Теми за тегом: злочини росіян

Юліан Пилипей – професійний військовослужбовець. Чоловік долучився до українського війська у 2013-му році. З 2017-го року Юліан служив у морській піхоті в Маріуполі. Саме там боєць зустрів початок повномасштабного вторгнення, де очолював мінометну батарею першого окремого батальйону 36-ї бригади морської піхоти ВМС України.

У ворожий полон Юліан потрапив 14 квітня 2022-го разом з побратимами під час спроби прорватися на “Азовсталь”. Родина військового дізналася про те, що чоловіка схопив ворог, коли отримали СМС-повідомлення з його телефону російською мовою. Юліана тримали у полоні два роки та п’ять місяців. Сартана, Оленівка, Таганрог, Новозибків, Курськ, Мордовія і знову Новозибків. Військовий пригадує кожне місце, де його утримували та як з ним поводилися.

Окупанти звинувачували морського піхотинця та двічі судили. За словами Юліана, чоловіка били, коли він відмовлявся стверджувати, що надавав накази обстрілювати цивільних, електрошокером намагалися випалити татуювання герба України з ноги і морили голодом. Боєць пригадує, як у своїх молитвах просив залишитися у здоровому глузді після пережитого. Коли чоловіка вкотре вивели з речами з камери, то думав, що його знову перевозять до іншого місця і не вірив, що їде на обмін. 13 вересня 2024-го року Юліан повернувся до України.

Поспілкуватися з Юліаном Пилипеєм можна онлайн або офлайн у столиці, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 24 містах України.

7 грудня заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Павлограді, Чернігові, Вінниці, Ірпені, Дніпрі та Запоріжжі.

8 грудня мирні акції заплановані у Києві, Миколаєві, Черкасах, Полтаві, Кропивницькому, Ужгороді, Коростені, Обухові, Броварах, Кролевці, Овручі, Кривому Розі, Тернополі, Одесі, Острозі та Чернівцях.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

9 грудня у Медіацентрі Україна відбудеться публічне обговорення: як країна-агресорка широко використовує сексуальне насильство, як зброю війни та форму тортур проти цивільного населення та військовополонених. Зі свідчень людей, звільнених з полону, ми знаємо, що близько 90% українських військовополонених піддалися тортурам, зґвалтуванням, погрозам сексуального насильства чи іншим формам жорстокого поводження. Зазначені факти зафіксовані, як національними, так і міжнародними інституціями.

Реагування та протидія сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК) перебуває під постійним контролем Уряду України. В тому числі ведеться робота щодо пошуку механізмів притягнення російської федерації до відповідальності за скоєння її збройними силами та афілійованими з ними збройними формуваннями цих злочинів.

Одним з таких механізмів є так званий список ганьби ООН. 

Учасники:

– Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики;

– Анна Сосонська, представниця Офісу Генерального прокурора (онлайн);

– Олександр Осіпов, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів;

– Євгенія Лук’янченко, радниця Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністерки юстиції (онлайн);

– Олексій Сивак,  засновник ГО «Випускники»;

– Ірина Довгань, голова СЕМА Україна, членкиня Правління Глобального фонду допомоги постраждалим від СНПК (онлайн); 

– Олена Лазарєва, членкиня СЕМА Україна;

– Людмила Гусейнова, членкиня Наглядової Ради Пілотного проєкту надання невідкладних проміжних репарацій постраждалим від СНПК, засновниця ГО «Нумо, сестри»; 

– Андрій Кочмурадов, голова ГО «29 грудня».

• злочини росіян
• Київ

Підкреслюючи важливість створення насправді інклюзивного середовища для людей, які унаслідок мінно-вибухової діяльності втратили кінцівки, FRIDA Ukraine мала змогу познайомитись із Наталею та допомогти їй стати на обидві ноги. 

