Теми за тегом: злочини росіян

29 липня у столиці відбудеться тематичний захід “БАШТА. Пам’ять, що об’єднує”, присвячений річниці загибелі захисників в Оленівці.

У ніч на 29 липня 2022 року росія вчинила один із найбільших терактів проти українських військовополонених, підірвавши барак в Оленівці, де перебувало понад 200 полонених азовців.

Під час заходу вшанують пам’ять загиблих в Оленівці, обговорять виклики, з якими зіштовхуються ветерани після повернення. А також презентують онлайн-платформу “Башта” — простір, який об’єднує ветеранів, родини військових, громадські організації та всіх, хто працює з темами пам’яті, відновлення та розвитку ветеранської спільноти.

Спікери заходу:

• Наталя Петренко — засновниця платформи “Башта”;
• Олександра Мазур — співзасновниця ГО “Спільнота Оленівки”;
• Олег Крісенко — ветеран, колишній військовополонений, засновник ГО “ІТ-ВЕТЕРАН”;
• Антон Калакуцький — представник ГО “ІТ-ВЕТЕРАН” та “Рух Ветеранів України”;
• Семен Махлін — ветеран, спеціаліст із професійної адаптації ветеранів, кар’єрний консультант UNIT 6.0;
• Дар’я Ульман — засновниця Community Ulman;
• Олександр Баталов — ветеран, директор фундації “Анконкард”;
• Ярина Чучман-Миньо — засновниця бренду Blast, менеджерка комунікацій фундації “Анконкард”.

Довідково: Організатори — Онлайн-платформа “Башта”, Національний музей Революції Гідності, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності та Спільнота Оленівки.

• військові
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• Київ

28 липня у Києві втретє відкриють виставку “Оленівка: квінтесенція жорстокості”. Подію присвячують четвертій річниці теракту в Оленівці. 

Виставку створили у співпраці з Національним музеєм Революції Гідності та ГО “Медійна ініціатива за права людини”. Експозиція буде відкрита до 16 листопада. 

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”, більше сотні зазнали поранень.

Важкопоранені після теракту українські військові чотири роки залишаються в російському полоні.

• військові
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Під час пресконференції оприлюднять нову інформацію, яка має стати предметом ретельної роботи слідства та перебувати під постійним публічним контролем. Організатори також поставлять питання:

• Чому важкопоранені захисники досі не повернуті з полону?
• Чому після гучних обіцянок за останній рік не відбулося жодного повернення цієї категорії полонених?
• Які результати розслідування трагедії через чотири роки після теракту? Чому мовчать про головного свідка?

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”, більше сотні зазнали поранень.

Важкопоранені після теракту українські військові чотири роки залишаються в російському полоні.

• військові
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

21 липня Незалежна антикорупційна комісія (НАКО)  проведе захід у форматі Defence Talks на тему: “Слідуй за адресою”: спільні офіси, компанії-прокладки та ланцюги постачання мікроелектроніки до Росії”.

Під час якого аналітики НАКО презентують масштабне дослідження, у межах якого було детально проаналізовано 180 000 митних декларацій та ідентифіковано майже 1 800 компаній, що забезпечують російську оборонку технологіями в обхід обмежень.

Разом із провідними експертами, військовими фахівцями та розслідувачами розберуть, як змінюється санкційна політика та де утворюються нові “чорні діри”; яка реальна роль Китаю у підживленні російської воєнної машини. А ще — як журналістські розслідування та аналітика допомагають перекривати кисень російському ВПК.

Учасники заходу: 

• Богдан Чумак, Представник Управління санкційної політики Міністерства закордонних справ України.
• Дмитро Шульга, директор програми “Європа і світ” Міжнародного фонду “Відродження”.
• Вікторія Вишнівська, старша дослідниця НАКО.
• Олена Давліканова, старша аналітикиня Sahaidachnyi Security Center, редакторка дослідження НАКО “Russia’s War Network”.
• Юрій Пойта, старший асоційований аналітик Mercator Institute for China Studies (MERICS) (онлайн).
• Олександр Моісеєнко, заступник головного редактора United 24 Media, розслідувач.

Місце проведення: з міркувань безпеки повідомляється зареєстрованим учасникам заходу. Синхронний переклад: українська/англійська.

Журналістам необхідно зареєструватись.

