Теми за тегом: злочини росіян

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 22 містах України.

18 січня акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Дніпрі, Запоріжжі, Білій Церкві, Коломиї та Павлограді.

19 січня заплановані у Києві, Південноукраїнську, Кролевці, Овручі, Коростені, Кременчуці, Ужгороді, Миколаєві, Рівному, Бердичеві, Коростишеві, Тернополі, Черкасах та Кропивницькому.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

16 січня відкриється новий заклад первинної допомоги у селі Здвижівка, Бучанського району. Під час окупації Київщини у 2022 році, амбулаторія у Здвижівці зазнала значних руйнувань. Все її оснащення окупанти вкрали і розбили. 

З того часу в закладі провели внутрішній і зовнішній капітальний ремонт. Нині амбулаторія оснащена всім необхідним для надання первинної медичної допомоги, має додаткові діагностичні можливості-УЗД, лабораторні послуги, кардіологічне обстеження складних пацієнтів. Заклад обслуговує близько 2 тисяч мешканців сіл Здвижівка та Бабинці, а також прилеглих територій.

Серед запрошених гостей представники Міністерства охорони здоровʼя,  органів обласної та місцевої влади, міжнародні партнери.

• відбудова
• злочини росіян
• лікарі
• Київ

17 січня відбудеться відкриття фотовиставки “Дні пам’яті героїв Іловайської битви 2014”. Відтепер побачити світлини можна буде в Музеї окупації Києва.

Фотовиставка нагадує про одну з найтрагічніших подій у нашій боротьбі з росією та вшановує всіх, хто першим став на захист країни у 2014-му. Відвідувачі зможуть побачити світлини, що вже стали історичними. Їх зробили фотографи, які в серпні 2014 року працювали в зоні найзапекліших боїв під Іловайськом на Донеччині у бойовому розташуванні батальйону спеціального призначення Національної гвардії України “Донбас”. Збереженню фотоантології тих подій ми завдячуємо Максиму Дондюку, Олександру Глядєлову, Маркіяну Лисейко та Максиму Левіну, яким вдалося вийти живими з Іловайського котла. Максим Левін загинув під час повномасштабного вторгнення на окупованій Київщині навесні 2022 року, фіксуючи злочини росіян.

Понад півсотні світлин – це лише частина великої фотоколекції, в якій зафіксовано факти про битву за Іловайськ з 10 серпня до “зеленого коридору смерті” 29 серпня 2014 року.

Довідково: Організатори виставки: ГО “Військово-патріотичне об’єднання учасників бойових дій “Сармат”, ГО “Незламні матері України”, Міністерство у справах ветеранів України та Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

• військові
• злочини росіян
• культура
• Київ

До тисячного дня полону морських піхотинців Медійна ініціатива за права людини та Асоціація “Сила морської піхоти” проведуть велику пресконференцію, де порушать питання отримання доступу до місць їхнього утримання. Подія відбудеться 8 січня у Києві (точну адресу учасникам буде надіслано на вказану електронну пошту).

Головні теми:

• Кількість, стан та умови утримання морських піхотинців у російському полоні;
• Змішані медичні комісії для огляду поранених та важкохворих військовополонених, передбачені Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими;
• Дипломатичні шляхи отримання доступу до місць несвободи у росії, зокрема положення Віденської Конвенції про право міжнародних договорів.

Під час пресконференції родини військовополонених презентують тематичний пін (значок), який символізує підтримку та солідарність із морпіхами-захисниками Маріуполя.

Спікери:

• Представники родин полонених морпіхів;
• Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ;
• Представник МЗС України;
• Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими України.

На захід необхідно зареєструватись.

Довідково: У квітні-травні 2022 року, після довготривалої оборони Маріуполя, підрозділи морської піхоти разом із іншими обронцями міста потрапили у російський полон. Найбільше — 12 квітня 2024 року під час прориву з оточеного росіянами заводу Ілліча та намагання з’єднатися з силами полку “Азов”, які утримували “Азовсталь”.

Зі свідчень родин, частина полонених морських піхотинців наразі перебувають у критичному стані. В окремих випадках він так стрімко погіршується, що транспортувати бійців без спеціального медичного обладнання уже неможливо. Найпоширенішою проблемою є важкі форми туберкульозу з ускладненнями. росія продовжує утримувати бійців, які не можуть рухатися і хворих на рак. Нещодавно стало відомо про факти підключення хворих до системи штучної вентиляції легенів на постійній основі.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі 12-ї бригади НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022-го року Дмитро отримав два осколкових ушкодження. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Перед наказом вийти у ворожий полон, Дмитро разом з побратимами міркували над різними варіантами завершення боротьби у Маріуполі. Серед них були і самогубство. Зрештою бійці отримали чіткий наказ та вийшли у російський полон наприкінці травня 2022-го року.

До 26 вересня 2022-го року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати так зване “зізнання” у вигаданих злочинах. У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв. Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024-го року під час обміну полоненими. Нині військовий проходить реабілітацію після полону та відновлюється.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою. 

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, у Львові запланований перформанс “Третє Різдво у полоні”, а мирні акції відбудуться у 24 містах України.

21 грудня заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Чернігові, Ірпені, Вінниці, Коломиї, Житомирі, Обухові, Полтаві, Павлограді та Запоріжжі.