Наталія — це медсестра із міста Бахмут, що на Донеччині, у її будинок влучив російський снаряд. Жінка втратила кінцівку. Тоді, розповідаючи свою історію, вона зауважила, що всупереч усьому продовжує жити своє життя яскраво, і дуже не любить, коли її жаліють. Після того як Наталя стала обличчям проєкту FRIDA Ukraine, про неї дізналися їхні німецькі партнери. Далі – кілька місяців вирішення логістичних питань і от, героїня повернулася уже з протезом та неймовірною жагою допомагати іншим.

Її рідна поліклініка з Бахмуту була релокована до Броварів на Київщині.  І жінка продовжує справу усього свого життя.

Довідково: FRIDA Ukraine — недержавна некомерційна благодійна місія лікарів-волонтерів з України та Ізраїлю, яка з початку вторгнення надає екстрену та амбулаторну медичну допомогу цивільному населенню, що постраждало внаслідок бойових дій.

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• постраждалі
• Київ

Перед тим як мобілізуватися до бригади “Азов”, Світлана Ворова працювала провідною інженеркою на “Укрзалізниці” та виховувала трьох дітей. Один з синів – Олександр Кутузакій – долучився до “Азову” ще на початку його створення. 15 лютого 2015-го року авто, у якому їхав син Світлани, потрапило у ворожу засідку. Тіло Олександра забрали “кадирівці”, повернули понівеченим, але Світлана вирішила ховати сина у відкритій труні, аби показати жорстокість ворога.

Після втрати Олександра жінці було важко оговтатися. Перед цим у Світлани помер батько, свекор, вона розлучалась із чоловіком. Двоє молодших дітей допомогли Світлані пережити втрату та рухатися далі. 

У 2020-му році жінка вирішила продовжити справу загиблого сина та долучилась до бригади “Азов”.

Повномасштабне вторгнення Світлана зустріла разом з побратимами у Маріуполі і незабаром опинилась на “Азовсталі”. Командир військової пропонував жінкам скористатися зеленим коридором, але Світлана залишилась. 86 днів вона провела на металургійному комбінаті, вийшла у полон разом з побратимами та пережила 11 місяців у російській колонії. Військова каже, що жінок не катували фізично, але морально знущалися увесь час. Після повернення на Батьківщину Світлана провела вісім місяців у реабілітаційних центрах, шпиталях та санаторіях. А згодом повернулась до війська.

Світлана Ворова перебуває на Сході. Поспілкуватися з військовою можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою “Азову”.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Ільяс Шейхіслямов – кримський татарин, волонтер з Одещини. Ільяс жив у Криму з народження. Після окупації півострова росіянами у 2014-му, чоловік провів там ще чотири роки. Після 2019-го приїжджав до Криму лише влітку, аби зустрітися зі своєю сім’єю. Початок повномасштабного вторгнення Ільяс зустрів за кордоном: навчався в університеті у Туреччині. Незабаром вирішив повернутися до України, щоб волонтерити і підтримувати українське військо. 

Викладачі відмовляли Ільяса від повернення, але чоловік настояв і згодом приїхав до Одеси. Там одразу взявся до роботи та приєднався до ГО “Кримські татари Одещини”. 5-го березня 2024-го року Ільяс дізнався, що його батька – Алі Мамутова, який з родиною перебував у окупованому Криму, затримали росіяни. Звістку чоловік отримав від свого молодшого брата. Окупанти неправдиво обвинувачують Алі Мамутова у  створенні або участі в терористичному угрупованні. 

Поки батько перебував у СІЗО Сімферополя, Ільяс ще міг спілкуватися з ним через російський додаток “Зонателеком”. Втім, Алі Мамутова етапували до російського Ростова і звʼязок з ним обірвався. Після затримання батька Ільяс вирішив стати юристом, як і думав у підліткові роки, і вступив до Таврійського національного університету ім. Вернадського, який через окупацію півострова переїхав до столиці. Чоловік каже, що це один зі способів не втрачати ментальний зв’язок із Кримом. 

Поспілкуватися з Ільясом Шейхіслямовим можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Станом на травень цього року Кримськотатарський Ресурсний Центр зафіксував 331 випадок політичних ув’язнень і фактів переслідування у кримінальних справах за період анексії Криму, 217 із них – проти представників кримськотатарського народу.

