Теми за тегом: окупація

Тетяні Скибі — 66 років, за фахом вона вихователька дитячого садка. Жінка є жителькою Гостомеля та головою ОСББ  двох  багатоквартирних будинків. На початку повномасштабного вторгнення вона відкрила усі підвальні приміщення ОСББ, розставила там дерев’яні піддони, щоб люди мали де сховатись. Там переховувалась понад сотня людей. Серед них навіть було 2-місячне немовля. Жінка готувала їжу разом із сусідами у своїй квартирі. Коли вимкнули усі комунікації — готували на вулиці.  Чоловіка Тетяни поранило вибуховою хвилею.

5 березня до будинків зайшли окупанти і там оселилися. Люди залишалися у підвалах. Згодом частина зважилась на евакуацію і пішла в інший мікрорайон, втім виїхати не вдалось. Окупанти сказали людям повертатись та хотіли вивезти їх до Білорусі. Але ніхто із мешканців на це не погодився.

Лише через декілька днів Тетяна змогла евакуюватися.  Повернулась у  Гостомель у квітні 2022  і побачила страшну картину: у будинок, де вона жила, та у будинок навпроти було по три влучання. Їхні дахи були зруйновані. Не було ні світла, ні води, ні газу. Квартира Тетяни теж постраждала, тож після повернення жінці довелось жити у чужому помешканні.

Разом із іншими мешканцями жінка взялась за відновлення будинків. Розповідає, що допомогали їй навіть колишні вихованці із дитсадка. Вже до кінця 2022 року дах у будинку Тетяни змогли відновити. З відновленням даху другого будинку, а також зі склінням, допоміг благодійний фонд з Європи.  Днями у пошкодженому домі останнє вибите вікно замінили на новий склопакет.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною у Гостомелі на Київщині.

Довідково: 24 лютого 2025 року виповнюється третій рік з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

• відбудова
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Київ

Галині Глобчастій – 58 років, до повномасштабного вторгнення вона працювала вчителькою математики і фізики та була сільською старостою Красноріченської громади Луганської області. Наприкінці лютого 2022 року село Галини – Макіївку – окупували росіяни, а 12 березня 2022-го жінку викрали. Росіяни привезли її до місцевої школи, питали, де заховала зброю. Бранку били та катували струмом. Пізніше Галину відпустили, але за умови, що збиратиме інформацію про своїх односельців і передаватиме її окупантам. 

Наступного дня Галина разом з чоловіком вирішила тікати з рідного дому: без грошей і документів. Подружжя змогло дістатися до Дніпра. В окупації у жінки залишилася незряча мати, яку сусідка згодом вивезла до Харкова.

Нині Галина з чоловіком живе у Львові. Після катування та втечі з окупації вона пройшла тривалу реабілітацію. Жінка вірить, що одного дня зможе повернутися до рідного села.

Поспілкуватися з Галиною можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Львів

Анастасія Бугера зустріла повномасштабне російське вторгнення разом з батьками в Ізюмі, що на Харківщині. Туди вона приїхала на канікули, адже сама навчалася в університеті у Харкові. Анастасії довелося на власні очі побачити, що робить ворог з захопленим містом, вона рахувала скільки авіабомб скидали росіяни на Ізюм за годину, і знала, як небезпечно ходити за хлібом, адже кожен такий похід міг стати останнім.

Анастасія зуміла вибратися з окупації через п’ять місяців. Коли повернулася на підконтрольну Україні територію, то дізналася, що її коханий Костянтин, який у лютому 2022-го року перебував у Маріуполі та захищав “Азовсталь”, потрапив у полон. Востаннє Анастасія говорила зі своїм хлопцем 24-го квітня 2022-го року, тоді він надіслав їй фото та відео, і обіцяв повернутися додому. Анастасія чекає на Костянтина і робить усе, аби світ не забував про тих, хто досі у російському полоні. 

Поспілкуватися з Анастасією Бугерою на Харківщині можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Харків

6 лютого у Києві пройдуть навчання з використання сучасної мобільної ДНК-лабораторії ANDE. Ці лабораторії вперше почали застосовувати в Україні після деокупації Київської області, коли були виявлені масові поховання цивільних, вбитих російськими окупантами. Завдяки ANDE вдалося оперативно ідентифікувати жертв військових злочинів для забезпечення правосуддя.

