Теми за тегом: постраждалі

Вільгельму Вітюку – 22 роки. До окупації Криму хлопець жив на півострові. Після 2014-го разом з родиною виїхав на материкову частину України. Того ж року його батько долучився до Сил Оборони, у 2015-му році мобілізувався брат. Сам Вільгельм пішов до війська перед початком повномасштабного вторгнення. Російську армію боєць зустрів  у Маріуполі у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади.

Під час боїв за місто Вільгельм разом з побратимами обороняв Маріупольський металургійний завод імені Ілліча. На початку квітня 2022-го хлопець отримав поранення через ворожий касетний обстріл. Згодом Вільгельм із побратимами опинився в оточенні і потрапив у російський полон. Боєць каже, що побиття у полоні відбувалися щонайменше чотири рази на тиждень, як і допити. Над Вільгельмом окупанти знущалися особливо сильно через татуювання українського герба на руці хлопця. 

Вільгельм пригадує, що у полоні тримався за обіцянку, яку дав матері – повернутися додому. Коли в черговий раз йому видали цивільний одяг, думав, що його перевозитимуть до нового СІЗО або вʼязниці. Втім, через добу Вільгельм опинився в Україні – його повернули під час обміну полоненими. Нині ветеран опановує психологію, щоб в майбутньому підтримувати інших військових.

Поспілкуватися з Вільгельмом Вітюком можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

На базі Львівського державного університету внутрішніх справ функціонує автошкола для людей з інвалідністю. За час існування проєкту “Без бар’єрів” права на кермування автівкою отримали 20 учнів. Серед них семеро – військові, які зазнали поранень на передовій.

З вересня 2024-го року автошкола розпочала навчання людей, які мають порушення слуху та мовлення. Курс з теорії учні автошколи опановували за допомогою перекладачів з жестової мови. Нині частина учнів вже склала теоретичний іспит і готуються до практичних занять. Практика кермування також відбуватиметься за підтримки перекладачів.

Поспілкуватися з учасниками проєкту та інструкторами автошколи для людей з інвалідністю можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Львів

Орган із фрагментами ворожих ракет, що впали на Київщині, стає інструментом для психологічної та фізичної реабілітації поранених захисників. Для них впродовж наступних двох місяців музиканти Львівського органного залу проведуть серію майстер-класів. Пацієнти Національного реабілітаційного центру UNBROKEN матимуть змогу зіграти на унікальному інструменті, а також дізнаються про історію та принцип роботи органу.

Орган встановлено на Львівському залізничному вокзалі. Його створила українська мисткиня Жанна Кадирова в межах проєкту “Інструмент”. Це серія перформансів, під час яких українські та іноземні музиканти впродовж двох місяців, щоп’ятниці та щосуботи, виконували свої авторські програми.

Довідково: Реабілітація поранених захисників реалізується за підтримки Укрзалізниці, Львівського органного залу та Львівської міськради.

• військові
• культура
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Львів

Андрій Станько втратив зір ще у дитинстві. А рік тому став наставником для незрячих людей в інклюзивній бібліотеці Львова під назвою “Сенсотека”. Інклюзивний простір обладнаний усім необхідним для тих, хто не бачить: зокрема, у приміщенні на підлозі є тактильна плитка з рельєфними крапками, яка призначена для пересування незрячих людей з тростиною. Також у бібліотеці друкують книги шрифтом Брайля.

Двічі на тиждень Андрій приходить до “Сенсотеки”, де допомагає опанувати цифрові навички тим, хто не бачить. Серед його підопічних бувають і військові, які втратили зір на передовій. 

За допомогою спеціальної програми NonVisual Desktop Access (NVDA) чоловік уже озвучив ноутбук, стаціонарний комп’ютер та два планшети в інклюзивному просторі.

Поспілкуватися з Андрієм можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• культура
• постраждалі
• Львів

Володимир Неймаш — професор Інституту фізики НАН України та розробник технології, на основі якої виготовляють медичний виріб під назвою “Гідробинт”. Він створений на основі наночастинок срібла та  допомагає при загоєнні опіків та ран.  “Гідробинт” був  розроблений  у двох формах: як перев’язувальний матеріал та як спрей для дезінфекції.

Розробка  “Гідробинта” стартувала ще у 2014 році після боїв за Іловайськ Донецької області. Тоді сотні українських захисників отримали поранення. Базову технологію вчені запатентували вже у 2017 році, а у 2020 —  сам виріб у вигляді пов’язок для лікування ран. Науковці навіть власними силами виробляли невеликі партії препарату, які волонтери постачали на фронт. 

На початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, вчені запропонували безкоштовно передати свою технологію виробникам для масового виготовлення препаратів. Вже у 2023 році  відгукнулись підприємці, які придбали ліцензію на цю технологію, автоматизували і сертифікували виробництво. У 2024 році “Гідробинт” (перев’язувальний матеріал) надійшов у масове виробництво. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із розробником технології професором Володимиром Неймашем, а також із виробниками і медиками, що мають досвід застосування Гідробинтів. 

Довідково: Гідробинт – це гідрогелевий бинт нового покоління, який після накладання на опік чи рану миттєво знеболює їх, дезінфікує та захищає від зовнішньої інфекції. Він є нетоксичним і не викликає жодних подразнень чи алергії. Також він прискорює загоєння ран, не прилипає до них і тому знімається абсолютно безболісно.

• військові
• лікарі
• постраждалі
• Київ

Микита Горняк родом з Кадіївки (колишній – Стаханов), що на Луганщині. Нині місто окуповане росіянами. У 2015-му році Микита перебрався до Одеси й долучився до цивільного корпусу “Азов”. А вже через рік, коли йому виповнилося 20, мобілізувався до Сил Оборони. Наступні шість років воював на передовій. У грудні 2022-го під Авдіївкою на Донеччині чоловік отримав важке поранення і втратив ногу.

