Теми за тегом: злочини росіян

Назарі Красовський підписав контракт з 12-ю бригадою НГУ “Азов” у 2020 році. Повномасштабне вторгнення боєць зустрів у Маріуполі, захищав “Азовсталь” і разом із побратимами у травні 2022-го виконав наказ командування та вийшов у полон. 

У неволі Назарі пробув 3,5 роки. Аби підтримати себе, військовий писав вірші, вишкрябував рядки на шматку мила, а коли з’являлася можливість, переносив тексти на клаптики паперу. Додому чоловіка повернули у серпні 2025-го року під час обміну полоненими. 

З того часу Назарі проходить реабілітацію у центрі “UNBROKEN” у Львові. У військового серйозна травма хребта, яку отримав у полоні. Військовий розповів, що давно хотів заспівати разом із Христиною Соловій. Під час галавечора, який організував реабілітаційний центр, Назару вдалося здійснити цю мрію. На сцені вони виконали пісню “Хто, як не ти?”, а глядачі аплодували стоячи.

Поспілкуватися з Назарієм Красовським можна як онлайн, так і офлайн у Львові або Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• культура
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Львів

Громадська організація “Цивільні в полоні” запрошує на мирну акцію “Чекаємо не квітів —  чекаємо своїх”, присвячену підтримці українських цивільних, які перебувають у полоні.  Захід відбудеться 7 березня у Києві. 

У програмі — виступи представників влади, громадських організацій, артистів, перформанс, хвилина мовчання, статистика про цивільних полонених, заклики до дій.

Мета акції — привернути увагу суспільства та влади до трагедії цивільного полону, вимагати термінових дій щодо повернення незаконно утримуваних українців.

• злочини росіян
• полонені
• Київ

Юрію Шаповалову —  61 рік.  Він лікар-нейрофізіолог із Донецька із 30-річним стажем. Також був головою місцевого клубу любителів кактусів, мав велику колекцію цих рослин. 

Після початку російської окупації у 2014 році  Юрій не покинув міста і під псевдонімом “Залишенець Донецький” розповідав у Twitter, як змінюється Донецьк. У січні 2018-го, коли повертався додому з роботи, його затримали силовики так званого “Міністерства держбезпеки “ДНР”. Юрія звинуватили у “шпигунстві” на користь України і “засудили” до 13 років неволі. 

Зокрема, 100 днів чоловік перебував у в’язниці “Ізоляція” у окупованому Донецьку, де йому довелося пережити побиття, залякування та тортури.

Загалом у ворожому полоні провів 7 років, 7 місяців і три дні і вийшов на волю 14  серпня 2025 року під час обміну полоненими.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватися із Юрієм у Києві.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

8 березня Центр громадянських свобод приєднається до Маршу за права жінок у Києві. 

“Ми виходимо за жінок, які сьогодні служать на фронті та воюють на рівні з чоловіками. Жінки-військовослужбовиці мають бути забезпечені всім необхідним для служби й безпеки, мати рівний доступ до посад і можливостей, бути захищеними від дискримінації, сексуальних домагань і насильства. Ми виходимо за жінок — військових і цивільних, які перебувають у російській неволі. За тих, кого катують, ґвалтують, морять голодом, тримають у повній ізоляції — без зв’язку, без інформації, без права на голос”, — говорять представниці “Маршу жінок”.

Насильство проти жінок у цій війні — це зброя, яку росія свідомо застосовує, щоб принизити, залякати, знищити людську гідність і змусити мовчати.

Саме тому на Марш Центр громадянських свобод виходить з вимогами:

• здійснити негайні і системні дії для повернення жінок із російської неволі;
•  посилити міжнародний тиск на державу-агресора;
• забезпечити повну підтримку для тих, хто повернувся — психологічну, медичну, соціальну та правову.

Жінки не повинні зникати ані за стінами камер, ані у зведених цифрах статистики, ані в суспільному мовчанні. Наше завдання — говорити про них і разом вимагати справедливості.

Окремий блок вимог Маршу стосується законодавчих змін. Ідеться про проєкти нового Цивільного кодексу, які містять норми, що можуть звузити права жінок та суперечать принципу рівності.

• жінки
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Надія Жарких — викладач кавового мистецтва. У Херсон жінка разом із сім’єю переїхала із Миколаєва. Це сталося за два місяці до початку повномасштабного вторгнення рф. Надія хотіла відкрити у місті школу бариста. Офіційне відкриття було заплановане на 26 лютого 2022 року, але війна усе змінила. 

Коли Херсон опинився в російській окупації, Надія почала працювати у кав’ярні подруги, волонтерила, зокрема, готувала їжу. Коли посипалися погрози з боку окупантів, вирішила тікати. Подолати довелося 70 блокпостів. Вже із Запоріжжя подалася у Київ, де й почала все з початку. 7 серпня 2023, саме у день річниці виїзду з окупації, з допомогою державного гранту змогла відкрити кав’ярню під Києвом. 

Нині кав’ярня “Навзаєм” продовжує працювати та розвиватися, попри всі виклики повномасштабної війни. Внаслідок російської атаки 28 вересня 2025 в закладі повилітали вікна. Команда кавʼярні підтримувала мешканців — пригощала людей, які постраждали. Також там надавали місце для ночівлі. Під час відключень світла заклад функціонує за допомогою генератора. 

