В Індустріальному районі Харкова добудовують підземну школу на 900 учнів. Заклад розрахований на навчання 450 дітей в одну зміну. Тож навчання дітей планують у 2 зміни. У приміщенні школи вже встановлюють парти і дошки.

Навчання у підземній школі дасть можливість школярам відвідувати уроки у офлайн режимі.

Журналісти мають змогу зафільмувати завершення робіт у школі та взяти необхідні інтерв’ю.

Довідково: З вересня 2023 року класи для школярів обладнали у харківському метрополітені. Там навчаються більше тисячі учнів. 

• діти
• Харків

Благодійний фонд savED спільно з командою кінотворців kinotonly зняли документальне кіно про історії підлітків (із Харкова, Запоріжжя, Миколаєва, Каховки та Львова) та їхніх наставників. У стрічці підлітки розповідають свої історії проживання повномасштабної війни та ідеї  — як вони вже сьогодні працюють над розвитком та відбудовою України. (Переглянути трейлер можна тут)

Прем’єра фільму вже відбулась у Лондоні, Оксфорді та Кембриджі, а 4 квітня фонд проведе відкритий показ у Києві.

До створення афіш для фільму фонд savED запросив видатного українського художника та ілюстратора Нікіту Тітова. 

Гості відкритого показу матимуть нагоду поспілкуватись із героями фільму та їхніми наставниками, дискусію з якими після перегляду стрічки модеруватиме український актор, сценарист та автор YouTube-шоу 20:23 Євген Янович.

Документальна стрічка “Ми. Майбутнє”, окрім просвітницької мети, має також і благодійну. Подорожуючи світом творці та герої фільму збирають кошти, аби допомогти відродитися Маріупольському ліцею. Заклад був змушений релокуватись із окупованого Маріуполя у Київ і сьогодні навчає кілька сотень дітей з окупованих територій. 

На захід необхідно зареєструватись. 

• відбудова
• діти
• культура
• Київ

29-30 березня відбудеться виїзд лікарів “Охматдиту” у місто Ладижин (Вінниччина) в межах проєкту “Скарбничка здоров’я”. Понад 20 вузькоспеціалізованих лікарів столичного медичного закладу проведуть огляд дітей військових. 

Від початку повномасштабного вторгнення, коли на захист країни стали понад 800 тисяч українців, на  сім’ї військових лягло окреме навантаження – якісного й вчасного медичного супроводу дітей, поки захисники на фронті. Тож благодійники об’єдналися з лікарями, щоб надати повне обстеження дітям та за потреби — допомогти з лікуванням чи профілактикою.

Під час престуру інтерв’ю можна буде взяти в:

• Олени Довгаль, дружини військового Володимира та матері чотирьох дітей (двох синів та 13-річних дівчат-двійнят Марти та Варвари). Старший син Ілля захищає країну в лавах ЗСУ, а молодший Захар навчається військової справи. Багатодітна родина потребує комплексного медичного обстеження. 
• Ольги Медведєвої, завідувачки педіатричного відділення КДП НДСЛ “Охматдит”
• вузькопрофільних лікарів “Охматдиту”;
• Петра Андрійця, керівника напряму соціального розвитку Благодійного фонду “МХП-Громаді”;
• Олександра Коломійця, в.о. міського голови м. Ладижин.

Журналістам необхідно акредитуватись. Акредитація триває до 9:00 28  березня. 

Довідково: Ініціатива реалізується спільно з Національною дитячою спеціалізованою лікарнею МОЗ України “Охматдит”, за підтримки БО “БФ МХП-Громаді”, за сприяння Ладижинської міської ради та підтримки Благодійного фонду “Діти героїв”.

• діти
• лікарі
• Вінниця

26 березня, в Медіацентрі Україна – Укрінформ відбудеться пресконференція: “Вкрадене дитинство. Як росія готує до війни українських дітей в окупації та депортації”.

