Теми за тегом: злочини росіян

Артем Гондюл змінив чимало робіт: працював пожежним рятувальником, охороняв торгові судна від сомалійських піратів у Гвінейській та Оманській затоках. Згодом пішов служити у Нацгвардію, а потім перевівся у полк “Азов” (нині — Бригада НГУ “Азов”). Разом з дружиною Анастасією Артем переїхав у Маріуполь.

23 лютого 2022 року боєць перебував на позиціях. Він  вмовляв дружину покинути Маріуполь, хоча вона не хотіла. Виїхати їй вдалось наприкінці лютого.  

Вже згодом Анастасія дізналась, що на заводі “Азовсталь” Артем перебував у “залізяці” — це імпровізований госпіталь, який облаштували українські захисники.  У чоловіка було  уламкове поранення тазу. У травні 2022 за наказом вищого командування Артем із побратимами вийшов у почесний  полон. У ніч на 29 липня 2022 року внаслідок теракту в Оленівці Артем отримав важке поранення. 

Після вибуху в бараці колонії Анастасія ще кілька разів бачила свого чоловіка на відео, яке оприлюднювали росіяни. Після вересня 2022 року про Артема Гондюла немає жодних звісток. Де зараз перебуває коханий та в якому він стані, Анастасія не знає. 

У травні 2023 року Анастасія з рідними інших постраждалих під час теракту в Оленівці поїхала до Женеви у штаб квартиру ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. І лише після цього, через 16 місяців перебування Артема у полоні, росія його нарешті офіційно підтвердила як військовополоненого.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Анастасією у Кривому Розі. Також можливе спілкування у онлайн-форматі.

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників Азовсталі, понад 100  – отримали поранення. 

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Центр громадянських свобод запрошує юристів, міжнародників, представників організацій громадянського суспільства та державних інституцій на цикл подій, які відбудуться у межах Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя.

Щороку у світі 17 липня відзначають День міжнародного кримінального правосуддя. Ця дата встановлена на честь ухвалення у 1998 році Римського статуту Міжнародного кримінального суду — першого в історії постійного органу міжнародного правосуддя, що має юрисдикцію безпосередньо на підставі міжнародного права притягати до кримінальної відповідальності за найтяжчі злочини.

П’ятий рік поспіль довкола цієї дати Центр громадянських свобод організовує Український тиждень міжнародного кримінального правосуддя. І цьогоріч фокусна тема тижня — “Як розірвати коло безкарності?”.

Серед заходів, які відбуватимуться: “Десять років міжнародних російських злочинів в Україні: яка стратегія веде до справедливості?” — конференція. Формат: offline; “Знищити повністю або частково” — перегляд фільму Kyiv Independent та його обговорення. Формат: offline. 

Журналісти мають змогу детальніше дізнатись повну  програму заходів.

• злочини росіян

11 липня стартували навчання гідів для роботи на місцях памʼяті російсько-української війни на Київщині. Їхня мета — підготувати кваліфікованих фахівців, які зможуть надати змістовну, достовірну інформацію про трагічні події війни на Київщині.

Курси складатимуться з онлайн та офлайн занять, тренінгів, навчально-методичних екскурсій та завершаться тематичними іспитами. Програма поділяється на теоретичну та практичну частини. Навчання триватиме 4 тижні.

На першому етапі організатори відібрали 29 претендентів. Серед них, наприклад, є представники з галузі туризму та музейних закладів.

Журналісти мають змогу висвітлити, як відбуваються навчання.

Довідково: Навчання гідів проходять у межах проєкту “Київщина. Місця пам’яті”  Київської ОДА. 

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Київ

Світлана Солонська працювала вихователем у дитсадку у Запорізькій області.  Її чоловік  —  Владислав  —  за освітою учитель. Свого часу закінчив Запорізьку школу міліції. Після Революції Гідності долучився до лав добровольчого формування “Азов”. Чоловік дуже радів, коли згодом підрозділ став частиною Національної гвардії України (нині — це Бригада НГУ “Азов”).  Із посади водія Владислав дослужився до комадира роти, а потім до посади офіцера логістики.

