Теми за тегом: постраждалі

До повномасштабного вторгнення Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. У листопаді 2022-го року чоловік долучився до українського війська. Руслан був кулеметником, воював на Купʼянському напрямку. Там отримав поранення від вибуху снаряду та втратив руку. 

Після протезування та реабілітації чоловік почав шукати цивільну роботу. Втім, куди б не надсилав резюме, усюди чув подяку за службу і відмову у вакансії. Але на СТО для автівок військових та ветеранів, Руслан врешті знайшов своє місце. 

Донька загиблого ветерана АТО Марія Ксьондзик та військовослужбовець Петро Шуклінов створили благодійний фонд Nesemos Fund, а незабаром відкрили станцію технічного обслуговування для військових машин. Там і запропонували вакансію адміністратора Руслану. Для ветерана облаштували робоче місце, придбали обладнання і нині чоловік приймає військові авто та супроводжує їхній ремонт. У майбутньому Руслан планує набратися досвіду та започаткувати власне СТО. 

Також Nesemos Veteran Auto Hab разом з Reskilling Ukraine працюють над проєктом, де допомагають жінкам опановувати професію автомеханіка. У боксах СТО проводять практичні навчання для тих, хто воліє навчитися професії з нуля. 

Поспілкуватися з Русланом Задорожним та командою Nesemos можна онлайн або офлайн у Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Київ

Представників медіа запрошують на закритий показ документального фільму “Дім. Місце сили”. Захід відбудеться 24 травня у Києві. 

Автори фільму зібрали щемливі і водночас звитяжні історії людей, які постраждали від російської агресії. А також розповіли про щоденну роботу волонтерів Добробату.  

На показі фільму будуть присутні герої фільму та його автори. За попередньої домовленості, журналісти матимуть змогу поспілкуватись із ними.

На подію необхідно акредитуватись. 

Довідково: Фільм створений за підтримки 1+1 media та платформи кіно і телебачення Київстар ТБ. 

• культура
• постраждалі
• Київ

Олександр Кунгуров добровільно долучився до українського війська  у 2015-му році. Відтоді Олександр служив на Донецькому, Луганському, Харківському та Запорізькому напрямках. 

У липні 2023-го року військовий отримав важке поранення, понад 9 годин провів з турнікетом на нозі, тож кінцівку довелося ампутувати. Реабілітація Олександра тривала півтора роки. Отримати протез для високої ампутації в Україні чоловік не зміг, тож завдяки допомозі благодійників на протезування поїхав до США. 

Після того, як опанував протез, Олександр взявся за танці: вивчив елементи румби, танго та вальсу. А у лютому 2025-го року став моделлю на Ukrainian Fashion Week. 

Нині військовий повернувся на службу. Також Олександр збирає кошти на протезування військових та поранених цивільних, а у майбутньому планує стати психологом, аби підтримувати ветеранів. 

Поспілкуватися з Олександром Кунгуровим можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• культура
• постраждалі

Анатолій Левченко — театральний діяч з Маріуполя. Саме з його ініціативи у 2015-му  у маріупольському театрі, який мав статус “русского”, почалася нова доба — сучасної української п’єси.

Подружжя Левченків опікувалося сином — невербальним аутистом — та 90-річною матір’ю дружини Анатолія Ганни. Тож після початку наступу росіян на Маріуполь швидко евакуюватися з міста Левченки не могли. Виїзд вдалося організувати аж у травні 2022 року. Але просто напередодні Анатолія заарештували росіяни за доносом колишніх колег по сцені, які стали колаборантами.

Спершу Ганна не могла знайти, куди забрали чоловіка, згодом дізналася, що його звинуватили в екстремізмі і вивезли в окупований Донецьк. Після цього понад 10 місяців дружина передавала одяг, ліки та записки до тамтешнього СІЗО. Чоловік дзвонив зрідка уночі. Увесь цей час Ганна самостійно опікувалася сином з аутизмом, добувала продукти та воду, разом з сусідами готувала їжу на вогнищі. 

9-го березня 2023-го року дружині зателефонували і повідомили, що Анатолія відпускають. Майже рік у СІЗО позначився на здоров’ї чоловіка. Влітку 2023-го родині таки вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію, спершу оселились у Кропивницькому, але  за рік переїхали до столиці. Нині Анатолій продовжує свою театральну діяльність. 

Поспілкуватися з Анатолієм Левченко можна, як онлайн, так і офлайн у столиці, за попередньою домовленістю.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації. Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила число загиблих під час російських обстрілів мирних жителів Маріуполя мінімум у 8 тисяч осіб. Тисячі людей отримали поранення: втратили кінцівки, зір, слух або пам’ять, зокрема, в результаті черепно-мозкових травм, викликаних вибухами. Також, за оцінками Human Rights Watch, з довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Маріуполь

Цього тижня міжнародна гуманітарна організація World Central Kitchen (WCK) розпочала нову ініціативу для підтримки родин, які проживають у прифронтових регіонах: проєкт Chicken Kit.

У рамках проєкту родини отримують 10 вакцинованих курей-несучок та якісний комбікорм для птиці. Це простий, але ефективний спосіб забезпечити людей їжею, коли доступ до харчових продуктів обмежений.

Курей вже доставили мешканцям Донеччини. Незабаром WCK привезе допомогу в прифронтові громади Запорізької, Харківської, Миколаївської, Дніпропетровської, Хмельницької та Сумської областей.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити цю ініціативу. Найближчі доставки будуть відкритими для фото- і відеозйомки, а також інтерв’ю з учасниками та командами WCK. Окрім цього, команда залучає професійну фото- та відеозйомку та буде готова поділитись усіма матеріалами.