Основна перевага ANDE – надзвичайно швидкий процес встановлення ДНК-профілю. Якщо традиційні лабораторні методи потребують кількох місяців, то ANDE дозволяє отримати результат лише за 90 хвилин. Апарат значно прискорює ідентифікацію людей, що критично важливо у розслідуванні воєнних злочинів. Ця мобільна ДНК-лабораторія була розроблена для спецслужб США і вперше застосована для ідентифікації ДНК Усами Бен Ладена.

Представників ЗМІ запрошують  відвідати навчання, ознайомитися з принципами роботи мобільної ДНК-лабораторії ANDE та поспілкуватися зі спеціалістами, які безпосередньо працювали в Київській області після її звільнення. 

На захід необхідно акредитуватись.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Дванадцятьох дітей, які пережили жахіття російської окупації, вдалося врятувати минулого тижня в рамках ініціативи Президента Bring Kids Back UA та завдяки зусиллям Save Ukraine.

Серед повернених з тимчасово окупованих територій є діти і 8, і 17-ти років (хлопці та дівчата). Є випадки, коли дитину  відправили на тиждень в табір під москвою, де нав’язували ідеї “руского міра” та знайомили з “новою батьківщиною”.  Ще одну дитину сусідка-колаборантка намагалася відібрати через російську систему опіки. Тож дитина разом із татом ховалася від росіян у власному домі. Також є хлопець, який попри своє неповноліття, вже отримав повістку в армію рф. 

Росіяни блокують виїзд родин із тимчасово окупованих територій, тримають дітей як “живий щит” і перетворюють школи на інструменти пропаганди. 

• діти
• злочини росіян
• окупація
• евакуація

Денис народився і виріс у Бердянську (місті на півдні України), а коли йому було 16 років, разом із мамою переїхав до Москви. Півтора року тому він повернувся в рідне місто, де живе його бабуся. На той момент Бердянськ був уже окупований російською армією.

Батьки Дениса підтримують війну і путіна, а сам хлопець має протилежні погляди. У Дениса було багато проблем, пов’язаних з його проукраїнською позицією. Після початку повномасштабного вторгнення хлопця навіть почали викликати на допити у ФСБ.

Тож Денис хотів виїхати з окупації на підконтрольні Україні території. Коли він заявив про своє рішення батькам, вони почали на нього тиснути і залякувати. Але Денис домігся свого: у грудні 2024 року він перетнув кордон між Білоруссю та Україною. Він також допомагав перейти кордон літнім жінкам, яких евакуювали разом із ним. Зараз Денис мешкає в Тернопільській області.

Хлопець готовий поділитися досвідом життя в окупації, а також розповісти, як виїхати, коли навіть найрідніші люди проти цього рішення та проти України. 

Довідково:Волонтерська організація “Helping to leave” евакуювала понад 45 000 українців з окупації та території росії.

• окупація
• Тернопіль
• евакуація

31 січня в Медіацентрі Україна відбудеться пресконференція “Окупований Крим: Кого та за що переслідувала росія у 2024 році”. Організатори представлять огляд порушень прав людини й воєнних злочинів, скоєних рф в окупованому Криму у 2024 році, та розкажуть про наслідки кримінального та адміністративного переслідування наших громадян на півострові. 

Учасники: 

• Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, 
• Ірина Сєдова, дослідниця Кримської правозахисної групи, 
• Володимир Чекригін, заступник голови правління Кримської правозахисної групи

• злочини росіян
• окупація
• Київ

Вільгельму Вітюку – 22 роки. До окупації Криму хлопець жив на півострові. Після 2014-го разом з родиною виїхав на материкову частину України. Того ж року його батько долучився до Сил Оборони, у 2015-му році мобілізувався брат. Сам Вільгельм пішов до війська перед початком повномасштабного вторгнення. Російську армію боєць зустрів  у Маріуполі у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади.

