Теми за тегом: загиблі

Марина та Микола — військовослужбовці, познайомились у 2019 році на службі. Жінка мала двох доньок від попереднього шлюбу — Олену та Олександру.  Чоловік — доньку Мілану. Спочатку сім’я жила в Маріуполі на Донеччині (нині місто окуповане), потім переїхала до Бердянська у Запорізькій області (нині місто окуповане).

Служили в бригаді Національної гвардії України “Азов”. У 2020 році Микола звільнився з “Азову”, перейшов до морської піхоти. Контракт Марини закінчився у листопаді 2021 року, але вона не захотіла залишати побратимів.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Марина разом з іншими азовцями, які боронили Маріуполь, опинилася на заводі  “Азовсталь” (прим. металургійний комбінат, де точилися запеклі бої з ворогом навесні 2022 року). Микола хотів помінятися з Мариною, поїхати на “Азовсталь” замість неї. Жінка ж умовила не робити цього, адже на блокпосту росіяни застрелили трьох хлопців, які йшли до своїх дівчат, а чимало інших, хто проривався на комбінат, зникли безвісти. Марина вже тоді розуміла, що з “Азовсталі” їй та іншим військовим навряд чи вдасться вийти живими. І просила коханого піклуватися про доньок. 8 травня 2022 року жінка загинула під час пожежі на металургійному комбінаті.  

Нині Микола бореться за право удочерити доньок своєї коханої та подарувати їм щасливе майбутнє. Чоловік зараз купує дівчатам трикімнатну квартиру на Київщині, де вони житимуть разом, як сім’я. 

Завдяки благодійному фонду “Діти Героїв” доньки загиблої Марини отримують подарунки та відвідали реабілітаційний табір, це допомогло їм відволіктися від жахливих спогадів та тривожних думок. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

На середину лютого під опікою фонду — 7889 підопічних. З них 1062 — ВПО, 151 дитина втратили маму і тата, 177  дітей з інвалідністю, 970 — діти з багатодітних родин. Щотижня до фонду приєднуються близько 80 дітей. 88% підопічних фонду — це діти військовослужбовців, 12% — цивільних.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Київ

Музей Майдану спільно з партнерами підготував програму заходів до Дня Героїв Небесної Сотні. 

18 лютого у Києві відбудеться захід з вшанування загиблих 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку. Також в цей день у середмісті Києва відбудеться Хода пам’яті на вшанування Небесної Сотні. Покладання квітів, запалення лампадок.

20 лютого в Екуменічному храмі Архистратига Михаїла та Українських Новомучеників у столиці пройде Церемоніал ушанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності. А також поряд відбудеться щорічна тиха акція на згадку про загиблих під час Революції Гідності “Ангели пам’яті”. 

22 лютого у Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану пройде тематичний вечір “Пливе кача: пісня, що стала реквіємом”. 

Крім того, впродовж тижня у Києві відбудуться виставки, покази документальних фільмів та екскурсії від Музею Майдану.

Журналісти мають змогу отримати повну програму заходів у Києві та  коментарі представників Музею Майдану.

Довідково: 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість учасників Революції Гідності – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

• загиблі
• Київ

Олексій Юков є командиром пошукового загону Асоціації дослідників військово-історичної спадщини “Плацдарм”. Ще з 2014 року, він разом із своєю командою знаходить та евакуює тіла загиблих українців — військових та цивільних (за таку роботу Олексія у 2014 році ледь не розстріляли окупанти). 

Працювати доводиться навіть під обстрілами, нерідко ворог мінує тіла загиблих. Пошуковці знаходять закатованих людей. Інколи доводиться  працювати із тілами, по яких проїхали автомобілі та ворожі танки. 

Серед іншого, команда працювала і на місці трагедії в Краматорську — вивозили тіла та фрагменти тіл  загиблих.  (Нагадаємо, 8 квітня 2022 року росіяни вдарили ракетою “Точка-У” по залізничному вокзалу міста. Внаслідок цього загинула 61 людина і 121 отримала поранення).

Нині команда пошуковців працює на сході країни. 

Довідково: 24 лютого 2024 року виповнюється 2 роки від початку злочинного повномасштабного вторгнення росії. Напад став кульмінацією загарбницької війни, яку рф 10 років веде проти України. Ця війна розпочалася 20 лютого 2014 року. Тоді росіяни вторглися без опізнавальних знаків на територію українського Криму та окупували півострів. Після цього росія розпочала війну і на сході України.

