Теми за тегом: постраждалі

До великої війни Михайло Соколян працював оператором на заводі з обробки деревини. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік  мобілізувався, пройшов навчання та обійняв посаду сапера у 4-й окремій танковій бригаді. 

У серпні 2022-го року під час однієї з бойових задач Михайло отримав поранення і втратив ногу. На протезування потрапив до Нідерландів. Там отримав свій перший постійний протез. А після повернення до України продовжив опановувати металеву кінцівки. Дружина та син підтримували Михайла цілодобово. Незабаром чоловік взявся за адаптивний спорт і почав брати участь у змаганнях.

Нині Михайло каже, що саме спорт став новою справою його цивільного життя. Ветеран брав участь у “Іграх Героїв”, “Іграх Нескорених”, нещодавно подолав стометрівку на протезі за 15 секунд. 

Ветеран допомагає відновлюватися бійцям, які до нього звертаються, а у майбутньому планує популяризовувати адаптивний спорт серед військових.

Михайло Соколян перебуває у Волинській області. Ветеран готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі
• Луцьк

“Save Ukraine” створила Центри Надії та Відновлення, які надають безпечний притулок дітям, які повертаються з росії, та сім’ям, евакуйованим із зон бойових дій. Тут люди отримують комплексну підтримку: тимчасове житло, гуманітарну та правову допомогу, а також психологічну реабілітацію. Для кожної сім’ї створюють індивідуальну програму, яка допомагає їм оговтатися від травми війни та адаптуватися до нового життя.

Журналісти мають змогу висвітлити діяльність Центрів Надії та Відновлення на Київщині. 

Довідково: Мільйони українських дітей були переміщені та травмовані внаслідок російського повномасштабного вторгнення. Багато дітей були примусово депортовані на територію росії. 

“Save Ukraine” — це благодійна організація, що допомагає найбільш вразливим категоріям сімей з дітьми України, постраждалим від війни у трьох стратегічних напрямках: повертає з окупованих територій та росії, евакуює з зон бойових дій; реабілітує та реінтегрує; створює послуги в територіальних громадах.

• діти
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Київ

Олександр Чайка 12 років викладав дітям акробатику з елементами паркуру. З початком повномасштабного вторгнення чоловік мобілізувався до Сил Оборони. Воював на Луганщині: спершу в Лисичанську, а потім у Попасній. 6 квітня 2022 року по окопу, де був Олександр, вистрелив ворожий танк. Снаряд пройшов крізь землю та поранив ноги вояка.  Лікарям довелося ампутувати одну кінцівку. 

На протезування Олександр вирушив до Сполучених Штатів Америки. Там отримав поясний протез: для ходьби він вимагає чималих зусиль, а також контролю мʼязів спини та живота. 

Після реабілітації Олександр повернувся до Києва, де батьки учнів попросили його відновити викладання акробатики. Чоловік  започаткував власну студію. Але охочих навчатися було так багато, що вже незабаром ветеран відкрив і другу локацію. Олександр планує викладати дітям і надалі, а в майбутньому ще й допомагати опановувати протези іншим військовим.

Олександр Чайка перебуває у столиці. Ветеран готовий до спілкування з журналістами як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Київ

Антон Теник останні 6 років керує фермерським господарством у Херсонській області, що на Півдні України. Відколи ЗСУ деокупували правобережжя Херсонщини, фермери вирішили повернутися до роботи. Втім, з’ясувалося, що зробити це непросто, адже більшість полів — заміновані. Аби продовжувати власну справу, фермерам довелося самостійно взятися за ручні міношукачі. Антон разом з військовими, саперами та рятувальниками, звільняє свою територію від небезпечних предметів, які залишили після себе окупанти. За рік роботи фермеру вдалося розмінувати понад 20 відсотків території.  

Крім того, Антон намагається працевлаштувати всіх, хто повертається додому у звільнені регіони Херсонщини.

Довідково: 11 листопада 2024 виповнюється два роки із звільнення Херсона від окупантів. 

• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Херсон

У Маріуполі Тетяна працювала у банківській сфері, до початку повномасштабного вторгнення жінка придбала у місті квартиру і готувалася робити ремонт. Але 24-го лютого 2022-го року всі плани зруйнували росіяни. Після кількох днів у підвалі жінка таки вирішила евакуюватися. Разом з донькою та сестрою Тетяна спершу дісталася Запоріжжя, згодом Дніпра, а вже звідти вирушила на Захід України. 

На новому місці Тетяна вирішила взятися за створення власної справи і відкрити кав’ярню. Спершу в Івано-Франківську започаткувала заклад під назвою “DUSHA”, а згодом їй вдалося заснувати ще один. Перші півроку Тетяна працювала самотужки, а далі почала наймати людей. У першій кав’ярні працюють переселенці, а вже у другій Тетяна відкрила робочі місця і для місцевих. Жінка мріє повернутися до Маріуполя, а доти прагне створювати місця, де маріупольці можуть відчути частинку дому.

Тетяна Васильєва тимчасово перебуває за кордоном. Поспілкуватися з власницею кав’ярні можна онлайн. У листопаді Тетяна повернеться до Івано-Франківську і буде готова до спілкування з журналістами офлайн, за попередньою домовленістю.

