Теми за тегом: волонтери

Олександра Черномашинцева народилася та виросла в  Донецьку. Дівчина переїхала до Києва, коли росія вперше атакувала Україну у 2014 році. А у 2018-му Олександра виїхала до Чехії, там вступила до театральної академії, де вивчала сценографію. 

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Олександра, яка все ще була за кордоном, стала волонтеркою. Дівчина допомагала облаштуватися на новому місці співвітчизникам, яких евакуйовувала ГО “База UA”. 

А у грудні минулого року дівчина повернулася на рідну Донеччину. Допомагала з евакуацією мешканцям Бахмуту, займалася з місцевими дітьми у бомбосховищі. З березня 2023 року Олександра повноцінно доєдналася до команди ГО “База UA”. А у серпні з командою організувала у Краматорську культурний простір для підлітків під назвою “Терикон”. Тут діти малюють, займаються ліпкою та фотографією. Згодом у “Териконі” планують започаткувати уроки програмування, анімації та англійської. А також надавати психологічну підтримку тим, хто цього потребуватиме.

• волонтери

Ларсу —  42. Він уже втретє приїжджає із Амстердаму (Нідерланди), щоб допомагати українцям. Так, наприклад, рік тому волонтерив у Бахмуті. Тепер наступні два місяці теж проведе на Донеччині. Зокрема, нині із волонтерською командою “Незламних” поблизу лінії фронту бурить свердловину, аби мешканці мали доступ до води.  

Журналісти можуть дізнатись детальніше, де саме зараз працює нідерландець, та поспілкуватись із ним у онлайн та офлайн форматі. 

Довідково: Волонтери із команди “Незламних” облаштували сім Пунктів Незламності поблизу лінії фронту. Там люди можуть вперше за багато місяців побачити світло, поїсти гарячу їжу, отримати гуманітарну і медичну допомогу, випрати речі та прийняти душ. Окрім цього,  волонтери відкрили два пункти прання на Донеччині.  Українські захисники можуть принести туди одяг, який безкоштовно поперуть, висушать та навіть відремонтують. У планах команди — відкрити такі пункти по усій лінії фронту. 

• волонтери

Олена Вовк стала військовою волонтеркою ще у 2014 році, коли росія вперше атакувала Україну на Сході. Жінка брала участь у багатьох проєктах, спрямованих на реабілітацію військовослужбовців ЗСУ. А у 2023-му самостійно взялася за повернення ветеранів до цивільного життя. За фахом Олена — тату-майстриня, тож почала навчати бійців своєму ремеслу. До цієї ідеї Олену підштовхнули її ж клієнти-військові, які бажали опанувати нову професію.

Разом з БФ “Харків з тобою” та БФ “RAZOM FOR UKRAINE” жінка започаткувала у Харкові курс з майстерності тату для військовослужбовців та ветеранів. Благодійні фонди допомогли з фінансуванням, закупили обладнання та розхідники для навчання, а також тату-машинки для військових. 

Олена планує розширити курс у наступному році та провести навчання у різних містах України. Зокрема, навчатиме військових з ампутаціями ніг. Також у планах взятися за працевлаштування бійців у тату-салонах.

• військові
• волонтери

Red Brunch День донора влаштовує Фонд Яніни Соколової. Команда Фонду мотивує львів’ян та гостей міста до свідомого донорства, зокрема, під час повномасштабної війни. Адже донорство — це одна з можливостей врятувати життя українських захисників та захисниць. 

Довідково: З 2019-го року Фонд Яніни Соколової змінює стереотипні уявлення людей про донорство, проводячи події Red Brunch. За час діяльності ініціативи 1743 донори поділилися своєю кров’ю, що дало змогу врятувати 5 229 життів. 

• волонтери
• Львів

Харків став першим містом, де “Добробат” відкрив школу будівництва для волонтерів. Такі навчання є вкрай необхідними, адже в добровольчий будівельний батальйон приходять люди різних професій, часто дуже далеких від будівництва. 

Перші 10 студентів  вже сіли за парти. Викладати у школі взялися професійні будівельники. Навчання триватиме 3 тижні. Курси орієнтовані на 9 спеціальностей: монтажники вікон та дверей, гіпсокартонники, муляри, фасадники, покрівельники, плиточники та ін.

Також у будівельній школі “Добробату” викладатимуть мінну безпеку, адже волонтерам доводиться працювати і на деокупованих територіях, а отже такі знання можуть зберегти їм життя. 

У найближчих планах “Добробату” створення аналогічних шкіл ще в шести містах: Києві, Чернігові, Сумах, Миколаєві, Херсоні та Запоріжжі.

Довідково: “Добробат” — це добровольчий будівельний батальйон, який допомагає постраждалим у нагальному відновленні житла та об’єктів соціальної інфраструктури на деокупованих територіях.

• відбудова
• волонтери
• Харків

Чуджо Хідето  —  42-річний бізнесмен із Японії. Навесні 2022 року він приїхав в Україну і з того часу волонтерить. Зокрема, у Дніпрі Чуджо фінансово долучився до створення  шелтеру для вимушено переміщених осіб. У цьому закладі японець живе та допомагає дорослим і дітям. 

Також волонтер брав участь у рятувальних роботах на Херсонщині після підриву окупантами греблі Каховської ГЕС. А нещодавно придбав генератори, павербанки та човни для тамтешніх рятувальників.

