закордонних справ України
• Вікторія Вишнівська, старша дослідниця Незалежної антикорупційної комісії (НАКО)
• Ілля Кухаренко, радник з питань РЕБ/РЕР Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України.

На захід необхідно акредитуватись. Акредитація завершується 10-го березня о 17.00

З початку повномасштабного вторгнення, фахівці Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) дослідили понад 2 500 компонентів, виявлених у 30 одиницях російської зброї та техніки. Це винищувачі, вертоліт Ка-52 “Алігатор”, ракети “Калібр”, іранські дрони та північнокорейська ракета KN- 23/24.

Довідково: НАКО (Незалежна антикорупційна комісія) — це громадська організація, яка прагне мінімізувати можливості для корупції в оборонному секторі України через ґрунтовні дослідження, ефективну адвокацію та підвищення обізнаності громадськості. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, НАКО запустила проєкт, присвячений моніторингу та посиленню санкцій проти росії в оборонній промисловості.

• зброя
• злочини росіян
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 24 містах.

8 березня акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Арбузинці, Вінниці, Ірпені, Запоріжжі, Житомирі, Павлограді та Обухові.

9 березня заходи заплановані у Києві, Південноукраїнську, Умані, Кролевці, Коропі, Овручі, Кременчуці, Черкасах, Коростені, Ужгороді, Харкові, Лозовій, Полтаві, Бердичеві та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Ідеологічний примус, катування, судові переслідування. Все це відбувається з українцями в російських місцях несвободи. Однак такі репресивні практики — не нові, вони зародилися понад 100 років тому в СРСР і тепер відтворюються росією. 

У новому аналітичному звіті Медійна ініціатива за права людини співставила справи з архіву СБУ та свідчення сучасних полонених. Документ демонструє тяглість репресивних практик і доводить, що дії росії — це системна політика агресора.

На презентації, зокрема, йтиметься про групи українців, яких росія переслідує уже понад століття; радянські і сучасні методи насадження ворожої ідеології; як працює репресивна машина катівень і примусу і чому все це разом — злочин проти людяності.

На захід необхідно зареєструватися.

• злочини росіян
• Київ

Від російського удару безпілотниками уночі 3 березня у Фельдман Екопарку, що на Харківщині, загинули та постраждали тварини. Там розповідають, що було три влучання, два з яких припали на центральну частину парку.

5 свійських тварин, які перебували у контактному дворику — постраждали. Дві кози, яких раніше евакуювали із зони бойових дій — загинули. Одна з кіз була вагітною.

Крім того, у будівлях парку повибивало вікна та пошкодило вольєри. 

Журналісти мають змогу отримати коментарі від представників екопарку офлайн, або у онлайн форматі.

Довідково: До  повномасштабного вторгнення рф в Україну, у “Фельдман екопарку” перебували близько 5 тисяч тварин.  Під час повномасштабної війни, територія опинилась під обстрілами окупантів. Понад 300 тварин загинули, частина — втекла. Задля порятунку, звірів довелось евакуйовувати. Інфраструктуру парку було значно зруйновано. 6 людей, які брали участь у евакуації тварин, загинули.

• злочини росіян
• тварини
• Харків

1 березня у Бучі на Київщині вздовж вулиці Яблунської відбудеться Хресна дорога в молитовну пам’ять про жертв, закатованих під час російської окупації.

Хресна дорога передбачає 14 стацій (зупинок) на місцях, де трагічно загинули мирні мешканці. Зокрема, учасники Хресної дороги зупиняться для вшанування пам’яті та молитви за закатованих на Яблунській 144, перших хлопців, які стали жертвами росіян: Вербового Андрія, Матвійчука Андрія, Дворнікова Андрія, Карпенка Віталія, Туровського Святослава, Прихідько Анатолія, Котенка Валерія, Руденка Дениса.

Завершиться Хресна дорога в каплиці св. Луки Української Греко-Католицької Церкви.

Довідково: Хресна дорога – різновид молитви, побудованої на розважанні про жертовну смерть Ісуса Христа для спасіння людства. Була започаткована в Єрусалимі. Практикується в літургійній традиції католицької і греко-католицьких Церков.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

4 березня у Медіацентрі Україна відбудеться презентація звіту Amnesty International: “Оглушлива тиша. Насильницькі зникнення, утримання інкомунікадо та катування українських полонених росією”.

Учасники: 

– Вероніка Вельч, директорка Amnesty International Ukraine;

– Олена Козаченко, асистент дослідника Amnesty International Ukraine;

– Лєра Бурлакова, медіа-офіцерка Amnesty International Ukraine;

– Наталія Єпіфанова, голова громадської організації “Вояцький визвіл”;

– Максим Колесніков, ветеран, колишній військовополонений;

Звіт Amnesty International “Оглушлива тиша. Насильницькі зникнення, утримання інкомунікадо та катування українських полонених росією”, що базується на інтерв’ю зі 104 особами, зокрема колишніми військовополоненими, документує злочини проти людяності та воєнні злочини у російському полоні.  

Так, згідно з новим звітом Amnesty International, українських полонених свідомо ізолюють, що дозволяє продовжувати катування та порушення прав. Багато з них вважаються зниклими безвісти через відсутність офіційної інформації про їхнє місцезнаходження. Неспроможність росії підтвердити присутність конкретних українців у полоні, попри вагомі докази того, що вони там перебувають, прирівнюється до насильницького зникнення. Ймовірно, росія не повідомила МКЧХ про статус сотень або тисяч військовополонених, а поводження росією з українськими військовими та цивільними особами, які перебувають у полоні, порушує всі форми міжнародного права.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

26 лютого 2022-го року настоятель одеського Свято-Троїцького храму Православної церкви України Василь Вирозуб опинився у ворожому полоні. Він був одним з тих, хто вирушив на острів Зміїний, щоби забрати тіла прикордонників, яких тоді ще вважали загиблими.

Українське судно, яким прямував Василь, захопив російський крейсер “Москва”. Чоловік разом з ще двома військовими капеланами і лікарем потрапив до російського полону. Полон Василя тривав 70 днів, впродовж яких він пройшов через тортури. Росіяни допитували українців постійно: не могли збагнути, чому екіпаж вирушив забирати тіла прикордонників. Полонених змушували співати гімн країни-агресорки, стояти на колінах, а також тримали в одиночних камерах.

Після полону Василь отримав премію “Пам’яті народів” від чеської некомерційної організації Post Bellum, головна мета якої вшанувати живих свідків історичних подій: ветеранів війни, політв’язнів.

Поспілкуватися з Василем Вирозубом можна, як онлайн, так і офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю.

Довідково: Бої за острів Зміїний розпочалися 24 лютого 2022 року, тоді ж російські окупанти захопили острів. Спершу з’явилася інформація, що загинули всі 13 українських прикордонників, які захищали острів. Згодом Прикордонна служба України повідомила, що захисники Зміїного можуть перебувати в полоні.

4 липня 2022 року острів Зміїний повернувся під контроль України.

• злочини росіян
• релігія
• полонені
• постраждалі
• Одеса