• військові
• волонтери
• загиблі
• евакуація

13 лютого у Медіацентрі Україна — Укрінформ відбудеться пресконференція, на якій презентують програму заходів інформаційно-соціальної кампанії до Дня Героїв Небесної Сотні, який відзначають 20 лютого.

Учасники: 

• Ростислав Карандєєв, т. в. о. міністра культури та інформаційної політики;
• Ігор Гордійчук, генерал-майор ЗСУ, Герой України, заступник начальника Національного університету оборони України;
• Володимир Тиліщак, в. о. голови Українського інституту національної пам’яті;
• Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Формат заходу – офлайн. Журналісти зможуть поставити запитання.

Довідково: 20 лютого цього року Україна вдесяте відзначатиме День Героїв Небесної Сотні. Адже саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинула найбільша кількість протестувальників — 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013-2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

• загиблі
• Київ

30 січня у Медіацентрі “Україна — Укрінформ” відбудеться пресконференція “Діалог по-російськи: “чорний реєстр” страт, катувань і жорстокого поводження з цивільним населенням”. Правозахисна асоціація Freerights, яка входить до Коаліції “Україна. П’ята ранку”, представить “Чорний реєстр випадків страт, катувань і жорстокого поводження з цивільним населенням на тимчасово окупованих територіях України”, а Всесвітня організація проти катувань (OMCT) — Дорожню карту розслідування катувань і насильницьких зникнень, аби зафіксовані випадки стали частиною кримінальних проваджень і подальшого покарання винних у воєнних злочинах.

Учасники: 

• Анастасія Малинка, інформаційна менеджерка Правозахисної асоціації Freerights;
• Марія Квіцінська, менеджерка з прав людини Всесвітньої організації проти катувань (OMCT) (онлайн);
• Представник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора (спікер уточнюється). 

Захід відбудеться у рамках співпраці Коаліції “Україна. П’ята ранку” з Міністерством закордонних справ Нідерландів.

Довідково: Коаліція “Україна. П’ята ранку” почала роботу 25 лютого 2022 року, наступного дня після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. На сьогодні Коаліція об’єднує 38 неурядових організацій та чотирьох індивідуальних експертів. Вони поєднали свої зусилля для системного документування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних під час російської збройної агресії проти України. Також Коаліція займається захистом жертв російсько-української війни через державні та міжнародні механізми правосуддя.

• загиблі
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ

У кінологічному центрі у Павлограді на Дніпропетровщині нині навчаються кінологи з Данії, які приїхали до України, щоби долучитися до пошуково-рятувального загону “Антарєс”. Іноземні фахівці планують працювати разом з загоном на різноманітних пошукових місіях. Це перший досвід “Антарєса”, коли іноземні кінологи планують доєднатися до лав загону. Незабаром до кінологічного центру прибудуть також фахівці з Польщі.

 Довідково: Пошуково-рятувальний кінологічний загін “Антарєс” започаткували у 2008-му році. До 2014-го року загін розшукував лише цивільних, а собаки мали навички пошуку тільки живих людей. Але з 2017-го року Генеральний штаб ЗСУ став залучати кінологів “Антарєсу” й до пошуків загиблих. Нині їх залучають до роботи також Національна поліція, ДСНС та СБУ. У березні 2023 року керівниця загону Лариса Борисенко підірвалася на розтяжці під час пошукової місії на Харківщині. Жінка вже пройшла лікування та повернулася до роботи.

• загиблі
• тварини
• Дніпро

Наукові співробітники Чернігівського історичного музею ім. Тарновського фіксують історичні артефакти, які залишаються у підвалі  школи в селі Ягідне на Чернігівщині. Саме там, окупанти навесні 2022 року майже місяць утримували у нелюдських умовах понад 300 місцевих жителів.

Фахівці здійснюють виїзди до школи в Ягідному ще з вересня минулого року. За цей час вони дослідили та описали понад 600 артефактів.  Серед іншого, це одяг, взуття, особисті речі, рюкзаки, книги, коробки з-під ворожих сухпайків, тюбики від антисептиків, російські газети, дерев’яні піддони, на яких доводилось сидіти та спати бранцям і навіть пластикові пляшки з-під води, які слугували туалетом. Експерти вже здійснили описи у 5 кімнатах, а зараз працюють у спортзалі (найбільше приміщення підвалу). Роботи планують завершити у лютому. 

