Теми за тегом: злочини росіян

Владислав Балінський — еколог-гідробіолог Національного природного парку “Тузлівські лимани”. Керує напрямом міжнародного наукового проєкту “SUNDANSE” у складі природного парку. Також Владислав працює головним редактором у медіа “Зелений лист”.

За інформацією Національного екологічного центру України, з 2014-го року Владислав зазнає системного переслідування з боку росії, яке посилилося після 2022 року через його активну участь в документуванні ворожих воєнних злочинів та екоциду. Наукову та журналістську діяльність Владислава російські пропагандисти називають шпигунством та диверсією. 

У жовтні 2025-го прокуратура москви передала справу еколога до суду для заочного розгляду, а вже у січні 2026-го росія оголосила Владислава у міжнародний розшук. Національний екологічний центр України закликав СБУ та Офіс генерального прокурора забезпечити фізичну безпеку Владислава.

Поспілкуватися з Владиславом Балінським можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• екологія
• злочини росіян

росіяни пошкодили Зал слави Національного музею історії України у Другій світовій війні біля підніжжя монумента “Батьківщина-мати”. Це памʼятка науки і техніки місцевого значення. 

Після завершення обстеження профільними службами буде відомо обсяг відновлювальних робіт. Це вже другий випадок пошкодження музею внаслідок російських атак. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу завітати в музей.

Довідково: За інформацією міністерки культури України Тетяни Бережної, від початку повномасштабного вторгнення росія пошкодила або зруйнувала понад 1 680 пам’яток культурної спадщини та тисячі об’єктів культурної інфраструктури.

• злочини росіян
• культура
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 28 містах.

31 січня акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Вінниці, Запоріжжі, Ірпені, Павлиші, Дніпрі, Шполі, Волочиську, Полтаві, Павлограді та Львові. 

1 лютого заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Миколаєві, Умані, Обухові, Овручі, Долинській, Черкасах, Лозовій, Ужгороді, Бердичеві, Кропивницькому, Рівному, Чернівцях та Одесі.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• злочини росіян
• полонені

3 лютого у столиці  відбудеться показ і обговорення документального фільму “Борись і танцюй”. Це фільм про силу, біль і надію. Про дитинство під сиренами. Про життя — попри війну.

У квітні 2025 року російські військові поцілили двома ракетами “Іскандер” по центру Сум. Вікторія Рудика каталася з дочками на самокатах, коли їх накрила вибухова хвиля. Після лікування й втрати батька на війні родина залишилася жити в Сумах. Дівчата повернулися до балету, а Вікторія планує мобілізуватися до ЗСУ. Того ж дня 13-річний Кіріл Ілляшенко відкрив двері автобуса, що палав, і врятував маму та інших пасажирів. Через місяць він здобув “срібло” на Чемпіонаті Європи з пляжної боротьби. 

Після перегляду — розмова з тими, хто створював і прожив цю історію:

• Ганна Мамонова та Анна Цигима — авторки фільму;
• Вікторія Рудика — героїня стрічки;
• Кіріл Ілляшенко — герой фільму.

Модераторка: Наталка Гуменюк, виконавча директорка ГО “Лабораторія журналістики суспільного інтересу”.

Необхідна попередня реєстрація.

Під час заходу відбуватиметься фотозйомка та фільмування, а також онлайн-трансляція на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.

Довідково: Організатори: Національний музей Революції Гідності та ГО “Лабораторія журналістики суспільного інтересу”.

• діти
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ

Центр громадянських свобод спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини запрошує на презентацію дослідження щодо ключових викликів, з якими стикаються національні правоохоронні органи під час розслідування воєнних злочинів росії в Україні. Захід відбудеться 3 лютого. 

З перших днів російського повномасштабного вторгнення Україна зіштовхнулася з безпрецедентною кількістю воєнних злочинів проти цивільного населення та військових. За даними Офісу Генерального прокурора, станом на 21 січня 2025 року правоохоронні органи зареєстрували понад 211 тисяч кримінальних проваджень воєнних злочинів та злочинів агресії. Потерпілими визнано понад 253 тисячі людей.

Такий масштаб злочинів створив безпрецедентне навантаження на систему кримінальної юстиції. Паралельно Україна здійснила стратегічний крок — у 2024 році приєдналася до Римського статуту, а з 1 січня 2025 року стала повноцінною державою-учасницею Міжнародного кримінального суду. Це поставило нові вимоги до національного законодавства та практики розслідування міжнародних злочинів.

Під час заходу презентують дослідження, присвячене ключовим викликам, з якими стикається національна правоохоронна система під час документування, розслідування та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах, з урахуванням нових міжнародно-правових зобов’язань України.

Спікер(к)и презентації:

• Роман Романов, директор програми Міжнародного фонду “Відродження”;
• Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини;
• Аксана Філіпішина, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини;
• Владлена Падун, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини.

