Теми за тегом: злочини росіян
Тварини Національного природного парку “Тузлівські лимани” потерпають від наслідків екоциду, спричиненого російською агресією проти України. На початку червня 2026 року на узбережжя винесло 22 загиблих дельфінів, а згодом науковці почали фіксувати нові випадки. За останні 50 днів на берег викинуло вже 74 загиблих китоподібних. Про це повідомив доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв.
Біолог наголошує, що екосистема страждає від постійних бойових дій: вибухів мін, бомбардувань, запусків ракет та використання потужних сонарів військових кораблів. Іван Русєв разом з командою щоденно фіксує кожен факт екоциду.
Поспілкуватися з Іваном Русєвом можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.
Детальний спільний звіт від аналітиків Центру протидії дезінформації та Європейської служби зовнішніх дій демонструє, як російські інформаційні маніпуляції та втручання намагаються зашкодити шляху України до членства в Європейському Союзі.
Учасники:
– Андрій Коваленко, керівник ЦПД, офіцер Сил оборони України;
– Анаїт Хоперія, заступниця керівника ЦПД;
– представник Головного управління розвідки МО України;
– представник Служби безпеки України;
– представник Міністерства закордонних справ України;
– представник Європейської служби зовнішніх дій (EEAS).
Попередня реєстрація для медіа до 15.00 14-го липня.
Центр громадянських свобод запрошує журналістів, представників громадянського суспільства, державних органів та міжнародних інституцій на брифінг, присвячений новому законопроєкту про відповідальність за міжнародні злочини. Подія відбудеться 15 липня у Києві.
Від початку повномасштабного вторгнення правоохоронні органи зареєстрували понад 240 тисяч міжнародних злочинів, пов’язаних із російською агресією. Навіть якщо Спеціальний трибунал щодо злочину агресії запрацює, він розглядатиме лише обмежене коло справ. Натомість на українську систему правосуддя ляже розслідування більшості справ. Саме тому Кримінальний кодекс України має повністю відповідати нормам міжнародного кримінального права. Лише так Україна зможе ефективно розслідувати міжнародні злочини та притягати винних до відповідальності.
Попри зміни, ухвалені у 2024 році, Кримінальний кодекс України досі містить прогалини. Саме тому при Офісі Генерального прокурора створили Міжвідомчу робочу групу, яка підготувала комплексний законопроєкт для гармонізації українського законодавства з міжнародним кримінальним правом. До роботи долучилися представники державних органів, громадянського суспільства, а також українські й міжнародні експерти.
Під час брифінгу учасники вперше представлять ключові положення законопроєкту, який важливий не лише для справедливого покарання міжнародних злочинів, а й для виконання Україною своїх зобов’язань у процесі вступу до Європейського Союзу.
Спікери:
- Костянтин Задоя, кандидат юридичних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка, експерт Центру громадянських свобод;
- Станіслав Петренко, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора;
- Аліна Павлюк, координаторка роботи адвокатів, аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group;
- Микола Пашковський, старший науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, кандидат юридичних наук, член Міжвідомчої робочої групи з питань гармонізації законодавства в контексті правозастосовчої практики у зв’язку з ратифікацією Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду
Модераторка: Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.
Журналістам необхідно акредитуватись. Точну локацію повідомлять зареєстрованим учасни(цям)кам за день до заходу.
Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) проаналізувала компонентну базу російської балістичної ракети “Орєшнік”. Як зʼясувала старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська, розрекламована Кремлем зброя, що “базується на передових технологіях”, насправді укомплектована застарілими компонентами.
Аналіз НАКО базується на детальному вивченні та верифікації залишків інструментальних відсіків ракет, зібраних українськими військовими експертами після двох підтверджених ударів:
- Дніпро (21 листопада 2024 року) — перше бойове застосування ракети по комплексу “Південмаш”.
- Львів (8 січня 2026 року) — удар по об’єкту критичної інфраструктури. Саме там були виявлені вцілілі субсистеми (блоки навігації, елементи двигуна тощо) ракети і відправлені на детальну експертизу.
На відміну від інших російських крилатих ракет чи дронів, які критично залежать від сучасних західних мікросхем чи китайських чипів, “Орєшнік” продемонстрував аномально високу частку внутрішнього виробництва.