Спершу Микита шукав варіанти військової служби на протезі. Але врешті вирішив знайти для себе заняття у цивільному житті. Впродовж всієї реабілітації ветерана підтримувала наречена Катерина, вона згадала про ідею Микити створити лімітовану серію одягу, присвячену пораненим воїнам.

Спершу Микита створив патчі та принти на футболках. А далі вирішив робити адаптивний одяг для поранених військових. Адже знав, наскільки незручним може бути звичайний одяг для тих, хто втратив кінцівку. Нині Микита очікує на тестові зразки і незабаром сподівається запустити лінійку одягу. Свій бренд ветеран назвав “All inclusive”. 

Поспілкуватися з Микитою Горняком та його нареченою можна онлайн або офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• окупація
• постраждалі
• Львів

Степану Коробкіну – 25 років, родом з міста Мирноград, що на Донеччині (нині місто на лінії фронту). У листопаді 2020-го року Степан мобілізувався до Сил Оборони за контрактом і служив у штурмовій мінометній батареї. Повномасштабне вторгнення зустрів на службі. 

У червні 2022-го року військовий отримав своє перше поранення, але вже незабаром повернувся на фронт. А у 2023-му, після артобстрілу, Степан  втратив праву руку.

Ампутація та 32 операції не завадили хлопцю повернутися до повноцінного цивільного життя. За час реабілітації ветеран отримав та опанував протез правої руки та знайшов для себе хобі – футбол. Також Степан зголосився піднятися на Кіліманджаро – найвищу гору Африки. Ветеран хотів довести, що ампутація – не кінець життя, і завжди є можливість рухатися далі. Після успішного сходження Степан потрапив до Національного реєстру рекордів України.

Поспілкуватися зі Степаном Коробкіним можна онлайн або офлайн у Києві за попередньою домовленістю. Журналістам ветеран готовий надати фото та відео зі сходження на Кіліманджаро.

• військові
• постраждалі
• Київ

Волонтери із Нідерландів Френкі та Коен 1 лютого знову вирушають в Україну, зокрема у зону бойових дій. Це вже їхня 30-та гуманітарна місія.  Під час поїздки вони зосередяться на роздачі їжі людям, які постраждали від війни (Френкі та Коен вже роздали понад 200 000 порцій картоплі фрі та голландських снеків). Також будуть вивозити із прифронтової зони мешканців, які не мають змоги виїхати самостійно. Цих людей вони привезуть до притулку “Голландський дім” (The Holland House), який створили у Дніпрі.

Під час попередніх місій Френкі та Коену довелось переживати небезпечні ситуації. Зокрема, 27 червня 2023 року, коли російська армія ударила ракетами по центру Краматорська, вбивши 13 людей та поранивши ще 64. Серед поранених були і нідерландські волонтери. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Френкі та Коеном у Києві, або Дніпрі. 

Довідково: Волонтерська діяльність нідерландців розпочалась на початку повномасштабної війни. Френкі керує кафе в Нідерландах і використовує фуд-траки для продажу картоплі фрі та інших закусок на різноманітних заходах. Коли він побачив кадри із біженцями, які в’їжджали до Польщі в лютому 2022 року, то вирішив роздавати картоплю фрі на польсько-українському кордоні. Його підтримав друг Коен. Згодом вони перетнули український кордон і працювали у Львівській області. Потім поїхали на Київщину, звідки щойно вигнали росіян. Трохи пізніше – до Харківської області, а потім вперше на Донбас. Відтоді волонтери десятки разів виїжджали на Донбас, а також у Херсонську та Запорізьку області.

• волонтери
• злочини росіян
• їжа
• постраждалі
• Київ
• Дніпро
• евакуація

22 січня у Києві для ветеранів відбудеться заняття на адаптивному лижному кріслі. У тренуванні візьмуть участь три ветерани.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу висвітлити заняття.

Довідково: Ветерани, люди з інвалідністю та члени їхніх родин мають змогу до кінця лютого скористатися безплатною можливістю проєкту “Активні парки” —  потренуватися на лижах, сноуборді та адаптивному лижному кріслі у Golosiiv Ski Park у Києві. Крісло Tempo Dualski — безпечний та професійний засіб для зимового катання на лижах та сноуборді людьми з інвалідністю. Заняття проводять досвідчені інструктори.

• військові
• постраждалі
• Київ

Тетяна Гацура-Яворська – громадянка Білорусі. З 2006-го року жінка займалася захистом прав людини, а згодом створила правозахисну організацію “Звяно”. Після білоруських протестів у 2020-му році проти Тетяни порушили кримінальну справу. Причиною стала її правозахисна діяльність, яка не подобалася білоруській владі. Жінку заарештували та погрожували, що її дитину відправлять до притулку. Тож чоловік Тетяни забрав дитину та виїхав з країни. Після 10-ти днів у СІЗО Тетяну відпустили, але заборонили залишати територію Білорусі.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, жінка вирішила нелегально виїхати з Мінська. У Києві Тетяна одразу взялася волонтерити – збирала гроші на закупівлю апаратів вакуумної терапії ран для госпіталів. За два роки великої війни Тетяні вдалося зібрати на ці пристрої понад 100 тисяч євро. А згодом вона вирішила започаткувати реабілітаційний центр “Ланка” для поранених військовослужбовців.

У “Ланці” бійці відновлюються після поранення рук, ніг, спини, також вони можуть звернутися з гастроентерологічними чи неврологічними проблемами. За час існування центру, реабілітацію пройшли 60 військових, включно з іноземними добровольцями.

Поспілкуватися з Тетяною Гацурою-Яворською можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• постраждалі
• Київ