22 грудня мирні акції заплановані у Києві, Умані, Кролевці, Коростені, Овручі, Черкасах, Ужгороді, Миколаєві, Коростишеві, Ковелі, Кропивницькому, Одесі, Острозі та Львові.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Львів
• Одеса

42-річна Марія Васильченко зі Слов’янська, що на Донеччині, працювала продавчинею у сусідньому місті Лиман. 29 травня цього року вона була на роботі, коли росія завдала по місту ракетно-бомбового удару. Марія пригадує, що бачила кров, будівельне сміття навколо, намагалася піднятися, але не змогла. З-під завалів Марію дістали українські військові, вони ж довезли її до лікарні.    

Уламки скла посікли все тіло Марії, їй наклали 80 швів. А чималий металевий осколок наскрізь прошив молочну залозу. Медикам не відразу вдалося загоїти цю велику рану, а по собі вона лишила на грудях жінки величезний рубець – 7х3 см. Цілий місяць Марія не хотіла дивитися на себе в дзеркало. Нині їй допомагають повернути впевненість у собі спеціалісти Центру UNBROKEN у Львові. В межах спільного з L’Oréal Groupe соціального проєкту “(Не) До краси” львівські хірурги вже виконали пацієнтці низку пластичних операцій та поступово стирають сліди війни з її обличчя та тіла.    

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Марією. Жінка перебуває у Слов’янську.

Довідково: Учасницею соціального проєкту “(Не) До краси” може стати кожна українка, яка отримала травми внаслідок війни. Вся допомога надається абсолютно безкоштовно.  

• жінки
• злочини росіян
• постраждалі

Андрій Лейнвебер захоплювався конями змалечку, а першого коня придбав у 14 років. У 2022 році хлопець заснував власний кінний клуб у Мелітополі (місті на півдні України). У клубі навчалися верхової їзди і дорослі,  і діти. Також Андрій викладав джигітування – мистецтво трюкової їзди. 

Після початку повномасштабного вторгнення росії, конюшня Андрія опинилася у небезпеці. Російські снаряди пошкодили одну із будівель. Наляканих вибухами тварин Андрію та його товаришам довелося збирати по усьому місту. П’ять коней чоловік забрав до себе додому, а решту розділили між друзями.

Коли Мелітополь окупували росіяни, коням почав загрожувати ще й голод: у місті бракувало кормів. Росіяни не дозволяли їздити за ними  у інші населені пункти та навіть спеціально знищували сіно для коней. Одного дня самого Андрія схопили окупанти. Два тижні його тримали у камері без зв’язку. Після того, як росіяни відпустили чоловіка, він вирішив евакуйовуватися. З собою зміг вивезти трьох коней. Щоправда, виїхати вдалося лише з третьої спроби: двічі окупанти розвертали чоловіка на блокпостах. 

Новий кінний клуб започаткував на Одещині, там утримує 5 коней та одного поні. Також Андрій запрошує військових на іпотерапію.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• тварини
• Одеса

21 грудня Музей війни запрошує на презентацію двомовного видання “Чернігів у війні – 2022: голоси очевидців” / “Chernihiv During the War – 2022: Voices of Living Witnesses”. Ця книга є збіркою свідчень очевидців російської окупації та облоги Чернігова і Чернігівської області у лютому – квітні 2022 року.

Ініціаторкою збору спогадів очевидців стала кандидатка історичних наук Катерина Литвин. Населений пункт, до якого пані Катерина виїхала з  Чернігова на початку широкомасштабного вторгнення, потрапив у 36-денну окупацію. Після деокупації Чернігівщини науковиця захотіла зібрати особисті історії чернігівчан і чернігівчанок про пережите. Її ініціативу підтримали управління культури та туризму Чернігівської міської ради і група дослідників із різних наукових інституцій України, які сьогодні об’єдналися в Чернігівський науково-дослідний центр антропології війни. В архіві проєкту наразі є більше 350-ти інтерв’ю, 24 з яких увійшли до презентованого видання і були перекладені англійською мовою.

Під час презентації книги у гостей буде можливість поспілкуватися зі співупорядниками книги: Катериною Литвин, Олександром Шевчуком, Світланою Маховською, Оленою Боряк, Олександром Васяновичем, Ольгою Воробєй, Анастасією Панковою, Ольгою Березовською та перекладачем видання Андрієм Шаталюком.

Необхідна попередня акредитація. 

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Агенція Capital Tours працювала у Києві, Львові та Одесі ще до початку повномасштабного вторгнення. Світозар Мойсеїв був одним з гідів, який проводив екскурсії визначними місцями столиці. Після лютого 2022-го року бізнес зупинився. 

Втім, торік Світозар отримав запит від іноземців на екскурсії деокупованою Київщиною. Гід розробив шестигодинний тур околицями столиці. До нього входять відвідування Бучі, Ірпеня, Бородянки, Гостомеля та Мощуна. Світозар переважно проводить індивідуальні екскурсії. Спершу гід розповідає про власний досвід початку повномасштабного вторгнення, а після возить місцями, які стали свідченнями злочинів окупантів. 

Світозар каже, що туром цікавляться здебільшого іноземці, які приїхали до Києва у справах або провідати родичів. Туристів з-за кордону, які би прибули до України лише заради екскурсії, у нього ще не було. Шестигодинний тур коштує близько 150 євро, частину з цих коштів гід віддає на підтримку ЗСУ.

• злочини росіян
• окупація
• Київ