Теми за тегом: злочини росіян

24 липня у Медіацентрі Україна відбудеться пресконференція: “Зниклі безвісти 16 моряків: куди поділися військові із затонулих катерів “Словʼянськ” і “Станіслав”. Два українські судна затонули ще навесні 2022 року у результаті ракетних ударів російських військ у Чорному морі. Частину моряків  врятували. Доля 16 залишається невідомою. Упродовж двох років ГО “Обʼєднані морем”, створена родинами зниклих моряків, збирає інформацію про те, як загинули кораблі. Однак відомостей про те, що сталося з 16 моряками, досі немає. Водночас, неофіційно стало відомо, що деякі з моряків потрапили в російський полон.

Під час пресконференції представники родин зниклих моряків, командування Військово-морських сил та представники Медійної ініціативи за права людини розкажуть про пошуки екіпажів, спроби дістатися катерів, співпрацю з Міжнародним комітетом Червоного Хреста та Морською коаліцією, яку очолюють Великобританія і Норвегія.

Учасники:

– Олеся Ауліна, голова ГО “Об’єднані морем”, дружина зниклого безвісти Дамира Ауліна, командира патрульного катера “Слов’янськ”;

– Тетяна Шеришоріна, мати зниклого безвісти Нікіти Шеришоріна, матроса патрульного катера “Слов’янськ”;

– Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ;

– Андрій Урсол, капітан 1 рангу, заступник командувача ВМС ЗСУ з морально-психологічного забезпечення – начальник управління;

Довідково: Катер “Слов’янськ” затонув 3 березня 2022-го в районі між Кінбурнською і Тендрівською косами за 2 км від берега. Він став першою бойовою втратою Військово-морських сил ЗСУ під час повномасштабного вторгнення рф в Україну. Катер “Станіслав” затонув 7 травня 2022 року за 20 метрів від острова Зміїний, лежить на глибині близько 20 метрів.

Необхідна попередня реєстрація.

• військові
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ

28 липня у Києві відбудеться захід-реквієм “Оленівка – біль, який не згасне”. Організатори запрошують згадати про мужніх та відданих Україні героїв, які гідно пройшли оборону Маріуполя. Ворог не зміг всіх здолати на полі бою, і вже у ніч на 29 липня 2022 року підло підірвав майже 200 азовців у колонії в окупованій Оленівці.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів, 82 з них – у повному оточенні. З 16 по 20 травня 2022 року Маріупольський гарнізон виконав наказ припинити оборону міста та вийти в полон.

У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників Азовсталі.

• військові
• загиблі
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ

Центр громадянських свобод запрошує журналістів висвітлити важливу тему “Українські вʼязні, яких примусово вивезли до рф: проблеми повернення”. 

За повідомленням заступниці міністра юстиції Олени Висоцької, у перші дні повномасштабного вторгнення в окупації опинилися 11 установ і майже 3 тисячі ув’язнених та персоналу. За даними ГО “Захист вʼязнів України”, лише з Херсонської області було вивезено близько 2000 осіб, які відбували покарання в місцях несвободи. На території рф та тимчасово окупованих територіях ув’язнених катують і піддають тортурам. Відбувається також примусова паспортизація ув’язнених українців протягом усього часу утримання.

Журналістам готові допомогти із:

– Експертами для інтерв’ю та коментарів,

– Героями, які пройшли через цей досвід.

Також 31 липня журналісти можуть взяти участь у правозахисному клубі на цю тему, де буде можливість поспілкуватися з експертами, представниками Мін’юсту та колишніми в’язнями.  (На захід  необхідно зареєструватись).

• злочини росіян
• окупація
• Київ

22 липня, з нагоди участі України у Олімпійських іграх,  у Києві відбудеться відкриття виставки “Воля до перемоги: воїни спорту”.

На виставці представлять артефакти, які висвітлюють історію олімпійського руху в Україні від часів відродження Ігор наприкінці ХІХ ст. до сьогодення.

Основу експозиції складають докази того, як росія нищить спортивну інфраструктуру України. Фрагменти нагородних кубків, спортивний інвентар, стадіонні крісла та інші артефакти, пошкоджені, розбиті або оплавлені внаслідок бойових дій і терористичних атак російської армії, були зібрані на зруйнованих спортивних локаціях.

Окремий розділ виставки, в якому представлені світлини Миколи Синельникова, свідчить про непереможний дух українських спортсменів: тренуються на майданчиках, зруйнованих російськими ударами.

