Теми за тегом: злочини росіян

Юлії Матвєєвій — 32 роки. Разом з чоловіком жила і працювала у Миколаєві. У липні цього року ворожий шахед поцілив у будинок Юлії. В обличчя та очі жінки потрапило близько 300 дрібних уламків.

Жінка перенесла вже сім операцій, з них чотири на очах. Нині вона продовжує лікування та вірить, що зможе повернути зір. 

У соціальних мережах подружжя веде блог, де Юлія розповідає про лікування та відновлення зору. Жінка мріє знову подивитися на коханого та спостерігати за заходом сонця на річці. 

Поспілкуватися з Юлією Матвєєвою можна як онлайн, так і офлайн у Миколаєві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• постраждалі
• Миколаїв

Віра Бірюк — родом з села Бахмутівка, що на Луганщині. На початку повномасштабного вторгнення її дім опинився в окупації. Через рік життя у ворожому оточенні — жінку посеред ночі викрали окупанти. 

Росіяни звинуватили Віру у вбивстві, хоча жінка переконана, що справжньою причиною арешту став  її український паспорт і те, що її загиблий брат був військовослужбовцем, який захищав Луганщину. Віра каже, що під тортурами погодилася зі звинуваченнями. Спершу жінку помістили до ізолятора тимчасового утримання, де вона пробула місяць, а опісля її майже рік утримували у луганському СІЗО. 

Віру обміняли у вересні 2024-го року. Після короткої реабілітації опинилася у тимчасовому поселенні в соціальному центрі. Нині працює у благодійному фонді у Чернігові, який підтримує сімʼї військовополонених. 

Поспілкуватися з Вірою Бірюк можна як онлайн, так і офлайн у Чернігові, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Чернігів

Олена Ягупова — мешканка  Кам’янки-Дніпровської  Запорізької області (місто окуповане).  Понад 20 років жінка працювала на державній службі, вона мала проукраїнську позицію. На Олену написали донос, що її чоловік служить у Збройних силах України.  У жовтні 2022 року окупанти викрали жінку з власного дому.

В застінках окупантів Олена пережила тортури: росіяни хотіли довідатися, де перебуває її коханий. Цікавила їх і інформація про людей з проукраїнськими поглядами.  

Олена також потрапила у трудове рабство до окупантів, які змушували заручників копати окопи. Ягупова виконувала важку роботу та жила в нелюдських умовах. Олені вдалося звільнитися після понад півроку в полоні.

Вже в безпеці Олена написала заяву до правоохоронних органів, пройшла судово-медичні експертизи. У жінки діагностували, зокрема,  черепно-мозкову травму, церебральну мікроангіопатію, погіршення зору, травми тазостегнового та плечового суглобів. Їй призначили другу групу інвалідності. Невдовзі Олені будуть робити операцію. Внаслідок пережитих катувань їй потрібно змінити два диски шийного відділу на імпланти. 

Жінка отримала статуси: позбавлення особистої свободи внаслідок російської агресії,  постраждалої внаслідок торгівлі людьми. Також вона має статус постраждалої від СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом).  

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Оленою на Київщині або у онлайн-форматі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

Фольклористка Ярина Сізик, режисерка анімації Марія Озірна та Херсонський художній музей ім. Олексія Шовкуненка започаткували проєкт, присвячений картинам, викраденим росіянами під час окупації міста. За підрахунками музейників, окупанти викрали близько десяти тисяч витворів мистецтва.

Мета проєкту: спробувати відтворити те, що забрали росіяни. На сьогодні команді вдалося “репродукувати” картину Михайла Брянського (1830-1908) “Портрет дівчини у вишиваній сукні”. Картину не просто перемалювали, а  осучаснили та анімували. “Оживити” її допомогла українська модель та співачка Дар’я Астаф’єва, яку мисткині перетворили на дівчину у вишитій сукні з украденого полотна. Під час анімації команда використала сорочку, яку вишила в окупації  херсонська гідеса Інна Микуцька.

Відтворили також олійне полотно Сергія Васильківського (1854-1917) “Козаки в степу”: у репродукуванні цієї картини взяли участь бійці ЗСУ Роман “Добряк” Колесник та Станіслав “Реф” Зорій. До цієї анімації Ярина та Марія додали українську народну пісню “Ой там за морями…” у виконанні гурту “Щука-Риба”. 

