Теми за тегом: жінки

Ольга Рукавішнікова у цивільному житті — скрипалька. Опановувати музику дівчина почала з чотирьох років, а вже у восьмому класі Ольга взялася за диригування, виступала, зокрема, у Миколаївській філармонії та у Великому залі Київської консерваторії. 

24 лютого 2022-го року о 8-й ранку Ольга вже стояла у черзі до місцевого ТЦК, увечері отримала зброю, а вже наступного дня вперше застосувала її проти ворога. Нині Ольга воює у лавах ЗСУ, її основна зброя — ручний протитанковий гранатомет (РПГ-7), втім, дівчина володіє також снайперською гвинтівкою, автоматичним станковим гранатометом, кулеметом та мінометом. 

Під час одного з бойових завдань Ольгу відкинуло вибуховою хвилею на кілька метрів, а один з уламків, за словами військовослужбовиці, зламав їй шийний хребець. Під час цього ж поранення Ольга втратила ліве око. Та попри це дівчина відмовилася від списання зі служби. Зараз вона знову служить на передовій. 

Військова готова спілкуватися з журналістами онлайн за попередньою домовленістю.  

• військові
• жінки
• культура

У Києві добігає кінця навчання на водійських курсах для жінок, які опинились у складних життєвих обставинах через війну. Такі курси є першими в Україні. Вони стартували у вересні минулого року. До пілотного проєкту долучитись 15 жінок. Серед учасниць є ті, хто були вимушені покинути власні домівки через повномасштабне вторгнення рф.

Жінки уже склали теоретичну частину іспиту та завершують практичну. Після успішного навчання вони зможуть отримати права категорії B та матимуть можливість стати мобільними та незалежними.

• жінки
• постраждалі
• Київ

Анна Чепинога — студентка-третьокурсниця КНУ ім. Тараса Шевченка. У липні 2023-го 20-річна Анна долучилася до окремої служби БпЛА Української добровольчої армії. Вже у серпні військова почала їздити на бойові завдання на Запорізькому напрямку. Анна продовжує навчатися: поєднує службу із онлайн-лекціями та семінарами університету. Дівчина каже, що іноді доводиться виходити на зв’язок просто на позиціях у перерві між виконанням бойових задач. Анна не планує брати в університеті академічну відпустку. Нині дівчина виконує обов’язки штурмана та планує стати операторкою дрона.

Довідково: Анна Чепинога перебуває на передовій. Військова готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки

Людмила Чепіжко — власниця салону краси у Солом’янському районі столиці. Заклад жінка відкрила вже під час повномасштабного вторгнення  росії. 

Вранці 2-го січня 2024-го року росіяни атакували Київ ракетами. У салоні Людмили від вибухів вибило вікна та пошкодило стіни. На щастя, людей у приміщенні не було, тож минулося без постраждалих. Вже наступного дня Людмила закрила вибиті вікна салону листами фанери і заклад знову запрацював для клієнтів. 

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• Київ

Олена Зіньова — підприємиця з Херсона. Понад 20 років жінка опікувалася власною крамницею і продавала вишиті українські сорочки, рушники, прикраси та сувеніри з петриківським розписом. Коли ворог у 2022 році окупував рідне місто Олени, їй довелося ретельно сховати всі речі з українською символікою, а магазин зачинити, адже росіяни шукали та знищували усе, що було бодай якось пов’язано з Україною. Олена три місяці прожила в окупації, врешті наважилася виїхати, а з собою вирішила взяти колекцію вишиванок та український прапор. Разом з родиною жінці вдалося подолати 33 російські блокпости, кожен з яких, за словами Олени, міг стати останнім. 

Сім’я підприємиці облаштувалася у Кривому Розі на Дніпропетровщині, де одразу взялася відновлювати бізнес. Олена створювала крамницю з нуля, робила ремонт і закуповувала обладнання, на заміну тому, що змушена була залишити у Херсоні. Нині одяг з крамниці Олени носять не лише у Кривому Розі, а й замовляють з-за кордону. Жінка мріє, що незабаром зможе повернутися до рідного міста й знову тішити покупців українськими вишитими сорочками. 

Довідково: 11 листопада 2022 Сили Оборони України звільнили Херсон від окупантів. З того часу росія постійно обстрілює місто та вбиває мирних мешканців Херсона.

• відбудова
• жінки
• культура
• окупація
• Дніпро

13-14 січня у Києві  відбудеться черговий майстер-клас у межах благодійного проєкту “Тисяча історій кохання. Картини дружин справжніх героїв”: жінки, які втратили чоловіків під час війни, писатимуть картини.

