Теми за тегом: злочини росіян

Олександра Мазур – голова ГО “Спільнота Оленівки”. З травня 2022-го року жінка шукала коханого у російському полоні. Сапер “Азову” Ярослав Отрок, захисник Маріуполя, разом з побратимами вийшов у полон з металургійного комбінату “Азовсталь” за наказом командування. 29 липня 2022-го року Ярослав загинув під час теракту в Оленівці на Донеччині, де росіяни утримували полонених “азовців”. 

Олександра спершу побачила ім’я коханого у списках поранених. Але у вересні 2022 року дізналася від свідка подій в Оленівці, що поранення Ярослава були несумісні з життям. А вже у жовтні дівчина отримала підтвердження від Патронатної служби “Азову”, що Ярослав — серед загиблих, чиї тіла повернули росіяни.

З того часу Олександра працює у ГО “Спільнота Оленівки”, допомагає іншим повернути своїх рідних додому та продовжує нагадувати про злочин росії в Оленівці. Одним з таких нагадувань стало впровадження постанови про вшанування памʼяті захисників і захисниць, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. 22 липня ВРУ ухвалила постанову і офіційно встановила 28 липня Днем вшанування памʼяті. 

Олександра Мазур готова до спілкування з журналістами як онлайн, так і офлайн у Камʼянці-Подільському або Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Хмельницький

Учасники:

– Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики

– Ірина Довгань, ГО “СЕМА Україна”

– Олексій Сівак, ГО “Випускники”

– Людмила Гусейнова, ГО “Нумо, Сестри”

– Андрій Кочмурадов, ГО “29 грудня”

– Чару Лата Хогг, засновниця та виконавча директорка All Survivors Project

Теми для обговорення:

– Ініціатива постраждалих щодо включення рф до “списку ганьби”: від виникнення ідеї до спільного звернення міжнародних та національних правозахисних організацій;

– Міжнародна адвокація ініціативи;

– Значення ініціативи для міжнародного правосуддя та співпраця провідних громадських організацій постраждалих.

• злочини росіян
• Київ

Микита Шастун долучився до війська за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. Служив у 56-й бригаді, воював на околицях Донецького аеропорту, вчився на сержанта. 

Після початку повномасштабного вторгнення разом з рідним братом Ігорем долучився до “Азову”, боронив Маріуполь. 1-го квітня брат загинув.  У травні 2022 року Микита з побратимами отримав наказ скласти зброю та вийти у полон. 

Військовий опинився в колонії Оленівки на окупованій Донеччині. Пригадує, що було дуже важко: полоненим бракувало їжі та води. Невдовзі азовців перевели у інший барак, де вночі пролунали вибухи. Боєць дивом відбувся лише контузією. Микита надавав допомогу іншим пораненим. Пригадує, що росіяни не дали жодних засобів для порятунку людей. З Оленівки Микиту перевели до російського Таганрога. 31 грудня 2022-го року військовослужбовець повернувся на Батьківщину. 

Поспілкуватися з Микитою Шастуном можна онлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів, 82 з них – у повному оточенні. З 16 по 20 травня 2022 року Маріупольський гарнізон виконав наказ припинити оборону міста та вийти в полон.

У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”, більше сотні зазнали поранень.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

19 липня у Києві відбудеться публічна акція “Покинуті в полоні. 4 роки байдужості влади”, присвячена проблемі українських цивільних осіб, які залишаються в незаконному полоні на тимчасово окупованих територіях та в російській федерації.

Акція покликана привернути увагу суспільства, ЗМІ та представників влади до кричущої відсутності державної політики щодо повернення цивільних полонених, а також до повної бездіяльності у створенні відповідного механізму пошуку, обліку та звільнення викрадених громадян України.

Програма заходу:

• Мистецька інсталяція та хореографічна постановка, що відображає стан цивільної людини у полоні;
• Виступи рідних полонених та представників ГО “Цивільні в полоні”;
• Публічне звернення до органів державної влади;
• Виступи громадських діячів, митців, правозахисників;
• Озвучення вимог до уряду України;
• Фінальний заклик до дій.
  

На подію необхідно акредитуватись.

• злочини росіян
• полонені
• Київ

Вікторія Дідовець – старша медична сестра відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій НДСЛ “Охматдит”, яка постраждала під час ракетного удару по лікарні 8 липня 2024 року. Вікторія евакуювала дітей, що перебували на діалізі, до укриття. У цей момент ракета влучила в лікарню.

Коли жінку привезли до операційної, у неї майже не було пульсу. У Вікторії діагностували перелом кісток тазу, відкритий перелом стегна, розрив печінки, травму вуха та обличчя. Наразі дівчина проходить лікування та бореться за повернення до повноцінного життя.  

Поспілкуватися з Вікторією Дідовець можна онлайн, або офлайн – у Києві, за попередньою домовленістю. 

Довідково: 8 липня 2024 року у дитячу лікарню “Охматдит” влучила російська крилата ракета Х-101. Під час російського ракетного удару  там було 627 дітей. Внаслідок ворожої атаки загинули двоє людей (родич пацієнта і лікарка). 35 осіб отримали поранення, з них 9 дітей. 10 липня, у столичній лікарні помер хлопчик, який на момент удару по “Охматдиту” був у критичному стані в реанімації.

• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• Київ

Євген Спірін родом з Луганщини. Хлопець навчався в Академії внутрішніх справ (покинув після 2 років) та на філософському факультеті. Згодом працював у морзі та похоронному бюро. 

У 2014 році, коли розпочалася Революція Гідності, Євген став позаштатним кореспондентом київського ЗМІ у Луганську. Хлопець фотографував все, що відбувалося у місті, яке стало мішенню російської гібридної агресії. Після того, як через його роботу Євгену почали погрожувати, він переїхав до Києва. У столиці продовжив працювати у медіагалузі. 

