Теми за тегом: Запоріжжя

До повномасштабного вторгнення Тимур розвивав власну справу з продажу банних аксесуарів. 

Перший місяць великої війни чоловік готував хліб для військових. А в грудні 2022-го року долучився до 1 ОШП ім. Д. Коцюбайла і воював у роті розвідки “Дике поле”. У вересні 2023-го у Бахмутському районі військовий наступив на міну та втратив ногу. 

Після евакуації, лікування та реабілітації Тимур вже 8 місяців впевнено використовував протез, нещодавно переніс чергову операцію і нині відновлюється.

Поспілкуватися з Тимуром можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю. 24 серпня  Тимур візьме участь у “MOVE ON SPORT: Заплив на заході сонця”, який відбудеться на озері біля Львова.

• військові
• постраждалі
• Львів
• Запоріжжя

Олексій та Тетяна разом ще з часів, коли росія анексувала Крим та атакувала Україну на Сході. 9 років тому чоловік вирішив добровільно долучитися до війська, а згодом за ним послідувала й Тетяна. 

Пара мобілізувалася до різних підрозділів – Тетяна служила медсестрою, а Олексій був піхотинцем. Пізніше їм вдалося перевестися до 65-тої окремої механізованої бригади, де змогли разом нести службу. Початок повномасштабного вторгнення подружжя зустріло на позиціях у Марʼїнці, що на Донеччині. Разом подружжя взялося працювати на медеваку та  вивозити поранених. Олексій за кермом, а Тетяна стежить за станом поранених бійців. Пара каже, що служити разом – це подвійний стрес і відповідальність. 

Поспілкуватися з Олексієм та Тетяною можна як онлайн, так і офлайн на Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• Запоріжжя

Олена Набокова у 2018-му разом з подругами започаткувала у Запоріжжі ГО “Українське жіноцтво”. Паралельно самотужки опікувалася сином, який страждав на бронхіальну астму. У 2020-му 17-річний Сашко ліг спати і не прокинувся. Олена не могла впоратися з втратою самостійно, тож звернулася до психіатра. 

Початок повномасштабного вторгнення Олена Набокова зустріла у рідному Запоріжжі. Жінка взялася волонтерити, а власну квартиру перетворила на хаб та склад допомоги. Діставали медикаменти, батарейки для слухових апаратів, продукти, засоби гігієни і все, що могло знадобитися тим, хто мав проблеми зі здоров’ям. 

Після того, як стало зрозуміло, що велика війна не завершиться швидко,  вирішила масштабуватися і започаткувати Центр допомоги дітям та жінкам у складних обставинах. З часом пріоритет центру змістився з видачі допомоги до створення можливостей. Олена почала організовувати різноманітні навчальні та освітні заходи для дорослих та дітей. Нині жінка закінчує навчання на консультантку в методі позитивної психотерапії. 

Поспілкуватися з Оленою Набоковою можна, як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• постраждалі
• Запоріжжя

Микита Козачинський до повномасштабного вторгнення жив і працював у Дніпрі. У 2016-му році разом з друзями започаткував нічний клуб під назвою “Модуль”, а на його базі згодом створив музичний лейбл. Микита записував молодих музикантів та випускав платівки. 

На другий день великої війни чоловік зустрівся з барменом та адміністратором клубу у пункті формування 128-ї бригади ТРО “Дике поле”. Разом вони опинилися в одному батальйоні, згодом до них приєднався ще один співзасновник клубу. Після перших бойових задач у квітні 2022-го року Микита разом з побратимами взявся за організацію підрозділу БпЛА, який також назвали “Модуль”. Спершу підрозділ фокусувався на аеророзвідці, а пізніше став ударним. 

Нині Микита займається розвитком навчального центру, який готує пілотів для пʼяти батальйонів бригади. У навчальному центрі бійці опановують вже наявні механізми та навчаються новітнім технологіям, які зʼявляються в українському війську. 

Поспілкуватися з Микитою Козачинським можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• Запоріжжя

До початку повномасштабного вторгнення Світлана працювала медсестрою у реанімації лікарні імені Мечникова у Дніпрі. У перші дні великої війни, як медикиня, долучилась до українського війська. 

У травні 2024 року Світлана перебувала в опорному пункті на Донеччині, де її підрозділ виконував бойові задачі. Військові опинилися в оточенні. Поки побратими тримали позиції, Світлана взяла одноразовий гранатомет і пішла на зустріч окупантам. Обійшла будинок, де перебували російські військові, і здійснила постріл, яким знищила ворожу групу. 

Завдяки діям Світлани за кілька діб українським військовим вдалося провести ротацію і вивести військових з позицій. Після цього жінка отримала медаль “Хрест Сухопутних військ”. 

Поспілкуватися зі Світланою можна, онлайн або офлайн на Запоріжжі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• жінки
• лікарі
• Запоріжжя

Павло Балковий – фахівець з лазерного видалення татуювань. З початком повномасштабного вторгнення чоловік взявся допомагати тим, чиї обличчя постраждали від вибухів: видаляє залишки пороху, бруду та сажі, які проникають у шкіру.