Чуджо є засновником благодійного фонду “Усмішка”, який підтримує травмованих війною дітей. У образі Пікачу японець дарує позитивні емоції малечі та роздає подарунки.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із волонтером (онлайн або у офлайн-форматі). Чоловік не володіє англійською, але спілкується за допомогою програми-перекладача.

• волонтери
• діти
• постраждалі
• Дніпро

Мешканці Кам’янки, що на Дніпропетровщині, Ользі Пометун — 37 років. Вона народилася з “кришталевістю” кісток. Так кажуть про вроджене захворювання, коли кістки дуже крихкі та легко ламаються. Крім того, у дитинстві жінка отримала травму, від якої її ріст зупинився. Та попри всі труднощі, Ольга не втратила жагу до життя. Вона пройшла курси водіння, придбала авто і переобладнала його під власні потреби. А ще — навчилася плавати і навіть написала мотиваційну книгу. 

З початком повномасштабного вторгнення Ольга взялася за волонтерство. У рідному Кам’янському жінка заснувала громадську організацію “Обʼєднані добром”. Нині у команді Ольги семеро людей, усі — внутрішні переселенці. Допомагають військовим, а також цивільним, які потребують підтримки. За  час існування команді вдалося допомогти понад 10 тисячам українських родин.

• волонтери
• жінки
• Дніпро

16 грудня журналісти можуть завітати разом з благодійним фондом “Юлині бабусі” у притулки для літніх людей (також людей з інвалідністю) у населені пункти Прибірськ та Горностайпіль на Київщині.  Аби створити стареньким передноворічний настрій їм роздаватимуть подарунки:  цукерки,  печиво,  чай, каву,  теплі шкарпетки, пледи, набори для вʼязання та вишивки. Також вручатимуть  вітальні листівки та  листи, які їм написали небайдужі українці. 

Долучитись до благодійної акції та зібрати подарунок для стареньких у притулках, якими опікується фонд, міг кожен охочий. 

Довідково: Ведуча ранкового шоу на радіо Юлія Карпова заснувала благодійний фонд “Юлині бабусі”, який допомагає літнім людям.  Гасло фонду : “У самотніх стареньких немає крутіших онуків, ніж ми з вами”. Нині вони опікуються  7 притулками на Київщині (зокрема, у населених пунктах, які постраждали від окупації), Житомирщині та Дніпропетровщині.  Загалом, у благодійників понад півтисячі підопічних. 

• волонтери
• Київ

Сергію Сидорову було 22 роки, коли він потрапив у страшну автотрощу.  Через травми чоловіка паралізувало, а ще він втратив зір: відрізняв лише день та ніч. Відновитися Сергію допоміг професійний масаж: чоловік знову почав рухатися та заново вчитися ходити. Згодом і сам зацікавився масажем, що повернув його до життя. Сергій закінчив навчання та вже 8 років має свій кабінет у столиці, де приймає пацієнтів. 

З початком повномасштабного вторгнення Сергій шукав можливості допомогти військовослужбовцям, адже через перенесену травму сам не міг податися у військо. Чоловік опублікував допис у соцмережах, де закликав бійців звертатися до нього за масажем та реабілітацією безкоштовно. Відтоді Сергій допоміг понад 30-ти захисникам. 

• військові
• волонтери
• постраждалі

Михайло Пуришев підприємець родом із Маріуполя. На початку повномасштабного вторгнення, Михайло возив у блокадний Маріуполь гуманітарну допомогу та евакуював маріупольців із заблокованого росіянами міста. Після деокупації Харківської області Михайло одним із перших волонтерів привозив гуманітарну допомогу в Ізюм, Куп’янськ, Ківшарівку.

Після місяців надання допомоги в гарячих точках Михайло разом із командою вирішили, що підтримка має бути комплексною: людям, які живуть під постійними обстрілами, у темних підвалах, без зв’язку, без медицини і магазинів, без електрики і води потрібне місце, де вони можуть отримати усе найнеобхідніше. Тож у семи населених пунктах поблизу лінії фронту облаштували Пункти Незламності. Перші три пункти побудували у Бахмуті, поки місто не зрівняли із землею та не окупували росіяни. Потім будували в Оріхові, Гуляйполі, Херсоні, Авдіївці і Вугледарі. У Пунктах Незламності люди можуть вперше за багато місяців побачити світло, поїсти гарячу їжу, отримати гуманітарну і медичну допомогу, випрати речі та прийняти душ. А ще подивитися українське телебачення, замість російського радіо у підвалах. А завдяки “Старлінку” мають змогу підключитись до інтернету і подзвонити рідним. Подекуди, аби місцеві жителі мали доступ до води, команда волонтерів навіть бурила свердловини.

Окрім цього, волонтери помітили, що захисники, які виходять “з нуля”, не мають де випрати брудний одяг та відремонтувати його безкоштовно. Відтак з’явилась ідея облаштувати пункти прання для військових. Перший такий уже запрацював у Костянтинівці, другий відкрився в Курахове на Донеччині. Українські захисники можуть принести на пункт одяг, який безкоштовно поперуть, висушать та навіть відремонтують.

У планах команди облаштувати такі пункти прання по всій лінії фронту. Щоб захисники, не шукали, де прати одяг і могли відпочити, поки це зроблять волонтери. 

Нещодавно Михайло пережив другий інфаркт і стентування артерії, та попри це повернувся до волонтерської діяльності.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Михайлом та його командою Незламних у офлайн та онлайн-форматі, а також висвітлити роботу волонтерів.

• відбудова
• волонтери
• постраждалі