Теми за тегом: злочини росіян

Проєкт “ХЕРСОН: НЕ/вкрадене”, основу якого становлять штудії та омажі на викрадені росіянами картини, був задуманий як дослідження колекції пограбованого Херсонського художнього музею. Його створили художники, які залишаються працювати в Україні, незважаючи на обстріли і руйнування.

Штудія — це дослідження і етюд. Омаж — це робота-подяка митцю. Не точна копія і не зовсім репліка, а шана і вдячність тим, хто раніше робив цей світ кращим.

Виставка “НЕ/вкрадене. Штудії і омажі” в листопаді-грудні 2025 року побувала у Львові в Zenyk Art Gallery, в лютому-квітні 2026 була представлена в Музеї війни в Києві, в травні-червні 2026 — в Торонто (Канада), в галереї Ukrainian Canadian Art Foundation KUMF Gallery.

11 липня Херсон буде в Одесі у нових роботах українських митців.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Одеса

Микита Шастун долучився до війська за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. Служив у 56-й бригаді, воював на околицях Донецького аеропорту, вчився на сержанта. 

Після початку повномасштабного вторгнення разом з рідним братом Ігорем долучився до “Азову”, боронив Маріуполь. 1-го квітня брат загинув.  У травні 2022 року Микита з побратимами отримав наказ скласти зброю та вийти у полон. Військовий опинився в колонії Оленівки на окупованій Донеччині. Пригадує, що було дуже важко: полоненим бракувало їжі та води. Невдовзі азовців перевели у інший барак, де вночі пролунали вибухи. Боєць дивом відбувся лише контузією. Микита надавав допомогу іншим пораненим. 

Пригадує, що росіяни не дали жодних засобів для порятунку людей. З Оленівки Микиту перевели до російського Таганрога. 31 грудня 2022-го року військовослужбовець повернувся на Батьківщину. 

Поспілкуватися з Микитою Шастуном можна онлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів, 82 з них – у повному оточенні. З 16 по 20 травня 2022 року Маріупольський гарнізон виконав наказ припинити оборону міста та вийти в полон.

У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”, більше сотні зазнали поранень.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

7 липня у Медіацентрі Україна презентують аналітичний звіт “Лояльність під примусом”. Протягом року юристи Регіонального центру прав людини досліджували один з ключових інструментів придушення інакодумства та контролю на окупованих територіях — переслідування за статтями щодо “дискредитації” російської армії в Криму та Севастополі. За їхнє порушення передбачено штрафи або увʼязнення строком до 15 років. росія фактично створила юридичні механізми, якими може карати усіх “нелояльних” до окупаційної влади та “незгодних” з її політикою.

Команда опрацювала понад 1,5 тис. судових рішень окупаційних установ та дійшла до висновку, що росія створила на окупованих територіях систему придушення свободи слова та порушення права на справедливий суд. З одного боку, ці дії мають на меті “легітимізувати” російську владу, а з іншого — створити атмосферу постійного страху та мовчання.

Спікери: 

• Аліна Грігорас, керівниця юніту з окупованих територій Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні;
• Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи;
• Ксенія Корнієнко, старша юристка Регіонального центру прав людини, співавторка звіту;
• Володимир Вязовцев, юрист Регіонального центру прав людини, співавтор звіту.

Довідково: Проєкт реалізовано Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки National Endowment for Democracy. Зміст матеріалу не обов’язково збігається з позицією донорів.

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Під час поїздки на одну з локацій у Запорізькій області команда FRIDA Ukraine стала свідком чергової атаки росії на цивільних. Медики побачили удар ворожого безпілотника по комбайну, який працював у полі.

Внаслідок атаки був поранений 30-річний чоловік. Комбайн загорівся, також спалахнуло пшеничне поле. Лікарі FRIDA Ukraine надали постраждалому першу допомогу ще до приїзду екстрених служб.

“Ми підібрали його, від’їхали на безпечнішу відстань і надали першу допомогу. У нього була баротравма, а обличчя й ноги були посічені осколками. Потім дочекалися швидкої і передали його медикам”, — розповіла дитячий лікар-стоматолог FRIDA Ukraine Наталія Дьомочкіна.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із лікарями у Києві, а також отримати фото та відеоматеріали.