Довідково: НАКО (Незалежна антикорупційна комісія) — це громадська організація, яка прагне мінімізувати можливості для корупції в оборонному секторі України через ґрунтовні дослідження, ефективну адвокацію та підвищення обізнаності громадськості. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, НАКО запустила проєкт, присвячений моніторингу та посиленню санкцій проти росії в оборонній промисловості. Зокрема, вивчає західну мікроелектроніку у різних зразках російського озброєння: “шахедах”, ракетах, літаках. 

“Defence Talks” — це дискусійна платформа НАКО, яка об’єднує українських посадовців, експертів, дипломатів та журналістів для пошуку рішень у сфері безпеки та оборони.

• зброя
• злочини росіян

Тварини Національного природного парку “Тузлівські лимани” потерпають від наслідків екоциду, спричиненого російською агресією проти України. На початку червня 2026 року на узбережжя винесло 22 загиблих дельфінів, а згодом науковці почали фіксувати нові випадки. За останні 50 днів на берег викинуло вже 74 загиблих китоподібних. Про це повідомив доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв. 

Біолог наголошує, що екосистема страждає від постійних бойових дій: вибухів мін, бомбардувань, запусків ракет та використання потужних сонарів військових кораблів. Іван Русєв разом з командою щоденно фіксує кожен факт екоциду. 

Поспілкуватися з Іваном Русєвом можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• екологія
• злочини росіян
• тварини
• Одеса

Детальний спільний звіт від аналітиків Центру протидії дезінформації та Європейської служби зовнішніх дій демонструє, як російські інформаційні маніпуляції та втручання намагаються зашкодити шляху України до членства в Європейському Союзі.

Учасники: 

– Андрій Коваленко, керівник ЦПД, офіцер Сил оборони України; 

– Анаїт Хоперія, заступниця керівника ЦПД;

– представник Головного управління розвідки МО України; 

– представник Служби безпеки України;

– представник Міністерства закордонних справ України; 

– представник Європейської служби зовнішніх дій (EEAS).

Попередня реєстрація для медіа до 15.00 14-го липня.

• злочини росіян
• Київ

Центр громадянських свобод запрошує журналістів, представників громадянського суспільства, державних органів та міжнародних інституцій на брифінг, присвячений новому законопроєкту про відповідальність за міжнародні злочини. Подія відбудеться 15 липня у Києві.

Від початку повномасштабного вторгнення правоохоронні органи зареєстрували понад 240 тисяч міжнародних злочинів, пов’язаних із російською агресією. Навіть якщо Спеціальний трибунал щодо злочину агресії запрацює, він розглядатиме лише обмежене коло справ. Натомість на українську систему правосуддя ляже розслідування більшості справ. Саме тому Кримінальний кодекс України має повністю відповідати нормам міжнародного кримінального права. Лише так Україна зможе ефективно розслідувати міжнародні злочини та притягати винних до відповідальності.

Попри зміни, ухвалені у 2024 році, Кримінальний кодекс України досі містить прогалини. Саме тому при Офісі Генерального прокурора створили Міжвідомчу робочу групу, яка підготувала комплексний законопроєкт для гармонізації українського законодавства з міжнародним кримінальним правом. До роботи долучилися представники державних органів, громадянського суспільства, а також українські й міжнародні експерти.

Під час брифінгу учасники вперше представлять ключові положення законопроєкту, який важливий не лише для справедливого покарання міжнародних злочинів, а й для виконання Україною своїх зобов’язань у процесі вступу до Європейського Союзу.

Спікери:

• Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка, експерт Центру громадянських свобод;
• Станіслав Петренко, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора;
• Аліна Павлюк, координаторка роботи адвокатів, аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group;
• Микола Пашковський, старший науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, кандидат юридичних наук, член Міжвідомчої робочої групи з питань гармонізації законодавства в контексті правозастосовчої практики у зв’язку з ратифікацією Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду

Модераторка: Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.

Журналістам необхідно акредитуватись. Точну локацію повідомлять зареєстрованим учасни(цям)кам за день до заходу.

• злочини росіян
• Київ

Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) проаналізувала компонентну базу російської балістичної ракети “Орєшнік”. Як зʼясувала старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська,  розрекламована Кремлем зброя, що “базується на передових технологіях”, насправді укомплектована застарілими компонентами.