Нині засновниці проєкту працюють над наступними відновленнями.

Ярина Сізик та Марія Озірна готові до спілкування з журналістами у Києві.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Київ

Олена та Валентин Бєлозоренки до повномасштабного вторгнення 11 років розвивали господарство у Станіславі на Херсонщині. Мали 30 кіз, 11 собак і 10 котів, виготовляли сири і проводили екскурсії для дітей та дорослих. З початком великої війни екоферма подружжя опинилася в окупації.

Вісім з половиною місяців вони пробули в оточенні ворога – аби вижити, обмінювалися продуктами з сусідами. Після того, як ЗСУ звільнили їхній населений пункт, пара з тваринами прожила ще рік на звільненій території, але під постійними обстрілами. Кілька ворожих ударів завдали шкоди і фермі – загинула одна тварина, згоріли корми, Валентин отримав контузію. 

У жовтні 2023-го подружжя наважилося на евакуацію. На Київщині їх прихистили переселенці з Донеччини. Надали у безкоштовне користування ферму і будинок. За рік на новому місці поголів’я кіз зросло удвічі. В майбутньому подружжя планує відкрити на території ферми реабілітаційний центр для українських військових.

Поспілкуватися з Оленою та Валентином Бєлозоренками можна онлайн.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• злочини росіян
• окупація
• тварини
• евакуація

Центр громадянських свобод запрошує на обговорення, які уроки може винести Україна з Нюрнберзького процесу у боротьбі за справедливість. Захід відбудеться 23 жовтня у Києві.

80 років тому розпочався один із найвідоміших процесів у міжнародному кримінальному правосудді. Після Другої світової в Нюрнберзі судили лідерів нацистської Німеччини — і цей процес став основою сучасної системи міжнародного правосуддя.

Україні не варто чекати закінчення війни, аби розпочати свій шлях до справедливості. Вона вже рухається в цьому напрямку: 25 червня 2025 року Україна та Рада Європи підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Під час зустрічі обговорять, яким може бути “український Нюрнберг” і чим він відрізнятиметься від історичного; чи можливе правосуддя під час війни; які мають бути повноваження Спеціального трибуналу; як поєднати роботу національних судів і міжнародних інституцій та якою буде роль суспільства, ЗМІ та міжнародних партнерів у забезпеченні справедливості.

Також під час обговорення відбудеться презентація книжки “Нюрнберзькі принципи та Україна: сучасні виклики миру, безпеки та справедливості” — збірки, що переосмислює спадщину Нюрнберзьких процесів у контексті російської агресії проти України. Автори аналізують поняття “злочину агресії” та “злочинів проти людяності”, досліджують ефективність міжнародного правосуддя в умовах сучасних воєн, а також пишуть про депортацію українських дітей, нищення культурної спадщини та досвіду трибуналів після Нюрнберга — від Югославії до Руанди.

Учасники обговорення:

• Антон Кориневич — директор Департаменту міжнародного права МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу, агент України в Міжнародному суді ООН;

• Герберт Р. Регінбогін — співавтор книги “Нюрнберзькі принципи та Україна: сучасні виклики миру, безпеки та справедливості”, науковий співробітник Інституту політичних досліджень і католицьких студій Католицького університету Америки у Вашингтоні.

Модераторка: Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.

Увага: Захід відбуватиметься англійською мовою без перекладу. Трансляції не передбачено. На подію необхідно зареєструватись.

• злочини росіян
• Київ

21 жовтня на брифінгу у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука розкажуть про проведену роботу з деблокування, стабілізації та збереження мистецьких творів, врятованих після обстрілу.

25 березня 2024 року внаслідок російського ракетного удару по Києву була частково зруйнована будівля Академії. Зокрема, значних ушкоджень зазнала центральна частина корпусу, де зберігались унікальні мистецькі твори. 

Брифінг є унікальною нагодою для журналістів побувати безпосередньо на місці руйнування та подальшої роботи з порятунку мистецької спадщини, почути звіт про проведені роботи та побачити врятовані артефакти.

Учасники:

• К’яра Децці-Бардескі — керівниця Бюро ЮНЕСКО в Україні,
• Ігор Пошивайло — координатор Агенції стійкості культури (ACURE), генеральний директор Національного музею Революції Гідності,
• Світлана Стрельнікова — директорка Національного науково-дослідного реставраційного центру України,
• Олена Осадча — ректорка Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

До участі у брифінгу запрошено представників Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства освіти України.

