Теми за тегом: жінки

Чоловік Любові Ковальчук — Дмитро — загинув на війні. На момент повномасштабного вторгнення він уже був учасником Операції об’єднаних сил: у 2019-му році підписав контракт та служив у десантно-штурмових військах 95-ї бригади. Брав участь в бойових діях на Донецькому напрямку, 12 липня 2022 року його життя обірвалося. В той день Дмитро ще встиг зателефонувати дружині та сказати прощальні слова. Донечці подружжя — Амелії — було всього лише півроку. 

Любов до письма допомогла жінці пережити найважчі моменти після смерті чоловіка. Через поезію та спогади вона виливала на папір свій біль. З часом це переросло у книгу, яку зараз готує до друку. Назвала її “Тобі, мій Герою!”. 

Любов вважає, що це найкращий спосіб зберегти пам’ять про коханого-воїна та знайти розраду під час проживання втрати найдорожчої людини. Окрім цього, вона сподівається, що книга допоможе іншим жінкам, які втратили чоловіків на війні, знайти підтримку та сили, щоб продовжувати жити.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із Любов’ю у Рівному.

Довідково: Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• Рівне

Леся Мандур 8 років тому переїхала з Авдіївки, що на Донеччині (з лютого цього року місто окуповане) в Ірпінь на Київщині. На початку повномасштабної війни їй знову довелось виїжджати із дому. 

Після втечі росіян із Київщини, Леся повернулась в Ірпінь. А на початку 2023 заснувала волонтерський рух, який виготовляє енергетичні батончики для військових. До ініціативи долучились прихожанки однієї із місцевих церков (близько 10 жінок). 

Кожного тижня волонтерки виготовляють 44 кілограми енергетичних батончиків. А це понад 500  штук. До складу входять різні горіхи, журавлина, фініки, курага, сушені сливи та яблука, родзинки, насіння соняха та мед.

Цього тижня волонтерський рух зіштовхнувся із труднощами — через вимушені вимкнення електроенергії не змогли працювати. Адже для виробництва використовують спеціальний пристрій для подрібнення харчових продуктів, який потребує живлення з електромережі.  Тож нині збирають на паливо, аби вже з наступного тижня підключити генератор і продовжити роботу.

• волонтери
• жінки
• Київ

7 червня у Медіацентрі Україна — Укрінформ відбудеться панельна дискусія “Фемінізація і сьогодення: тренди, питання та роль жінок у відновленні України”. Учасниці обговорять те, наскільки стрімкою є фемінізація ринку праці сьогодні, розкажуть про те, як в умовах війни, відбувається фемінізація в різних сферах життєдіяльності країни. А також проаналізують рішення держави, які уже впроваджують, та ті, які ще необхідно ухвалити. 

Учасниці:

– Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики;

– Світлана Войцеховська, співзасновниця Українського жіночого конгресу;

– Мілена Горячковська, Український Жіночий Фонд, координаторка проєктів;

– Ярина Волошин, керівниця відділу комунікацій Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”;

– Оксана Григор’єва, радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ ЗСУ.

Довідково: Після початку повномасштабного вторгнення кількість жінок в Збройних силах України зросла на 40%. За даними Генштабу, станом на березень 2024 понад 47 тисяч жінок служать у складі ЗСУ. З них понад 4 тисячі — безпосередньо на передовій. Крім того, за інформацією Державної Служби зайнятості, у 2023 році за їхнього сприяння нові робочі місця знайшли 240 тисяч людей, з них 158 тисяч (66%), — жінки. 

• жінки
• Київ

На початку повномасштабної війни у Великоомелянській громаді (Рівненська область) заснували жіночу добровольчу пожежну команду. Ініціатором її створення стала голова цієї тергромади Алла Карпюк.  Жінка пригадує, що ще до створення команди тричі виїжджала на пожежі (горіли будинки та суха трава): у координації із пожежниками допомагала з порятунком майна людей. Це і стало поштовхом до створення такої ініціативи.  

