Теми за тегом: Запоріжжя

Максим Харківський — військовослужбовець ЗСУ, який служить на Запорізькому напрямку. Навесні 2023-го до його позицій прибився бик. Побратими передали повідомлення: “До вас гості”, і боєць побачив, як вздовж замінованої стежки  до них іде тварина. Того ж дня Максим разом з побратимом вивезли бика, якого назвали Мартин, у безпечне місце. Максим взявся публікувати з твариною відео  у TikTok,  і Мартин став популярним.

Трохи згодом побратими військового врятували дику свиню: тварина постраждала від ворожих обстрілів, Максим забрав свиню до себе та назвав Машкою. Після одужання вона стала зіркою у соцмережі разом з Мартином. У “Ковчегу Максима”, як військовий називає свою ферму з тваринами, зʼявилася виснажена косуля, яку знайшли у київському лісі. Тварина залишилася без матері, тож небайдужі годували дитинча із пляшечки, а згодом звернулися до Максима по допомогу. 

Завдяки популярності тварин у TikTok, Максиму вдається закривати потреби свого підрозділу — боєць веде прямі ефіри, де збирає кошти. За 5 ефірів військовому вдалося закупити дронів на 100 тисяч гривень. Максим називає своїх тварин військовими волонтерами. Військовий сподівається, що після завершення війни на ферму приїжджатимуть люди, аби знайомитися з тваринами та дізнаватися їхні історії. 

Поспілкуватися з Максимом Харківським можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• тварини
• Запоріжжя

До повномасштабного вторгнення Тимур розвивав власну справу з продажу банних аксесуарів. 

Перший місяць великої війни чоловік готував хліб для військових. А в грудні 2022-го року долучився до 1 ОШП ім. Д. Коцюбайла і воював у роті розвідки “Дике поле”. У вересні 2023-го у Бахмутському районі військовий наступив на міну та втратив ногу. 

Після евакуації, лікування та реабілітації Тимур вже 8 місяців впевнено використовував протез, нещодавно переніс чергову операцію і нині відновлюється.

Поспілкуватися з Тимуром можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю. 24 серпня  Тимур візьме участь у “MOVE ON SPORT: Заплив на заході сонця”, який відбудеться на озері біля Львова.

• військові
• постраждалі
• Львів
• Запоріжжя

Олексій та Тетяна разом ще з часів, коли росія анексувала Крим та атакувала Україну на Сході. 9 років тому чоловік вирішив добровільно долучитися до війська, а згодом за ним послідувала й Тетяна. 

Пара мобілізувалася до різних підрозділів – Тетяна служила медсестрою, а Олексій був піхотинцем. Пізніше їм вдалося перевестися до 65-тої окремої механізованої бригади, де змогли разом нести службу. Початок повномасштабного вторгнення подружжя зустріло на позиціях у Марʼїнці, що на Донеччині. Разом подружжя взялося працювати на медеваку та  вивозити поранених. Олексій за кермом, а Тетяна стежить за станом поранених бійців. Пара каже, що служити разом – це подвійний стрес і відповідальність. 

Поспілкуватися з Олексієм та Тетяною можна як онлайн, так і офлайн на Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• Запоріжжя

Олена Набокова у 2018-му разом з подругами започаткувала у Запоріжжі ГО “Українське жіноцтво”. Паралельно самотужки опікувалася сином, який страждав на бронхіальну астму. У 2020-му 17-річний Сашко ліг спати і не прокинувся. Олена не могла впоратися з втратою самостійно, тож звернулася до психіатра. 

Початок повномасштабного вторгнення Олена Набокова зустріла у рідному Запоріжжі. Жінка взялася волонтерити, а власну квартиру перетворила на хаб та склад допомоги. Діставали медикаменти, батарейки для слухових апаратів, продукти, засоби гігієни і все, що могло знадобитися тим, хто мав проблеми зі здоров’ям. 

Після того, як стало зрозуміло, що велика війна не завершиться швидко,  вирішила масштабуватися і започаткувати Центр допомоги дітям та жінкам у складних обставинах. З часом пріоритет центру змістився з видачі допомоги до створення можливостей. Олена почала організовувати різноманітні навчальні та освітні заходи для дорослих та дітей. Нині жінка закінчує навчання на консультантку в методі позитивної психотерапії. 

Поспілкуватися з Оленою Набоковою можна, як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• постраждалі
• Запоріжжя

Микита Козачинський до повномасштабного вторгнення жив і працював у Дніпрі. У 2016-му році разом з друзями започаткував нічний клуб під назвою “Модуль”, а на його базі згодом створив музичний лейбл. Микита записував молодих музикантів та випускав платівки. 

На другий день великої війни чоловік зустрівся з барменом та адміністратором клубу у пункті формування 128-ї бригади ТРО “Дике поле”. Разом вони опинилися в одному батальйоні, згодом до них приєднався ще один співзасновник клубу. Після перших бойових задач у квітні 2022-го року Микита разом з побратимами взявся за організацію підрозділу БпЛА, який також назвали “Модуль”. Спершу підрозділ фокусувався на аеророзвідці, а пізніше став ударним. 