• постраждалі
• Маріуполь

Ірина та Віктор із Кривого Рогу познайомилися на курсах парамедиків вже після початку повномасштабного вторгнення. З того часу пара не розлучалася.

Разом Віктор та Ірина почали евакуйовувати поранених бійців та цивільних з передової. Протягом двох років волонтери їздять від однієї гарячої точки до іншої. Пропозицію руки і серця Віктор зробив Ірині під обстрілами у Авдіївці, коли місто ще було під контролем України. 

Торік подружжя Міронових заснувало ГО “Українське братство”, вони збирають кошти на автомобілі, дрони, системи РЕБ для військових. Коли пара перебуває у Кривому Розі, то виїжджає на допомогу рятувальникам на місця  ворожих прильотів. Зокрема, розгрібають завали та допомагають витягати людей з-під руїн. Кажуть, що справжній вихідний влаштують собі після Перемоги.

Ірина та Віктор Міронови перебувають у Кривому Розі. Волонтери готові до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• волонтери
• постраждалі
• евакуація

Георгій та Ольга Червєнкови заснували консервний завод у Посад-Покровському, що на Херсонщині, 9 років тому. До початку повномасштабного вторгнення завод виробляв понад 100 тонн продукції на місяць. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році росіяни окупували Херсонщину та знищили мало не усе село, яке опинилося на лінії фронту.

Про те, що їхній завод зруйнували, Георгій та Ольга дізналися вже після деокупації громади та повернення додому. Підприємці взялися за роботу  і вже через шість місяців після деокупації Георгію та Ользі вдалося запустити першу лінію виробництва. Перший час довелося працювати на генераторах, бракувало і робітників: частина співробітників пішла до війська чи полишила громаду. Нині подружжя працює над тим, аби втримати завод та повернутися до довоєнної потужності заводу. Для цього Георгій та Ольга навчають жінок на виконувати важку і, як правило, “чоловічу” роботу. 

Довідково: 11 листопада 2024 виповнюється два роки із звільнення Херсона від окупантів. 

• відбудова
• постраждалі
• Херсон

В умовах тривалої війни тисячі українців переживають глибокий стрес, тривогу та травми. Для їхнього подолання в рамках проекту Міністерства соцполітики та ініціативи “Ти як?” першої леді Олени Зеленської благодійний фонд “Save Ukraine” 3 жовтня відкриває перший Центр життєстійкості для переселенців з Донеччини та киян.  

Центри життєстійкості – інноваційна модель надання соціальних послуг, що спрямована на допомогу українцям долати стрес, відновлюватися після кризових подій та залишатися включеним в життя. Центр забезпечує консультації із соціальних питань, навчання навичкам першої психологічної допомоги та емоційного відновлення, діагностику психічного стану тощо.

Спікери:

• Оксана Жолнович, Міністр соціальної політики України; 
• Вадим Філашкін, голова Донецької обласної військової адміністрації; 
• Василь Мітько, голова Нікольської селищної ради Маріупольского району; 
• Олексій Федченко, голова  благодійного фонду “Save Ukraine”; 
• Наталя Воробйова, Голова Маріупольської районної державної адміністрації;
• Олена Токарева, Директор департаменту соціального захисту населення Донецької ОДА.

Необхідна попередня акредитація.

• постраждалі
• психологічна підтримка
• Київ

Олег Гураль долучився до війська у квітні 2020-го року. Чоловік підписав контракт з 80 окремою десантно-штурмовою бригадою. Після початку повномасштабного вторгнення брав участь у Харківському контрнаступі. У листопаді 2022 року військовий отримав важке поранення  і втратив зір. 

З того часу пережив дві операції, але зір так і не відновився. На службу ветеран повернутися не зміг, тому взявся працювати вдома. Разом з мамою Олег ліпив вареники та пельмені на замовлення. А згодом чоловік здобув професію масажиста. Нині працює у реабілітаційному центрі “Галичина” та допомагає відновитися військовослужбовцям, які також отримали поранення на передовій. На автобус до роботи чоловіка проводжає мати, далі – Олег добирається самостійно. За два роки чоловік навчився рахувати кроки, запам’ятовувати орієнтири. Олег не полишає надії на відновлення зору та шукає лікарів, які могли би йому допомогти.

Довідково: Олег Гураль перебуває на Львівщині. Ветеран ЗСУ готовий до спілкування з журналістами як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі
• Львів

ГО “Табір Maximum” разом з американською командою створили програму “Табір Можливостей” для жінок з ампутаціями. 22 вересня стартувала третя зміна табору. До неї долучились 11 учасниць (серед яких є ветеранки та цивільні, які втратили кінцівки під час повномасштабної війни). 

Для жінок проводитимуть тренування з футболу. Також учасниці мають можливість пройти відбір у першу українську жіночу збірну з футболу серед жінок з ампутаціями та зіграти на Чемпіонаті Світу 2024. Він проходитиме в Колумбії, у місті Барранкілья, з 2 до 11 листопада 2024 року.

Окрім занять із футболу, в учасниць табору буде можливість взяти участь і в інших активностях. Табір триватиме до 28 вересня. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше деталей та висвітлити діяльність табору.

• жінки
• постраждалі
• Черкаси