Благодійний проєкт започаткував митець Олег Юров у січні минулого року. За цей час більше 200 жінок взяли участь у художніх майстер-класах, під час яких створювали картини в пам’ять про чоловіків, які загинули, захищаючи Україну. Зокрема, жінки малювали мрії, предмети чи явища, які асоціюються із загиблими коханими. Нещодавно у Києві відбулась виставка картин учасниць благодійного проєкту.

• військові
• жінки
• загиблі
• культура
• Київ

Юліана —  жителька Бахмута, що на Донеччині. У день, коли разом із сім’єю таки наважилася покинути місто, по її житловому кварталу почав бити ворог. 

Жінка встигла закрити голову руками, коли стався потужний вибух. Трохи оговтавшись, зрозуміла, що перебуває під завалами. Юліана пригадує: коли їй допомогли вибратись, то побачила пошматовані пальці на руці. Було відчуття, ніби кінцівка повністю відірвана. 

Поранення погано гоїлося, частину м’язів довелось вирізати. Лікарі не знали, що робити з рукою далі. Через неправильне зростання кісток і м’язів, ніхто не хотів братись за лікування. Проте згодом Юліана дізналась про нацпрограму “Врятуй кінцівку”, де нині  фахівці борються за збереження її руки.

Довідково: Національна програма “Врятуй кінцівку” ініційована Міжнародним БФ “Здоров’я українського народу” стартувала наприкінці минулого року.  Її місія  —  зупинити інвалідизацію українців, шляхом проведення 15 тисяч операцій з порятунку кінцівок як військовим, так і цивільним.

Бої за Бахмут почалися у серпні 2022 року, хоча обстрілювали місто росіяни із весни. До травня 2023 року війська рф зайняли більшу частину Бахмуту. Через постійні  російські обстріли, місто повністю зруйноване. Квартира Юліани також не вціліла. 

• жінки
• лікарі
• постраждалі

Ольга Єгорова мобілізувалася до Сил Оборони влітку 2022 року. Жінка каже, що не розуміла, як можна було повертатися до цивільного життя, якщо чимала частина України перебуває під окупацією. Відтак Ольга звернулася до одного з центрів Сил Спеціальних Операцій і обійняла посаду діловода. Жінка хотіла підготувати себе до подальшого переходу у бойову групу, тож відвідувала різноманітні профільні заняття.

Врешті військовій разом з побратимами вдалося потрапити до снайперського взводу, де командир не зважав на стать військових і зобов’язував усіх працювати наполегливо та майстерно володіти зброєю. Нині Ольга опікується зв’язком у своєму взводі та забезпечує комунікацію між командуванням та бійцями.

Додатково: Ольга Єгорова перебуває на передовій. Військовослужбовиця готова спілкуватися з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• жінки

Мешканці Кам’янки, що на Дніпропетровщині, Ользі Пометун — 37 років. Вона народилася з “кришталевістю” кісток. Так кажуть про вроджене захворювання, коли кістки дуже крихкі та легко ламаються. Крім того, у дитинстві жінка отримала травму, від якої її ріст зупинився. Та попри всі труднощі, Ольга не втратила жагу до життя. Вона пройшла курси водіння, придбала авто і переобладнала його під власні потреби. А ще — навчилася плавати і навіть написала мотиваційну книгу. 

З початком повномасштабного вторгнення Ольга взялася за волонтерство. У рідному Кам’янському жінка заснувала громадську організацію “Обʼєднані добром”. Нині у команді Ольги семеро людей, усі — внутрішні переселенці. Допомагають військовим, а також цивільним, які потребують підтримки. За  час існування команді вдалося допомогти понад 10 тисячам українських родин.

• волонтери
• жінки
• Дніпро

Валентина Макаренко —  військовослужбовиця, кулеметниця та музикантка. Дівчина стала до лав Сил Оборони після того, як восени 2022-го року на Харківщині загинув її батько — Віталій Філіпов на псевдо “Патон”. 

Дівчина вирішила, що ця смерть не повинна бути марною. Валентина мобілізувалася у тому ж військкоматі, де оформлювала документи про загибель батька. Валентина отримала посаду кулеметниці, а нині хоче перекваліфікуватися на бойову медикиню, адже прагне рятувати життя українських захисників. Нині військова завершила навчання на Чернігівщині і приєдналася до четвертої окремої танкової бригади. Після завершення війни Валентина мріє повернутися до музики.

Додатково: Валентина Макаренко перебуває на передовій. Військова готова до спілкування з журналістами онлайн.

• військові
• жінки