Усі досліджені предмети залишатимуться на місці. У планах влади створити у підвалі школи музей.  

Журналісти мають змогу приєднатись до виїзду наукових співробітників музею та висвітлити їхню роботу.

Довідково: Село Ягідне розташоване неподалік Чернігова. На початку повномасштабного вторгнення росіяни влаштували штаб у місцевій школі. У її підвалі вони майже місяць утримували місцевих жителів — 299 дорослих та 67 дітей. (Ледь не все населення села).  Площа підвалу — 197 кв.м. Через брак місяця людям доводилося спати сидячи, також була нестача кисню.  Тоді загинули 10 людей.

У лютому фото підвалу в селі Ягідне потрапило на обкладинку відомого американського журналу TIME.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Чернігів

22 січня у Києві відбудеться відкриття виставки “Далі: Я поверну собі своє життя”, яка присвячена пам’яті поета й військового Максима “Далі” Кривцова.

Виставка складатиметься з 24 фоторобіт Максима Кривцова і буде доповнена його поезіями. Офіційне відкриття буде приурочене до дня народження автора (22 січня). Під час події всі охочі зможуть послухати поезію зі збірки “Вірші з бійниці”, яку читатимуть друзі та близькі Максима.

Усі роботи, а також листівки з ілюстраціями українських художників і художниць можна буде придбати. Виручені з продажу робіт кошти передадуть на збереження пам’яті про Максима Кривцова.

Довідково: Кулеметник, поет і фотограф Максим “Далі” Кривцов загинув на передовій 7 січня у віці 33 років. 11 січня з Максимом попрощалися в Києві, а поховали бійця в його рідному Рівному 12 січня.

Максим Кривцов був учасником Революції гідності у 2013–2014 роках, а до лав ЗСУ долучився добровольцем у 2014-му. Коли в лютому 2022 року Кремль почав повномасштабне вторгнення в Україну, Кривцов знову зголосився воювати.

• військові
• загиблі
• культура
• Київ

16 січня у Києві журналісти можуть завітати на презентацію виставки “Земні шляхи Небесної Сотні”. Її організовують Музей історії міста Києва та Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності з нагоди 10-ї річниці Революції Гідності.

Виставка “Земні шляхи Небесної Сотні” про людей, які стали Героями, про те, ким вони були, та що привело їх на Майдан. 

Вперше в одному місці відвідувачі матимуть змогу побачити велику кількість персональних речей Героїв Небесної Сотні та унікальних артефактів. (Зокрема будуть представлені речі, надані родинами загиблих Героїв).

На подію необхідно акредитуватись.

Довідково: Учасників Революції Гідності 2013-2014 років, які загинули у  середмісті Києва від рук силовиків і їхніх найманців, назвали Небесною Сотнею. Офіційна кількість тих, хто до неї належить, – 107 людей. Перші Герої загинули 22 січня 2014 року. Вранці 21-річний Сергій Нігоян з Дніпропетровщини отримав смертельне поранення у голову. Згодом смертельне вогнепальне поранення  в серце отримав 25-річний білорус Михайло Жизневський. 

Того ж дня, в лісі під Києвом знайшли тіло зі слідами тортур львів’янина Юрія Вербицького — активіста Майдану, якого напередодні викрали просто з лікарні.

• загиблі
• Київ

Державний проєкт “Хочу найти” працюватиме з громадянами країни-агресора, передусім, з родинами військовослужбовців рф, які зникли безвісти, загинули, або потрапили в полон в Україні. За допомогою проєкту “Хочу найти” росіяни зможуть дізнатися, чи перебуває конкретний військовий армії рф в Україні в статусі військовополоненого або ж загиблого. 

Дуже часто чиновники мо рф відмовляються визнавати військовополоненими власних солдатів, яким пощастило вижити в Україні. Їхні родичі та близькі не можуть домогтися від своєї влади включення таких військовополонених у списки на обмін. 

Надаючи достовірну інформацію родинам російських військовослужбовців, проєкт “Хочу найти” сприятиме посиленню суспільного тиску росіян на їхню владу. Зокрема, в питаннях проведення обмінів військовополоненими, пошуку, ідентифікації і передачі тіл із зони бойових дій. А це дозволить повернути додому більше українських Захисників та Захисниць.

• загиблі
• полонені