Загалом, “Навзаєм” працює у кількох напрямках:

• як кав’ярня, що підтримує локальну громаду;
• як школа бариста  —  навчають дорослих і дітей кавовому мистецтву та основам підприємництва;
• як простір соціальної підтримки для ВПО, родин військових, дітей та людей, які потребують допомоги;
• ⁠як платформа для проведення майстер-класів у Київській області (у тому числі мобільних), у співпраці з інклюзивними філіями, школами, дитячими будинками та громадськими ініціативами.

9 березня у кав’ярні відбудеться майстер-клас “Маленький бариста” для дітей з особливими освітніми потребами. 

Окрім цього, Надія разом з близькими створила у Миколаєві благодійний фонд “Welcome to Ukraine”, який підтримує військових та цивільних. Нині він працює по всій Україні. Зокрема, допомагає із відбудовою пошкодженого та зруйнованого житла. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватися із Надією на Київщині. 

Довідково: У ніч на 28 вересня 2025 року росія завдала масованого удару по Київщині (три десятки постраждалих) та Києву (загинули 4 людини, серед них — дитина. Понад 10 людей дістали поранення. Також одна жінка не витримала стресу і померла в укритті).

Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• окупація
• постраждалі
• Київ

Громадська організація “Цивільні в полоні” запрошує на мирну акцію “Чекаємо не квітів —  чекаємо своїх”, присвячену підтримці українських цивільних, які перебувають у полоні.  Захід відбудеться 7 березня у Києві. 

У програмі — виступи представників влади, громадських організацій, артистів, перформанс, хвилина мовчання, статистика про цивільних полонених, заклики до дій.

Мета акції — привернути увагу суспільства та влади до трагедії цивільного полону, вимагати термінових дій щодо повернення незаконно утримуваних українців.

• злочини росіян
• полонені
• Київ

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі у 12-й бригаді НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022 року Дмитро отримав два осколкових поранення. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Дмитро разом з побратимами обговорював різні варіанти завершення боротьби у Маріуполі. Серед них було і самогубство. Зрештою наприкінці травня 2022 року бійці отримали наказ вийти у російський полон.

До 26 вересня 2022 року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати так зване “зізнання” у вигаданих злочинах. 

У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв. Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024 року під час обміну полоненими. З того часу військовий пройшов реабілітацію, займається спортом, повернувся на службу до “Азова” та не припиняє нагадувати про тих, хто досі залишається у полоні.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Офіційні делегації від країн-партнерів, що приїздять до Києва цими днями задля підтримки  українського народу, побачать артоб’єкт — особливо підсвічений понівечений вагон №5 поїзда № 103 Чоп — Барвінкове, який 27 січня 2026 року атакували російські ударні дрони.

Артінсталяцію “Пульсуючий Біль” створив світловий дизайнер, засновник та артдиректор лабораторії сучасного світлового мистецтва Expolight Arts Микола Каблука.

Світло в цій роботі є інструментом меморіалізації. Воно не прикрашає і не пом’якшує — воно підкреслює залізні рани, деформовані поверхні та сліди удару. 

Довідково: 27 січня поїзд № 103 Чоп — Барвінкове був атакований російськими безпілотниками: два дрони вибухнули поруч із поїздом, один – перед локомотивом. Ще один дрон влучив у вагон, де перебували 18 пасажирів. Внаслідок удару в ньому загинули шість людей, ще двоє отримали поранення. Близько 300 людей вдалося врятувати.

Лабораторія сучасного світлового мистецтва Expolight Arts працює зі світлом як матеріалом сенсу й трансформації, створюючи світлові інсталяції, media-art та партисипативні проєкти, у яких технології, звук і цифрові інструменти поєднуються з художньою експресією, формуючи нові способи емоційного переживання простору.

Expolight Arts представляє Україну на глобальній артсцені, розвиває культурні ініціативи та формує міжнародні колаборації, вибудовуючи нову українську мову світлового мистецтва.

• злочини росіян
• культура
• Київ

Учасники: 

• Ігор Котелянець, голова ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”;
• Малецька Тетяна, клінічна психологиня Центру психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна”;
• Азат Азатян, засновник реабілітаційного центру в Запоріжжі, колишній політв’язень;
• Юрій Шаповалов, звільнений із незаконного увʼязнення, представник ГО “29 грудня”.

Теми для обговорення: 

• реальна, а не формальна система реабілітації для людей, які повернулися з незаконного ув’язнення; 
• якою має бути державна політика у галузі реабілітації звільнених цивільних. 

Довідково: Тисячі українців, які пережили незаконне ув’язнення, після повернення стикаються з новими випробуваннями — від проблем зі здоров’ям і психологічними наслідками катувань до складних бюрократичних процедур. Активісти проаналізували чинне законодавство та практику його застосування та пропонують бачення того, як має вибудовуватися державна політика щодо реабілітації звільнених цивільних. Та які конкретні рішення і кроки необхідно ухвалити вже зараз.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

24 лютого у місті Буча, що на Київщині, відбудуться заходи із вшанування пам’яті загиблих мирних жителів та захисників України.

Програма заходів включатиме: 

• Мітинг-реквієм. Поминальна панахида, вшанування пам’яті полеглих Героїв;
• Мітинг-реквієм. Поминальна панахида, вшанування пам’яті невинно вбитих жертв російської агресії біля Стіни пам’яті;
• Релігійний захід “Світло молитви над Україною” до Національного дня молитви за участі представників релігійних організацій Бучанської міської територіальної громади та Народної академічної хорової капели імені Павла Чубинського;
• Відкриття меморіальної дошки загиблому Захиснику;
• Презентація книги “Буча. Жінки. Війна”.

• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• Київ