Теми за тегом: злочини росіян

26 квітня 2026 року російські безпілотники атакували Одещину та порт “Чорноморськ”. Удар пошкодив інфраструктуру порту та резервуари з соняшниковою олією. 

Попри спроби фахівців запобігти забрудненню, олія потрапила до Чорного моря. За оцінкою доктора біологічних наук та начальника науково-дослідного відділу Нацпарку “Тузлівські лимани” Івана Русєва, площа забруднення акваторії, піщаного пересипу парку та заповідної зони сягає понад 10 га. 

На пляжі викидає забруднені олією водорості, мушлі та медуз. 

Поспілкуватися з Іваном Русєвим можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• екологія
• злочини росіян

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі у 12-й бригаді НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022 року Дмитро отримав два осколкових поранення. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Зрештою наприкінці травня 2022 року бійці отримали наказ вийти у російський полон.
До 26 вересня 2022 року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати “зізнання” у вигаданих злочинах. У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв.
Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024 року під час обміну полоненими. Після реабілітації військовий вирішив повернутися на службу, а нещодавно опублікував власну книгу під назвою “Окраєць”, де детально розповів про те, що йому довелося пережити у полоні. Книга — це свідчення про злочини росіян, які вони скоювали над Дмитром протягом 886 днів. Боєць зізнається: писати було непросто, адже доводилося знову переживати болючі спогади.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Вадим Летунов — 34-річний капрал 118-ї окремої механізованої бригади. Наприкінці лютого цього року масований ворожий обстріл знищив  позицію Вадима та вбив його побратима. Боєць босоніж зумів дістатися до найближчого уцілілого бліндажа, в якому натрапив на росіянина: колишнього в’язня, мобілізованого на війну проти України.

Так Вадим опинився у полоні ворога, адже окупант мав зброю. Український військовий розумів, що єдиний варіант вижити — приспати пильність росіянина, який мав різкі перепади настрою та періодично погрожував українцю стратою. Так тривало два тижні. Умови в бліндажі були жахливі, води та їжі майже не було. А українське командування вже встигло офіційно повідомити матері Вадима про його ймовірну загибель.

Вадим переконував росіянина, що їхній єдиний шанс на порятунок — це здатися українським військовим. Коли припаси зовсім закінчилися, боєць вмовив окупанта вийти до українських позицій. 

Щоб свої дрони не знищили обох, Летунов змайстрував табличку зі своїм позивним і номером бригади. Коли над ними з’явився український дрон, Вадим упав на коліна перед табличкою, намагаючись довести, що він свій.

Спершу українські захисники доставили дронами їжу, воду та рацію. А незабаром приїхала бронемашина, аби евакуювати українця та взяти у полон росіянина. Нині боєць проходить реабілітацію. Через гангрену, яка почалася у бліндажі, чоловіку ампутували палець. 

Поспілкуватися з Вадимом Летуновим можна як онлайн, так і офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Одеса

Син Ольги та Сергія — Олександр Гряник — вступив до лав “Азову” одразу після завершення інституту. З 2015 року почав нести службу під Маріуполем. 

Згодом Олександр долучився до спецпідрозділу снайперів “Знаки”. На початку лютого 2022 року військовий звільнився зі служби і одразу вирушив у Карпати. Адже завжди обожнював походи у гори. 

Втім, як тільки росіяни розпочали повномасштабне вторгнення, хлопець одразу повернувся до війська. Брав участь у боях за Київщину і рвався до побратимів у Маріуполь. Коли Головне управління розвідки запропонувало йому доєднатися до спецоперації у оточеному місті, одразу погодився. Олександр отримав поранення в перший день, як опинився в Маріуполі, але ще місяць боронив місто. 

Військовий загинув, коли окупанти застосували фосфорні авіабомби по металургійному комбінату “Азовсталь”, де перебували українські захисники. Мати про смерть Олександра дізналася із соцмереж. 

На річницю загибелі батько Олександра разом з його друзями піднявся на Говерлу. На заклик піти у гори відгукнулося аж 150 охочих — так батьки Олександра зрозуміли, що ініціатива потрібна, адже підтримує тих, хто втратив близьких на війні. 

Нині до походів Сергія та Ольги долучаються родини загиблих військовослужбовців.  

Поспілкуватися з Сергієм та Ольгою можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• загиблі
• злочини росіян

Владислав та Станіслав Чугуєнки — брати-близнюки родом із Запоріжжя. Ще змалечку Станіслав мріяв стати військовим, а брат підтримав його наміри. Разом вони вступили до Національної академії сухопутних військ у Львові та згодом долучилися до морської піхоти. 

Чугуєнки воювали на Донецькому напрямку та зустріли початок повномасштабного вторгнення у Маріуполі. Під час виконання одного із завдань Владислав отримав осколкові поранення ніг — його евакуювали до шпиталю, а пізніше доставили на Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, де перебувало командування бригади. 

4 квітня 2022 року Владислав та Станіслав потрапили у полон. Спочатку братів утримували разом, але пізніше розділили. У неволі Владислав пережив тортури, побиття та катування струмом. Чоловік повернувся на Батьківщину під час чергового обміну 14 серпня 2025 року. У полоні боєць був переконаний, що брат давно вдома. І тільки після звільнення дізнався, що Станіслав й досі у російських застінках. Нині Владислав бере участь в акціях на підтримку військовополонених і зниклих безвісти та чекає на повернення найріднішої людини. 