Довідково: Цьогоріч Україна відправляє делегацію своїх спортсменів на Олімпіаду: 140 учасників змагатимуться у 23 видах спорту. 

Від початку широкомасштабного російського вторгнення загинули майже 500 українських спортсменів і тренерів. 

• злочини росіян
• культура
• Київ

Пасіку поблизу Миколаєва (міста на Півдні України) заснував ще батько Якова Федосова. Після смерті тата Яків продовжив його справу. До повномасштабного вторгнення хлопець закупив обладнання та збільшив кількість бджолиних сімей. З часом почав робити мед, витриманий на лікарських травах. 

Проте з початком великої війни село, в якому перебувало господарство, опинилося в епіцентрі російського наступу. Щільні обстріли зруйнували будинок, частина вуликів згоріла, а окупанти викрали вже виготовлений мед. 

Проте це не зупинило хлопця. Він роздав мед, який вцілив, військовим. Далі закупив ще меду у знайомих пасічників, і на його основі створив для бійців медову пасту, яка швидко поповнює запас енергії. 

Нині Яків очікує на компенсацію за зруйноване майно від держави. Планує відбудувати дім та далі працювати над пасікою.  

Яків Федосов перебуває на Миколаївщині. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• відбудова
• злочини росіян
• постраждалі
• Миколаїв

З квітня по липень 2024 року 23 українські фахівці в рамках флагманського проєкту “Підвищення спроможності щодо планування першої допомоги та відновлення культурної спадщини України” пройшли підготовку та сформували спеціалізовану команду рятівників культурної спадщини.

23 українські музейники, пам’яткоохоронці, архітектори, інженери, правники, реставратори та управлінці під час онлайн- та офлайн-навчання переймали досвід міжнародних та українських експертів, аналізували можливості, потреби і перешкоди у системному захисті культури у надзвичайних ситуаціях, а також опрацьовували алгоритми дій.

Група відвідала церкву Різдва Пресвятої Богородиці у В’язівці на Житомирщині, яка була зруйнована внаслідок російсько-української війни у березні 2022 року. На прикладі цієї пам’ятки учасники тренінгу вчилися керувати ризиками для культурної спадщини, аналізувати ситуацію згідно з міжнародними стандартами, документувати пошкодження, оцінювати ризики, а також здійснювати заходи безпеки та стабілізації пошкоджених або загрожених об’єктів культурної спадщини.

Журналісти мають змогу дізнатись більше про цю ініціативу,  а також отримати фото та відеоматеріали (за запитом) з тренінгу, який відбувся у В’язівці.

• злочини росіян
• культура
• Київ

Для Геннадія Азжеурова війна почалася ще у 2014 році, коли росія окупувала Крим та атакувала Україну на Сході. А рідне селище чоловіка Гранітне (Донецька область) стало передовою. Геннадій близько 30 років пропрацював у патрульній поліції Маріуполя. У лютому 2022 року планував звільнитися зі служби за вислугою років. Втім, ввечері 23 лютого почалися потужні обстріли: росіяни взяли Гранітне в оточення. А за кілька днів до будинку Геннадія прийшли озброєні ворожі військові та без жодних пояснень схопили чоловіка. 

Згодом колишній поліцейський разом з іншими українськими цивільними та військовими бранцями опинився в тимчасово окупованому Донецьку. Там, за словами Геннадія, полонених допитували, катували, зокрема голодом і спрагою. Через кілька місяців чоловік опинився у колонії в окупованій Оленівці на Донеччині, де пробув ще 40 днів. Після цього окупанти відпустили Геннадія, так і не пояснивши, чому затримували. На підконтрольну Україні територію добирався самотужки. 

Чим буде займатися після полону 55-річний чоловік не мав уявлення. Повернутися до роботи в поліції не дозволяли вік та стан здоров’я.  У Одесі звернувся до громадської організації “Серце Азовсталі”, де йому запропонували безкоштовно опанувати  HR-менеджмент в IT-галузі. Через пів року навчання Геннадій почав працювати карʼєрним ментором у ГО “Серце Азовсталі”. Нині він допомагає військовим-захисникам Маріуполя обрати напрям для навчання та перекваліфікації, а також надає їм всебічну підтримку в працевлаштуванні. 

Довідково: Геннадій Азжеуров перебуває в Одесі. Чоловік готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Одеса

Анастасія Морозова – лікарка-педіатриня НДСЛ “Охматдит”, керівниця напряму “Little Hearts” від “FRIDA Ukraine (українсько-ізраїльська місія медичних волонтерів). У рамках напряму мультидисциплінарні команди лікарів-волонтерів виїжджають у дитячі будинки, щоб провести огляди та визначити потреби дітей у ліках, вакцинації, реабілітації та оперативних втручаннях. Анастасія вже стала учасницею більше 20 місій “FRIDA Ukraine”.

Також  медикиня стала свідком ракетної атаки росіян на  “Охматдит” 8 липня. Анастасія залишилася неушкодженою. Разом з волонтерами “FRIDA”, які прибули на місце, допомагала евакуйовувати дітей. Також вони надавали медичну допомогу постраждалим  та розбирали завали.

Внаслідок влучання російських ракет у лікарні загинули двоє людей, за медичною допомогою звернулися 32 поранених.

За попередньою домовленістю, журналісти мають змогу посплікуватись із Анастасією та приєднатись до місій “FRIDA Ukraine”.

Довідково: З початку повномасштабного вторгнення близько 8,5 тисяч українських дітей залишилися без батьківського піклування, більше 1,5 тисячі стали сиротами, десятки тисяч — втратили домівку або змушені були переселитися. Дитячі будинки та дитячі будинки-інтернати в Україні сьогодні перебувають під великим тиском, їхні ресурси вичерпано, а доступ до якісної медичної допомоги обмежений.

У рамках проєкту “Little Hearts” FRIDA бере під свою опіку дитячі будинки та дитячі будинки-інтернати у різних куточках України.

• діти
• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• Київ

Артем Гондюл змінив чимало робіт: працював пожежним рятувальником, охороняв торгові судна від сомалійських піратів у Гвінейській та Оманській затоках. Згодом пішов служити у Нацгвардію, а потім перевівся у полк “Азов” (нині — Бригада НГУ “Азов”). Разом з дружиною Анастасією Артем переїхав у Маріуполь.

23 лютого 2022 року боєць перебував на позиціях. Він  вмовляв дружину покинути Маріуполь, хоча вона не хотіла. Виїхати їй вдалось наприкінці лютого.  

Вже згодом Анастасія дізналась, що на заводі “Азовсталь” Артем перебував у “залізяці” — це імпровізований госпіталь, який облаштували українські захисники.  У чоловіка було  уламкове поранення тазу. У травні 2022 за наказом вищого командування Артем із побратимами вийшов у почесний  полон. У ніч на 29 липня 2022 року внаслідок теракту в Оленівці Артем отримав важке поранення. 

Після вибуху в бараці колонії Анастасія ще кілька разів бачила свого чоловіка на відео, яке оприлюднювали росіяни. Після вересня 2022 року про Артема Гондюла немає жодних звісток. Де зараз перебуває коханий та в якому він стані, Анастасія не знає. 

У травні 2023 року Анастасія з рідними інших постраждалих під час теракту в Оленівці поїхала до Женеви у штаб квартиру ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. І лише після цього, через 16 місяців перебування Артема у полоні, росія його нарешті офіційно підтвердила як військовополоненого.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Анастасією у Кривому Розі. Також можливе спілкування у онлайн-форматі.

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників Азовсталі, понад 100  – отримали поранення. 

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Центр громадянських свобод запрошує юристів, міжнародників, представників організацій громадянського суспільства та державних інституцій на цикл подій, які відбудуться у межах Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя.

Щороку у світі 17 липня відзначають День міжнародного кримінального правосуддя. Ця дата встановлена на честь ухвалення у 1998 році Римського статуту Міжнародного кримінального суду — першого в історії постійного органу міжнародного правосуддя, що має юрисдикцію безпосередньо на підставі міжнародного права притягати до кримінальної відповідальності за найтяжчі злочини.

П’ятий рік поспіль довкола цієї дати Центр громадянських свобод організовує Український тиждень міжнародного кримінального правосуддя. І цьогоріч фокусна тема тижня — “Як розірвати коло безкарності?”.

Серед заходів, які відбуватимуться: “Десять років міжнародних російських злочинів в Україні: яка стратегія веде до справедливості?” — конференція. Формат: offline; “Знищити повністю або частково” — перегляд фільму Kyiv Independent та його обговорення. Формат: offline. 

Журналісти мають змогу детальніше дізнатись повну  програму заходів.

• злочини росіян