Після презентації відбудеться публічна дискусія за участі представників органів кримінальної юстиції, правозахисного середовища та експертів.

Журналістам необхідно зареєструватись на подію. Місце повідомлять зареєстрованим учасникам. Формат: офлайн та онлайн. Мова заходу — українська.  Організатори забезпечують синхронний переклад англійською мовою.

Довідково: Дослідження підготовлено Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в межах спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Захід організований Центром громадянських свобод та профінансований Європейським Союзом.

• злочини росіян

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 30 містах.

17 січня акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Запоріжжі, Вінниці, Ірпені, Дніпрі, Шполі, Волочиську, Павлограді та Львові. 

18 січня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Кременчуці, Миколаєві, Умані, Обухові, Овручі, Долинській, Черкасах, Полтаві, Лозовій, Коростишеві, Ковелі, Ужгороді, Бердичеві, Кропивницькому, Рівному, Чернівцях та Одесі. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 28 містах.

10 січня акції відбудуться в Охтирці, Чернігові, Запоріжжі, Вінниці, Дніпрі, Шполі, Волочиську, Павлограді та Львові. 

11 січня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Кременчуці, Миколаєві, Коропі, Коростені, Обухові, Овручі, Долинській, Черкасах, Харкові, Лозовій, Ужгороді, Бердичеві, Кропивницькому, Рівному, Чернівцях та Одесі. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

9 січня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться відкриття проєкту “Крізь морок. Світло пам’яті”. Виставку створила команда Skeiron у співпраці з Головним управлінням Національної поліції Харківської області та Платформою пам’яті “Меморіал”.

Проєкт представляє масив цифрових даних, що є результатом документування наслідків війни: 3D-моделі зруйнованих об’єктів, місць незаконного утримання людей та масового поховання цивільних жителів на Ізюмщині. Їхня фіксація допомагає у глобальних процесах встановлення справедливості та відповідальності. 

Стратегічним партнером задуму виступає Фонд Говарда Баффета (Howard G. Buffett Foundation), який підтримує ключові напрями роботи зі встановлення обставин російських воєнних злочинів та відновлення справедливості, зокрема проєкти ДНК-ідентифікації та експертної обробки даних.

“Крізь морок. Світло пам’яті” – це документування фактів і створення простору для осмислення, де технології 3D-сканування, фотограмметрії та звуку допомагають передати реалії війни з повагою до досвіду постраждалих.

Проєкт робить видимою не тільки рану, але й силу – здатність суспільства зберігати пам’ять, відстоювати цінності та працювати над відновленням.

Журналістам необхідно акредитуватись на подію.

• злочини росіян
• культура
• Київ

Колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко долучився до територіальної оборони у перший день повномасштабного вторгнення. Коли росіяни на початку березня окупували місто, 62-річний чиновник перейшов до партизанської боротьби. А також брав участь у мітингах проти російської окупації, на які збиралися херсонці. Найбільш велелюдне зібрання відбулося 13 березня 2022 року — на площу вийшло понад 10 тисяч людей. 

У квітні того ж року Володимира Миколаєнка викрали росіяни. Понад два тижні чоловіка утримували у відділку поліції в Херсоні, який російські військові перетворили на катівню. Побиття, допити, знущання тривали постійно. Із Херсона Володимира переправили до окупованого Севастополя, а звідти ще двічі перевозили. Додому Володимир Миколаєнко повернувся 24 серпня 2025-го року під час чергового обміну полоненими. До цього він вже раз відмовився йти на обмін на користь іншого бранця, який був важко хворим. Нині Володимир ще відновлюється після пережитого, але вже працює над тим, щоб повернути  інших українців з російської неволі. 

Поспілкуватися з Володимиром Миколаєнком можна як онлайн, так і офлайн у Херсоні, за попередньою домовленістю.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Херсон

Володимир Сорочан — родом з Херсона. У 2014-му році чоловік долучився до українського війська та служив у Криму. Після анексії півострова росією залишився вірним присязі та разом з побратимами  вийшов на материкову Україну. Згодом Володимир продовжив службу за контрактом у 36-й бригаді. 

Початок повномасштабного вторгнення військовий зустрів на службі поблизу Маріуполя. У полон потрапив у квітні 2022 після невдалого прориву з заводу “Азовмаш” у Маріуполі. У російській неволі Володимир пробув майже три роки. Там пережив щоденні побиття та постійний голод. Колишній полонений пригадує мізерні порції та помиї замість їжі. 

18 жовтня 2024-го року військового повернули до України. Після лікування та реабілітації він повернувся до цивільного життя. Нині Володимир веде блог, у якому ділиться пережитим. Також завершив писати книгу, де розповів свою історію.

Поспілкуватися з Володимиром Сорочаном можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Львів