Учасники:

– Ірина Суслова, Представниця Уповноваженого з прав дитини в Офісі Омбудсмена України; 

– Представник Офісу Генерального прокурора;

– Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи;

– Марія Суляліна, голова Центру громадянської просвіти “Альменда”;

– Христина Шкудор, адвокаційна менеджерка кампанії Where Are Our People? ГО PR Army;

– Владислав Гаврилов, історик-дослідник кампанії Where Are Our People? ГО PR Army;

Довідково: росія систематично здійснює воєнні злочини на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, окупанти проводять цілеспрямовану мілітаризацію дітей, які перебувають в окупації або насильно вивезені на територію рф та білорусі. Це спланована частина політики країни-агресорки. російські окупанти знищують українську ідентичність у дітей та асимілюють їх задля вирішення демографічної кризи в росії. Таким чином відбувається підготовка майбутнього “мобілізаційного резерву” російської армії задля їхньої участі у війні проти України.

• діти
• злочини росіян
• Київ

Назар Скакодуб — 14-річний підліток з Вінниччини. Хлопець почав ліпити із пластиліну п’ять років тому, а нещодавно навчився знімати мультфільми. Їх Назар присвячує українським військовим, які воюють на передовій. Одну з анімацій хлопець назвав “Бій за Херсон”. Свою кімнату Назар перетворив на студію, де працює над персонажами, знімає та власноруч монтує мультфільми. Ідеї та способи їх утілити Назар здебільшого знаходить у соцмережах: дивиться відео-уроки та читає новини. Свої роботи хлопець презентує на власній сторінці у TikTok, там вже з’явилися перші поціновувачі мультфільмів Назара та перші критики. В майбутньому школяр планує взяти участь у конкурсах анімації та створити анімаційний пластиліновий фільм. 

• діти
• Вінниця

До повномасштабного вторгнення Вікторія Бобринок працювала директоркою у школі в Токмаку, що на Запоріжжі. З початком великої війни рідне місто Вікторії окупували росіяни, тож жінка виїхала на підконтрольну Україні територію. У Львові спершу влаштувалася секретаркою до однієї зі шкіл, але згодом вирішила допомагати тим, кому також довелося покинути рідні домівки. 

Жінка звернулася до міжнародного благодійного фонду “Альянс громадського здоров’я”: спільно вирішили створити шелтер для ВПО. Спершу до прихистку приїхали вчителі з Запоріжжя, згодом — переселенці з інших регіонів. Але з часом кількість відвідувачів почала зменшуватися. Тож Вікторія перетворила шелтер на “Безпечний табір” для дітей з прифронтових територій. Жінка створила для них спеціальну програму, аби не мали часу нудьгувати. В таборі діти опановують базові навички популярних професій, зокрема, програмування; їздять на екскурсії. Зміни у таборі тривають кілька тижнів. Наступна — запланована на 11 березня. 

Між таборовими змінами Вікторія продовжує опікуватися переселенцями: влаштовує різноманітні заходи, як для дітей, так і для дорослих, організовує фотосесії, тренінги та екскурсії, аби люди могли якомога швидше адаптуватися у місті та призвичаїтися до нового життя.

• діти
• жінки
• Львів

Естрадно-цирковій студії “Jin Roh” у Херсоні — 15 років. Повномасштабне вторгнення росії учасники студії зустріли у рідному місті: шукали їжу та ліки, з якими була проблема у перші тижні. Та ховалися по підвалах. Один із залів студії також тимчасово перетворили на бомбосховище:  там постійно ночували близько 40 людей. Вже невдовзі після початку окупації Херсону репресії росіян проти мирних мешканців посилились, тож вихованці студії покидали місто. Засновник та директор “Jin Roh”  Роман Ващенко теж був вимушений виїхати, оскільки окупанти його розшукували. 

Ващенко повернувся в Херсон після звільнення міста, а з червня минулого року працює там постійно. Студія намагається відновити свою роботу, хоча це й непросто. Адже до повномасштабного вторгнення у “Jin Roh” займалось близько 300 учнів, а нині тренування відвідують — від 2 до 8. Важливим викликом є безпека учнів, адже місто продовжують обстрілювати окупанти.  

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто. 

• діти
• культура
• Херсон

Сім’я Федорченко із Херсонщини пробула в окупації понад півтора року.  

Ще будучи вдома Тетяна та її чоловік Радж (у нього ромське походження) робили все можливе аби не брати російське громадянство і не віддавати свою доньку й онуків у російську школу. Родина встигла пережити голод, ракетні обстріли, від яких ховалися у підвалі та тиранію російського режиму. Щодня їхніми вулицями ходили військові з раптовими рейдами. 

