Теми за тегом: військові

Надія Гвоздик служила в українському війську з 2014 року, коли росія вперше атакувала Україну. З часом жінка демобілізувалася, у 2022-му почала волонтерити та допомагати армії. Згодом долучилася водійкою до гуманітарної місії “На щиті”. 

Понад рік Надія за кермом рефрижератора супроводжує тіла полеглих військовослужбовців додому на Рівненщину та в сусідні області. Жінка каже, що їй простіше їхати саме за кермом рефрижератора, а не інших авто в колоні, адже саме так відчуває, що виконує обов’язок і допомагає родинам провести загиблих бійців з пошаною. 

Окрім кермування, Надія також опікується соцмережами Рівненської місії “На щиті”. Волонтерка, зокрема, пише про те, що відчувають водії, які привозять тіла полеглих додому.  

Поспілкуватися з Надією Гвоздик можна, як онлайн, так і офлайн у Рівному, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі
• Рівне

У квітні Сили безпілотних систем оголосили про формування жіночого підрозділу безпілотних систем під назвою “Гарпії”. Його створено для жінок, які прагнуть захищати свої родини, дітей та державу, а також протистояти ворогу за допомогою безпілотних і роботизованих технологій. До підрозділу також залучають чоловіків, однак функції пілотів, що здійснюють фінальний удар, відведено виключно жінкам.

Командирка підрозділу — Дарія на псевдо “ДШК”. Активна учасниця Революції Гідності, з 2022 року виконувала бойові завдання у складі кількох спецпідрозділів.

На новобраниць чекає 45-денна базова військова підготовка, понад місяць спеціалізованого навчання та додатковий час на злагодження екіпажів перед бойовими завданнями. 

За попередньою домовленістю та погодженням пресофіцера журналісти мають змогу поспілкуватися у офлайн або онлайн-форматі із жінками, які вирішили долучитись до підрозділу “Гарпії”.

Довідково: За даними Міноборони, станом на 1 січня 2025 року в ЗСУ служать понад 70 000 жінок, з них понад 5 500 нині перебувають безпосередньо на передовій.

• військові
• жінки

Марина та Дмитро познайомилися після початку повномасштабного вторгнення. До цього пара жила у різних країнах: Марина в Україні, а Дмитро у Чехії. До 2019-му року чоловік служив в українському війську та демобілізувався після поранення. Коли росія почала велику війну, Дмитро одразу повернувся на батьківщину. 4-го березня 2022-го долучився до лав 59-ї окремої мотопіхотної бригади. 

Познайомилася пара у Миколаєві, де Дмитро з іншими військовими шукав квартиру для оренди. Згодом Марина переїхала на Донеччину, аби бути ближче до чоловіка та зустрічати його після бойових виходів. 1-го липня 2024-го року Дмитро Музика загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. 

Марина разом з чоловіком мріяла створити власний бізнес. Після загибелі коханого жінка вирішила самотужки відкрити кавʼярню у Миколаєві. Для закладу обрала назву, яка нагадує їй про чоловіка – “Кіт Микита”, адже Дмитро гарно бачив у темряві і пересувався майже безшумно. Марина каже, що тематику кавʼярні обрала в стилі “бойових котиків”. 

Поспілкуватися з Мариною Музикою можна, як онлайн, так і офлайн у Миколаєві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• жінки
• загиблі
• Миколаїв

Олександру Роменському – 29 років. Мобілізувався до Сил Оборони у вересні 2022 року. Вперше Олександр опинився у шпиталі під час боїв під Херсоном. Після лікування ветеран воював на Донецькому напрямку. У 2023-му році під Бахмутом військовий отримав тяжку травму голови та численні контузії від обстрілу артилерії. 

Завдяки лікуванню та реабілітації Олександр почав заново вчитися ходити. Через контузії ветеран майже втратив зір та почав заїкатися. Втім, заїкання зникає, коли чоловік співає. Історію Олександра дізнався український співак Сергій Лазановський і вже незабаром вони разом записали пісню “Чорна хмара”. 

Нині Олександр співає на сцені з українськими артистами, зокрема, з Анною Трінчер та гуртом Kozak System. Ветеран каже, що він не сумує та не шкодує через пережите, а намагається будувати своє нове життя.

Олександр Роменський перебуває у Києві. Ветеран готовий до спілкування з журналістами як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Київ

Громадська організація “Жити попри все” запрошує представників медіа на толоку в Сад Пам’яті — унікальний простір живої пам’яті, присвячений воїнам, які віддали життя за Україну.  Подія відбудеться 22 червня у Києві. 

У березні цього року у Саду висадили 38 дерев-крупномірів — подарунок з Нідерландів. Під час толоки учасники будуть встановлювати опори та облаштовувати лунки, щоби дерева змогли добре укорінитися.

Спікери:

• Ольга Журба — співзасновниця ГО “Жити попри все”, авторка ідеї, керівниця проєкту “Сад Пам’яті”, дружина загиблого воїна;
• Олена Бальжик — координаторка ініціативи, ландшафтна дизайнерка Саду Пам’яті, керівниця компанії TERi-TORi.

На захід необхідно акредитуватись.