Під час боїв за місто Вільгельм разом з побратимами обороняв Маріупольський металургійний завод імені Ілліча. На початку квітня 2022-го хлопець отримав поранення через ворожий касетний обстріл. Згодом Вільгельм із побратимами опинився в оточенні і потрапив у російський полон. Боєць каже, що побиття у полоні відбувалися щонайменше чотири рази на тиждень, як і допити. Над Вільгельмом окупанти знущалися особливо сильно через татуювання українського герба на руці хлопця. 

Вільгельм пригадує, що у полоні тримався за обіцянку, яку дав матері – повернутися додому. Коли в черговий раз йому видали цивільний одяг, думав, що його перевозитимуть до нового СІЗО або вʼязниці. Втім, через добу Вільгельм опинився в Україні – його повернули під час обміну полоненими. Нині ветеран опановує психологію, щоб в майбутньому підтримувати інших військових.

Поспілкуватися з Вільгельмом Вітюком можна онлайн або офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

Український благодійний фонд Energy Act for Ukraine Foundation встановив гібридні сонячні станції з системами зберігання енергії у двох школах в Київській області. 

Бобрицька гімназія Великодимерської селищної ради. Окупація села Бобрик почалася 8 березня 2022 року та тривала до кінця місяця. Упродовж цього часу російські військові перебували у школі, завдавши значних руйнувань навчальному закладу, викравши всю техніку та навіть спортивне спорядження. Бобрицьку гімназію було пошкоджено на 45%, так само як і дошкільний заклад, що знаходиться через дорогу.  

Нині на даху гімназії фахівці встановили 93 фотомодулі, які разом з інвертором та акумуляторами, ємністю 29,7 кВт-год, складають сонячну станцію, що забезпечить школу світлом до 4 годин у разі блекаутів.  Завдяки обладанню гімназія зможе економити близько 5925 євро на рік. 

Немішаївський ліцей №2. Навчальний заклад з перших днів повномасштабного вторгнення став прихистком для всіх мешканців селища, які не змогли евакуюватися. Вони ховалися в підвалі школи під час ракетних атак, а вчителі та адміністрація школи готували їжу для усіх, хто цього потребував. За 37 днів окупації навчальний заклад зазнав значних руйнувань — були вибиті вікна і двері, пошкоджений дах, на території школи було декілька влучань, що призвело до непоправних трагедій. 

Нині ліцей обладнано гібридною сонячною станцією, що складається з 30 сонячних панелей, інвертора та системи зберігання енергії, ємністю 26 кВт-год. Загальна потужність станції — 10 кВт, що забезпечить бомбосховище та перший поверх школи електроенергією до 4 годин у разі відсутності світла. Щороку ліцей зможе економити близько 1985 євро. 

Довідково: Благодійний фонд Energy Act for Ukraine Foundation надає рішення з відновлюваної сонячної енергії для шкіл та лікарень, що постраждали внаслідок російської агресії в Україні, у межах кампаній “100 сонячних шкіл” та “50 сонячних лікарень”. 

• відбудова
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Микита Горняк родом з Кадіївки (колишній – Стаханов), що на Луганщині. Нині місто окуповане росіянами. У 2015-му році Микита перебрався до Одеси й долучився до цивільного корпусу “Азов”. А вже через рік, коли йому виповнилося 20, мобілізувався до Сил Оборони. Наступні шість років воював на передовій. У грудні 2022-го під Авдіївкою на Донеччині чоловік отримав важке поранення і втратив ногу.

Спершу Микита шукав варіанти військової служби на протезі. Але врешті вирішив знайти для себе заняття у цивільному житті. Впродовж всієї реабілітації ветерана підтримувала наречена Катерина, вона згадала про ідею Микити створити лімітовану серію одягу, присвячену пораненим воїнам.

Спершу Микита створив патчі та принти на футболках. А далі вирішив робити адаптивний одяг для поранених військових. Адже знав, наскільки незручним може бути звичайний одяг для тих, хто втратив кінцівку. Нині Микита очікує на тестові зразки і незабаром сподівається запустити лінійку одягу. Свій бренд ветеран назвав “All inclusive”. 

Поспілкуватися з Микитою Горняком та його нареченою можна онлайн або офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• окупація
• постраждалі
• Львів