Теми за тегом: злочини росіян

У четверті роковини страшної трагедії, що сталася у Драмтеатрі в Маріуполі, журналістів запрошують  відвідати меморіальні заходи і вшанувати пам’ять загиблих цивільних і військових. 

Зокрема, 15 березня у Києві відбудеться молебень. 16 березня відбудуться меморіальні заходи із вшанування загиблих у Драматичному театрі Маріуполя у різних містах України: Києві, Вінниці, Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Львові, Калуші, Кам’янському, Кременчуці, Кропивницькому, Полтаві, Кривому Розі, Одесі, Рівному, Тернополі, Ужгороді, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях. 

Довідково: 16 березня 2022 року російські окупанти скинули авіабомби на Маріупольський драмтеатр. Напис “ДЕТИ”, зроблений великими літерами і добре помітний з неба, не зупинив їх. У театрі переховувалися сотні маріупольських родин. У той день загинули сотні невинних, серед них – діти.

Російська окупаційна влада відновила будівлю, назавжди знищивши можливість провести справедливе розслідування щодо загиблих у Драмтеатрі.

• діти
• загиблі
• злочини росіян
• Київ
• Дніпро
• Львів
• Одеса

До 4 роковин російської окупації села Ягідне Лабораторія журналістики суспільного інтересу створила аудіогід “Ягідне. Село в полоні”. Презентація відбулася 3-го березня в самому населеному пункті на Чернігівщині, де жертвами російських воєнних злочинів стали 368 місцевих жителів.  

Саме 3 березня 2022-го року росіяни зігнали до шкільного підвалу майже всіх мешканців села, серед яких були десятки літніх людей, дітей і немовлят. Їх тримали як живий щит, не дозволяючи залишити тісне приміщення, тоді як у самій школі російські військові облаштували штаб. У жахливих умовах в підвалі померли десятеро людей.  

Цей аудіогід — документальна екскурсія місцем воєнного злочину — територією школи та її підвалу. Англійську версію гіду озвучив американський історик Тімоті Снайдер, а голоси жителів англійською начитали американська публіцистка Енн Епплбаум, канадська політикиня Христя Фріланд, британський журналіст і дослідник пропаганди Пітер Померанцев, американська журналістка Сейбра Ейрес, американсько-французький письменник Джонатан Літтелл та американська історикиня Марсі Шор. 

Аудіогід доступний для прослуховування українською та англійською мовами на платформах Apple Podcasts, Spotify та YouTube. QR-код із відповідним посиланням розміщено на банерах поруч зі школою, яку продовжують відвідувати туристи та іноземні делегації. 

За попередньої домовленості для ЗМІ може бути організована можливість поспілкуватися з представниками Лабораторії журналістики суспільного інтересу онлайн або офлайн у Києві.

Довідково: Команда Лабораторії має унікальний зв’язок із громадою села, оскільки її журналісти були одними з перших, хто відвідав звільнену Чернігівщину у квітні 2022 року. На основі задокументованих свідчень ягіднянців було створено документальний фільм, який разом із репортажем із села було опубліковано в журналі TIME у випуску, присвяченому століттю видання. Окрім англійської, фільм перекладено ще вісьмома мовами, зокрема іспанською, італійською, китайською, корейською, португальською, російською, турецькою та французькою.
Історія про Ягідне також увійшла до книги репортажів “Найстрашніші дні мого життя”, яка стала історичним документом першого року повномасштабної російської війни проти України.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Київ

Північнокорейський касетний боєприпас, який влучив у вікно Херсонського краєзнавчого музею, додали до виставки “Незламна Херсонщина”. На ній представлені експонати про оборону Херсона, окупацію, звільнення міста від російських військ та подальше життя під обстрілами. Корейський боєприпас застряг просто у вікні виставкової зали. Також на подвір’ї музею знайшли фрагмент боєголовки російського снаряда. 