Аналіз НАКО базується на детальному вивченні та верифікації залишків інструментальних відсіків ракет, зібраних українськими військовими експертами після двох підтверджених ударів:

• Дніпро (21 листопада 2024 року) — перше бойове застосування ракети по комплексу “Південмаш”.
• Львів (8 січня 2026 року) — удар по об’єкту критичної інфраструктури. Саме там були виявлені вцілілі субсистеми (блоки навігації, елементи двигуна тощо) ракети і відправлені на детальну експертизу.

На відміну від інших російських крилатих ракет чи дронів, які критично залежать від сучасних західних мікросхем чи китайських чипів, “Орєшнік” продемонстрував аномально високу частку внутрішнього виробництва.

Проте “імпортозаміщення” відбулося за рахунок застарілих технологій:

• Близько 470 ідентифікованих мікрокомпонентів виготовлені на базі низько- та середньотехнологічних напівпровідників. Використовуються технологічні процеси, яким уже багато десятиліть.
• Більшість знайдених деталей була виготовлена у період між 2014 та 2018 роками. Сама ракета є лише еволюційним розвитком старих радянських та російських комплексів на кшталт “Рубєж”, “Тополь-М” та “Ярс”.
• Компоненти для ракети постачали щонайменше 25 підприємств із росії та Білорусі (зокрема, холдинг “Інтеграл”, заводи “Мікрон”, “Ангстрем”, “Оптрон” тощо).

Хоча така архітектура дещо зменшує залежність рф від західних ланцюжків постачання, це не свідчить про повну технологічну самодостатність агресора, а лише підкреслює розмитість кордонів між цивільною та військовою мікроелектронікою в росії.

Значна частина підприємств, чиї чипи знайшли в ракеті, досі уникає системного міжнародного тиску. Якщо Україна самостійно наклала санкції на 93% виявлених компаній, причетних до виробництва “Орєшніка”, то міжнародний показник санкціонування цих виробників становить лише 62%. 

Старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська наголошує на тому, що міжнародні санкції мають еволюціонувати та ставати більш комплексними, аби ефективно зупиняти російське виробництво зброї.

Довідково: НАКО (Незалежна антикорупційна комісія) — це громадська організація, яка прагне мінімізувати можливості для корупції в оборонному секторі України через ґрунтовні дослідження, ефективну адвокацію та підвищення обізнаності громадськості. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, НАКО запустила проєкт, присвячений моніторингу та посиленню санкцій проти росії в оборонній промисловості.

• зброя
• злочини росіян

Проєкт “ХЕРСОН: НЕ/вкрадене”, основу якого становлять штудії та омажі на викрадені росіянами картини, був задуманий як дослідження колекції пограбованого Херсонського художнього музею. Його створили художники, які залишаються працювати в Україні, незважаючи на обстріли і руйнування.

Штудія — це дослідження і етюд. Омаж — це робота-подяка митцю. Не точна копія і не зовсім репліка, а шана і вдячність тим, хто раніше робив цей світ кращим.

Виставка “НЕ/вкрадене. Штудії і омажі” в листопаді-грудні 2025 року побувала у Львові в Zenyk Art Gallery, в лютому-квітні 2026 була представлена в Музеї війни в Києві, в травні-червні 2026 — в Торонто (Канада), в галереї Ukrainian Canadian Art Foundation KUMF Gallery.

11 липня Херсон буде в Одесі у нових роботах українських митців.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Одеса

Микита Шастун долучився до війська за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. Служив у 56-й бригаді, воював на околицях Донецького аеропорту, вчився на сержанта. 

Після початку повномасштабного вторгнення разом з рідним братом Ігорем долучився до “Азову”, боронив Маріуполь. 1-го квітня брат загинув.  У травні 2022 року Микита з побратимами отримав наказ скласти зброю та вийти у полон. Військовий опинився в колонії Оленівки на окупованій Донеччині. Пригадує, що було дуже важко: полоненим бракувало їжі та води. Невдовзі азовців перевели у інший барак, де вночі пролунали вибухи. Боєць дивом відбувся лише контузією. Микита надавав допомогу іншим пораненим. 

Пригадує, що росіяни не дали жодних засобів для порятунку людей. З Оленівки Микиту перевели до російського Таганрога. 31 грудня 2022-го року військовослужбовець повернувся на Батьківщину. 

Поспілкуватися з Микитою Шастуном можна онлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів, 82 з них – у повному оточенні. З 16 по 20 травня 2022 року Маріупольський гарнізон виконав наказ припинити оборону міста та вийти в полон.

У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”, більше сотні зазнали поранень.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі