Теми за тегом: жінки

Коли розпочалася повномасштабна війна, Анна Довженко була у Львові. Жінка планувала повернутися до рідного Харкова, як тільки там стане безпечно. Втім, квартиру родини Анни частково зруйнували ворожі обстріли, тож їй довелося заново будувати своє життя на Львівщині. Розведенням перепілок Анна зацікавилася, бо прочитала, що перепелині яйця нібито допомагають впоратися із радіаційним отруєнням. Ця інформація дала поштовх для відкриття власної справи. 

Спершу Анна разом з родиною придбала 200 перепелиних яєць, з яких вилупилися її перші пташки. Чоловік Анни власноруч збудував для перепілок клітки, провів воду та зробив вентиляцію. Жінка каже, що поруч з перепілками її настрій поліпшується. Робота допомагає Анні долати тривожність, а ще — підтримує родину фінансово. Підприємиці уже вдалося завести постійних клієнтів. Частину яєць вона віддає іншим переселенцям, а також у дитячий будинок сімейного типу. 

• жінки
• Львів

Дар’я — родом із Павлограду на Дніпропетровщині (нині це місто часто потрапляє під обстріли окупантів). До повномасштабної війни дівчина жила у Коцюбинському на Київщині. У перші дні вторгнення рф,  під звуки вибухів, виїжджала звідти разом зі своїм хлопцем. Певний час жили у селі на Вінниччині. Додому повернулись, коли ЗСУ деокупували Київщину. 

До повномасштабної війни, дівчина працювала кухарем, адміністратором та касиром у ресторанах, але після повернення задумалась над тим, аби відкрити власну справу з нуля. Дар’я також хотіла, щоб її бізнес допоміг людям із робочими місцями.  

Дівчина взялась за відкриття суші-бару і подалась на грант від держави. Виграти його вдалось з четвертої спроби. За ці кошти (160 тисяч гривень) зуміла покрити 90% витрат. Нині її суші-бар користується неабиякою популярністю у Коцюбинському. А  у планах Дар’ї відкриття ще одного закладу харчування. 

• жінки

Тетяна Тіпакова народилася у Донецьку, близько 30 років жила у Бердянську, що у Запорізькій області (зараз місто окуповане). До початку повномаштабного вторгненя рф працювала у туристичній фірмі.

На початку повномасштабної війни Тетяна організовувала у Бердянську мирні акції на підтримку України. За це російські військові викрали жінку: натягли мішок на голову, відвезли до колонії, допитували два дні та били. До пальців Тетяни підключали електричний струм, імітували розстріл. Її також примусили записати відео з вибаченням. Бранку відпустили, але вже наступного дня знову схопили. Цього разу тримали 4 дні, жінці знову довелось пережити тортури.

Після цього Тетяна вирішила тікати із міста. Вона подолала більше 20 блокпостів, щоб дістатися Запоріжжя. Згодом, заснувала там ГО “Рідна стежка”, аби підтримати земляків, які теж були вимушені покинути окуповане місто. Людям допомагають із харчами, медикаментами, влаштовують дозвілля. Також допомагають військовим із Бердянскої громади. Гасло організації: “Наше серце назавжди жовто-блакитне”.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною у офлайн та онлайн форматі.

• жінки
• окупація
• полонені

Ольга Рукавішнікова у цивільному житті — скрипалька. Опановувати музику дівчина почала з чотирьох років, а вже у восьмому класі Ольга взялася за диригування, виступала, зокрема, у Миколаївській філармонії та у Великому залі Київської консерваторії. 

24 лютого 2022-го року о 8-й ранку Ольга вже стояла у черзі до місцевого ТЦК, увечері отримала зброю, а вже наступного дня вперше застосувала її проти ворога. Нині Ольга воює у лавах ЗСУ, її основна зброя — ручний протитанковий гранатомет (РПГ-7), втім, дівчина володіє також снайперською гвинтівкою, автоматичним станковим гранатометом, кулеметом та мінометом. 

Під час одного з бойових завдань Ольгу відкинуло вибуховою хвилею на кілька метрів, а один з уламків, за словами військовослужбовиці, зламав їй шийний хребець. Під час цього ж поранення Ольга втратила ліве око. Та попри це дівчина відмовилася від списання зі служби. Зараз вона знову служить на передовій. 

Військова готова спілкуватися з журналістами онлайн за попередньою домовленістю.  

• військові
• жінки
• культура

У Києві добігає кінця навчання на водійських курсах для жінок, які опинились у складних життєвих обставинах через війну. Такі курси є першими в Україні. Вони стартували у вересні минулого року. До пілотного проєкту долучитись 15 жінок. Серед учасниць є ті, хто були вимушені покинути власні домівки через повномасштабне вторгнення рф.

Жінки уже склали теоретичну частину іспиту та завершують практичну. Після успішного навчання вони зможуть отримати права категорії B та матимуть можливість стати мобільними та незалежними.