Довідково: Медико-волонтерські місії “FRIDA Ukraine” — це регулярні виїзди команди лікарів у прифронтові та віддалені громади України. У складі кожної місії — понад 20 фахівців різних напрямів: неврологи, хірурги, гінекологи, терапевти, дерматологи та інші. Під час виїздів проводяться безкоштовні прийоми, консультації та аналізи для місцевих мешканців. Віднедавна команда також здійснює онкоскринінг.

• волонтери
• злочини росіян
• лікарі
• постраждалі
• Київ

Після російської атаки у грудні 2023 року одеський веслувальний клуб “Чорноморець” залишився майже без спортивного інвентарю. Два російські безпілотники влучили у базу, де зберігали понад сто човнів. Клуб опинився на межі закриття. 

Втім, європейська спільнота веслувальників прийшла на допомогу одеським спортсменам. Підтримку надали клуби з Нідерландів, які  організували збір човнів, а також щороку оплачують двотижневий тренувальний збір у Нідерландах для дітей. Також долучились веслувальники з Німеччини та Литви. А завдяки підтримці із Великої Британії клуб отримав човен для прибережного веслування (четвірку з кермовим) та чотири 20-місні човни “драгонбот”.  

Нині у клубі “Чорноморець” мають змогу займатись веслуванням як діти, так і дорослі. Також до тренувань мають змогу долучатися  ветерани війни. 

Журналісти мають змогу висвітлити тренування. 

Довідково: Драгонбот — це видовищний командний вид спорту, що полягає в перегонах на великих каное, прикрашених головою та хвостом дракона.

• діти
• злочини росіян
• культура
• Одеса

Іван Кучер хотів стати військовим змалечку. Коли хлопець проходив строкову службу — росія  окупувала Крим та атакувала східні області України. Родина сподівалася, що Іван не потрапить на фронт. Проте він вирішив інакше і після завершення строкової служби підписав контракт із ЗСУ. Матері військовослужбовець казав, що проходить навчання, хоча сам вже воював із росіянами на Луганщині. 

Після закінчення контракту Іван оселився у Києві. А з початком повномасштабного вторгнення росії долучився до свого колишнього батальйону “Донбас” та знову захищав Україну на сході. 

Наприкінці квітня 2022 року Іван потрапив у полон. Пізніше зʼявилося повідомлення про його можливу загибель. Щоправда, цю інформацію спростували у військовій частині. Івана офіційно визнали зниклим безвісти. 

Звільнені з полону українські військові розповідали, що у російських застінках чули про Івана Кучера, але особисто  його не бачили. У лютому 2023 мати військового побачила його на одному з пропагандистських відео і надала цей матеріал Червоному хресту та Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими. 

Іван провів у неволі 1388 днів — його вдалося повернути додому 5 лютого 2025 року під час чергового обміну полоненими. Нині він чекає на висновок Військово-лікарської комісії, аби повернутися до війська. 

Поспілкуватися з Іваном Кучером можна як онлайн, так і офлайн на Львівщині, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Львів

Внаслідок російського обстрілу Києва постраждав столичний зоопарк. Травм зазнали черепахи і крокодили. Працівники зоопарку, які цілодобово доглядають за тваринами, одразу надали їм необхідну допомогу. На щастя, жодна тварина не загинула. 

Також на території пошкодило будівлі відділу приматів і птахів, купол зимового саду, акватераріум, сіносховище та північну вхідну групу. 

Журналісти мають змогу висвітлити, як функціонує зоопарк.

• злочини росіян
• тварини
• Київ

Азат Азатян тричі за своє життя ставав переселенцем. У дитинстві виїхав з родиною з Вірменії, у 2014 році тікав з окупованої росіянами частини Донеччини, а у 2022-му опинився в окупації в Бердянську, Запорізької області. 

На початку повномасштабного російського вторгнення Азат взявся волонтерити у Бердянську: годував тих, хто стояв в черзі на блокпостах, допомагав людям виїжджати на підконтрольні Україні території. 

