Теми за тегом: жінки

Мешканці Маріуполя Дар’ї-Ользі було 15, коли вона вперше спробувала себе у боксі. Дівчина робила успіхи: вже через 3 місяці після початку занять спортсменка поїхала на всеукраїнські змагання. У 2022-му 18-річна Дар’я-Ольга мала їхати на чемпіонат Європи, але росія почала повномасштабне вторгнення, ворожі війська оточили Маріуполь. Спершу родина спортсменки перечікували російські обстріли в одній квартирі разом з друзями. Згодом їм довелося перебратися до підвалу. В цей час у місті вже зникли зв’язок, газ та електрика. Навіть в таких умовах Дар’я продовжувала тренування, щоб підтримувати форму. Виїхати з блокадного Маріуполя родині вдалося у вантажівці з незнайомими людьми, дорога до Запоріжжя зайняла більше доби, адже їм довелося долати російські блокпости. Вже на підконтрольній Україні території Дар’я-Ольга дізналася, що її тренер виїхав до Івано-Франківська, тож подалася до нього. Там дівчина вступила до Прикарпатського національного університету на факультет “Фізичне виховання та спорт”, бо мріє стати тренеркою. У травні 2022-го року Дар’я-Ольга здобула бронзу на Міжнародному турнірі з боксу у Швеції в категорії до 52 кілограм. Нині українська боксерка тренується, щоби привезти золото з Олімпійських Ігор.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час російських обстрілів мирних жителів Маріуполя мінімум у 8 тисяч осіб. Тисячі людей отримали поранення: втратили кінцівки, зір, слух або пам’ять, зокрема, в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами. Також, за оцінками Human Rights Watch, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Івано-Франківськ
• Маріуполь

У 2014-му році Тетяна Овчар стала першою, хто висловився проти викладання російської мови у київській школі, де навчалися її діти. Завдяки заяві Тетяни предмет зник з розкладу.  Жінка постійно популяризувала серед дітей читання книг українською мовою. Для цього організувала заняття  “Читання з задоволенням”. Остання зустріч з дітьми відбулася 19 лютого 2022-го року. Адже з початком повномасштабного вторгнення Тетяна стала активно волонтерити для військових і цивільних. Насамперед, разом з чоловіком віддали батьківську хату, яку колись переобладнали для зеленого туризму, людям, які тікали від війни – однієї ночі у будинку було 27 мешканців. У Києві, де залишилася родина, організували з сусідами допомогу госпіталю та ТрО: розвозили продукти та ліки. Згодом почали підтримувати мешканців сіл  Мощун та Горенка, що на Київщині. У грудні 2022-го року Тетяні діагностували онкологію. Жінка розповідає, щоби відволіктися від лікування, під час крапельниць відкривала збори на потреби військових. Нині Тетяна продовжує волонтерити, “закривати” військові запити, підтримувати родини бійців, пропагувати читання та боротися з наслідками хвороби. 

• волонтери
• жінки
• Київ

Русудана Павліченко — за походженням грузинка. На початку повномасштабного вторгнення жінка була за кордоном на похороні батька. У 10-річному віці Русудані довелось тікати від її першої у житті війни (війна в Абхазії) в Україну. Все своє свідоме життя жінка прожила тут.

Чоловік Русудани —  Сергій Павліченко —  з 2014 року захищав Україну від окупантів, а під час повномасштабного вторгнення тримав оборону “Азовсталі”, після чого потрапив у полон. Чоловік загинув під час теракту в Оленівці (селище на окупованій території Донеччини) в ніч з 28 на 29 липня 2022-го. У подружжя залишилося двоє дітей: 10-річна Аделія та 8-річний Назар.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Русуданою у Черкасах, або у онлайн-форматі. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Маріуполь
• Черкаси

Анна Зяблікова — харків’янка. Ще до початку повномасштабного вторгнення дівчина здобула вищу освіту, вивчала молекулярну біологію, а на магістратурі — зоологію хребетних, зокрема, кажанів. Після завершення навчання у 2020-му Анна подалася на конкурс стипендій від міжнародної програми Erasmus Mundus, перемогла та вирушила за кордон вивчати тропічну екологію та біорізноманіття. Магістерська програма була розділена між кількома європейськими університетами, тому кожен семестр дівчина переїжджала. Звістка про те, що росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, застала Анну у Бельгії.