Нині у пожежній команді — 21 доброволиця. Це депутатки, бухгалтерки, продавчині. До ініціативи також приєдналась жінка, яка втратила на війні чоловіка.

Зараз команда активно проходить професійне навчання у Державній службі з надзвичайних ситуацій, щоб отримати сертифікати. Зокрема, опановують навички першої домедичної допомоги, вчаться розкидати пожежні рукави, користуватись вогнегасниками, працювати з подачею води тощо.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу  поспілкуватись з учасницями команди у офлайн- або онлайн форматі.

• волонтери
• жінки
• Рівне

Анастасія Астафьєва — одна з найкращих столичних спеціалісток  з видалення тату й татуажу. Після початку повномасштабного вторгнення до Анастасії  звернувся військовий, щоби видалити тату. На його обличчі були залишки пороху, які в’їлися в шкіру після вибуху. Майстриня спробувала видалити ці цятки лазером, адже її апарат можна використати й для таких завдань. Результат став помітним вже після першого сеансу. А за кілька процедур Анастасія повністю відновила шкіру бійця. Він, у свою чергу, розповів про майстриню своїм побратимам. Так у дівчини зʼявилися перші клієнти з вибуховими травмами. Нині Анастасія прибирає з облич людей не лише залишки пороху, а шматочки сажі та землі, які також потрапляють у шкіру під час вибуху. Майстриня безкоштовно працює з військовими та цивільними, які постраждали внаслідок війни.

• волонтери
• жінки
• постраждалі
• Київ

Харківська команда з черлідингу “Nice ladies” була створена ще у 2016 році. Її ще називають найдорослішою командою з черлідингу, адже усім учасницям 50+.  Жінки навіть потрапили у Національний реєстр рекордів України. На початку повномасштабної війни команда призупиняла заняття, втім вже у вересні 2022 їх відновила (5 учасниць залишаються за кордоном). 

Нині у команді  8  жінок.  Наймолодшій – 53 роки, а найстаршій – 77. Жінки тренуються попри обстріли рідного міста та попри вимкнення світла. А зал довелось змінити на безпечніший. 

“Nice ladies” стали чемпіонами Харкова, України, а нині вони хотіли б готуватись до Чемпіонату Європи, втім на це команді, де здебільшого пенсіонери, бракує коштів.

Журналісти мають змогу поспілкуватись з командою у Харкові у офлайн-форматі.

• жінки
• культура
• Харків

Ольга Коновал стала волонтерити від початку повномасштабного вторгнення росії. Жінка купувала дрони та тепловізори для Сил Оборони. Під час першої поїздки на Схід Ольга зустріла свого майбутнього чоловіка — Сергія — командира роти “Сталева сотня” на псевдо “Норд”. Волонтерська поїздка мала тривати всього кілька днів, втім, Ольга залишалася разом з Сергієм наступні чотири місяці. Для того, щоб придбати тепловізор коханому, жінка продала власне авто. Також взялася створювати прикраси з відстріляних гільз, прибуток від продажу яких йшов на потреби бійців. Сергій, тим часом, вирішив започаткувати власне виробництво FPV-дронів, щоб забезпечити військових якісними безпілотниками. 

У січні 2024-го року пара побралася, а незабаром на своєму виробництві випустили першу партію дронів. 

Невдовзі після весілля Ольга отримала звістку про загибель Сергія під час бойового завдання на Донецькому напрямку. Попри втрату, жінка продовжила роботу над майстернею для дронів: організувала команду інженерів, які вже зробили 250 безпілотників. Виробництво назвала на честь коханого — “NORD-DRON”. Ольга каже, що це її помста ворогу за Сергія та інших бійців. 

Довідково: Нині Ольга Коновал перебуває у Тернополі. Незабаром волонтерка планує повернутися на Схід.

• військові
• волонтери
• жінки
• загиблі

Курс “OnTrack” від “Reskilling Ukraine” — це безоплатна навчальна програма, яка надає можливість жінкам отримати професію водійки вантажних автомобілів (водійське посвідчення категорії С). Курс складається з теоретичної та практичної частин, а також іспиту.