• військові
• загиблі
• культура
• Київ

4 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку Тарас Козуб отримав поранення та втратив ліву руку. Чоловік був солдатом 25 ОШБ, яка на той час входила до складу 47-ї окремої механізованої бригади “Магура”. 

До служби Тарас працював майстром з виготовлення старовинних музичних інструментів (кобза, бандура, ліра, торбан), а також викладачем у школі кобзарського мистецтва.  

Нещодавно мережу облетіло відео, де ветеран грає на лірі старцівську традиційну пісню “Нема в світі правди”. Тарас  виконує твір за допомогою спеціального пристосування, яке кріпиться до плеча ампутованої руки.  Ліру, на якій грає,  чоловік виготовив сам ще у 2017 році.  Також Тарас є учасником “Театру Ветеранів”. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Тарасом у Києві, або у онлайн-форматі. 

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

У Києві та Львові розпочалася третя міжнародна офтальмохірургічна місія Vision for Ukraine, яку організував БФ “Християнська медична асоціація України”. До України завітали три хірурга з США, щоб разом з українськими фахівцями працювати над найскладнішими клінічними випадками. 

Серед пацієнтів місії військовослужбовці, які втратили зір і частину обличчя внаслідок мінно-вибухових травм. Такі безоплатні операції організатори називають безпрецедентними, адже хірурги використовують інноваційний підхід і застосовують 3D-імпланти для відновлення структури очної орбіти, щелепи та черепа. 

Довідково: З початку повномасштабного вторгнення команда “Християнської медичної асоціації України” провела понад 10 міжнародних місій, під час яких безоплатно прооперували понад 850 пацієнтів. 

Поспілкуватися з хірургами та пацієнтами можна офлайн у Львові до 20-го червня, за попередньою домовленістю. 

• військові
• лікарі
• постраждалі
• Львів

“Вейк доступний” – одна з ініціатив для учасників проєктів ГО One Team Forces, реалізована виключно завдяки професіоналізму та залученості команди вейкпарку STAV14. 

Мета ініціативи – показати, що навіть екстремальні види спорту, як-от вейкбординг, можуть бути доступними для ветеранів, які відновлюються після поранень.

Від запуску ініціативи влітку 2024 року вейк вже спробували понад 150 військових і ветеранів. Нині 20 учасників займаються адаптивним вейком на постійній основі.

Тренування проходять двічі на тиждень у Києві. Досвідчені тренери та адаптивне обладнання дозволяють спробувати вейк навіть тим, хто втратив руки та/або ноги.

За попередньою домовленістю журналісти можуть висвітлити заняття.

Довідково: One Team Forces – це спільнота, що підтримує військових, які служили до або після 24 лютого 2022 року та зазнали поранень або психологічної травми внаслідок збройної агресії рф.

STAV14 – це мережа вейкпарків, яка активно розвиває адаптивний вейкбординг не лише в Києві, а й по всій Україні.

• військові
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Тарас Остапчук займався електромонтажем і виготовленням стовпів для освітлення. Ще у 2017-му році чоловік опанував керування дронами, адже з їхньою допомогою перевіряв опори для ліхтарів. Після 24-го лютого 2022-го року Тарас цими ж дронами літав над Київщиною, допомагаючи розвідці. А опісля і сам долучився до аеророзвідки. 

Тарас зауважив, що військові змушені самотужки носити протитанкові міни, хоча це додатковий ризик для життя. Тож у бійця зʼявилася ідея роботів-камікадзе, які б розвозили вибухівку замість людей. Тарас вже мав досвід роботи з металом, тож виготовити корпус для робота не було проблемою. А у цехах, де розробляли світильники, взялися майструвати начиння. 

На перші 50 роботів Тарас витратив усі свої заощадження – близько 270 тисяч доларів і безоплатно передав роботів на передову. В цей проєкт повірив та інвестував кошти товариш Тараса і чоловікам вдалося запустити серійне виробництво. 

Нині один робот може перевозити 40 кілограм вибухівки і розганятися до 24 кілометрів на годину, а керувати ним можна віддалено. Окрім роботів-камікадзе Тарас розробив два дрони для покращення логістики та евакуації поранених. 

Поспілкуватися з Тарасом Остапчуком можна як онлайн, так і офлайн у Києві за попередньою домовленістю. 

• військові
• Київ

Микита Козачинський до повномасштабного вторгнення жив і працював у Дніпрі. У 2016-му році разом з друзями започаткував нічний клуб під назвою “Модуль”, а на його базі згодом створив музичний лейбл. Микита записував молодих музикантів та випускав платівки. 

На другий день великої війни чоловік зустрівся з барменом та адміністратором клубу у пункті формування 128-ї бригади ТРО “Дике поле”. Разом вони опинилися в одному батальйоні, згодом до них приєднався ще один співзасновник клубу. Після перших бойових задач у квітні 2022-го року Микита разом з побратимами взявся за організацію підрозділу БпЛА, який також назвали “Модуль”. Спершу підрозділ фокусувався на аеророзвідці, а пізніше став ударним. 

Нині Микита займається розвитком навчального центру, який готує пілотів для пʼяти батальйонів бригади. У навчальному центрі бійці опановують вже наявні механізми та навчаються новітнім технологіям, які зʼявляються в українському війську. 

Поспілкуватися з Микитою Козачинським можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• Запоріжжя