Після деокупації Бучі Євгену подзвонив знайомий і попросив допомогти з ідентифікацією тіл цивільних, яких убили росіяни. Ексгумацією та опізнанням загиблих Євген займався півтора роки. Далі мобілізувався і долучився до Нацгвардії України. 

Там чоловік обійняв посаду “медичної сестри”, адже, каже, що офіційно професії “медбрат” у війську не існує. Євген допомагає пораненим, а також пише книгу про те, як люди випадково потрапляють до війська і знаходять там себе. 

Поспілкуватися з Євгеном Спіріном можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• Київ

У червні стартував ремонт лікувально-діагностичного корпусу Охматдиту. 6 червня Охматдит підписав усі необхідні договори для початку будівельних робіт із відновлення корпусу, який був пошкоджений під час російського удару 2024 року. 

Роботи із відновлення та технічного нагляду фінансуватимуться за рахунок коштів, зібраних минулоріч  фондом “Охматдит — здорове дитинство”, та вартуватимуть 295 млн грн.

Довідково: 8 липня 2024 року у дитячу лікарню “Охматдит” влучила російська крилата ракета Х-101. Під час російського ракетного удару  там перебували 627 дітей.

Внаслідок ворожої атаки загинули двоє людей (родич пацієнта і лікарка). 35 осіб отримали поранення, з них 9 дітей. 10 липня, у столичній лікарні помер хлопчик, який на момент удару по “Охматдиту” був у критичному стані в реанімації.  5 корпусів лікарні зруйновано або пошкоджено, також зруйновано обладнання на суму 338 млн грн.

• відбудова
• злочини росіян
• Київ

Олексій Полухін – херсонець і відкритий представник ЛГБТК+ спільноти. У перші дні російської окупації 21-річний Олексій долучився до руху спротиву у Херсоні та взявся налагоджувати звʼязок з СБУ, ЗСУ і розвідкою. 

До травня 2022-го року Олексій збирав у місті необхідну українським спецслужбам інформацію. 9-го травня, під час однієї з вилазок Олексій  натрапив на новий блокпост окупантів. Певен, що хтось розповів про його діяльність росіянам, тож на блокпосту уже чекали на нього. У хлопця забрали телефон, паспорт, а також змусили зняти одяг. Опісля Олексію зав’язали очі, посадили в авто і кілька годин возили містом. Згодом його доставили у СІЗО, де продовжили допитувати. 

Коли окупанти дізналися, що Олексій — квір-персона, то змусили його одягнути сукню. Йому не дозволяли приймати душ, забороняли виходити на вулицю, не надавали жодної медичної та юридичної допомоги. Щоправда, фізичного насильства не застосовували, зате постійно тиснули психологічно. Олексія відпустили після двох місяців моральних тортур. Після цього партизан ще тривалий час залишався у Херсоні і з рідного міста виїхав лише після деокупації. Нині Олексій працює з психологом та продовжує волонтерити для українського війська. 

Поспілкуватися з Олексієм Полухіним можна, як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю. 

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Львів
• ЛГБТ

Міжнародний форум “Unbroken Justice” триватиме 2 дні. У перший день, 23 червня, відбудеться публічна розмова “Справедливість і час”. Участь у ній візьмуть британський професор права, письменник Філіп Сендс та французька психоаналітикиня Беатріс Пацалідіс-Гофманн.

У другий день форуму, 24 червня, відбудуться відразу дві події:

Відкриття Центру ментального здоров’я Святого Лева Великого — першого в Україні спеціалізованого простору для людей, які пережили полон, тортури і моральну травму. А також на території нового Центру відбудуться панельні дискусії, де обговорять:

• Психологічну допомогу жертвам тортур; 
• Відповідальність за злочини проти людяності;
• Створення трибуналу для путіна;
• Стійкість громад.

Участь у панельних дискусіях, візьмуть: нейрохірург Генрі Марш, заступник Генерального секретаря Ради Європи Бьорн Берге, професорка конституційного права і глобальної політики здоров’я в Georgetown University Law Center Мішель Ґудвін.

До участі у панельних дискусіях також долучаться правозахисник і офіцер ЗСУ Максим Буткевич, який пробув у російському полоні 2 роки і 4 місяці.

На захід необхідно зареєструватись.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів

Українку Ірину Горобцову етапують до жіночої виправної колонії №2, що розташована в селищі Явас Республіки Мордовія у росії. Явас знаходиться приблизно за 1700 кілометрів від Херсона, рідного міста Ірини. За словами батька активістки Володимира, ймовірно, вона зараз туди прямує. Останній лист від Ірини, датований 10 червня, надійшов ще із Рязані.

За словами батька, вирок Ірині вже набув чинності, і єдиним юридичним механізмом, який ще можна застосувати, є прохання про помилування.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із батьками Ірини у Херсоні або у онлайн форматі. 

Довідково: У серпні 2024 росія незаконно засудила українку Ірину Горобцову до 10 років і 6 місяців ув’язнення. Жінку звинуватили у “шпигунстві”. 

Мешканка Херсона Ірина Горобцова працювала в одній з українських IT-компаній. Навесні 2022 року, коли росіяни захопили місто, жінка стала відомою завдяки своїм дописам у соцмережах про життя в окупації. Ірина публікувала фотографії з українською символікою, а свою квартиру називала “домашнім штабом спротиву”. 13 травня 2022 року росіяни викрали її із власної оселі та утримували у СІЗО в окупованому Криму. До Ірини нікого не допускали і тримали у повній ізоляції від зовнішнього світу.

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Херсон