Пріоритетними категоріями учасниць цього курсу є ветеранки та звільнені зі служби військовослужбовиці, жінки з родин військових, а також вимушено переміщені. В майбутніх учениць має бути водійське посвідчення категорії B та попередній досвід водіння автомобіля (мінімум 3 роки).

Навчальна програма “OnTrack” стартувала у лютому 2024 року.  Водійське посвідчення категорії С уже отримали 38 українок.

Також “Reskilling Ukraine” запустив навчальну програму “BusDrive”, що зосереджена на навчанні жінок на водійок пасажирських автобусів (категорія D). Наразі займається перша набрана група.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із учасницями обох програм (“OnTrack” та “BusDrive”) та висвітлити практичні заняття на Київщині або Тернопільщині. Також медіа мають змогу поспілкуватись із організаторами програми, які перебувають у Швеції, у онлайн-форматі.

Довідково:  “Reskilling Ukraine” — це проєкт шведської неприбуткової організації “Beredskapslyftet” у сфері перекваліфікації та працевлаштування жінок в Україні.

• жінки
• Київ
• Тернопіль

Інна Сорокіна родом з Торецька, що на Донеччині. Жінка побачила війну на власні очі у 2014-му, коли росія вперше атакувала Україну, а її рідне місто тимчасово окупував ворог. Залишати рідний регіон Інна не планувала, тож переїхала до Словʼянська, також на Донеччині. Населений пункт на той час вже перебував під контролем України. 24-го лютого 2022-го року Краматорська районна державна адміністрація, де працювала жінка, вирішила евакуювати співробітників до Дніпра. Незабаром зʼявилася ідея створити у Дніпрі місце, де переселенці зі Сходу могли би зустрічатися та спілкуватися. Разом зі своїм керівництвом Інна започаткувала та очолила Центр підтримки ВПО у Дніпрі “Ми разом”. Вже незабаром у Центрі почали влаштовувати тематичні свята та піжамні вечірки для дітей, а для дорослих організували майстер-клас з писанкарства. Також у Центрі переселенці можуть отримати юридичні, психологічні, інформаційні, освітні та медичні послуги. Центр підтримки працює півтора року, за цей час назбиралося понад сім тисяч людей, які звертаються за допомогою.

• жінки
• постраждалі
• Дніпро

Катерина познайомилась зі своїм чоловіком Володимиром під час навчання в університеті КПІ. Коли почався Майдан, він не зміг залишатися осторонь. А у 2015-му добровільно пішов на фронт. Через рік під час бойового завдання Володимир підірвався на ворожій міні і втратив обидві ноги.

Початок повномасштабного вторгнення родина зустріла у Бучі. Катерину із 5-річним сином Володимир перевіз із квартири до приватного будинку. А сам без вагань пішов у тероборону. Навіть на протезах він хотів захищати свою країну.

Чоловік загинув на вулиці Вокзальній (вулиця у Бучі, фото якої зі знищеною російською технікою потім облетіли весь світ). Володимир став  одним із перших, хто прийняв бій і поліг. 

Жінці з дитиною довелось пережити двотижневе блукання підвалами.  Від постійної темряви крутилась голова, їжа та вода закінчувались. Врешті вони із сином зважилися вийти на вулицю і шукати машину, щоб виїхати з міста. Декілька годин блукали на морозі. Підібрав їх літній чоловік. Катерина з сином їхали у холодному кузові авто під обстрілами 6 годин.  Врешті вони дістались в  село поблизу Києва, де мешкав брат Катерини. 

За попередньої домовленості, журналісти можуть дізнатись більше та поспілкуватись із Катериною на Київщині. 

Довідково: На честь Володимира Ковальського перейменували вулицю у Бучі. Після ексгумації його перепоховали на Алеї Слави та посмертно присвоїли звання “Почесний громадянин міста”. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”, який підтримує українських дітей, що втратили батьків через війну.

• жінки
• загиблі
• окупація
• постраждалі
• Київ