Теми за тегом: злочини росіян

Фольклористка Ярина Сізик, режисерка анімації Марія Озірна та Херсонський художній музей ім. Олексія Шовкуненка започаткували проєкт, присвячений картинам, викраденим росіянами під час окупації міста. За підрахунками музейників, окупанти викрали близько десяти тисяч витворів мистецтва.

Мета проєкту: спробувати відтворити те, що забрали росіяни. На сьогодні команді вдалося “репродукувати” картину Михайла Брянського (1830-1908) “Портрет дівчини у вишиваній сукні”. Картину не просто перемалювали, а  осучаснили та анімували. “Оживити” її допомогла українська модель та співачка Дар’я Астаф’єва, яку мисткині перетворили на дівчину у вишитій сукні з украденого полотна. Під час анімації команда використала сорочку, яку вишила в окупації  херсонська гідеса Інна Микуцька.

Відтворили також олійне полотно Сергія Васильківського (1854-1917) “Козаки в степу”: у репродукуванні цієї картини взяли участь бійці ЗСУ Роман “Добряк” Колесник та Станіслав “Реф” Зорій. До цієї анімації Ярина та Марія додали українську народну пісню “Ой там за морями…” у виконанні гурту “Щука-Риба”. 

Нині засновниці проєкту готуються до наступних відновлень та проводять переговори з українськими інфлюенсерами.

Ярина Сізик та Марія Озірна готові до спілкування з журналістами у Києві.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• злочини росіян
• культура
• Київ
• Херсон

Священники Української Греко-Католицької Церкви Богдан Гелета та  Іван Левицький під час повномасштабного вторгнення продовжували релігійне служіння в окупованому Бердянську Запорізької області. 16 листопада 2022 року їх викрали росіяни. За отцем Богданом окупанти прийшли прямісінько у храм. Пропонували співпрацю, від якої отці відмовились. Згодом росіяни заявили, що у церкві нібито знайшли зброю. 

Дев’ять місяців Богдан Гелета перебував в ув’язнені у Бердянську, потім його перевезли до Горлівської колонії на окупованій Донеччині, де він провів ще десять місяців. 

Загалом у полоні він пробув рік і сім місяців. За час ув’язнення, отцю доводилось і спати в камері на підлозі, і чути крики людей, яких катували росіяни. У Бердянську в одиночній камері йому поставили колонку з музикою. З неї цілими днями гриміли радянські пісні. Отець розповів, що тоді зрозумів, як людина може зійти з розуму. У Горлівці росіяни продовжили  знущання над отцем Богданом. 

28 червня 2024 року отець Богдан та отець Іван повернулися додому під час чергового обміну полоненими. 

За попередньою домовленістю, журналісти мають змогу поспілкуватись із отцем Богданом у Львові або у онлайн-форматі. 

• злочини росіян
• окупація
• релігія
• полонені
• Львів

13 вересня у Медіацентрі Україна відбудеться презентація спільного дослідження Регіонального центру прав людини, Української мережі за права дитини та БФ “Голоси дітей” під назвою “(Не)повернення дітей: Україна перед найбільшим викликом з часів незалежності”.

Під час заходу будуть представлені результати дослідження, яке охоплює правове становище українських дітей під контролем рф, процес їхнього повернення та реінтеграції. У дослідженні відображено досвід трьох неурядових організацій щодо відстоювання прав дітей, які перебувають або вже повернуті з-під контролю держави-агресорки. Спільний звіт базується на результатах інтерв’ювання дітей та їхніх батьків/опікунів, фахівців з повернення та супроводу, а також на комплексному аналізі міжнародного гуманітарного права та міжнародного права дитини. 

Спікерки заходу:

• Катерина Рашевська, докторка філософії в галузі міжнародного права, експертка Регіонального центру прав людини
• Олена Розвадовська, співзасновниця та директорка БФ “Голоси дітей”
• Дар’я Касьянова, голова правління ГС “Українська мережа за права дитини”, програмна директорка МБО БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна

Модераторка: Наталія Ємченко, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова. 