Ці залишки змінюють колір тканин, залишають плями, а з часом можуть викликати запалення. Павло працює у Дніпрі та Запоріжжі, серед його клієнтів: як військові, так і цивільні. Послуги для них – безкоштовні. Павло каже, що таке очищення обличчя повертає людям впевненість у собі. 

Поспілкуватися з Павлом Балковим можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі чи Дніпрі за попередньою домовленістю.

• волонтери
• постраждалі
• Дніпро
• Запоріжжя

Іван Бабушкін – колишній військовополонений та боєць 15-ї бригади Нацгвардії України “КАРА-ДАГ”. Початок повномасштабного вторгнення чоловік зустрів на службі у Маріуполі. 26 березня 2022-го року Іван разом з побратимами потрапив у полон. 

У неволі військовий провів два роки. Більшість часу – в колоніях на тимчасово окупованій Донеччині, зокрема, два місяці пробув в Оленівці. За словами Івана, у полоні росіяни били та морили голодом українських військових. Пережити всі жахи ув’язнення чоловікові допомагала мрія про повернення додому та  відкриття власної кав’ярні.

Бійця обміняли у січні 2024-го року. Після того, як завершив реабілітацію, взявся втілювати мрію. Заклад відкрив у Запоріжжі, працює там разом з коханою. 

Поспілкуватися з Іваном Бабушкіним можна онлайн або офлайн у Запоріжжі за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Запоріжжя

Тетяна Тіпакова народилася у Донецьку, близько 30 років жила у Бердянську, що у Запорізькій області (зараз місто окуповане). Працювала у туристичній фірмі.

На початку повномасштабної війни Тетяна організовувала у Бердянську численні мирні акції на підтримку України. За це окупанти викрали жінку: натягли мішок на голову, відвезли до колонії, допитували два дні та били. До пальців Тетяни підключали електричний струм, імітували розстріл. Її також примусили записати відео з вибаченням. Бранку відпустили, але вже наступного дня знову схопили. Цього разу тримали 4 дні, жінці знову довелось пережити тортури.

Після цього Тетяна вирішила тікати із міста. Вона подолала більше 20 блокпостів, щоб дістатися Запоріжжя. Заснувала там ініціативну групу жінок, а згодом й ГО “Рідна стежка”. Спершу організація Тетяни опікувалась земляками та ВПО – передавали харчі, медикаменти, а у Запоріжжі приймали евакуйованих і допомагали їм облаштовуватись у новому місті. За перший рік роботи ГО жінки написали 24 гранти, виграти вдалося – 3.

У 2024-му Тетяні вдалося отримати фінансову підтримку і облаштувати освітній простір, де жінок навчають комп’ютерної грамотності, влаштовують кінопокази та сесії з психологом. Тетяна працює над розширенням проєктів для підтримки, навчання та тренінгів для жінок у Запоріжжі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Запоріжжя

Благодійний фонд “Паляниця” підтримує українських захисників з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, волонтери БФ працюють над виготовлення опалювальних виробів для фронту. Один з варіантів, які створюють зварювальники, це – бліндажні буржуйки середнього розміру. Така буржуйка може забезпечити теплом приміщення до 20 метрів квадратних.

Зварювальним цехом БФ “Паляниця” у Запоріжжі керує Михайло, який волонтерить з перших днів великої війни. Михайло каже, що разом з командою за сезон планує виготовити 300 буржуйок для бійців на передовій.

Під час однієї зміни волонтери майструють 10 приладів. Зварювальники працюють у цеху у вільний від основної роботи час, а метал закуповують завдяки донатам небайдужих.

• волонтери
• Запоріжжя

Благодійний фонд “Голоси дітей” розпочав кампанію “Діти мріють” і запитав дітей з різних регіонів про їхні мрії. Мета — показати, що, незважаючи на складні обставини, діти продовжують мріяти і потребують підтримки дорослих. Крім того, дитячі мрії —  це сила, яка підтримує і дорослих. 

“Я сподіваюся, що коли війна закінчиться, у нас буде дуже гарне море, яке буде дуже популярним серед туристів. (…) Нехай наша музика процвітає в усьому світі…”.

Це уривок із листа 12-річної Єви, яка ділиться своїми мріями. Через три місяці після початку повномасштабної війни вона була змушена виїхати  з рідного села у Запорізькій області (нині воно окуповане) і переїхала до Запоріжжя, де бере участь у заходах центру БФ “Голоси дітей”.

Серед мрій, які озвучували інші діти, є бажання відвідувати школу, а не вчитись у онлайн-форматі. І, звісно, діти мріють про перемогу України, щоб були звільнені окуповані території.

Журналісти мають змогу дізнатись більше про кампанію “Діти мріють”. Також за попередньої домовленості поспілкуватись із дітьми (батьки яких не проти), зокрема, у Запоріжжі, на Харківщині, Дніпропетровщині, Києві.

• діти
• Київ
• Дніпро
• Харків
• Запоріжжя