Одного разу до сусіда увірвався підрозділ російських солдатів. Тоді до Тетяни, яка була на вулиці, підійшов міліціонер, який сказав їй бути “свідком у справі”.  А коли Радж хотів забрати дружину у двір, на нього навели приціл автомата. Двічі вистрілили вгору та знову “тримали на мушці”. Жінка вмовила чоловіка піти в дім та відпустити її на показання.

Родина виїхала з окупації у вересні 2023 року. 4 місяці жили та отримували всеохоплюючу підтримку у центрі “Надії та відновлення” благодійної організації “Save Ukraine”. Серед іншого, фахівці  надали дорослим і дітям психологічну допомогу. 

Нині родина живе на Полтавщині. Спілкування можливе у офлайн та онлайн форматі. 

• діти
• окупація
• постраждалі
• Полтава

Нещодавно в залі Черчилля британського парламенту в межах заходу “Відлуння трагедії: розповіді про війну росії в Україні” виступила Вероніка Шелдагаєва, голова Дитячої креативної ради благодійного фонду “Голоси дітей”. Дівчина розповіла членам парламенту, дипломатам і правозахисникам Великої Британії про жахіття життя в російській окупації. 

Дівчина, яка прожила в окупованому Херсоні 7 місяців, розповіла, що російські військові приходили в її школу і погрозами примушували керівництво перейти на бік окупантів. Батьків шантажували позбавленням батьківських прав, якщо діти не підуть в окупаційні школи за російськими програмами. Дівчина не ходила до школи, поки жила в окупації. Тому дуже боялась, щоб її не забрали від сім’ї. Навіть ховалася, коли хтось стукав у двері.  Повна розповідь тут.

Також в стінах британського парламенту виступив із промовою Олег Афанасьєв, головний герой документального фільму “Віддалений гавкіт собак”. Хлопець розповів про 40 днів життя під російськими обстрілами в Маріуполі навесні 2022 року. 

Зокрема, згадав, про те, що він із братами, тіткою та бабусею прожили в підвалі два місяці. У них майже не було їжі та води.  Серед ночі хлопець прокидався від голоду. Бачив мертві тіла. Щоб врятуватись, довелось пройти через фільтраційні табори росіян.  Повна історія тут. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Олегом на Київщині, а із Веронікою в Одесі.

• діти
• злочини росіян
• окупація

Марина та Микола — військовослужбовці, познайомились у 2019 році на службі. Жінка мала двох доньок від попереднього шлюбу — Олену та Олександру.  Чоловік — доньку Мілану. Спочатку сім’я жила в Маріуполі на Донеччині (нині місто окуповане), потім переїхала до Бердянська у Запорізькій області (нині місто окуповане).

Служили в бригаді Національної гвардії України “Азов”. У 2020 році Микола звільнився з “Азову”, перейшов до морської піхоти. Контракт Марини закінчився у листопаді 2021 року, але вона не захотіла залишати побратимів.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Марина разом з іншими азовцями, які боронили Маріуполь, опинилася на заводі  “Азовсталь” (прим. металургійний комбінат, де точилися запеклі бої з ворогом навесні 2022 року). Микола хотів помінятися з Мариною, поїхати на “Азовсталь” замість неї. Жінка ж умовила не робити цього, адже на блокпосту росіяни застрелили трьох хлопців, які йшли до своїх дівчат, а чимало інших, хто проривався на комбінат, зникли безвісти. Марина вже тоді розуміла, що з “Азовсталі” їй та іншим військовим навряд чи вдасться вийти живими. І просила коханого піклуватися про доньок. 8 травня 2022 року жінка загинула під час пожежі на металургійному комбінаті.  

Нині Микола бореться за право удочерити доньок своєї коханої та подарувати їм щасливе майбутнє. Чоловік зараз купує дівчатам трикімнатну квартиру на Київщині, де вони житимуть разом, як сім’я. 

Завдяки благодійному фонду “Діти Героїв” доньки загиблої Марини отримують подарунки та відвідали реабілітаційний табір, це допомогло їм відволіктися від жахливих спогадів та тривожних думок. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

БФ “Діти Героїв” допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

На середину лютого під опікою фонду — 7889 підопічних. З них 1062 — ВПО, 151 дитина втратили маму і тата, 177  дітей з інвалідністю, 970 — діти з багатодітних родин. Щотижня до фонду приєднуються близько 80 дітей. 88% підопічних фонду — це діти військовослужбовців, 12% — цивільних.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• постраждалі
• Київ