Довідково: з моменту повномасштабного вторгнення, росія депортувала та примусово перемістила щонайменше 19 546 українських дітей, серед яких близько 4 тисяч є сиротами та позбавленими батьківського піклування. Понад 90% цих дітей, разом із 1,6 мільйонами маленьких українців з тимчасово окупованих територій, досі залишаються під контролем рф.

• діти
• злочини росіян
• Київ

Київська обласна військова адміністрація запрошує долучитися до соціального проєкту “Київщина. Місця пам’яті” і вже в цю суботу 7 вересня у супроводі кваліфікованих гідів відвідати маршрути пам’яті, ознайомитись з історичними місцями героїчного спротиву та з трагічними наслідками окупації.

Використовуючи передові технології, організатори  відтворили ключові локації оборони столиці від російських загарбників. Віртуальна реальність яка реалізована на кожній локації проєкту, занурює у страшну правду про жорстокі бої, руйнування та біль, заподіяні ворожою навалою.

Місія проєкту – зберегти пам’ять про жертв російського вторгнення та героїчний спротив українців. Злочини окупантів, скоєні на нашій рідній землі, має бачити увесь світ, не відводячи очей.

На захід необхідно акредитуватись. 

Довідково: у липні, в межах проєкту  “Київщина. Місця пам’яті”  Київської ОДА,  стартували навчання гідів для роботи на місцях памʼяті російсько-української війни на Київщині. 

• злочини росіян
• культура
• Київ

Для максимально швидкого відновлення знищених росіянами будинків, мер Львова Андрій Садовий закликав український та міжнародний бізнес взяти під опіку одну з цих будівель. За менш ніж добу вже два українські бізнеси та одна міжнародна організація долучились до кампанії “Візьми будинок під опіку”.

4 вересня, під час масованої ракетної атаки на Львів загинули 7 людей. росія пошкодила 188 будівель. 20 з них у критичному стані. Це будівлі історичної спадщини, житлові будинки та школи. 

Кампанія “Візьми будинок під опіку” триває і Львівська міська рада закликає українські та закордонні бізнеси і міжнародні благодійні організації допомогти відновити зруйновані ворогом будівлі. Важливо: місто не оголошує збору, а запрошує взяти будинок під опіку та відновити його.

• відбудова
• злочини росіян
• Львів

На відбудову Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди, що на Харківщині, збирають кошти. Нещодавно  у межах акції   “301 справжній друг Сковороди” на відновлення музею вдалось зібрати зібрати 1,4 млн грн.   

6 травня 2022 року російська ракета зруйнувала приміщення  музею Сковороди, що на Харківщині. Ударною хвилею пошкодило комору ХІХ століття та Будинок управляючого, які є важливими складовими музейного комплексу. Вибух спричинив масштабну пожежу, що випалила 280 квадратних метрів площі.  Під час ракетної атаки вціліла статуя Григорія  Сковороди.   

Журналісти мають змогу висвітлити наслідки руйнувань. 

Довідково: Музей розташований на території Меморіального комплексу філософа і поета Г. С. Сковороди на Харківщині.  Простір має статус пам’ятки історії національного значення.  На території є також могила Григорія Сковороди.

Нагадаємо, 6 вересня 2024 виповниться два роки із початку  Слобожанського контрнаступу Сил оборони України, що призвів до майже повного звільнення Харківщини від російських окупантів.

• відбудова
• злочини росіян
• Харків

Центр громадянських свобод — правозахисна організація, яка є лауреатом Нобелівської премії миру, запрошує на вечір поезії та підтримки “Тримайся! Тримаюсь!”. 30 серпня, у Міжнародний день насильницьких зникнень, правозахисники, митці та рідні тих, кого утримують у російській неволі, зберуться у камерній атмосфері. Під час зустрічі читатимуть вірші з полону і про полон, а ще розмовлятимуть про те, чому варто писати й говорити про це більше і гучніше.

Учасники та учасниці заходу:

— Ахтем Сеїтаблаєв, військовослужбовець, актор та режисер

— Тетяна Власова, поетка

— Ія Ківа, поетка

— Олена Цигіпа, дружина політв’язня Сергія Цигіпи

— Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.

На захід необхідно акредитуватись. 