Поспілкуватися з Владиславом Чугуєнком можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів

Від початку повномасштабної війни у лютому 2022 року Френкі та Коен — двоє нідерландських підприємців — безперервно займаються наданням гуманітарної допомоги по всій Україні. Те, що починалося як невелика ініціатива на польському кордоні, де вони безкоштовно роздавали картоплю фрі біженцям, перетворилося на масштабну гуманітарну діяльність по всій країні, включно з прифронтовими районами.

Сьогодні їхня діяльність включає:

• роздачу сотень тисяч порцій гарячої їжі;
• евакуацію людей і тварин із прифронтових районів;
• доставку медичних засобів, продуктів та гуманітарної допомоги;
• фінансову підтримку вразливих родин;
• утримання прихистку для переселенців у Дніпрі (The Holland House); (найближчими місяцями Френкі та Коен відкриють другий Holland House на заході України, розширивши можливості для підтримки ще понад 100 людей). 
• організацію відновлювальних поїздок для дітей, які постраждали від війни.

Волонтери добре відомі в Нідерландах не лише завдяки своїй роботі в Україні, а й тому, як вони про неї розповідають. Через соціальні мережі, документальні фільми та національне телебачення вони доносять реальність війни безпосередньо до домівок нідерландців.

Френкі та Коен безпосередньо зіткнулися з реальністю війни, коли вечеряли у ресторані Ria Pizza у Краматорську (27 червня 2023 року  російська армія ударила ракетами по центру Краматорська, вбивши 13 людей та поранивши ще 64. Серед поранених були і нідерландські волонтери).
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Френкі та Коеном у Києві (15 квітня), Дніпрі, Запоріжжі та на Донбасі. Також є можливість поспілкуватись у онлайн-форматі.

• волонтери
• злочини росіян
• їжа
• постраждалі
• Київ
• евакуація

До початку повномасштабного вторгнення 29-річний Микола Петровський жив у Херсоні разом із батьком та бабусею. Хлопець має групу інвалідності: після аварії у нього ампутована частина лівої стопи, він має протез.

Після того, як Херсон окупували росіяни, Микола волонтерив у місті.  Російські силовики викрали хлопця із власного дому.  

У вересні 2023 року окупаційний “Верховний суд Криму” засудив Миколу Петровського до 16 років колонії суворого режиму за нібито “шпигунство”.

Із листів Миколи відомо, що в неволі його катували: били, не надавали належної медичної допомоги, яку потребує людина з інвалідністю, морили голодом. За даними Центру громадянських свобод, стан здоров’я Миколи погіршився.

Повністю з історією волонтера можна ознайомитися тут. 

Журналісти мають змогу поспілкуватися із матір’ю Миколи (онлайн), а також із адвокаткою та експертами у Києві (офлайн).

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

Галина Глобчаста — староста сіл Макіївка та Греківка на Луганщині. Понад 30 років жінка працювала вчителькою математики та фізики у рідній Макіївці. Потім стала старостою. 

3 березня 2022 року росіяни окупували її село. Галина категорично відмовилася співпрацювати з загарбниками. У середині квітня того ж року росіяни викрали жінку. Її допитували та жорстоко катували. На подвір’ї Галини окупанти знайшли схованку з українськими прапорами та жовто-блакитними стрічками. Тож під час чергового допиту росіяни привели її чоловіка та наказали їм прощатися. 

Зрештою подружжя відпустили, пара наважилася на втечу з окупації. Їм вдалося дістатися Харківщини, де зустріли українських військових. 

Поспілкуватися з Галиною Глобчастою можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Львів

Компанія “Skeiron” відсканувала ушкодження комплексу Бернардинського монастиря у Львові. Це необхідно було зробити, щоб зафіксувати стан пам’ятки одразу після удару. В іншому разі частина інформації могла зникнути під час прибирання і відновлення. 

Компанію “Skeiron” започаткувала команда однодумців у Львові у 2016 році. Головна мета проєкту — збереження та популяризація культурної спадщини шляхом її оцифрування. Команда оцифровує визначні українські пам’ятки: як збережені, так і втрачені. Вірять — у майбутньому це допоможе відновити ці споруди. 

За час роботи фахівцям вдалося оцифрувати та відтворити понад 270 об’єктів, серед них ті, які зруйнувала війна. Зокрема, компанія відтворила у ЗD-форматі зруйнований росією Драмтеатр у Маріуполі. Найбільші обʼєкти, які вдалося оцифрувати: Чернівецький університет та Одеська опера. 

Поспілкуватися з  представниками команди “Skeiron” можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю

• злочини росіян
• культура
• Львів

Офіційний план включає:

– Мітинг-реквієм та поминальну панахиду. Вшанування пам’яті полеглих Героїв, запалення лампадок і покладання квітів до могил захисників.

– Урочисте відкриття меморіальних дошок видатним мешканцям Бучі Жанні та Михайлу Каменевим. 

– Акцію “Світло памʼяті. Буча пам’ятає”. Традиційне запалення лампадок біля “Стіни пам’яті” та “Хреста пам’яті”. 

Довідково: Жанна Каменева – волонтерка, яка з 2014 року допомагала армії та сиротам, а в березні 2022-го була розстріляна окупантами під час евакуації цивільних.

Михайло Каменев (позивний “Кактус”) – старший солдат, кулеметник 93-ї бригади та 25-го батальйону “Київська Русь”, ветеран АТО, який загинув у жовтні 2023 року під час оборони Мар’їнки на Донеччині.

Бучу на Київщині звільнили від російських окупантів 31 березня 2022 року. За час бойових дій та окупації тут загинули сотні людей. Після цього назва міста назавжди стала синонімом воєнних злочинів російської армії в Україні.

• злочини росіян
• Київ