• волонтери
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Одеса

“Інструмент” Жанни Кадирової — унікальна інсталяція на залізничному вокзалі Львова. Тут вперше звучить орган, труби якого створено з фрагментів розірваних російських ракетних снарядів, що впали на Київщині.

“Інструмент” – це серія музичних перформансів від авторки проєкту, мисткині Жанни Кадирової. Художниця запросила українських та іноземних музикантів, які щотижня виконуватимуть авторські програми на цьому унікальному органі.

Розклад концертів: 

30 листопада / 1 грудня 2024 – Катерина Гажо, Ужгород

6 / 7 грудня 2024 – Богдан Дем’яненко, Київ

13 / 14 грудня 2024 – Insomnia Taxxi (Ірина Новікова), Київ–Гетеборг

20 / 21 грудня 2024 – Шандор Шрайнер, Ольга Чундак, Ужгород

27 / 28 грудня 2024 – Іван Сараєшвілі, Грузія–Норвегія

3 / 4 січня 2025 – Львівський Органний Зал

10 / 11 січня 2025 – Нілс Генрік, Норвегія

17 / 18 січня 2025 – Олексій Шмурак (Київ), Віталій Дворовий (Львів).

• злочини росіян
• культура
• Львів

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 26 містах України.

23 листопада заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Павлограді, Чернігові, Вінниці, Ірпені, Дніпрі, Житомирі, Обухові та Запоріжжі.

24 листопада мирні акції заплановані у Києві, Південноукраїнську, Миколаєві, Умані, Черкасах, Полтаві, Ужгороді, Коростені, Обухові, Броварах,Кролевці, Овручі, Коростишеві, Ковелі, Кривому Розі, Тернополі, Кременчуці, Одесі, Острозі та Чернівцях.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Марія Алексєєвич – дружина бійця бригади “Азов” Сергія Алєєксєєвича, який обороняв Маріуполь від початку повномасштабного вторгнення до 16-го травня 2022-го. Тоді разом з побратимами за наказом вищого командування військовий вийшов з “Азовсталі”  та потрапив у російський полон.

Понад два роки Марія працювала над поверненням коханого та інших полонених на Батьківщину. За цей час жінка їздила до Австрії на зустріч в ОБСЄ, присвяченій теракту в Оленівці, зустрічалась з представниками української влади і щотижня приходила на акції, присвячені захисникам “Азовсталі”. 18-го жовтня 2024-го року Сергій Алексєєвич повернувся до України під час чергового обміну полоненими.

Марія зізнається – того дня мала передчуття, що коханий нарешті опиниться вдома. О 22.20 її телефон задзвонив – зателефонували з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими і повідомили довгоочікувану звістку. За кілька годин вже подзвонив і Сергій. Марія каже, що й досі не може повірити, що це не сон і її коханий справді повернувся з полону. 

Нині Сергій перебуває на лікуванні та реабілітації. 

Сергій Алєксєєвич поки не готовий до інтерв’ю. Поспілкуватися з Марією Алексєєвич про пережитий досвід, роботу у громадській організації “Спільнота Оленівки”, зустріч з коханим після полону – можна онлайн або офлайн у Києві та Вінниці, за попередньою домовленістю.

• військові
• жінки
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Вінниця

22-24 листопада українські громади по всій Італії проведуть мітинги, покази фільмів та конференції, присвячені Дню пам’яті жертв  Голодомору. Мета заходів — вшанувати пам’ять жертв Голодомору та нагадати про трагічні 1000 днів російського вторгнення в Україну. Також мають на меті закликати світову спільноту до рішучих дій у протистоянні як російській пропаганді, так і агресії росії загалом. Організатори наголошують: важливо пам’ятати злочини російської влади, щоб запобігти їхньому повторенню. Акція вже отримала підтримку від Світового Конгресу Українців, Communities Army of Ukraine та International Centre of Ukrainian Victory.

Журналісти мають змогу дізнатися більше про акцію та поспілкуватися із організаторами.

• злочини росіян