Нині Микита займається розвитком навчального центру, який готує пілотів для пʼяти батальйонів бригади. У навчальному центрі бійці опановують вже наявні механізми та навчаються новітнім технологіям, які зʼявляються в українському війську. 

Поспілкуватися з Микитою Козачинським можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• Запоріжжя

До початку повномасштабного вторгнення Світлана працювала медсестрою у реанімації лікарні імені Мечникова у Дніпрі. У перші дні великої війни, як медикиня, долучилась до українського війська. 

У травні 2024 року Світлана перебувала в опорному пункті на Донеччині, де її підрозділ виконував бойові задачі. Військові опинилися в оточенні. Поки побратими тримали позиції, Світлана взяла одноразовий гранатомет і пішла на зустріч окупантам. Обійшла будинок, де перебували російські військові, і здійснила постріл, яким знищила ворожу групу. 

Завдяки діям Світлани за кілька діб українським військовим вдалося провести ротацію і вивести військових з позицій. Після цього жінка отримала медаль “Хрест Сухопутних військ”. 

Поспілкуватися зі Світланою можна, онлайн або офлайн на Запоріжжі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• жінки
• лікарі
• Запоріжжя

Павло Балковий – фахівець з лазерного видалення татуювань. З початком повномасштабного вторгнення чоловік взявся допомагати тим, чиї обличчя постраждали від вибухів: видаляє залишки пороху, бруду та сажі, які проникають у шкіру.

Ці залишки змінюють колір тканин, залишають плями, а з часом можуть викликати запалення. Павло працює у Дніпрі та Запоріжжі, серед його клієнтів: як військові, так і цивільні. Послуги для них – безкоштовні. Павло каже, що таке очищення обличчя повертає людям впевненість у собі. 

Поспілкуватися з Павлом Балковим можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі чи Дніпрі за попередньою домовленістю.

• волонтери
• постраждалі
• Дніпро
• Запоріжжя

Іван Бабушкін – колишній військовополонений та боєць 15-ї бригади Нацгвардії України “КАРА-ДАГ”. Початок повномасштабного вторгнення чоловік зустрів на службі у Маріуполі. 26 березня 2022-го року Іван разом з побратимами потрапив у полон. 

У неволі військовий провів два роки. Більшість часу – в колоніях на тимчасово окупованій Донеччині, зокрема, два місяці пробув в Оленівці. За словами Івана, у полоні росіяни били та морили голодом українських військових. Пережити всі жахи ув’язнення чоловікові допомагала мрія про повернення додому та  відкриття власної кав’ярні.

Бійця обміняли у січні 2024-го року. Після того, як завершив реабілітацію, взявся втілювати мрію. Заклад відкрив у Запоріжжі, працює там разом з коханою. 

Поспілкуватися з Іваном Бабушкіним можна онлайн або офлайн у Запоріжжі за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Запоріжжя

Тетяна Тіпакова народилася у Донецьку, близько 30 років жила у Бердянську, що у Запорізькій області (зараз місто окуповане). Працювала у туристичній фірмі.

На початку повномасштабної війни Тетяна організовувала у Бердянську численні мирні акції на підтримку України. За це окупанти викрали жінку: натягли мішок на голову, відвезли до колонії, допитували два дні та били. До пальців Тетяни підключали електричний струм, імітували розстріл. Її також примусили записати відео з вибаченням. Бранку відпустили, але вже наступного дня знову схопили. Цього разу тримали 4 дні, жінці знову довелось пережити тортури.

Після цього Тетяна вирішила тікати із міста. Вона подолала більше 20 блокпостів, щоб дістатися Запоріжжя. Заснувала там ініціативну групу жінок, а згодом й ГО “Рідна стежка”. Спершу організація Тетяни опікувалась земляками та ВПО – передавали харчі, медикаменти, а у Запоріжжі приймали евакуйованих і допомагали їм облаштовуватись у новому місті. За перший рік роботи ГО жінки написали 24 гранти, виграти вдалося – 3.

У 2024-му Тетяні вдалося отримати фінансову підтримку і облаштувати освітній простір, де жінок навчають комп’ютерної грамотності, влаштовують кінопокази та сесії з психологом. Тетяна працює над розширенням проєктів для підтримки, навчання та тренінгів для жінок у Запоріжжі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Запоріжжя

Благодійний фонд “Паляниця” підтримує українських захисників з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, волонтери БФ працюють над виготовлення опалювальних виробів для фронту. Один з варіантів, які створюють зварювальники, це – бліндажні буржуйки середнього розміру. Така буржуйка може забезпечити теплом приміщення до 20 метрів квадратних.

Зварювальним цехом БФ “Паляниця” у Запоріжжі керує Михайло, який волонтерить з перших днів великої війни. Михайло каже, що разом з командою за сезон планує виготовити 300 буржуйок для бійців на передовій.

Під час однієї зміни волонтери майструють 10 приладів. Зварювальники працюють у цеху у вільний від основної роботи час, а метал закуповують завдяки донатам небайдужих.

• волонтери
• Запоріжжя