Дівчина повернулася на Батьківщину через кілька місяців великої війни, волонтерила на львівському вокзалі, допомагала медикам, збирала необхідне для військових. Коханий Анни мобілізувався у березні 2022-го, він і надіслав дівчині повідомлення про набір охочих у 47 ОМБр “Маґура”, до якої врешті долучилася й Анна. Спершу обійняла посаду діловода, а останні півроку Анна вже служить у медичній роті бригади. Дівчина працює санітаркою-стрілкинею в евакуаційному екіпажі та на стабілізаційному пункті. Окрім цього, Анна опікується пораненими  військовослужбовцями, яких вивели поза штат, зокрема, допомагає їм розібратися з необхідними документами.

Довідково: Анна Зяблікова перебуває на передовій. Військова готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• жінки
• лікарі

ГО “Табір Maximum” разом з американською командою створили програму “Табір Можливостей” для жінок з ампутаціями. Цьогоріч у таборі візьмуть участь близько 20 жінок (серед них,  ветеранки та цивільні, які втратили кінцівки під час повномасштабної війни). Табір стартує 5 травня на Черкащині. 

Під час заїзду тренери-реабілітологи міжнародного рівня проводитимуть тренування з футболу. Учасниці отримають можливість представляти Україну на міжнародних рівнях та досягати визнання в спорті.

Так, наприклад, жінки зможуть долучитись до Чемпіонату Світу 2024. (Жіноча збірна України серед гравчинь з ампутаціями кінцівок зіграє на чемпіонаті світу, який проходитиме в Колумбії, у місті Барранкілья, з 2-го до 11 листопада 2024 року). 

Окрім занять із футболу, в учасниць табору буде можливість взяти участь і в інших активностях.

• жінки
• постраждалі
• Черкаси

Альона Кирилюк родом із  Харківщини, нині живе на Полтавщині.  Вона мати двох дітей: 11 річної Анастасії та Тимура, якому лише рік. Жінка  —  військовослужбовиця.

Чоловік Альони  —  Денис  —  підполковник, льотчик-винищувач (заступник командира ескадрильї — штурман авіаційної ескадрильї). Чоловіка викликали на службу в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року. Він попросив дружину залишатись вдома з дитиною. Згодом Альона почула перші вибухи.

Денис здійснив понад 80 бойових вильотів. Був нагороджений Орденом “За мужність” III ступеня, також відзнакою Міноборони “Вогнепальна зброя”. Чоловік загинув 27 березня 2023 під час виконання бойового завдання. Ворог збив його літак над Чернігівщиною. Льотчик відводив літак від населеного пункту і не встиг катапультуватись. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Альоною Кирилюк на Полтавщині або у Києві. 

Довідково: Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”.  Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• Київ
• Полтава

28 квітня у Києві відбудеться танцювально-театральний перформанс маріупольчанки Ксенії Гузь “Октава мого життя”. У ньому жінка  розповість про те,  що їй довелось пережити під час повномасштабної війни: окупацію, еміграцію, загибель чоловіка на фронті, боротьбу з онкологією та депресією. 

Ксенія Гузь до повномасштабної війни разом із чоловіком Максимом відкрили у Маріуполі креативний простір “Арт-хаус” та простір для духовного спілкування “Міський Будда”, де відвідувачі займалися саморозвитком і творчістю. Чоловік проводив  заняття з йоги,  медитації,  духовних практик.  А Ксенія (керівник івент агентства) організовувала  у просторі різноманітні заходи, перформанси, какао-церемонії, віршовані батли, дитячі майстер-класи.

