Сергій Краснов – майстер спорту України з велоспорту. Чоловік родом з Нової Каховки, що на Херсонщині. Рідне місто Сергія окупували росіяни з початку повномасштабного вторгнення, дехто з його родичів та друзів і досі мешкає в окупації. 

Сергій вирішив проїхати 3500  кілометрів Україною та зібрати кошти на підтримку переселенців з Херсонщини. Відстань планує подолати за 23 дні. 

Велосипедист розпочав свій маршрут в Одесі 29 червня. До столиці спортсмен прибуде 14 липня. Також на його шляху Миколаїв, Кривий Ріг, Житомир, Умань та Черкаси. Свій маршрут Сергій планує завершити знову в Одесі – 21 липня. 

Сергій Краснов готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.

• окупація
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Фольклористка Ярина Сізик, режисерка анімації Марія Озірна та Херсонський художній музей ім. Олексія Шовкуненка започаткували проєкт, присвячений картинам, викраденим росіянами під час окупації міста. За підрахунками музейників, окупанти викрали близько десяти тисяч витворів мистецтва. Мета проєкту: спобувати відтворити те, що забрали росіяни. 

На сьогодні команді вдалося репродукувати картину Михайла Брянського “Портрет дівчини у вишиваній сукні”. На підготовку першої роботи Ярина та Марія витратили місяць. Картину не просто перемалювали, а й осучаснили та анімували. “Оживити” її допомогла українська модель та співачка Дар’я Астаф’єва, яку мисткині перетворили на дівчину у вишитій сукні з украденого полотна. Під час анімації команда використала сорочку, яку вишила в окупації  херсонська гідеса Інна Микуцька. 

Нині засновниці проєкту готуються до наступних відновлень та проводять переговори з українськими інфлюенсерами.

Ярина Сізик та Марія Озірна готові до спілкування з журналістами у Києві.

• злочини росіян
• культура
• Київ
• Херсон

Олександра Книга та її брат Андрій родом з міста Олешки, що на Херсонщині (населений пункт нині окупований). Коли на початку вторгнення російські танки зайшли в Олешки та Херсон, брат із сестрою залишились у регіоні та допомагали людям. Наприклад, знайомі Олександри з-за кордону організували декілька фур гуманітарки, а Андрій із Олександрою все це сортували, розподіляли та роздавали. Втім згодом почалися викрадення волонтерів, які висловлювали активну громадянську позицію, і братові з сестрою довелося виїхати  на підконтрольну Україні територію. 

Після деокупації Херсону (11 листопада 2022 року) волонтери одразу повернулися в місто, щоб відновлювати тут життя. Зокрема, вирішили  організувати в укритті творчі майстер-класи для малечі, оскільки було  зрозуміло, що розбиті, розграбовані школи і дитячі садки не скоро почнуть працювати. Це і було поштовхом  відкрити  благодійну організацію “Крила Фундейшн”( “KRYLA”).

Серед іншого, фонд допомагає родинам на правобережжі Дніпра.Також займається гуманітарною місією в місті Олешки, що на лівому, окупованому, березі Херсонщини. Населений пункт сильно постраждав від підриву росіянами дамби Каховської ГЕС. 

Влаштовують заходи і свята для дітей Херсонщини. Організували декілька виїздів херсонської малечі в табори у Польщі та на Заході України.

Нині, за підтримки партнерів, працюють над новим проєктом Мультипростір “КРИЛА”  — це  локація в укритті, де попри всю безпекову ситуацію в місті, у херсонців є можливість поспілкуватись чи здобути нові навички. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше та поспілкуватись у офлайн або онлайн форматі із Олександрою та Андрієм. 

Довідково:  До повномасштабної війни Олександра Книга  разом із друзями возила речі та проводили різноманітні заходи для дітей із дитбудинку у Каховці. А з 2016 року жінка працює із дітьми з ментальними порушеннями. Як дизайнерка, створила для них колекцію кежуал одягу з їхніми малюнками. У Андрія в Олешках був родинний бізнес — база відпочинку, де разом із дружиною розвивали зелений туризм.