Довідково: World Central Kitchen — некомерційна неурядова організація, яка забезпечує харчуванням постраждалих після стихійних лих та різного роду катастроф. WCK заснована в 2010 році знаменитим шеф-кухарем Хосе Андресом, який разом з командою готував їжу на Гаїті після руйнівного землетрусу.

• їжа
• постраждалі

До повномасштабного вторгнення Дарія з чоловіком планували купівлю власної оселі на Київщині. Коли пара вже мала отримати ключі від свого помешкання, розпочалася велика війна і поруч з будинком прилетів ворожий снаряд. Новий дім подружжя пошкодило вибухом: вибило вікна, побило дах та стіни. 

Дарія з чоловіком знову змушені були орендувати житло. Крім того, жінка залишилася без роботи, тож весь вільний час присвятила облаштуванню тимчасової оселі. У соцмережах дівчина натрапила на відео прикраси з кристалів, та вирішила створити таку власноруч. І незабаром вже готовий виріб повісила собі біля вікна. Коли ж побачила, як той відбиває світло, то вигадала назву — “сонцелов”. Згодом Дарія створила аккаунт у соцмережах, де швидко отримала перше замовлення на свого  “сонцелова”. Майстриня також створює ці прикраси з символікою тимчасово окупованих міст: Маріуполя, Бердянська, Мелітополя, Енергодара. За три роки Дарія виготовила та продала понад 5 тисяч прикрас для осель. Та разом з чоловіком таки втілила давню мрію і переїхала у власний будинок. 

Поспілкуватися з Дарією Тереховою можна, як онлайн, так і офлайн на Київщині, за попередньою домовленістю.

• жінки
• культура
• постраждалі
• Київ

“Хочеться знову мати таке лице як до війни” — це слова 43-річної пацієнтки Центру UNBROKEN, яка отримала поранення, коли на початку повномасштабного вторгнення вивозила дітей з окупованої частини Київщини.

Загарбники тоді поцілили просто в обличчя Оксани Сергієнко. Куля зламала жінці щелепу. Оксана пережила не одну операцію. Зокрема – із протезування частини нижньої щелепи титановою пластиною. Після втручань на обличчі жінки залишилися рубці, яких вона хоче позбутися.

Допомагають у цьому Оксані спеціалісти Центру естетичної медицини Першого медобʼєднання Львова. Лікарі вже провели перший етап лазерного шліфування. А загалом пацієнтці знадобиться щонайменше 3 такі процедури.

Довідково: Лікування пацієнтки відбувається в межах спільного проєкту Центру UNBROKEN та L’Oreal Україна – “(Не) До краси”. Його мета: допомогти українкам стерти сліди війни з обличчя і тіла. 

Національний реабілітаційний центр UNBROKEN входить до складу Першого медобʼєднання Львова. 

• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• постраждалі

До повномасштабного вторгнення Вячеслав жив та працював за кордоном. З початком великої війни чоловік повернувся до України та мобілізувався. Військовий воював на гарячих напрямках, зокрема, боронив Запоріжжя. 

Під час виконання однієї з бойових задач поблизу села Роботине, що на Запоріжжі, Вячеслав отримав важке поранення ніг і потрапив у полон. У російських застінках чоловік пробув більше року, повернути бійця додому вдалося 15 січня 2025 року. 

Відтоді Вячеслав проходив лікування та реабілітацію. Чоловік вже опанував протези ніг, а у день виписки з реабілітаційного центру зробив пропозицію своїй коханій. Дівчина чекала його з полону і підтримувала впродовж усієї реабілітації. 

Поспілкуватися з Вячеславом Кутʼїним можна, як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• військові
• полонені
• постраждалі
• Харків

Під час повномасштабної війни Вікторія залишилася без роботи і почала працювати з глиною. Дівчина створювала чимало виробів, зокрема, посуд. Її роботи помітили в одному із закладів, який шукав майстра для виготовлення інклюзивних тарілок. Особливість цього посуду у штифтах, які допомагають зафіксувати й нарізати їжу однією рукою.

Вікторія вивчила необхідну інформацію та проконсультувалася з ерготерапевтом і створила свою першу інклюзивну тарілку. Нині свої вироби майстриня передає до закладів харчування, шпиталів та ветеранам, які втратили руку на фронті. Гроші з військових майстриня не бере, натомість посуд оплачують її читачі у соцмережах. 

Поспілкуватися з Вікторією Белявською можна як онлайн, так і офлайн у Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• культура
• постраждалі
• Київ

Табори соціальної адаптації для військових, які втратили зір на війні, тривають протягом двох тижнів. Тренери знаходять індивідуальний підхід до кожного ветерана. Тих, хто долучився, навчають орієнтуватися у просторі, готувати їжу, користуватися гаджетами, займатися у спортзалі та плавати. Військові також працюють із психологом, ходять на масаж та відвідують соляну кімнату. 

Табір функціонує завдяки донорам та благодійникам. Наступний заїзд розпочнеться 20 травня у Вінниці. 

Поспілкуватися з керівницею табору Олесею Перепеченко та ветеранами можна як онлайн, так і офлайн за попередньою домовленістю. 

Довідково: Громадська спілка “Сучасний погляд” кілька років поспіль працює з військовими. У 2019-му відбувся перший набір бійців, які втратили зір на війні. З початком повномасштабного вторгнення табір не припинив роботу, а продовжив шукати можливості, аби підтримувати військових. 

• військові
• постраждалі