Проте “імпортозаміщення” відбулося за рахунок застарілих технологій:
- Близько 470 ідентифікованих мікрокомпонентів виготовлені на базі низько- та середньотехнологічних напівпровідників. Використовуються технологічні процеси, яким уже багато десятиліть.
- Більшість знайдених деталей була виготовлена у період між 2014 та 2018 роками. Сама ракета є лише еволюційним розвитком старих радянських та російських комплексів на кшталт “Рубєж”, “Тополь-М” та “Ярс”.
- Компоненти для ракети постачали щонайменше 25 підприємств із росії та Білорусі (зокрема, холдинг “Інтеграл”, заводи “Мікрон”, “Ангстрем”, “Оптрон” тощо).
Хоча така архітектура дещо зменшує залежність рф від західних ланцюжків постачання, це не свідчить про повну технологічну самодостатність агресора, а лише підкреслює розмитість кордонів між цивільною та військовою мікроелектронікою в росії.
Значна частина підприємств, чиї чипи знайшли в ракеті, досі уникає системного міжнародного тиску. Якщо Україна самостійно наклала санкції на 93% виявлених компаній, причетних до виробництва “Орєшніка”, то міжнародний показник санкціонування цих виробників становить лише 62%.
Старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська наголошує на тому, що міжнародні санкції мають еволюціонувати та ставати більш комплексними, аби ефективно зупиняти російське виробництво зброї.
Довідково: НАКО (Незалежна антикорупційна комісія) — це громадська організація, яка прагне мінімізувати можливості для корупції в оборонному секторі України через ґрунтовні дослідження, ефективну адвокацію та підвищення обізнаності громадськості. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, НАКО запустила проєкт, присвячений моніторингу та посиленню санкцій проти росії в оборонній промисловості.
Проєкт “ХЕРСОН: НЕ/вкрадене”, основу якого становлять штудії та омажі на викрадені росіянами картини, був задуманий як дослідження колекції пограбованого Херсонського художнього музею. Його створили художники, які залишаються працювати в Україні, незважаючи на обстріли і руйнування.
Штудія — це дослідження і етюд. Омаж — це робота-подяка митцю. Не точна копія і не зовсім репліка, а шана і вдячність тим, хто раніше робив цей світ кращим.
Виставка “НЕ/вкрадене. Штудії і омажі” в листопаді-грудні 2025 року побувала у Львові в Zenyk Art Gallery, в лютому-квітні 2026 була представлена в Музеї війни в Києві, в травні-червні 2026 — в Торонто (Канада), в галереї Ukrainian Canadian Art Foundation KUMF Gallery.
11 липня Херсон буде в Одесі у нових роботах українських митців.
Микита Шастун долучився до війська за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. Служив у 56-й бригаді, воював на околицях Донецького аеропорту, вчився на сержанта.
Після початку повномасштабного вторгнення разом з рідним братом Ігорем долучився до “Азову”, боронив Маріуполь. 1-го квітня брат загинув. У травні 2022 року Микита з побратимами отримав наказ скласти зброю та вийти у полон. Військовий опинився в колонії Оленівки на окупованій Донеччині. Пригадує, що було дуже важко: полоненим бракувало їжі та води. Невдовзі азовців перевели у інший барак, де вночі пролунали вибухи. Боєць дивом відбувся лише контузією. Микита надавав допомогу іншим пораненим.
Пригадує, що росіяни не дали жодних засобів для порятунку людей. З Оленівки Микиту перевели до російського Таганрога. 31 грудня 2022-го року військовослужбовець повернувся на Батьківщину.
Поспілкуватися з Микитою Шастуном можна онлайн, за попередньою домовленістю.
Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів, 82 з них – у повному оточенні. З 16 по 20 травня 2022 року Маріупольський гарнізон виконав наказ припинити оборону міста та вийти в полон.
У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”, більше сотні зазнали поранень.
7 липня у Медіацентрі Україна презентують аналітичний звіт “Лояльність під примусом”. Протягом року юристи Регіонального центру прав людини досліджували один з ключових інструментів придушення інакодумства та контролю на окупованих територіях — переслідування за статтями щодо “дискредитації” російської армії в Криму та Севастополі. За їхнє порушення передбачено штрафи або увʼязнення строком до 15 років. росія фактично створила юридичні механізми, якими може карати усіх “нелояльних” до окупаційної влади та “незгодних” з її політикою.