• волонтери
• діти
• окупація
• постраждалі
• Херсон

Олександр Книга понад 30 років очолює Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша. Він також  почесний громадянин Херсона та депутат обласної ради. 

На початку повномасштабного вторгнення рф Олександр опинився в окупації. 23 березня 2022 російські військові заарештували  його. Після допиту відпустили, але через кілька днів приїхали у театр, аби змусити Олександра співпрацювати. Чоловік почав шукати шляхи виїзду з окупації. Вирватись вдалось 1 квітня 2022 року. 

Попри пережите, він не покинув улюблену роботу.  Вже на підконтрольній Україні території готував щорічний фестиваль “Мельпомена Таврії”, який раніше  відбувався у Херсоні.  А згодом запустив роботу театру в евакуації.

Після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Олександр та частина акторів повернулись у рідне місто. Попри ворожі обстріли, митці працюють у арт-хабі в укритті та бомбосховищах. Вже зуміли  відновити кілька великих вистав, але поки показують їх на базі Миколаївських театрів. 

Олександру разом з іншими жителями Херсонщини довелось  зіткнутись з наслідками затоплення рідного краю, через підрив окупантами греблі Каховської ГЕС. Його дім в окупованих Олешках опинився під водою. Підтоплення сягнули 2 метрів. (Нині будинок чоловіка розграбований). Сам же Олександр в цей час активно долучався до ліквідації наслідків підтоплень у Херсоні. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Олександром у офлайн  або онлайн форматі.

Довідково: 6 червня 2023 року російські військові підірвали  дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів.  Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Херсон

Найближчими днями оприлюднять результати четвертої екологічної місії. Її провели у березні 2024 волонтери “Let`s do it Ukraine” спільно з Українським науковим центром екології моря. Проби води та донних відкладень відібрали у водоймах, скважинах та колодязях населених пунктів Миколаївської та Херсонської областей. Мета  —  проаналізувати, як змінився стан води внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС.

Результати досліджень також будуть використані в рамках кримінальних проваджень, що проводяться Спеціалізованою екологічною прокуратурою України та Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.

Нагадаємо, раніше еколоволонтери та науковці провели вже три таких місії на Півдні країни. Перші проби води взяли у червні 2023 року у Миколаївській та Херсонській областях. Наступна екологічна місія відбулася в липні. Перші результати давали підґрунтя для невтішних прогнозів. Починаючи від річки Дніпро поблизу Херсона, в Дніпровсько-Бузькому лимані, в Чорному морі поблизу Очакова та в Одеській затоці вміст нафтопродуктів, токсичних металів (цинк, кадмій, миш’як) та хлор-органічних сполук перевищував гранично-допустимі концентрації.  Під час третьої екомісії значних змін не відбулося, результати теж були невтішними. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше про результати попередніх та нового дослідження і поспілкуватись із представниками руху “Let’s do it Ukraine” у Києві. Також медіа мають змогу поспілкуватись з представниками  Українського наукового центру екології моря в Одесі.

Окрім цього, є змога отримати фото та відеоматеріали з екомісій. 

Довідково: 6 червня 2023 року російські військові підірвали  дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів.  Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.

• екологія
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Нині на Півдні країни, зокрема у Миколаївській та Херсонській областях, волонтери руху “Let’s do it Ukraine” працюють над просушуванням та дезінфекцією споруд, які постраждали від підриву дамби Каховської ГЕС. Журналісти мають змогу висвітлити роботу волонтерів та поспілкуватись із місцевими мешканцями.

Всеукраїнський молодіжний рух “Let’s do it Ukraine” за сприяння AWO International та за фінансової підтримки Aktion Deutschland Hilft реалізовують проєкт з ліквідації наслідків підриву дамби Каховської ГЕС “Подолання наслідків повені в Миколаївській та Херсонській областях, допомога домогосподарствам та об’єктам соціальної інфраструктури “Прибирання, дезінфекція, відновлювальні роботи, підготовка до зими”.

У межах проєкту, поетапне відновлення отримають 192 домогосподарства. Організатори, волонтери та спеціалізовані компанії допоможуть людям  просушити приміщення, провести дезінфекцію та боротьбу із шкідниками. А частині учасників навіть виділять ресурси для проведення базових ліквідаційних робіт та безоплатно нададуть спеціальну техніку, щоб пришвидшувати ремонти. 