Повномасштабне вторгнення жінка разом із 18-річною донькою зустріла удома. Їм довелося 20 днів виживати у заблокованому Маріуполі.  Попри те, що їжа закінчувалась, ділились нею з іншими. Врешті їм вдалося виїхати із міста.

Максима  війна застала на Київщині, куди він їздив у справах.  Чоловік одразу став до лав територіальної оборони. Вже у листопаді 2022 року вступив до лав ЗСУ (десантно-штурмові війська). 13 лютого 2023 року він загинув поблизу Бахмута.  

Максим хотів, аби його прах розвіяли над Азовським морем, але оскільки нині це неможливо, Ксенія розвіяла прах чоловіка над Дніпром в Києві. Вже через три місяці у жінки виявили онкологічне захворювання. У Бельгії їй зробили успішну операцію. 

Журналісти  мають змогу поспілкуватись із Ксенією у Києві.

• жінки
• загиблі
• окупація
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Марія Воля народилася та виросла у Маріуполі — місті на півдні України, яке навесні 2022 року знищили та окупували росіяни. До лав ЗСУ дівчина долучилась ще у 2015-му році. Стати на захист країни захотіла після перших атак росіян на Маріуполь. За час великої війни Марія Воля керувала на фронті мінометним розрахунком, а тепер стала командиркою відділення роти зв’язку. До окупації рідного міста — дівчина приховувала свою орієнтацію. Втім, після того, як отримала поранення у Маріуполі, а згодом — вирвалася з російського оточення, Марія відкрилася своїм побратимам. Нині командирка відділення роти зв’язку сподівається на те, що в Україні легалізують цивільні партнерства, адже у майбутньому хоче одружитися зі своєю коханою.

Нині Марія Воля перебуває на Донецькому напрямку. Військовослужбовиця готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

• військові
• жінки
• окупація
• Маріуполь
• ЛГБТ

Проєкт “Реабілітація в Карпатах” створено в рамках проєкту “Психологічна підтримка для захисниць” ГО “Землячки”. Його мета — відновлення психологічного та емоційного станів жінок-військових. Ініціатива відкрита для всіх захисниць.

Організатори зазначають, що проєкт дає можливість жінкам перезавантажитися, відпочити, побути у безпечному місці та у середовищі своїх людей (ефект “племені”). Також це можливість побути наодинці з природою.  

Перевага у формуванні групи надається жінкам-військовим, які перебували в полоні, а також захисницям, які тривалий час працювали в зоні бойових дій, оскільки саме їм найбільше потрібна підтримка та можливість відновлення.

В межах проєкту вже відбулись 5 реабілітацій в Карпатах, а найближчим часом  на відновлення вирушить шоста група. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше про особливості висвітлення ініціативи. 

• військові
• жінки
• психологічна підтримка

Cелище Красятичі на Київщині, де мешкала Надія Смирнова, у перші дні  повномасштабної війни окупували російські війська. Жінка, її матір та 9-річний син Сашко залишились у селищі. Окупанти вривалися в їхній будинок, все перевертали та навіть намагалися кинути гранату, щоб підірвати родину.  Бабуся Сашка, ризикуючи власним життям, ставала на захист сім’ї. Коли російські військові наводили на них автомати, вона відводила зброю в бік. В окупації сім’я прожила майже місяць. Для Сашка цей досвід став особливо важким, хлопчик досі згадує жахи, які пережив разом з мамою і бабусею.

На початку повномасштабної війни батько Сашка добровільно став на захист України.  29 серпня 2022 року він загинув на Донеччині від російської міни. Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”.

Журналісти мають змогу за попередньої домовленості поспілкуватись із Надією на Київщині. 

Довідково: 2 квітня 2022 року Київщину повністю звільнили від російської окупації. 

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• діти
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Київ