Команда опрацювала понад 1,5 тис. судових рішень окупаційних установ та дійшла до висновку, що росія створила на окупованих територіях систему придушення свободи слова та порушення права на справедливий суд. З одного боку, ці дії мають на меті “легітимізувати” російську владу, а з іншого — створити атмосферу постійного страху та мовчання.
Спікери:
- Аліна Грігорас, керівниця юніту з окупованих територій Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні;
- Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи;
- Ксенія Корнієнко, старша юристка Регіонального центру прав людини, співавторка звіту;
- Володимир Вязовцев, юрист Регіонального центру прав людини, співавтор звіту.
Довідково: Проєкт реалізовано Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки National Endowment for Democracy. Зміст матеріалу не обов’язково збігається з позицією донорів.
Під час поїздки на одну з локацій у Запорізькій області команда FRIDA Ukraine стала свідком чергової атаки росії на цивільних. Медики побачили удар ворожого безпілотника по комбайну, який працював у полі.
Внаслідок атаки був поранений 30-річний чоловік. Комбайн загорівся, також спалахнуло пшеничне поле. Лікарі FRIDA Ukraine надали постраждалому першу допомогу ще до приїзду екстрених служб.
“Ми підібрали його, від’їхали на безпечнішу відстань і надали першу допомогу. У нього була баротравма, а обличчя й ноги були посічені осколками. Потім дочекалися швидкої і передали його медикам”, — розповіла дитячий лікар-стоматолог FRIDA Ukraine Наталія Дьомочкіна.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із лікарями у Києві, а також отримати фото та відеоматеріали.
Довідково: Медико-волонтерські місії “FRIDA Ukraine” — це регулярні виїзди команди лікарів у прифронтові та віддалені громади України. У складі кожної місії — понад 20 фахівців різних напрямів: неврологи, хірурги, гінекологи, терапевти, дерматологи та інші. Під час виїздів проводяться безкоштовні прийоми, консультації та аналізи для місцевих мешканців. Віднедавна команда також здійснює онкоскринінг.
Після російської атаки у грудні 2023 року одеський веслувальний клуб “Чорноморець” залишився майже без спортивного інвентарю. Два російські безпілотники влучили у базу, де зберігали понад сто човнів. Клуб опинився на межі закриття.
Втім, європейська спільнота веслувальників прийшла на допомогу одеським спортсменам. Підтримку надали клуби з Нідерландів, які організували збір човнів, а також щороку оплачують двотижневий тренувальний збір у Нідерландах для дітей. Також долучились веслувальники з Німеччини та Литви. А завдяки підтримці із Великої Британії клуб отримав човен для прибережного веслування (четвірку з кермовим) та чотири 20-місні човни “драгонбот”.
Нині у клубі “Чорноморець” мають змогу займатись веслуванням як діти, так і дорослі. Також до тренувань мають змогу долучатися ветерани війни.
Журналісти мають змогу висвітлити тренування.
Довідково: Драгонбот — це видовищний командний вид спорту, що полягає в перегонах на великих каное, прикрашених головою та хвостом дракона.
Іван Кучер хотів стати військовим змалечку. Коли хлопець проходив строкову службу — росія окупувала Крим та атакувала східні області України. Родина сподівалася, що Іван не потрапить на фронт. Проте він вирішив інакше і після завершення строкової служби підписав контракт із ЗСУ. Матері військовослужбовець казав, що проходить навчання, хоча сам вже воював із росіянами на Луганщині.
Після закінчення контракту Іван оселився у Києві. А з початком повномасштабного вторгнення росії долучився до свого колишнього батальйону “Донбас” та знову захищав Україну на сході.
Наприкінці квітня 2022 року Іван потрапив у полон. Пізніше зʼявилося повідомлення про його можливу загибель. Щоправда, цю інформацію спростували у військовій частині. Івана офіційно визнали зниклим безвісти.
Звільнені з полону українські військові розповідали, що у російських застінках чули про Івана Кучера, але особисто його не бачили. У лютому 2023 мати військового побачила його на одному з пропагандистських відео і надала цей матеріал Червоному хресту та Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими.
Іван провів у неволі 1388 днів — його вдалося повернути додому 5 лютого 2025 року під час чергового обміну полоненими. Нині він чекає на висновок Військово-лікарської комісії, аби повернутися до війська.
Поспілкуватися з Іваном Кучером можна як онлайн, так і офлайн на Львівщині, за попередньою домовленістю.