Крім того, із залишків зброї, якою військові рф обстрілюють місто, музейники створили виставку “Коли війна втрачає силу”. Уламки різних видів озброєння стали частинами мистецьких творів.  

Через постійні ворожі обстріли Херсонський краєзнавчий музей зачинений  для відвідування, натомість там є віртуальні екскурсії. 

До повномасштабного вторгнення та окупації Херсонський обласний краєзнавчий музей мав одну з найбільших на півдні України колекцію предметів старовини. У жовтні 2022 року російські окупаційні війська викрали понад 23 тисячі експонатів із фондів музею. Серед них — археологічні знахідки, скіфське золото, старовинні ікони, етнографічні колекції та архівні матеріали. Після деокупації Херсона роботу закладу відновили. А понад 160 тисяч експонатів евакуювали у більш безпечні регіони.

Довідково: Музей засновано у 1890 році на пропозицію українського археолога та краєзнавця Віктора Івановича Гошкевича. Будівлі, в яких розміщена експозиція музею, є пам’ятками архітектури ХІХ століття.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Херсон

Мирослав Чорномор — за фахом хореограф, займався танцями й гастролював із народним ансамблем за кордоном. У 2016 році чоловік отримав повістку, а після проходження строкової служби підписав контракт.  Згодом опанував професію розвідника. 

Мирослав вступив до Острозької академії на спеціальність “Національна безпека”, далі — до академії СБУ і в червні 2022-го мав отримати два дипломи. 

Початок повномасштабного вторгнення військовий зустрів на позиціях під Маріуполем на посаді командира розвідувального відділення 36 окремої бригади морської піхоти. 12 квітня Мирослав разом із побратимами, які обороняли ПАТ “Азовмаш”, вирішив здатися в полон. Протягом наступних двох років рідні бійця не знали, де він і що з ним.

Український військовий став одним із тих, кого російські окупанти незаконно засудили до довічного ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями у нібито злочинах проти цивільних у Маріуполі. У російській колонії, де він відбував цей вирок, серед його сусідів по камері був серійний вбивця, а в сусідній камері утримували виконавця теракту в Беслані. Мирослава повернули до України під час обміну полоненими 5-го лютого 2026 року. Військовий планує лікуватися, побачити батька, який виконує завдання у лавах ЗСУ, а ще — відновити навчання, щоб отримати дипломи. 

Поспілкуватися з Мирославом Чорномором можна як онлайн, так і офлайн з 20-го березня поблизу Києва, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Сергій Петренко військовослужбовець на псевдо “Башня” — син Наталії Петренко — загинув у ніч на 29 липня 2022 року. Боєць зустрів повномасштабне вторгнення у Маріуполі, боронив місто, згодом “Азовсталь” і перед виходом за наказом у полон подзвонив батькам та звелів готувати йому амуніцію, щоб після повернення знову долучитися до війська. 

Імʼя Сергія Петренка було в одному з перших списків убитих під час російського теракту в Оленівці. Мати Наталія вирішила не замикатися у своєму горі та підтримати побратимів Сергія. У памʼять про сина вона створила онлайн-платформу “Башта”, яка допомагає військовим знайти себе у цивільному житті. 

Наталія разом з однодумцями зібрала корисну для ветеранів інформацію в одному місці: від медичної, психологічної та юридичної допомоги до курсів та навчань.  

Поспілкуватися з Наталією Петренко можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 28 містах.

7 березня акції відбудуться у Охтирці, Чернігові, Шполі, Волочиську, Запоріжжі, Павлограді, Львові та Дніпрі. 

8 березня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Миколаєві, Коропі, Обухові, Овручі, Коростені, Харкові, Кременчуці, Долинській, Ковелі, Черкасах, Лозовій, Полтаві, Ужгороді, Бердичеві, Кропивницькому, Рівному та Одесі. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• злочини росіян
• полонені

Назарі Красовський підписав контракт з 12-ю бригадою НГУ “Азов” у 2020 році. Повномасштабне вторгнення боєць зустрів у Маріуполі, захищав “Азовсталь” і разом із побратимами у травні 2022-го виконав наказ командування та вийшов у полон. 