Довідково: 6 червня 2023 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф у Європі – підрив росіянами дамби Каховської ГЕС. Підтопило 600 км2 території, у Херсонській області під водою опинилися 30 населених пунктів, у Миколаївській – ще 31. 

Величезна хвиля води з Каховського водосховища змивала все на своєму шляху – сміттєзвалища, каналізації, кладовища, трупи тварин, небезпечні хімікати тощо. Ця забруднена вода кілька днів “стояла” у будинках. Щоб нормально жити у цих помешканнях їх спершу треба належним чином просушити та продезінфікувати.

• відбудова
• волонтери
• екологія
• злочини росіян
• постраждалі
• Миколаїв
• Херсон

Естрадно-цирковій студії “Jin Roh” у Херсоні — 15 років. Повномасштабне вторгнення росії учасники студії зустріли у рідному місті: шукали їжу та ліки, з якими була проблема у перші тижні. Та ховалися по підвалах. Один із залів студії також тимчасово перетворили на бомбосховище:  там постійно ночували близько 40 людей. Вже невдовзі після початку окупації Херсону репресії росіян проти мирних мешканців посилились, тож вихованці студії покидали місто. Засновник та директор “Jin Roh”  Роман Ващенко теж був вимушений виїхати, оскільки окупанти його розшукували. 

Ващенко повернувся в Херсон після звільнення міста, а з червня минулого року працює там постійно. Студія намагається відновити свою роботу, хоча це й непросто. Адже до повномасштабного вторгнення у “Jin Roh” займалось близько 300 учнів, а нині тренування відвідують — від 2 до 8. Важливим викликом є безпека учнів, адже місто продовжують обстрілювати окупанти.  

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто. 

• діти
• культура
• Херсон

Володимир Сагайдак — директор Центру соціально-психологічної реабілітації дітей на Херсонщині. З початком повномасштабної війни та окупації регіону чоловік переїхав жити до Центру, аби разом з колективом піклуватися про 52 дітей-сиріт. За словами Володимира, окупанти намагалися вивезти дітей до росії під різними приводами, зокрема, нібито на оздоровлення. Але колектив закладу завадив цим планам. Володимир переховував сиріт у різних людей: своїх родичів, співробітників Центру. Згодом вихованців закладу таємно вивезли на підконтрольну Україні територію: для проходження ворожих блок-постів підготували спеціальну легенду та навіть підробили документи. 

Нині Центр соціально-психологічної реабілітації дітей порожній, всі діти евакуйовані. Більшість перебуває або у родичів, або у прийомних родинах, які зголосилися піклуватися про них.

Володимир Сагайдак мешкає на Херсонщині, готовий до спілкування зі ЗМІ, як офлайн, так і онлайн.

• діти
• окупація
• Херсон

Російські війська 24 листопада о 6 ранку обстріляли Херсон, внаслідок прямого влучання снаряда зазнала руйнувань дитяча бібліотека. Люди під час обстрілу не постраждали, але споруда книгозбірні серйозно пошкоджена.

Довідково: 12 листопада цього року росіяни обстріляли ще одну бібліотеку Херсона — Обласну бібліотеку ім. О. Гончара.

• злочини росіян
• Херсон

Георгій та Ольга Червєнкови заснували консервний завод у Посад-Покровському, що на Херсонщині, 9 років тому. До початку повномасштабного вторгнення завод виробляв понад 100 тонн продукції на місяць. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році росіяни окупували Херсонщину та знищили мало не усе село, яке опинилося на лінії фронту. 

Про те, що їхній завод зруйнували, Георгій та Ольга дізналися вже після деокупації громади та повернення додому. Підприємці взялися за роботу  і вже через шість місяців після деокупації Георгію та Ользі вдалося запустити першу лінію виробництва. Перший час довелося працювати на генераторах, бракувало і робітників: частина співробітників пішла до війська чи полишила громаду. Нині подружжя працює над тим, щоб повернутися до довоєнної потужності заводу. 

• відбудова
• окупація
• Херсон