Ця робота не сподобалася російським військовим, які викрали Азата. У неволі чоловіка протримали 43 дні, він зазнав катувань. Пережити тортури Азату допомагали лише  думки про дружину та трьох дітей. Після виїзду з окупації та лікування знову вирішив допомагати тим, хто цього потребує — відкрив 11 центрів допомоги переселенцям. 

А у 2025-му році разом з іншими цивільними, які пережили полон, започаткував у Запоріжжі реабілітаційний центр “Шлях вільних” для тих, хто постраждав у неволі. У центрі безоплатно надають психологічну та юридичну допомогу, а також проводять заняття з фізичної реабілітації. Також влітку цього року ГО презентувала документальний фільм про полонених — “Запеклих вогонь не пече”. У стрічці зібрано розповіді семи цивільних, які пережили російський полон.

Поспілкуватися з Азатом Азатяном можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Запоріжжя

Провідні українські правозахисні організації запрошують на захід запуску проєкту “Документування та аналіз міжнародних злочинів, вчинених збройними силами Російської Федерації після 24 лютого 2022 року, підтримка постраждалих від цих злочинів та інформування про них”, що фінансується Європейським Союзом. Під час події учасники обговорять досягнення і виклики, з якими стикається громадський сектор у сфері документування міжнародних злочинів.

Захід відбудеться 6 липня у Львові.

Учасники:

•  Асієр Сантільян, Делегація ЄС в Україні ;
•  Євген Захаров, Харківська правозахисна група;
•  Руслан Тополевський, Українська Гельсінська спілка з прав людини;
•  Олександра Романцова, Центр громадянських свобод.

Презентація стане також нагодою розповісти про наступний етап роботи проєкту. Уже 7–8 липня у Львові відбудеться фаховий семінар, який об’єднає соціологів, державних службовців, психологів та правозахисників для обговорення методології опитування дітей щодо порушень їхніх прав під час війни.

Мови заходу: українська та англійська (синхронний переклад).

Участь можлива лише за попередньою реєстрацією.

Довідково: Від початку російської агресії проти України у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році, громадські організації відіграють ключову роль у документуванні міжнародних злочинів. За цей час вони зафіксували понад 100 тисяч епізодів таких злочинів, збираючи свідчення, докази та інформацію, необхідні для майбутнього притягнення винних до відповідальності.

• злочини росіян
• Львів

Тетяна Федорова — родом з Енергодара, що на Запоріжжі. До повномасштабного російського вторгнення жінка поєднувала роботу на Запорізькій атомній електростанції з волонтерством для українського війська. Після 24 лютого 2022 року її син вступив до Сил оборони України та пішов воювати. А сама Тетяна відмовилася від евакуації з рідного Енергодара, адже вірила, що ворожа окупація міста буде тимчасовою. 

Жінка каже, що атомників залякували та змушували підкорятися окупантам. Тих, хто чинив спротив, вбивали. Коли ж росіяни дізналися, що син Тетяни захищає Україну, то викрали жінку із власного дому. Вона пережила тортури: росіяни хотіли дізнатися про українських військових та волонтерів, які залишилися у місті. Питали і про звичайних людей, які підтримують Україну. Тетяна пишається, що попри катування не здала ворогу жодної корисної інформації. Через місяць жінку відпустили і їй разом з родиною вдалося виїхати з окупації. 

Тетяна опинилась на Хмельниччині, де пройшла лікування та працювала з психологом. На новому місці записалась на курси шиття та власноруч зшила черевички для своєї собаки Луни. Одразу отримала замовлення на взуття для інших улюбленців. Так з’явилась ідея власного бренду Luna.animalshop. Тетяна взялась шити також одяг та різноманітні костюми, пройшла курс з підприємницької діяльності, виграла грант та придбала необхідне обладнання. Тетяна продовжує працювати, підтримувати військо, чекає на повернення сина з війни і на звільнення Енергодара. 

Поспілкуватися з Тетяною Федоровою можна як онлайн, так і офлайн на Хмельниччині, за попередньою домовленістю. 

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Хмельницький