У неволі Назарі пробув 3,5 роки. Аби підтримати себе, військовий писав вірші, вишкрябував рядки на шматку мила, а коли з’являлася можливість, переносив тексти на клаптики паперу. Додому чоловіка повернули у серпні 2025-го року під час обміну полоненими. 

З того часу Назарі проходить реабілітацію у центрі “UNBROKEN” у Львові. У військового серйозна травма хребта, яку отримав у полоні. Військовий розповів, що давно хотів заспівати разом із Христиною Соловій. Під час галавечора, який організував реабілітаційний центр, Назару вдалося здійснити цю мрію. На сцені вони виконали пісню “Хто, як не ти?”, а глядачі аплодували стоячи.

Поспілкуватися з Назарієм Красовським можна як онлайн, так і офлайн у Львові або Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• культура
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Львів

Громадська організація “Цивільні в полоні” запрошує на мирну акцію “Чекаємо не квітів —  чекаємо своїх”, присвячену підтримці українських цивільних, які перебувають у полоні.  Захід відбудеться 7 березня у Києві. 

У програмі — виступи представників влади, громадських організацій, артистів, перформанс, хвилина мовчання, статистика про цивільних полонених, заклики до дій.

Мета акції — привернути увагу суспільства та влади до трагедії цивільного полону, вимагати термінових дій щодо повернення незаконно утримуваних українців.

• злочини росіян
• полонені
• Київ

Юрію Шаповалову —  61 рік.  Він лікар-нейрофізіолог із Донецька із 30-річним стажем. Також був головою місцевого клубу любителів кактусів, мав велику колекцію цих рослин. 

Після початку російської окупації у 2014 році  Юрій не покинув міста і під псевдонімом “Залишенець Донецький” розповідав у Twitter, як змінюється Донецьк. У січні 2018-го, коли повертався додому з роботи, його затримали силовики так званого “Міністерства держбезпеки “ДНР”. Юрія звинуватили у “шпигунстві” на користь України і “засудили” до 13 років неволі. 

Зокрема, 100 днів чоловік перебував у в’язниці “Ізоляція” у окупованому Донецьку, де йому довелося пережити побиття, залякування та тортури.

Загалом у ворожому полоні провів 7 років, 7 місяців і три дні і вийшов на волю 14  серпня 2025 року під час обміну полоненими.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із Юрієм у Києві.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

8 березня Центр громадянських свобод приєднається до Маршу за права жінок у Києві. 

“Ми виходимо за жінок, які сьогодні служать на фронті та воюють на рівні з чоловіками. Жінки-військовослужбовиці мають бути забезпечені всім необхідним для служби й безпеки, мати рівний доступ до посад і можливостей, бути захищеними від дискримінації, сексуальних домагань і насильства. Ми виходимо за жінок — військових і цивільних, які перебувають у російській неволі. За тих, кого катують, ґвалтують, морять голодом, тримають у повній ізоляції — без зв’язку, без інформації, без права на голос”, — говорять представниці “Маршу жінок”.

Насильство проти жінок у цій війні — це зброя, яку росія свідомо застосовує, щоб принизити, залякати, знищити людську гідність і змусити мовчати.

Саме тому на Марш Центр громадянських свобод виходить з вимогами:

• здійснити негайні і системні дії для повернення жінок із російської неволі;
•  посилити міжнародний тиск на державу-агресора;
• забезпечити повну підтримку для тих, хто повернувся — психологічну, медичну, соціальну та правову.

Жінки не повинні зникати ані за стінами камер, ані у зведених цифрах статистики, ані в суспільному мовчанні. Наше завдання — говорити про них і разом вимагати справедливості.

Окремий блок вимог Маршу стосується законодавчих змін. Ідеться про проєкти нового Цивільного кодексу, які містять норми, що можуть звузити права жінок та суперечать принципу рівності.

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