• жінки
• постраждалі
• Київ

Анна Чепинога — студентка-третьокурсниця КНУ ім. Тараса Шевченка. У липні 2023-го 20-річна Анна долучилася до окремої служби БпЛА Української добровольчої армії. Вже у серпні військова почала їздити на бойові завдання на Запорізькому напрямку. Анна продовжує навчатися: поєднує службу із онлайн-лекціями та семінарами університету. Дівчина каже, що іноді доводиться виходити на зв’язок просто на позиціях у перерві між виконанням бойових задач. Анна не планує брати в університеті академічну відпустку. Нині дівчина виконує обов’язки штурмана та планує стати операторкою дрона.

Довідково: Анна Чепинога перебуває на передовій. Військова готова до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки

Людмила Чепіжко — власниця салону краси у Солом’янському районі столиці. Заклад жінка відкрила вже під час повномасштабного вторгнення  росії. 

Вранці 2-го січня 2024-го року росіяни атакували Київ ракетами. У салоні Людмили від вибухів вибило вікна та пошкодило стіни. На щастя, людей у приміщенні не було, тож минулося без постраждалих. Вже наступного дня Людмила закрила вибиті вікна салону листами фанери і заклад знову запрацював для клієнтів. 

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• Київ

Олена Зіньова — підприємиця з Херсона. Понад 20 років жінка опікувалася власною крамницею і продавала вишиті українські сорочки, рушники, прикраси та сувеніри з петриківським розписом. Коли ворог у 2022 році окупував рідне місто Олени, їй довелося ретельно сховати всі речі з українською символікою, а магазин зачинити, адже росіяни шукали та знищували усе, що було бодай якось пов’язано з Україною. Олена три місяці прожила в окупації, врешті наважилася виїхати, а з собою вирішила взяти колекцію вишиванок та український прапор. Разом з родиною жінці вдалося подолати 33 російські блокпости, кожен з яких, за словами Олени, міг стати останнім. 

Сім’я підприємиці облаштувалася у Кривому Розі на Дніпропетровщині, де одразу взялася відновлювати бізнес. Олена створювала крамницю з нуля, робила ремонт і закуповувала обладнання, на заміну тому, що змушена була залишити у Херсоні. Нині одяг з крамниці Олени носять не лише у Кривому Розі, а й замовляють з-за кордону. Жінка мріє, що незабаром зможе повернутися до рідного міста й знову тішити покупців українськими вишитими сорочками. 

Довідково: 11 листопада 2022 Сили Оборони України звільнили Херсон від окупантів. З того часу росія постійно обстрілює місто та вбиває мирних мешканців Херсона.

• відбудова
• жінки
• культура
• окупація
• Дніпро

13-14 січня у Києві  відбудеться черговий майстер-клас у межах благодійного проєкту “Тисяча історій кохання. Картини дружин справжніх героїв”: жінки, які втратили чоловіків під час війни, писатимуть картини.

Благодійний проєкт започаткував митець Олег Юров у січні минулого року. За цей час більше 200 жінок взяли участь у художніх майстер-класах, під час яких створювали картини в пам’ять про чоловіків, які загинули, захищаючи Україну. Зокрема, жінки малювали мрії, предмети чи явища, які асоціюються із загиблими коханими. Нещодавно у Києві відбулась виставка картин учасниць благодійного проєкту.

• військові
• жінки
• загиблі
• культура
• Київ

Юліана —  жителька Бахмута, що на Донеччині. У день, коли разом із сім’єю таки наважилася покинути місто, по її житловому кварталу почав бити ворог. 

Жінка встигла закрити голову руками, коли стався потужний вибух. Трохи оговтавшись, зрозуміла, що перебуває під завалами. Юліана пригадує: коли їй допомогли вибратись, то побачила пошматовані пальці на руці. Було відчуття, ніби кінцівка повністю відірвана. 

Поранення погано гоїлося, частину м’язів довелось вирізати. Лікарі не знали, що робити з рукою далі. Через неправильне зростання кісток і м’язів, ніхто не хотів братись за лікування. Проте згодом Юліана дізналась про нацпрограму “Врятуй кінцівку”, де нині  фахівці борються за збереження її руки.

Довідково: Національна програма “Врятуй кінцівку” ініційована Міжнародним БФ “Здоров’я українського народу” стартувала наприкінці минулого року.  Її місія  —  зупинити інвалідизацію українців, шляхом проведення 15 тисяч операцій з порятунку кінцівок як військовим, так і цивільним.

Бої за Бахмут почалися у серпні 2022 року, хоча обстрілювали місто росіяни із весни. До травня 2023 року війська рф зайняли більшу частину Бахмуту. Через постійні  російські обстріли, місто повністю зруйноване. Квартира Юліани також не вціліла. 

• жінки
• лікарі
• постраждалі