Після брифінгу запрошують на спеціальну тематичну екскурсію виставкою вцілілих предметів, яку проведе Олена Осадча, ректорка Академії Бойчука.

На захід необхідно зареєструватись. 

Довідково: Рятувальна операція здійснювалась за сприяння ЮНЕСКО, реалізовувала проєкт Агенція стійкості культури (ACURE) у співпраці з Національним науково-дослідним реставраційним центром України, Національним музеєм Революції Гідності, за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Також в рамках операції відбувся воркшоп “Порятунок культурної спадщини під час війни: стабілізація пошкоджених колекцій”, до якого були залучені фахівці з команди рятівників культурної спадщини, та два одноденних тренінги-інтенсиви для музейних працівників та пам’яткоохоронців.

• злочини росіян
• культура
• Київ

Олексію Сіваку з Херсона — 42 роки, він колишній моряк. На початку 2022 року чоловік планував вирушити у черговий рейс, однак його плани зруйнувало російське повномасштабне вторгнення. Олексій залишився в Херсоні разом із дружиною та тещею, яка має інвалідність. В окупованому місті він розклеював антиросійські листівки, робив з однодумцями опудала “мертвих росіян”, щоб завойовники не відчували себе в безпеці на українській землі.  

24 серпня 2022 року, на День Незалежності України, Олексій разом з іншим містянином вивісив у місті український прапор. Наступного дня росіяни  схопили обох чоловіків. Олексія побили на очах у дружини. Наступні 59 днів він провів у неволі, де пережив тортури та сексуальне насильство (СНПК — сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом). 

Після звільнення Олексій взявся розшукувати колишніх співкамерників.  Згодом став співзасновником мережі “Випускники”, яка об’єднує чоловіків, що пережили полон і тортури. Також нині чоловік є головою ГО  “Випускники” (“Alumni”), яку було  створено, щоб допомогти українцям, які постраждали через російську агресію, зокрема від тортур і СНПК. Організація робить акцент саме на підтримці цивільних чоловіків. Йдеться про кілька сотень людей: від 20 до 76 років. Вони мають змогу  отримати юридичну та психологічну допомогу, також для учасників проводять ретрити.  

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись з Олексієм у Києві, Херсоні або онлайн-форматі. 

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Дмитро Хилюк — український  журналіст з 20-річним стажем, та кореспондент  інформагентства УНІАН. Понад три роки чоловік перебував у російському полоні як цивільний заручник. 

Дмитра, разом із його батьком, російські окупанти викрали на початку березня 2022 року просто на вулиці у селі Козаровичі Київської області, де жила родина. Згодом батька відпустили, а Дмитра вивезли спершу в Білорусь, а потім — у росію.

Чоловіка привезли у СІЗО №2  Новозибкова Брянської області. У одному з інтерв’ю Дмитро розповів, що там під час так званої “прийомки” людей дуже сильно били, зокрема, дубинками, руками, кидали об землю, травили собаками. У травні 2023 року чоловіка перевезли у тюрму Пакіно Володимирської області рф, де він пробув до самого звільнення.

Загалом у російській неволі Дмитро Хилюк перебував 3 роки, 5 місяців і 21 день. 24 серпня 2025 року на День Незалежності України чоловік повернувся додому  під час чергового обміну полоненими.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Дмитром у Києві або у онлайн-форматі.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Компанія TEAHOUSE імпортує, виробляє і продає чай з 2006 року. У липні цього року ворожий дрон знищив їхнє виробництво у Дніпрі. Згоріло все: 100 тонн сировини, цехи та обладнання.

Попри пережите, команда винайняла нове приміщення й змогла повернутись до роботи. Крім того, TEAHOUSE стане першою компанією в Україні, яка отримає грант на відновлення від держави.

11-12 жовтня у Києві TEAHOUSE організовує Осінній Kyiv Tea Festival 2025 — особливий для загартованої вогнем команди, адже він є символом стійкості й натхнення. 

Журналісти матимуть змогу дізнатись більше та поспілкуватися з представниками TEAHOUSE у Києві, зокрема, під час фестивалю.

• відбудова
• злочини росіян
• Київ