22 лютого 2022 року Владислав заїхав додому і сказав дружині, що їх відправляють у Маріуполь. Це був останній раз, коли Світлана бачилась із чоловіком.  

Повномасштабне вторгнення Світлана із 13 річною донькою зустріла у Запорізькій області. З перших днів її населений пункт окупували росіяни. Жінка бачила, як ворожі танки їдуть через її село у бік Маріуполя.  Згодом зателефонував чоловік і сказав, що Світлані із донькою потрібно терміново виїжджати, оскільки окупанти прийдуть у їхній дім. 19 березня вони таки змогли виїхати на підконтрольну Україні територію. 

Владислав перебував на заводі “Азовсталь” у Маріуполі.  Попри блокаду міста та постійні обстріли він займався підвозом продуктів,  тиловим забезпеченням. Під час обстрілів доставляв продукти харчування та воду до польового шпиталю. Завдяки “старлінку” тримав зв’язок із дружиною.  

У травні 2022 разом із іншими захисниками, за наказом вищого командування, вийшов у почесний  полон. В ніч на 29 липня 2022 Владислав отримав поранення під час вибуху в бараці в Оленівці, належної медичної допомоги він не отримав. Тривалий час не було інформації про його стан. Вже згодом Світлана дізналася, що чоловік загинув: знайти його змогли лише за збігом ДНК.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись із Світланою у Києві. 

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• Київ

11 липня у Медіацентрі Україна відбудеться брифінг за участі керівниці пресслужби ДСНС України Світлани Водолаги  щодо наслідків російської ракетної атаки по Україні 8 липня. 

Довідково: 8 липня терористична армія рф здійснила потужний ракетний удар по Україні. російські ракети спричинили руйнування житлових будинків, цивільних об’єктів, зокрема, вдарив по дитячій лікарні “Охматдит” у столиці. Ворог завдав ударів по Києву, Кривому Рогу, Дніпру та інших українських містах, внаслідок чого загинули та постраждали люди.

• злочини росіян
• Київ

Десятки волонтерів (серед яких є і представники спільноти “Los Solomas”) нині працюють  у  Голосіївському районі Києва, де  внаслідок ворожого обстрілу столиці 8 липня був пошкоджений дитячий садок, а також будинки поруч.

Серед іншого волонтери прибирають та вантажать будівельне сміття та зашивають вікна плівкою.

Журналісти мають змогу висвітлити роботи волонтерів.  

Довідково: 8 липня війська РФ завдали ракетного удару по Києву. У столиці було пошкоджено загалом 129 будівель. Від ракетного удару загинули  34 людини.  Станом на ранок 10 липня в лікарнях залишаються 38 потерпілих, які отримали поранення внаслідок ракетного удару ворога 8 липня. 6-ть з них – у важкому стані.

• відбудова
• волонтери
• злочини росіян
• Київ

Катерина Лукієнко родом з невеличкого села Залиман, що на Харківщині. До повномасштабного вторгнення у селі жило близько 800 людей. З початком великої війни Залиман майже миттєво опинилося під ворожою окупацією. Катерина перебувала у селі разом з сестрою Лідією та дітьми. З перших днів родина залишилася без звʼязку, тож Катерина взялася документувати все, що відбувалося. Жінка фотографувала, записувала, знімала відео та робила нотатки: Катерина збирала докази злочинів росіян на Харківщині. Серед іншого жінка пережила російський обстріл, через який отримала черепно-мозкову травму. Нині її записи, свідчення, фото та відео передали до Міжнародного кримінального суду у Гаазі. 

Після деокупації родина перебралася на Чернігівщину. Нині Катерина чекає на державну компенсацію за зруйновану оселю у рідному селі.

Катерина Лукієнко перебуває на Чернігівщині. Жінка готова спілкуватися з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Чернігів

Анна та Олег познайомилися у 2020 році. Уже тоді чоловік служив у бригаді “Азов”. З часом телефонні дзвінки і листування переросли у стосунки. Донька Лобових народилася незадовго до початку великої війни.

У “Азові” Олег служив разом із братом-близнюком Віталієм. З перших днів великої війни обоє захищали Маріуполь. У квітні 2022 року група, у якій були брати, проривалася на “Азовсталь” і потрапила під обстріл. Віталій Лобов загинув, а Олег отримав поранення, дістався меткомбінату, а за місяць потрапив у полон.

У ніч із 28 на 29 липня 2022 року Олег та ще 192 його побратими перебували у Волноваській виправній колонії № 120 (Оленівка). Тієї ночі там пролунало кілька вибухів. Загинули понад 50 азовців, більше сотні зазнали поранень. Коли російські медіа оприлюднили списки поранених і загиблих, Анна Лобова знайшла чоловіка в обох. Пізніше зʼясувалося, що Олег таки вижив. Із того часу Ганна намагається повернути чоловіка додому. Зокрема, для цього долучилася до ГО “Спільнота Оленівки”. 

Анна Лобова перебуває у Житомирі. Жінка готова спілкуватися з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Житомир

8 липня у Медіацентрі Україна відбудеться презентація трейлера фільму “People of Steel / Люди зі Сталі” та підсумки допрем’єрного показу стрічки про захисників Маріуполя перед європейськими дипломатами.

У документальній стрічці, робота над якою тривала понад рік, використані унікальні кадри з тюрми в Оленівці та з Маріуполя, де росіяни вчинили численні воєнні злочини.

Учасники:

• Сергій Фоменко, музикант та режисер, фронтмен гурту “Мандри”,
• Катерина Прокопенко, ГО “Асоціація сімей захисників “Азовсталі”,
• Андрій Різоль, голова асоціації “Дивись українське!”,
• Петро Яценко, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Довідково: Фільм знято в рамках проєктів “Культура VS Війна” та “Між Світлом і Злом” за участі ГО “Асоціація родин захисників “Азовсталі” та Координаційного Штабу з питань поводження з військовополоненими.

ВАЖЛИВО! З початку липня Медіацентр Україна буде розташовуватися у комфортному громадському просторі Urban Space 500 на вул. Б. Грінченка, 9 у Києві. Там же проходитимуть усі заходи.

• злочини росіян
• Київ

Марії Алєксєєвич – 26 років. З них вже два роки вона чекає на свого чоловіка Сергія Алєксєєвича – бійця полку “Азов”, який 16-го травня 2022-го року виконав наказ та здався у ворожий полон. 

Марія та Сергій познайомились ще до повномасштабного вторгнення. Обоє навчалися у Хмельницькому, здобували спеціальність психолога. Пара прожила кілька років у цивільному шлюбі, а офіційно одружилися онлайн у квітні 2022 року, коли Сергій уже перебував в оточеному Маріуполі. 

Поки Сергій воював у Маріуполі, то намагався виходити на зв’язок, просив дружину триматися, працювати та навчатися. Востаннє Марія спілкувалася з чоловіком 13-го травня 2022-го року. Жінка самотужки знайшла відео, де побачила, як Сергій виходив у полон, згодом знайшла підтвердження, що він був в Оленівці. Після вибуху у бараку тамтешньої колонії, жінка знайшла ім’я коханого у списках поранених. 

Марія розповідає, що Сергія Алєксєєвича офіційно визнали військовополоненим лише 31 серпня 2023-го року. Про стан свого чоловіка жінка дізнається час від часу від  колишніх бранців, які повертаються за обміном. 

Нині Марія очолює ГО “Спільнота Оленівки” та провадить активну громадську роботу, аби розслідувати події в колонії Оленівки, притягнути винних до відповідальності та допомогти українським військовополоненим та їхнім родинам.

Марія Алєксєєвич перебуває на Вінниччині та готова спілкуватися зі ЗМІ, як в офлайн, так і в онлайн-форматі.

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Вінниця