Довідково: “Тримайся! Тримаюсь!” — це поетичний проєкт Центру громадянських свобод, мета якого — розповісти про біль і стійкість українців, які потрапили в російську неволю. Проєкт складається з поезії відомих українській поетів та поетес, а також віршів людей, які нині перебувають у російській неволі.

За даними Центру громадянських свобод, щонайменше 7000 цивільних нині утримують в тюрмах росії та на тимчасово окупованих територіях. Кількість військовополонених невідома. І цивільні, і військові зіштовхуються з жахливими порушеннями міжнародного права: їх катують і тримають в інформаційному вакуумі. 

• злочини росіян
• культура
• Київ

В Ірпені на Київщині активно відновлюють житловий квартал “Ірпінські Липки”, який знищили окупанти на початку повномасштабного вторгнення. Цей ЖК став відомим на весь світ після деокупації Київщини: його відвідували численні міжнародні делегації. Зруйновану будівлю також можна побачити у кліпі “Stefania” гурту Kalush Orchestra, який переміг на Євробаченні у 2022 році. 

Перша експертиза щодо можливості відновлення ЖК показала, що будинок непридатний для відбудови, потрібно демонтувати. Але мешканці наполягли на ще одній експертизі, адже всіма силами трималися за шанс зберегти своє житло. І поки доля ЖК була невідомою — щосуботи збирались на толоки та приводили свою прибудинкову територію до ладу. Експертиза, яку так чекали жителі, підтвердила, що будинок можна відновити. Наприкінці 2023 року почалась відбудова ЖК “Ірпінські Липки”. Наразі там ведуть ремонтні роботи. 

Журналісти мають змогу ексклюзивно побачити, як відбувається відбудова всередині будинку, та за, можливості, поспілкуватись із місцевими мешканцями. 

Довідково: 2 березня 2022 року російські військові завдали авіаудари по Ірпеню — дві ракети влучили в багатоповерховий будинок на вулиці Гостомельське шосе. До повномасштабної війни  там мешкали 206 родин.

Відбудовою ЖК “Ірпінські Липки” опікується Київська обласна військова адміністрація та Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

• відбудова
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Росія незаконно засудила українку Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців ув’язнення. Жінку звинуватили у “шпіонажі”. 

Мешканка Херсона Ірина Горобцова працювала в одній з українських IT-компаній. Навесні 2022 року, коли росіяни захопили місто, жінка стала відомою завдяки своїм дописам у соцмережах про життя в окупації. Ірина публікувала фотографії з українською символікою, а свою квартиру називала “домашнім штабом спротиву”. 13 травня 2022 року росіяни викрали її із власної оселі та утримували у СІЗО в окупованому Криму. До Ірини нікого не допускали і тримали у повній ізоляції від зовнішнього світу.

Батьки активістки готові спілкуватися зі ЗМІ.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• Херсон

Владислав Задорін потрапив до війська у 2019-му році — долучився до 35-ї бригади морської піхоти. Повномасштабне вторгнення боєць зустрів на острові Зміїний і разом з іншими оборонцями острова потрапив у російський полон. 

У неволі Владислав провів два роки, пережив тортури, як фізичні, так і психологічні. За час полону боєць втратив 60 кілограмів — половину своєї ваги. Адже в неволі бранців морили голодом. Владислав пригадує, що люди були змушені їсти черв’яків, а дехто жував туалетний папір. 

Про те, що їде на обмін, чоловік дізнався вже в автобусі. До цього був переконаний, що його везуть до іншої тюрми. 3 січня 2024-го року Владислав Задорін повернувся до України. Нині боєць реабілітується після пережитого, а згодом планує повернутися до служби, але вже у ролі інструктора.

Владислав Задорін перебуває в Одесі. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Бої за острів Зміїний розпочалися 24 лютого 2022 року з ракетного обстрілу українського прикордонного гарнізону. В результаті обстрілу всі споруди на острові були зруйновані, але українські прикордонники продовжили захищатися. Після кількох годин бою російські окупанти захопили Зміїний, а його оборонців взяли в полон. 

30 червня 2022 року російський гарнізон було поспіхом евакуйовано зі Зміїного, а 4 липня українські військові встановили на острові прапор України.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Одеса